Основні агрокліматичні показники природних зон україни

(К.Т. Логвинов, 1976 р.)

Зона	Теплозабезпеченість		Кількість опадів, мм	БКП
	∑t > 10	Основний період вегетації, c t > 10
Лісостепова	2400–3200	146–188	500–600	2,44–3,20
Степова	2800–3450	160–199	350–500	2,80–3,45

Таблиця 10

Врожай польових культур при 3 %-вому засвоєнні ФАР посівами

Культура	Акуму-льовано врожаєм, млн ккал/га	Калорій-ність, ккал/га	Стандартна вологість, %	Потенційний врожай, ц/га абсолютно сухої біомаси	Кт	Врожай, ц/га
Озима пшениця
Ячмінь
Овес
Картопля
Соняшник
Цукровий буряк

Таблиця 11

Коефіцієнт сумарного водоспоживання на 1 т врожаю

(при стандартній вологості), м³

 

Культура	Межі	Середнє значення
Багаторічні трави (сіно)	470–550	500
Озима пшениця (зерно)	550–650	510
Кукурудза (зерно)	500–700	600
Кукурудза (зелена маса з качанами)	35–56	45
Яра пшениця (зерно)	470–550	535
Ячмінь (зерно)	500–560	535
Овес (зерно)	560–620	600
Соняшник	1420–1900	1660
Кормовий буряк (коренеплоди)	50–70	60
Цукровий буряк (коренеплоди)	56–110	83
Картопля (бульби)	68–100	84
Столовий буряк (коренеплоди)	60–90	75
Томати	150–200	175
Огірки (плоди)	150-200	175
Капуста (качани)	250–300	275
Цибуля (ріпка)	200–300	250
Морква (коренеплоди)	80–120	100

Таблиця 12

Середня багаторічна сума опадів по районах

Дніпропетровської області, мм

 

Райони	Місяці												За рік	За теплий період	За холодний період
	01	02	03	04	05	06	07	08	09	10	11	12
Апостолівський	28	26	27	36	41	63	50	51	31	42	37	37	469	155	314
Васильківський	30	28	31	38	50	64	55	50	33	38	36	40	493	165	328
Верхньодніпровський	36	26	30	38	46	66	59	50	32	38	36	38	489	160	329
Дніпропетровський	39	33	36	39	49	68	55	42	32	40	41	44	519	193	326
Криворізький	27	30	28	32	46	69	44	33	26	35	33	37	440	155	285
Криничанський	33	33	32	36	45	66	57	45	40	45	36	40	487	172	315
Магдалинівський	36	32	34	37	45	65	52	40	30	38	39	40	489	181	308
Межівський	33	32	30	32	44	60	50	44	30	34	35	39	463	169	294
Нікопольський	34	30	29	36	40	57	50	45	31	32	39	40	463	171	291
Новомосковський	37	32	35	38	48	67	55	41	32	39	41	43	508	188	320
Павлоградський	33	29	31	32	42	59	48	37	28	35	35	37	446	165	281
Петропавлівський	35	31	33	38	49	62	53	46	32	35	34	38	486	171	315
Покровський	35	33	27	32	45	63	54	45	30	32	35	39	470	169	301
П’ятихатський	27	23	26	37	41	62	58	47	30	37	33	34	455	143	312
Синельниківський	27	23	27	36	49	61	52	50	35	39	35	37	471	149	322
Солонянський	31	27	30	39	49	67	56	46	33	37	36	37	488	161	327
Софіївський	30	25	28	38	42	64	59	48	32	38	34	35	473	152	321
Томаківський	33	30	29	37	42	59	53	49	31	31	38	40	472	170	302
Царичанський	35	29	31	36	46	65	53	49	32	37	37	38	488	166	322
Широківський	28	26	27	36	49	63	50	51	31	42	37	37	477	155	322
Середня сума по області	34	29	29	36	47	62	54	45	31	35	33	40	478	165	313

Т Е М А 3

ВИЗНАЧЕННЯ ДІЙСНО МОЖЛИВОГО

(БІОЛОГІЧНОГО) ВРОЖАЮ ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ ЙОГО СТРУКТУРИ

Кожна сільськогосподарська культура має свої елементи структури врожаю. Так, врожай більшості сільськогосподарських культур (пшениця, жито, ячмінь, овес) визначають такі елементи: число рослин перед збиранням, продуктивна кущистість, кількість колосків і зерен в колосі, маса 1000 зерен; врожай кукурудзи – число качанів, їх розміри, число зерен в качані, їх маса; врожай зернобобових культур – кількість бобів, зерен у бобі, їх маса, маса 1000 зерен.

Збільшення кожного елементу структури врожаю обумовлює підвищення загального врожаю. Тому необхідно знати, які агротехнічні прийоми, в якому ступені, в який час впливають на формування структури врожаю.

 

Основні елементи структури врожаю зернових колосових культур

Густота рослин перед збиранням

Густота рослин – один з найважливіших показників структури врожаю. Вона є складним показником, в якому віддзеркалюються такі складові: норма висіву, польова схожість насіння, перезимівля (для озимих культур) і виживання за весняно–літній період. На перших фазах росту її величина найбільше залежить від норми висіву. Густота рослин постійно змінюється в сторону зменшення.

Оцінюючи вплив густоти стояння рослин перед збиранням, необхідно відмітити, що близькі за величиною врожаї можна одержати за різної густоті рослин.

Густота рослин перед збиранням в значній мірі залежить від агротехнічних заходів. Дослідження показують, що вона змінюється під впливом попередника, строків сівби, норм висіву.

За допомогою агротехнічних заходів можна сформувати необхідну густоту. Вона може коливатися від 100 до 400 рослин на 1 м² і більше. Високі врожаї одержують як за малої густоти, так і за високої, застосовуючи відповідну агротехніку. Продуктивність посівів залежить від густоти рослин перед збиранням, але основним показником у структурі врожаю є густота продуктивного стеблостою.