Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за змістом та стилем викладення матеріалу. Формулювання назви теми, розділів і підрозділів має бути чітким, лаконічним та у той же час повно відображати сутність і зміст питань, що розглядаються у курсовій роботі.

Матеріал необхідно викладати науковим стилем, грамотно, простою та зрозумілою мовою. Текст повинен не містити повторів і не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування будь-яких джерел наукової чи публіцистичної інформації, а також наведення цитат без посилань на першоджерела.

Особливу увагу слід приділяти стилістиці висловів. У тексті курсової роботи не повинно бути виразів на кшталт «я вважаю», «мені здається», «у нас прийнято» тощо. Замість них рекомендується використовувати вирази, що відповідають науковому стилю мовлення, наприклад: «на думку автора», «вважається доцільним», «як свідчить проведений аналіз» тощо.

Структура курсової роботи – це послідовність розташування її основних частин, до яких належить основний текст (тобто глави і параграфи), а також елементи довідково-супровідної частини. Структура курсової роботи має будуватися у відповідності до завдань, на вирішення яких спрямовано дослідження. Традиційно склалася певна композиційна структура курсової роботи, основними елементами якої є:

1. Титульний аркуш.

2. Реферат.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Розділи основної частини (що закінчуються висновками до розділів).

6. Висновки.

7. Список використаних джерел.

8. Додатки.

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи і виступає основним джерелом бібліографічної інформації, яка необхідна для обробки та ідентифікації документів. Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку А.

Реферат призначений для ознайомлення з курсовою роботою і містить коротку інформацію, яка розкриває сутність і зміст роботи. Приклад оформлення реферату наведений у додатку Б.

Зміст подають на початку роботи на окремому аркуші, з найменуваннями та номерами початкових сторінок усіх елементів структури курсової роботи, зокрема: вступу, розділів і підрозділів, висновків до розділів, висновків до роботи, списку використаних джерел, додатків.

Вступ до курсової роботи містить:

- обґрунтування актуальності обраної теми;

- стислу інформацію щодо ступеня дослідження окремих питань теми курсової роботи українськими та зарубіжними вченими;

- мету і завдання роботи;

- об’єкт і предмет дослідження;

- методи дослідження, що використані у роботі;

- інформаційну базу дослідження;

- стислу інформацію щодо структури і обсягу курсової роботи.

Актуальність теми – обов'язкова вимога до будь-якої курсової роботи. Висвітлення актуальності має бути стислим (у межах 1/3–2/3 сторінки), конкретним і лаконічним, з вказівкою основних проблемних питань, яких торкається тема роботи. Має бути обґрунтована своєчасність дослідження (сучасний аспект) і важливість проблем, яких торкається тема.

Для повідомлення про стан розробки даної проблеми у науці та практиці складаєтьсякороткий огляд літератури, який має визначити ступінь вирішення проблеми (із зазначенням вчених, які мають найбільш визначні результати), наукові здобутки (що вплинули на розвиток теорії та практичну діяльності у певній галузі), а також привести до висновку про існування невирішених або частково вирішених проблем теоретичного та прикладного характеру. На цій основі робиться висновок про необхідність подальшого вивчення теми та проведення спеціальних досліджень.

Огляд літератури повинен продемонструвати ґрунтовну ознайомленість студента з фаховою науковою літературою, першоджерелами, авторськими розробками, а також його вміння систематизувати джерела, критично їх оцінювати і виділяти найбільші здобутки.

На основі визначення ступеню вирішення науково-практичної проблеми і доведення того, що її певна частина, яка охоплена темою курсової роботи, ще не одержала достатнього рівня розробки і висвітлення у фаховій літературі, формулюється мета дослідження, а також визначаються конкретні завдання курсової роботи, вирішення яких має забезпечити повне досягнення поставленої мети. Це зазвичай робиться у формі переліку напрямів вирішення науково-практичної проблеми чи проблем (формулюються як: вивчити, розглянути, систематизувати, встановити, виявити, розробити і т.п.). Завдання мають бути взаємопов’язаними та випливати одне з одного. Перелік завдань роботи необхідно робити якомога ретельніше, оскільки від них залежить логічність структури та змісту роботи.

Обов'язковим елементом вступу є визначення об'єкту та предмету дослідження. Об'єкт дослідження – це обраний для вивчення процес чи явище, що породжують певну науково-практичну проблему у відповідності до теми роботи. Предмет дослідження – це те, що знаходиться у межах об'єкта, конкретизує його та має розглядатися у відповідності до поставленої мети дослідження.

