Кожна людина має право на захист Закону від такого втручання або таких посягань.

Стаття 13

1. Кожна людина має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної

держави.

2. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повертатися у свою країну.

Стаття 15

1. Кожна людина має право на громадянство.

2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений громадянства або права змінити своє громадянство.

Стаття 17

1. Кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.

2. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Стаття 18

Кожна людина має право на свободу думки, совісті і релігії; це право включає свободу

змінювати свою релігію або переконання і свободу сповідувати свою релігію або переконання як

одноособово, так і разом з іншими, прилюдним або приватним порядком в ученні, богослужінні і

виконанні релігійних та ритуальних обрядів.

Стаття 19

Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне їх виявлення; це право включає

свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати

інформацію та ідеї будь - якими засобами і незалежно від державних кордонів.

Стаття 20

1. Кожна людина має право на свободу мирних зборів і асоціацій.

2. Ніхто не може бути примушений вступати до будь-якої асоціації.

Стаття 21

1. Кожна людина має право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо або через

вільно обраних представників.

Стаття 22

Кожна людина, як член суспільства, має право на соціальне забезпечення і на здійснення

необхідних для підтримання її гідності і для вільного розвитку її особи прав у економічній, соціальній

і культурній галузях за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно

до структури і ресурсів кожної держави.

Стаття 23

1. Кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови

праці та на захист від безробіття.

Стаття 25

1. Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний

догляд та необхідне соціальне обслуговування, який є необхідним для підтримання здоров’я і добробуту її

самої та її сім’ї, і право на забезпечення в разі безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, старості чи

іншого випадку втрати засобів до існування через незалежні від неї обставини.

Стаття 26

1. Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і

загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути

загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей

кожного.

2. Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до

прав людини і основних свобод. Освіта повинна сприяти взаєморозумінню, терпимості і дружбі між

усіма народами, расовими або релігійними групами і повинна сприяти діяльності Організації Об’єднаних

Націй по підтриманню миру.

3. Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.

Стаття 27

1. Кожна _________людина має право вільно брати участь у культурному житті суспільства, втішатися

мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами.

2. Кожна людина має право на захист її моральних і матеріальних інтересів, що є результатом

наукових, літературних або художніх праць, автором яких вона є.

Стаття 28

Кожна людина має право на соціальний і міжнародний порядок, при якому права і свободи,

Викладені в цій Декларації, можуть бути повністю здійснені.

Стаття 29

1. Кожна людина має обов’язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний

Розвиток її особи.

Стаття 30

Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання будь-якій державі, групі осіб або

окремим особам права займатися будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав і

свобод, викладених у цій Декларації.

     Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

(Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII (2148-08) від 19.10.73)

Держави, які беруть участь у цьому Пакті, беручи до уваги, що відповідно до принципів, проголошених Статутом Організації Об’єднаних Націй, визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, та рівних і невід’ємних прав їх є основою свободи, справедливості і загального миру,

визнаючи, що ці права випливають з властивої людській особі гідності, визнаючи, що згідно з Загальною декларацією прав людини ідеал вільної людської особи, вільної від страху та нужди, можна здійснити, тільки якщо будуть створені такі умови, за яких кожен може користуватися своїми економічними, соціальними і культурними та політичними правами, беручи до уваги, що за Статутом Організації Об’єднаних Націй держави зобов’язані заохочувати загальне поважання і додержання прав і свобод людини, беручи до уваги, що кожна окрема людина, маючи обов’язки щодо інших людей і того колективу, до якого вона належить, повинна добиватися заохочення і додержання прав, визнаних у цьому Пакті, погоджуються про такі статті:

Частина I

Стаття 1

1. Всі народи мають право на самовизначення. На підставі цього права вони вільно встановлюють

свій політичний статус і вільно забезпечують свій економічний, соціальний і культурний розвиток.

2. Всі народи для досягнення своїх цілей можуть вільно розпоряджатися своїми природними

багатствами і ресурсами без шкоди для будь-яких зобов’язань, що випливають з міжнародного

економічного співробітництва, основаного на принципі взаємної вигоди, та з міжнародного права.