Національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи

Заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, – карається позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою

Їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів – караються арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до п’яти років.

При сьогоднішній катастрофічній ситуації відсутності розгорнутих соціально-економічних народних і

Громадянських систем, протидії в усуненні цієї ситуації, а також інші грубі порушення прав людей та народу, мають всі ознаки порушення цієї статті. Знищення народно-громадянської економіки вже призвело до соціально-економічних показників часів Другої світової війни.

Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист.

Напад на службові або житлові приміщення осіб, які мають міжнародний захист, а також

Викрадення або позбавлення волі цих осіб з метою впливу на характер їхньої діяльності або на діяльність держав чи організацій, що вони представляють, або з метою провокації війни чи міжнародних ускладнень – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Погроза вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, – карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років.

          

       Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 24, ст.170)

територіальна громада – жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що

є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів

кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;

Загальні збори – зібрання всіх чи частини жителів села (сіл), селища, міста для вирішення питань

місцевого значення;

представницький орган місцевого самоврядування – виборний орган (рада), який складається з

Депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і

приймати від її імені рішення;

Районні та обласні ради – органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси

територіальних громад сіл, селищ та міст;

посадова особа місцевого самоврядування – особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно - розпорядчих та консультативно - дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету;

Право комунальної власності – право територіальної громади володіти, доцільно, економно,

Ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить

Їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування

Стаття 2. Поняття місцевого самоврядування

Місцеве самоврядування в Україні – це гарантоване державою право та реальна здатність

територіальної громади – жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста – самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого

самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як

Безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.