Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

1.Оволодіти навичками виготовлення та накладання м’яких пов’язок, індивідуальних гіпсових пов’язок, лігатурного зв’язування зубів, стандартних та індивідуальних шин.

2. Засвоїти навички надання медичної допомоги щелепно-лицевим пораненим на етапах медичної евакуації.

3. Провести курацію щелепно-лицевого пораненого.

5.Зміст теми:

Тимчасова (транспортна) іммобілізація відламків нижньої щелепи. Для тимчасової іммобілізації відламків щелепи найбільш ефективним є накладання стандартної транспортної пов'язки, яка складається з головної опірної шапочки Збаржа і жорсткої підборідної пращі Ентіна. Шапочку закріплюють так, щоб вона щільно лежала на голові, охоплюючи лобні і потиличні горби, а кінці стрічки її зав’язують на лобі. З допомогою гумової тяги пращу з’єднують з головною шапочкою. В залежності від кількос­ті і довжини застосованих еластичних тяг пращі можна надати роль давлючої чи підтримуючої пов’язки.

Давлючі пов’язки використовуються: а) для зупинки кровотечі; б) при всіх переломах верх­ньої щелепи з збереженням більшості зубів на обох щелепах – давлюча пов’язка в цих випадках дозволяє поставити в правильну окклюзію відламки верхньої щелепи шляхом притискання до неї здорової нижньої щелепи; в) при переломах нижньої щелепи за межами зубного ряду при наявності зубів на обох щелепах. При всіх інших переломах накладення давлючих пов’язок протипоказано в зв’язку з можливим додатковим зміщенням відламків нижньої щелепи, посиленням болі і погіршенням зовнішнього дихання.

При відсутності стандартної транспортної пов’язки найпро­стішим методом фіксації може служити підборідно-тім’яна пов’язка із марлевого бинта, звичайна бинтова пов’язка, але з елас­тичною тягою, яку легко зробити з допомогою булавок і гумок.

Інколи замість шапочки можуть бути використані пілотка, шолом танкіста, льотчика, а замість пращі – друга пілотка, кусок ременя чи гуми, кора дерева та ін. Таку імпровізовану пращу легко прикріпити до головного убору за допомогою булавок і гумових тяжів. В зимовий час замість пращеподібної пов’язки можна використати звичайну шапку-вушанку, яка одночасно може викону­вати роль і шапочки і підборідної пращі. Для цього потрібно опустити клапани шапки-вушанки і зав’язати їх, попередньо наклавши на підборіддя пов'язку із ППІ. Еластична тяга досягається за допомогою гумок, закріплених булавками.

При переломах нижньої щелепи в межах зубного ряду (якщо на кожному відламку є не менше двох стійких зубів і на верхній щелепі є антагоністи) для тимчасової іммобілізації відламків може бути застосований метод лігатурного зв'язування зубів. Для цього необхідні: 1) лігатурний дріт (бронзово-алюмініевий чи стальний діаметром 0,3-0,4 мм); 2) анатомічний пінцет; 3) кровоспинний затискач Пеана; 4) коронкові ножиці.

Найбільш ефективна і проста наступна методика лігатурного зв'язування зубів. Дріт з допомогою анатомічного пінцету вво­дять між двома поряд стоячими зубами в напрямку від вестибу­лярної до язикової сторони. Потім ним охоплюють шийку одного з зубів і знову виводять через сусідній міжзубний проміжок в присінник рота. Далі цим же кінцем дроту охоплюють обидва зуби з вестибулярної сторони, а вільний від лігатури зуб – з язикової поверхні. Кінець дроту виводять з порожнини рота в присінник між зубами, що зв’язуються, так, щоб він виявився рядом з іншим кінцем дроту, причому один кінець повинен розміщуватися над петлею, що прилягає до шийок зубів з вестибулярної сторони, а другий – під нею. Кін­ці лігатури зближають, підтягують кровоспинним затискачем і скручують між собою. Аналогічним способом накладають лігатуру на зуби-антагоністи. Під контролем прикусу відламки нижньої щелепи встановлюють в правильне положення і закріплюють, скручуючи між собою попарно кінці лігатур на верхній і нижній щелепах.

Міжщелепна фіксація дротяними лігатурами не повинна три­вати більше 4-5 діб із-за небезпеки розхитування зубів. Ліга­турне зв'язування зубів протипоказано при загрозі кровотечі з порожнини рота і блювання, а також пораненим, які підлягають евакуації повітряним чи морським транспортом (можливість блю­вання в дорозі).