Обов'язковим елементом вступу до курсової роботи є також перелікметодів, які використані у процесі дослідження. Використання загальнонаукових і спеціальних методів дослідження є необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети, забезпечення логічності та обґрунтованості її положень і результатів. Вирішення поставлених у курсовій роботі завдань необхідно здійснювати за допомогою таких методів: 1) загальнонаукові методи: аналогія, системний аналіз, формалізація, індукція, дедукція, порівняння тощо; 2) методи економіко-статистичного аналізу: табличний, графічний, порівняння, групування тощо; 3) методи економіко-математичного моделювання тощо.

Інформаційна база дослідження повинна містити наведення типу джерел інформації, яка використана у роботі. Джерелами інформації мають бути: звіти і аналітичні публікації міжнародних організацій, статистичні дані спеціальних державних установ країн світу (наприклад, Державної служби статистики України), міжнародні нормативно-правові акти, нормативно-правові акти різних країн, дво- і багатосторонні міжнародні угоди, наукові праці провідних вітчизняних і закордонних учених.

Стисла інформація щодо структури і обсягу курсової роботи має містити перелік основних елементів структури роботи, кількість розділів, додатків (із вказівкою щодо кількості додатків). Необхідно вказати обсяг основного тексту роботи (кількість сторінок без урахування обсягу переліку використаних джерел і додатків), кількість таблиць і рисунків (з вказівкою кількості сторінок, які вони займають). 

Обсяг вступу становить 1,5-2,5 сторінки.

Розділи основної частини. У розділах основної частини курсової роботи докладно викладається методика і техніка дослідження, наводяться його результати та відповідні пропозиції і рекомендації. Усі матеріали, що не є принципово важливими, виносяться в додатки.

Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі курсової роботи та її завданням. Ці розділи повинні показати уміння студента стисло, логічно й аргументовано викладати матеріал (у відповідності з вимогами до оформлення).

Курсова робота складається з трьох розділів, які формуються через групування завдань роботи, що забезпечує їх вирішення та досягнення мети. Кожний розділ може містити підрозділи, але їхня наявність і кількість може варіюватися у залежності від особливостей теми роботи, її мети і завдань. У кожному розділі курсової роботи слід робити самостійні узагальнення і висновки, які мають бути спрямовані на вирішення поставлених завдань і роз’яснювати основні результати дослідження та авторські розробки.

У першому розділі, обсяг якого має становити не більше 10-12 сторінок, викладаються основні теоретичні основи дослідження тієї науково-практичної проблеми, яка означена у темі. Особливу увагу слід приділяти: 1) визначенню сутності основних понять теми (з аналізом різних підходів); 2) розгляду загальновизнаних методичних підходів та класифікацій (чинників, ефектів, видів товарів, послуг, технологій, організацій, компаній, тощо); 3) аналізу досягнень різноманітних теорій і розгляду наукових концепцій, присвячених даній проблематиці (наводяться та пояснюються основні положення теорій і концепцій, внесені ними наукові пропозиції); 4) систематизації загальних міжнародно-правових норм, які забезпечують процеси та відносини у відповідній сфері; 5) за необхідності – характеристиці діяльності міжнародних структур, компетенції яких пов’язані із вирішення проблем, яких торкається дана робота.

Теоретичні положення необхідно проаналізувати критично та систематизувати у відповідності з завданнями другого і третього розділів.

У другому розділі, обсяг якого має становити не більше 15-20 сторінок, проводиться аналіз і оцінка практичних проблем, яких торкається обрана тема курсової роботи.

В рамках другого розділу курсової роботи треба провести комплексну оцінку економічної ефективності реалізації двох інноваційних проектів. Вихідні дані, що характеризують конкретні інноваційні проекти, визначаються за варіантами (табл. 2.1). Номер варіанту відповідає порядковому номеру прізвища студента у списку академічної групи за українським алфавітом.

