Поняття,особливості і види податкових правовідносин .

Податкові правовідносини — це врегульовані нормами податкового права фінансові правовідносини, що виникають з приводу справляння податків та інших обов'язкових платежів податкового характеру з юридичних і фізичних осіб до державного й місцевих бюджетів, а також до державних цільових фондів.

 

Особливості податкових правовідносин:

 

1) мають публічно-правовий характер;

 

2) це майнові відносини, оскільки їх об'єктом є майнові блага фізичних і юридичних осіб:

 

3) є відносинами владного характеру, що обумовлено формою реалізації податкової норми, яка має імперативний характер, а тому однією зі сторін в податкових правовідносинах завжди виступає орган влади

 

4) виникають, змінюються і припиняються виключно у сфері фінансової діяльності держави на стадії формування державних і місцевих доходів;

 

5) характеризуються однобічною спрямованістю фінансових ресурсів—від платників податків до бюджетів і державних цільових фондів у формі обов'язкових платежів податкового характеру.

 

Класифікація податкових правовідносин здійснюється за різними підставами:

 

1) за функціями, які вони виконують:

 

- загально регулятивні — спрямовані на закріплення кола суб'єктів податкового права, їх загального юридичного статусу;

 

- конкретно-регулятивні—спрямовані на закріплення конкретної поведінки;

 

- комплексні—виникають на стику загально регулятивних і конкретно-регулятивних відносин;

 

- охоронні — спрямовані на реалізацію заходів державно-примусового характеру2.

 

2) за характером податкових норм:

 

- матеріальні податкові правовідносини — виникають на основі матеріальних норм податкового права та закріплюють права й обов'язки суб'єктів податкових правовідносин;

 

- процесуальні податкові правовідносини — виникають на підставі процесуальних норм податкового права в процесі реалізації суб'єктивних прав і обов'язків (під час провадження у справах про податкові правопорушення, надання відстрочок і розстрочок стосовно сплати податків тощо).

Об'єктом податкових правовідносин є те, з приводу чого між суб'єктами податкових правовідносин виникає правовий зв'язок. Об'єктом податкових правовідносинах виступають грошові кошти платників, які надходять до бюджетів та державних цільових фондів.

 

Суб'єкт податкових правовідносин — це реальний учасник податкових правовідносин.

Зміст податкових правовідносин.

Зміст податкових правовідносин включає:

 

1) юридичний зміст, що виражений у системі прав і обов'язків суб'єктів податкових правовідносин;

 

2) фактичний (матеріальний) зміст, який проявляється в реальній поведінці суб'єктів у сфері оподаткування.

 

Юридичний зміст є ширшим за значенням і включає комплекс можливих варіантів поведінки. Фактичний зміст означає конкретні форми поведінки суб'єктів, тобто реалізацію одного з варіантів можливого юридичного змісту правовідносин. Наприклад, податкові злочини й проступки виражають юридичний зміст, а конкретне правопорушення — фактичний зміст.

 

Поняття і структура податкових норм.

Податково-правові норми — це загальнообов'язкові формально визначені правила поведінки, встановлені уповноваженим органом влади для регулювання податкових правовідносин, і забезпечені державним примусом.

Структура податкової норми — це внутрішня організація норми, яка включає три елементи:

 

- гіпотеза — частина норми, яка визначає умови реалізації диспозиції;

 

- диспозиція — закріплює зміст прав і обов'язків суб'єктів податкових правовідносин при настанні обставин, що описані гіпотезою;

 

- санкція —передбачає заходи впливу до осіб, що порушили приписи податкової норми.