Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел
Права АПК Далі систему законодавства агропромислового комплексу Укра- їни за їх юридичною силою формують підзаконні нормативно-правові акти, до яких включаються укази і розпорядження Президента Украї- ни, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств України. Підзаконними названі правові акти є саме тому, що вони в ієрархічній структурі системи законодавства перебувають під законами і наділені меншою юридичною силою, ніж закони. Постанови Верховної Ради України, спрямовані на врегулю- вання аграрних відносин, є також джерелами права в АПК. Однією з особливостей постанов Верховної Ради України є їх програмний хара- ктер, коли відповідні органи державної влади та місцевого самовряду- вання зобов'язуються розробити певні концепції розвитку аграрних відносин, проекти законів, спрямованих на врегулювання таких відно- син прийняти інші нормативно-правові акти у межах компетенції цих органів. Наприклад, постановою Верховної Ради України «Про вико- нання земельного законодавства при реформуванніаграрного сектора економіки» від 11 січня 2000 р. № 1364-ХГУ Кабінет Міністрів Украї- ни було зобов'язано розробити та подати на розгляд Верховної Ради 51 України проект Концепції (основних засад) ефективного функціону- вання та розвитку аграрного сектора України, а також внести на роз- гляд нову редакцію проекту Земельного кодексу України і цілу низку законопроектів щодо врегулювання аграрних відносин. Іншою особливістю постанов Верховної Ради України є введен- ня в дію окремих законів або відхилення прийняття проектів відповід- них законів. Наприклад, постановою Верховної Ради України від 14 лютого 1992 р. № 2115-ХП було введено в дію Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство». Водночас постано- вою Верховної Ради України від 9 липня 1999 р. №901-ХГУ було від- хилено проект Закону України «Про розмір плати за оренду земельної частки (паю)». Ще однією особливістю постанов Верховної Ради України є розширювальний характер дії їх окремих положень. Так, уже згадува- на постанова «Про порядок введення в дію Закону України «Про ко- лективне сільськогосподарське підприємство» розширює дію цього
закону за рахунок включення норми про те, що об'єкти соціально- побутового призначення поділу (паюванню) між членами колективно- го сільськогосподарського підприємства не підлягають. Постанови Верховної Ради України можуть також встановлюва- ти заборону на вчинення певних дій, які становлять перешкоди у за- безпеченні розвитку певного виду аграрних відносин. Такою є поста- нова ВР України «Про впровадження мораторію на закриття загально- освітніх навчальних закладів у сільській місцевості» від 19 грудня 2008 р. за № 778-УІ, якою виражається неприпустимість дій щодо за- криття сільських загальноосвітніх навчальних закладів через брак ко- штів на їх утримання. Тому до кінця 2009 р. було введено мораторій на закриття таких навчальних закладів у сільській місцевості. Іноді постанови Верховної Ради України виражають ставлення законодавця до певних негативних, на його думку, суспільних проце- сів у сфері аграрних відносин, наслідком чого є позитивне зобов'язу- вання певного органу державної влади. Наприклад, у постанові «Про недопущення закриття об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості» від 6 вересня 2005 р. за № 2794-ІУ виражається позиція Верховної Ради України щодо неприпустимості закриття шкіл, клубів, фельдшерсько-акушерських пунктів, дільничних ліка- 52 рень, інших об'єктів соціально-культурного призначення в сільській місцевості без відповідного рішення територіальної громади. Як на- слідок, Кабінет Міністрів України зобов'язано вжити невідкладних заходів щодо недопущення скорочення та відновлення діяльності за- значених об'єктів із визначенням необхідних джерел їх фінансування. Укази Президента України. Президент України відповідно до ч. З ст. 106 Конституції України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Якщо укази містять правові норми, які встановлюють, змінюють і припиняють певні агра- рні правовідносини і стосуються широкого кола осіб, то розпоряджен- ня є актами застосування норм права, які мають індивідуальну спря-
мованість на конкретних осіб. Таким чином, укази Президента Украї- ни є нормативно-правовими актами, на відміну від розпоряджень, які мають характер індивідуальних правових актів. Виходячи зі змісту розпоряджень Президента України, вони не врегульовують аграрні відносини, а тому не є актами аграрного законодавства. Навпаки, спрямованість саме указів Президента України на врегулювання агра- рних відносин робить їх частиною аграрного законодавства. Як пра- вило, укази Президента України містять норми права, що розкривають і конкретизують норми аграрних законів, приймаються на підставі цих законів, а їх дія спрямована на їх виконання. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України. Від- повідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обо- в'язковими до виконання. Поряд із цим розпорядження переважно мають одноразове застосування і не створюють нових норм, що вре- гульовують аграрні відносини. У зв'язку з цим важливого значення у сфері регулювання аграрних відносин набувають саме постанови Ка- бінету Міністрів України. Постанови Кабінету Міністрів України посідають важливе місце у системі нормативно-правових актів аграрного законодавства через їх правову природу, що полягає у конкретизації загальних положень ме- ханізму правового регулювання аграрних відносин, який міститься у вищих за юридичною силою нормативно-правових актах. Ще однією складовою системи аграрного законодавства є ві- домчі нормативні акти відповідних галузевих міністерств, комітетів 53 і відомств. Міністерством, що здійснює державне управління та конт- роль у галузі аграрних відносин, є Міністерство аграрної політики та продовольства України. Наступними є акти Державного комітету ветеринарної медици- ни, утвореного постановою Кабінету Міністрів України «Питання Державного департаменту ветеринарної медицини» від 30 серпня 2007 р. № 1075. Відповідно до п. 8 затвердженого зазначеною постановою Положення про Державний комітет ветеринарної медицини Держком- вет медицини у межах своїх повноважень видає накази, обов'язкові для виконання центральними та місцевими органами виконавчої вла- ди, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і громадянами. Ще одним органом, який видає нормативно-правові акти аграр- ного законодавства у формі наказів, є Міністерство охорони здоров'я України. Зазначені акти мають комплексний характер, але їх спрямо- ваність на врегулювання аграрних відносин робить їх нормативно- правовими актами аграрного законодавства. Акти органів місцевого самоврядування видаються на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. за № 280/97-ВР. Компетенцію сільських, селищних і міських рад розкриває ст. 26, їхніх виконавчих органів — статті 27—40, голів цих рад — ст. 42, а районних і обласних рад — ст. 43 зазначеного За- кону. Для аграрних відносин це повноваження щодо затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних сільських адміністративно-територіальних одиниць; вирішення питань