 

Таблиця 2.1 – Вихідні дані для оцінки ефективності інноваційного проекту (тривалість реалізації проекту – 5 років, надходження доходів – щорічно, у кінці розрахункового періоду))

Номер варіанту	Інноваційний проект 1			Інноваційний проект 2
	Обсяг початкових інвестицій, ІС, тис. дол. США	Грошові потоки, генеровані даним інноваційним проектом (базова величина), Р, тис. дол. США на рік	Норма дисконту, r, %	Обсяг початкових інвестицій, ІС, тис. дол. США	Грошові потоки, генеровані даним інноваційним проектом (базова величина), Р, тис. дол. США на рік	Норма дисконту, r, %
1	250	68	20	730	270	14
2	160	140	14	250	140	17
3	440	300	20	160	68	15
4	580	240	15	440	340	20
5	730	250	27	350	300	20
6	390	280	30	430	240	13
7	430	160	10	580	250	23
8	270	120	13	540	300	16
9	610	270	15	550	170	13
10	310	150	7	390	350	27
11	260	110	10	480	160	23
12	560	160	8	150	85	19
13	90	25	10	500	440	24
14	480	160	19	610	600	28
15	320	110	16	320	270	10
16	580	170	12	770	310	20
17	230	80	22	500	220	21
18	520	180	15	350	260	29
19	780	240	19	610	260	28
20	690	260	8	740	260	30
21	650	220	17	730	460	25
22	300	120	14	500	420	22
23	270	80	10	230	100	22
24	780	360	18	750	260	21
25	300	120	12	200	80	29
26	280	160	9	300	220	11
27	520	170	7	800	440	14
28	280	100	14	550	400	10
29	640	160	25	780	370	27
30	320	120	15	240	93	17

 

Передумовою якісного виконання аналітичної частини курсової роботи є використання різноманітних методів аналізу, які за своїми характеристиками мають забезпечити вирішення поставлених завдань. Акцент необхідно робити на використанні математичних методів і методів статистичного аналізу.

Перед проведенням аналізу треба дати коротку характеристику галузі, у якій реалізується інноваційний проект (галузі визначаються згідно з Класифікацією видів економічної діяльності КВЕД-2010). Особливу увагу при цьому треба приділити значущості даної галузі для національної економіки, її міжнародній конкурентоспроможності та галузевим особливостям ведення інноваційної діяльності.

Для оцінки ефективності реалізації інноваційного проекту треба використати такі методи:

- метод чистого приведеного доходу;

- метод індексу рентабельності інвестицій;

- метод внутрішньої ставки доходності проекту;

- метод терміну (простого та дисконтованого) окупності інвестицій.

Усі розрахунки, що проводяться в процесі оцінки ефективності інноваційного проекту, повинні бути детально викладені у тексті курсової роботи, супроводжуватися відповідними формулами з експлікацією умовних позначень, а також тлумаченням економічної сутності розрахункових показників із зазначенням їхніх переваг та недоліків.

Результати розрахунків, проведених з використанням кожного з методів оцінки ефективності інноваційних проектів, повинні бути належним чином інтерпретовані та маэ бути зроблено підсумковий висновок щодо ефективності оцінюваних інноваційних проектів та щодо обґрунтованого вибору певного інноваційного проекту, який доцільно рекомендувати до реалізації.

У третьому розділі, обсяг якого має становити не більше 10-15 сторінок, студент повинен надати обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту, який на основі проведеної у другому розділі оцінки ефективності був рекомендований до реалізації.

Пропозиції і рекомендації повинні базуватися на виконаних аналітичних та прогностичних оцінках, ретельних техніко-економічних розрахунках. Вони мають викладатися зрозуміло, логічно та послідовно.

При аналітичній оцінці стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту треба дотримуватися такої послідовності дій:

1) охарактеризувати основні стратегії інноваційної діяльності підприємств і, зокрема, стратегії впровадження та адаптації інновацій;

2) запропонувати альтернативні стратегії одночасного або послідовного виведення інноваційного продукту на ринок з урахуванням можливості виробництва на основі впровадженої інновації продукту, що є модернізованим або цілковито новим;

3) побудувати матрицю стратегічних альтернатив із зазначенням наявних вихідних даних;

4) розрахувати показники чистого приведеного доходу за кожною з альтернатив (див. табл. 2.2);

5) охарактеризувати метод дерева прийняття рішень в інноваційному менеджменті та побудувати "дерево прийняття рішень" за кожною з альтернатив (див. табл. 2.3);

6) обрати найбільш прийнятну стратегічну альтернативу (з обов'язковим обґрунтуванням вибору).

