Взаємодія з іншими структурами

Концепт ЖИТТЯ взаємодіє з концептами простір, час, рух, якість, кількість, відношення.

ПРОСТІР. За Н.А. Сабуровою, простір є однією з перших реалій, що сприймається та диференціюється людиною, а категорія простору зараховується до найбільш важливих категорій, «за допомогою якої людина приймає імпульси від зовнішнього світу і перевтілює їх в інформацію свого внутрішнього досвіду» [4, 83]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний лише з однією його складовою – моментом місце життя.

ЧАС. У фраземах темпоральної семантики, на думку Т.Г. Нікітіної, відображені такі властивості часу як філософської категорії: послідовність, тривалість, незворотність, безпосередній зв’язок з об’єктивною реальністю (у значенні часової нелокалізованості «знаходять відображення періодичні процеси людської діяльності, оточення, об’єктивне існування повторюваних процесів та явищ», у значенні часової локалізованості – «одномірність, симетричність та незворотність часу») [3, 75]. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – тривалість, послідовність, моменти часу.

РУХ. Рух – це зміна взагалі, будь-яка взаємодія матеріальних об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – діяльність, розвиток (етапи), стан.

ЯКІСТЬ. Завдяки якості кожен об’єкт існує та розуміється як щось відокремлене від інших об’єктів. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний цілісними характеристиками предметів та явищ об’єктивного світу.

КІЛЬКІСТЬ. Поряд з якісною характеристикою, предмети та явища наділені кількісною характеристикою, яка обов’язково містить якусь величину. З метою з’ясування кількісної характеристики предмета його елементи порівнюють із певною одиницею виміру (для аналізованого концепта одиницею виміру виступає рік). Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими його складовими – визначена кількість, невизначена кількість.

ВІДНОШЕННЯ. Відношення (стосунки, зв’язки) – одна із форм, один із необхідних моментів загального взаємозв’язку всіх предметів, явищ, процесів в природі, суспільстві, мисленні. У зміст цього концепту входять поняття внутрішній / зовнішній, необхідне / випадкове, важливе / не важливе. Відношення предметів один до одного є надзвичайно численними. Різним формам руху відповідають різні зв’язки. Концепт ЖИТТЯ пов’язаний з такими поняттями – суспільні відношення, місце в ієрархії, роль, ціннісні відношення, спілкування.

Отже, запропонована розвідка-аналіз структури універсального макроконцепту ЖИТТЯ може стати частиною, створеної в майбутньому, повної концептуальної картини світу українського народу, яка дозволить виявити особливості національного світобачення та світосприйняття.

 

Висновки

 

Аналіз структури макроконцепту ЖИТТЯ уможливлює опрацювання її ідеографічної парадигми: 1000 фразем – 87 семантичних підгруп – 34 семантичні групи – 9 семантичних полів.

1. У межах опрацьованої парадигми семантичні групи та семантичні підгрупи вступають в опозитивні відношення схожості та протиставлення. 6 семантичних груп вступають в антонімічні відношення і утворюють 3 антонімічні пари (СГ «Молодість» – «Старість», СГ «Щасливе життя» – «Нещасливе життя», СГ «Життя задовольняє» – «Життя не задовольняє»), 50 семантичних груп вступають в антонімічні відношення і утворюють 25 антонімічних пар (СПГ «Одружитися» – «Залишитися неодруженим / неодруженою», СПГ «Рідна людина» – «Нерідна людина або далекий родич», СПГ «Позбавити когось засобів існування» – «Створювати матеріальні блага для когось»). Решта семантичних груп та семантичних підгруп перебувають поза антонімічними відношеннями. 5 % фразем перебувають поза синонімічними відношеннями і становлять ідеографічний залишок.

2. Концепт ЖИТТЯ не є замкненим утворенням і активно взаємодіє з такими структурами: ПРОСТІР, ЧАС, РУХ, ЯКІСТЬ, КІЛЬКІСТЬ, ВІДНОШЕННЯ.

 

Література

1. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М., 1996. – С. 33.

2. Никитина Т.Г. К вопросу о классификационной схеме фразеологического идеографического словаря // Вопросы языкознания. – 1995. - №2. – С. 63-73.

3. Загнітко А.П. Актуальні проблеми сучасної української лінгвістики: Навчальний посібник. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 32–48;

4. Сабурова Н.А. Структура фразео-семантического поля «Пространство» // Филологические науки. – 2002. - №2. – С. 81-88.

5. Степанов Ю.С. Константы. Словарь русской культуры. – М., 1997.

6. Ужченко В.Д. Східноукраїнська фразеологія: Монографія. - Луганськ: Альма матер, 2003. – 362 с.

7. Удовиченко Г.М. Фразеологічний словник української мови: В 2-х т. – К.: Вища шк., 1984. – Т.1 – 303с.; Т.2. – 383с.

8. Фразеологічний словник української мови: В 2-х кн. / Уклад. В.М. Білоноженко та ін. – К.: Наук. думка, 1999. – Кн.1. – 528 с.; Кн.2. – С. 529-980.

9. Философский энциклопедический словарь / Гл. редакция: Л.Ф. Ильичев, П.Н. Федосееев, С.М. Ковалев, В.Г. Панов. – М.: Советская энциклопедия, 1983.