регулювання земельних відносин у частині земель сільськогоспо- дарського призначення; надання дозволів на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування тако- го дозволу; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів; за- твердження в установленому порядку місцевих містобудівних про- грам, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації. Місцеві ради в межах своїх повноважень приймають нормативні акти у формі рішень. Виконавчі комітети цих рад у межах своїх пов- новажень також приймають рішення. Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради видає розпо- 54 рядження. Акти місцевих органів державної влади. Одним із основних за- вдань місцевих державних адміністрацій є забезпечення виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культу- рного розвитку села, програм охорони довкілля, а також виконання відповідних місцевих програм. Окремо слід зазначити, що повнова- ження місцевих органів виконавчої влади в галузі правового регулю- вання земельних відносин визначаються ст. 17 ЗК України. Голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов'язковими для виконання на відповідній те- риторії всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Нормативні акти місцевих орга- нів державної влади, як правило, є комплексними, тобто приймаються з широкого кола проблемних питань, серед яких перебувають і аграрні відносини. Поряд з цим приймаються й акти, спрямовані на врегулю- вання суто аграрних відносин. Локальні нормативно-правові акти сільськогосподарських підприємств є також складовими системи аграрного законодавства. Локальними такі акти називаються через вузький ареал поширення їх дії в межах одного підприємства. Це означає, що локальні правові ак- ти одного сільськогосподарського підприємства не мають юридичного значення для інших підприємств, бо не створюють жодних прав і обо- в'язків. Тому локальні акти належать до внутрішніх нормативно- правових актів сільськогосподарських підприємств. Локальні нормативно-правові акти сільськогосподарських під- приємств мають такі ознаки: 1) існування лише на сільськогосподар- ських підприємствах, які є юридичними особами. Наприклад, у особи-
стих селянських господарствах локальні правові акти не приймаються; 2) належність до внутрішніх правових актів, тобто спрямування на врегулювання внутрішніх членських, майнових, трудових, організа- ційно-управлінських і соціальних відносин; 3) санкціонований харак- тер норм локальних актів. Це означає, що держава не приймає безпо- середньо норми локальних документів, а покладає повноваження (са- нкціонує) щодо їх прийняття на відповідні органи сільськогосподар- ських підприємств (загальні збори та інші органи управління) і визнає правовий характер цих норм. При цьому висувається вимога відповід- 55 ності норм локальних актів законам і підзаконним актам, що прийма- ються державою; 4) відповідність певній процедурі прийняття (напри- клад, затвердження більшістю голосів (часток, акцій) співвласників від 2/3 присутніх на зборах); 5) загальнообов'язковість дотримання всіма членами і найманими працівниками відповідного сільськогоспо- дарського підприємства. До локальних правових актів сільськогосподарських підпри- ємств доцільно застосувати таку класифікацію: 1) акт, що визначає основи локальної нормотворчості (Положення про порядок розробки і прийняття локальних нормативних актів); 2) установчі документи (статут, засновницький договір); 3) акти регулювання трудових відно- син (Правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний дого- вір, Інструкція з охорони праці); 4) організаційно-управлінські акти (рішення загальних зборів, правлінь, накази і розпорядження керівни- ків підприємства, Положення про ревізійну комісію, Положення про правління, Положення про генерального директора (або директора) тощо; 5) акти фінансово-економічного змісту (Положення про розпо- діл (використання) прибутку, Положення про порядок нарахування і оплати дивідендів, Положення про фонди і резерви та ін.). Завдання до самостійної роботи студентів Виконайте такі завдання: Завдання 1. Дайте відповіді на поставлені питання: 1. Розкрийте зміст поняття джерел права в АПК. 2. Які критерії існують для їх класифікації? 3. Яке значення має Конституція України для правового регулю- вання відносин у агропромисловому комплексі? 4. Назвіть статті Конституції України які визначають основи правового регулювання правових відносин в АПК. 5. Охарактеризуйте міжнародні договори як джерело права у аг- ропромисловому комплексі України. 6. Яке значення мають підзаконні нормативно-правові акти в си- стемі джерел права агропромислового комплексу? 7. Назвіть основні закони України, які є джерелами аграрного 56 права. Завдання 2. Побудуйте структурно-логічну схему на тему «Джерела галузей права в агропромисловому комплексі». Завдання 3. Продовжте роботу над складанням словника осно- вних понять законодавства та права в агропромисловому комплексі. Поняття Визначення Джерела права в АПК Аграрно-правовий звичай
Правовий прецедент Нормативно-правовий акт Міжнародний договір України Завдання 4. Розв’яжіть тестові завдання: 1. Джерелом аграрного права є: а) правовий звичай; б) Верховна Рада України; в) правовий прецедент; г) нормативно-правовий акт;
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-08; просмотров: 68; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.141.244.153 (0.068 с.) |