Власники підприємств зобов’язані:

· розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

· забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов державного пожежного нагляду;

· організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки.

У навчальних закладах організовується вивчення правил пожежної безпеки на виробництві та в побуті, а також дій на випадок пожежі.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об’єктах від форм власності здійснюється державною пожежною охороною.

За порушення вимог пожежної безпеки до службовців застосовуються штрафні санкції.

Громадський контроль за виконанням вимог законодавства з пожежної безпеки здійснюють добровільні пожежні дружини.

Нагляд за додержанням законності в діяльності пожежної охорони здійснює Генеральний прокурор України.

ЗАКОН УКРАЇНИ “ПРО ОХОРОНУ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА”

       Завданням законодавства про охорону навколишнього середовища є встановлення відносин в області охорони, використання та відновлення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Запобігання і ліквідації негативного впливу господарської діяльності на довкілля.

Кожен громадянин України має право на:

- безпечне для його життя і здоров'я навколишнє природне се­редовище;

       - отримання екологічної освіти;

- участь у роботі громадських екологічних формувань.

Державний контроль у сфері охорони довкілля здійснюють Ради депутатів, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки.

Громадський контроль здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.

Нагляд за дотриманням вимог законодавства здійснює Гене­ральний прокурор України.

Закон регулює також використання природних ресурсів. Для фінансування заходів з охорони довкілля створено державний і регіональні фонди охорони навколишнього природного середовища за рахунок:

- штрафів за забруднення довкілля;

       - штрафів за порушення норм і правил охорони навколишнього природного середовища;

       - добровільних внесків підприємств і громадян.

У законі визначені заходи щодо забезпечення екологічної безпеки, а також природні території і об'єкти, що підлягають окремій охороні (заповідники, курортні та оздоровчі зони).

Порушення закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність.

 

ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ НА

ОХОРОНУ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

       Закон “Про охорону праці” захищає соціальні права працівників. Він вимагає, щоб при укладанні трудового договору громадянин був проінформований власником під розписку:

- про умови праці на підприємстві;

- про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я;

- про його права на пільги і компенсації за роботу в важких та шкідливих умовах відповідно до законодавства і колективного договору, а саме:

а) безоплатне забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою;

б) оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення;

в) скорочення тривалості робочого часу;

г) додаткова оплачувана відпустка;

 

 

-3-

д) пільгова пенсія;

ж) оплата праці у підвищенному розмірі та інш.

Під час роботи на підприємстві працівників має право відмовитись від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для нього або людей, які його оточують, а також для навколишнього середовища.

Умови праці на робочому місці, стан засобів колективного та індивідуального захисту, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не виконує законодавства про охорону праці. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тимчасового заробітку.

Законом “Про охорону праці” передбачаються пільги для працюючих жінок. Так, забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних фізичних роботах, а також залучення жінок до підіймання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми. 

Багато пільг надає держава вагітним жінкам іжінкам, які мають неповнолітніх дітей. Так, забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років, до нічних, пона­дурочних робіт, робіт у вихідні дні, і направляти їх у відряджен­ня.

Враховуючи фізичні, фізіологічні, психологічні осо6ливості, властиві неповнолітнім, Закон надає їм додаткові гарантії у сфері трудової діяльності.

Законом забороняється застосування праці неповнолітніх на важ­ких роботах і на підземних роботах.

Забороняється також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми. 

Законодавство забороняє також залучати працівників, молодших 18 років, до нічних та понадурочних робіт і робіт у вихідні дні.

Заробітна плата неповнолітнім при скороченні тривалості що­денної роботи виплачується в тому ж розмірі, як і робітни­кам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів вручну для жінок становлять 10 кг - при підійманні та переміщенні вантажів з чергуванням з іншою роботою; 7 кг – при підійманні та переміщенні вантажів постійно протягом робочої зміни.

Для підлітків віком 16 - 17 років встановлені такі граничні норми переміщення та підіймання важких речей: для юнаків 12,6 кг, для дівчат – 6,3 кг.