 

Таблиця 2.2 – Значення коригувальних коефіцієнтів для аналітичної оцінки стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту

α1	α2	α3	α4	β1	β2	β3	Β4
1,8	1	0,9	0,85	2,2	2	1,3	1,25

 

Таблиця 2.3 – Вірогідність стратегічних альтернатив реалізації інноваційного проекту

№ стратегічної альтернативи	Вірогідність
	підвищеної величини попиту на продукцію	очікуваної величини попиту на продукцію	зниженої величини попиту на продукцію
1	0,5	0,4	0,1
2	0,1	0,8	0,1
3	0,5	0,4	0,1
4	0,1	0,8	0,1

 

Кожен розділ курсової роботи має закінчуватися короткими висновками (обсягом – 0,5-1 сторінка).

Висновки. Ця частина роботи виконує завершальну, підсумовуючу, яка обумовлена логікою проведення дослідження, та має форму синтезу накопиченої в основній частині інформації. У висновках необхідно узагальнити хід проведеного теоретичного і емпіричного аналізу, стисло представити результати дослідження, пропозиції і рекомендації автора. Обсяг загальних висновків – 1-1,5 сторінки.

Висновки до курсової роботи повинні не підмінюватися механічним підсумовуванням висновків до розділів, а бути коротким резюмуванням певних основних тез. Вони мають представляти творчу обробку автором результатів дослідження, представлену у лаконічній формі, містити найбільш вагомі підсумки курсової роботи. Висновки оформлюються у вигляді пронумерованих абзаців. Їхня послідовність визначається завданнями роботи та загальною логікою побудови курсової роботи.

Список використаних джерел. Він оформлюється після висновків та має містити тільки джерела, що використані у роботі. При виборі джерел слід орієнтуватися на роботи найбільш відомих вчених, офіційні видання, першоджерела. Більшу частину літературних джерел мають складати роботи останніх років, де представлені результати сучасних досліджень у цьому напрямі.

Кожне включене у такий список літературне джерело повинне мати відображення в рукописі курсової роботи. Якщо автор робить посилання на які-небудь запозичені факти чи цитує роботи інших авторів, то він повинний обов'язково вказати в підрядковому посиланні, звідки узяті наведені матеріали. Таким чином, не слід включати в бібліографічний список ті роботи, на які немає посилань у тексті курсової роботи і які фактично не були використані.

Додатки. Допоміжні чи додаткові матеріали, що переобтяжують текст курсової роботи (наприклад, таблиці зі статистичними даними обсягом 1 і більше сторінок або рисунки обсягом 1 сторінка), розміщуються у додатках з обов’язковим посиланням на них у тексті. Додатки оформлюються згідно з правилами, які описані у розділі 3.

ОФОРМЛЕННЯ курсової РОБОТИ

Текст рукопису курсової роботи повинний бути надрукований на комп'ютері на одній стороні стандартного аркуша білого односортного паперу формату А4 (210х297 мм) через полуторний інтервал до 30 рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм із застосуванням чорної стрічки середньої жирності з полями навколо тексту. Розмір лівого поля – не менш за 20 мм, правого – не менш за 10 мм, верхнього – 20 мм, нижнього - 20 мм.

Поля ліворуч залишають для переплетення, праворуч - для того, щоб у рядках не було неправильних переносів через частини слів, що не умістилися. При таких полях кожна сторінка повинна містити приблизно 1800 знаків (30 рядків, по 60 знаків у рядку, вважаючи кожний розділовий знак і пробіл між словами також за друкований знак).

Усі виноски і підрядкові примітки друкують (через один інтервал) на тій сторінці, до якої вони відносяться. Усі сторінки нумеруються, починаючи з титульного аркуша. Цифру, що позначає порядковий номер сторінки, ставлять праворуч верхнього поля сторінки.

Кожний новий розділ починається з нової сторінки. Це ж правило стосуэться інших основних структурних частин роботи: вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Заголовки структурних частин курсової роботи “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “РОЗДІЛ 1”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці надрукованого заголовку ставиться крапка.

Відстань між назвою розділу і наступним текстом повинна дорівнювати двом інтервалам. Між заголовками розділу і підрозділу витримують один інтервал. Відстані між основами рядків заголовка приймають такими ж, як у тексті. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовку не допускається.

Фрази, що починаються з нового (червоного) рядка, друкують з абзацним відступом від початку рядка, що дорівнює 1,5 см.

Ілюстрації і таблиці в роботі слід подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на початку наступній сторінці.

Обсяг тексту курсової роботи повинний бути в межах 50-60 сторінок машинописного тексту.