Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Концепції та ознаки правової соціальної держави
Сутність ідей правової держави полягає в утвердженні суверенності народу як джерела й суб´єкта влади, гарантованості його свободи, в підпорядкуванні держави суспільству, у пануванні закону. Авторитетні представники буржуазної політичної думки (Ш. Монтеск´є у Франції, Дж. Локк в Англії та ін.) протиставили феодальній сваволі непорушність закону й тим самим зробили свій внесок у становлення теорії правової держави. Філософську основу правової держави розробив німецький філософ І. Кант. Він розглядав державу як об´єднання безлічі людей, які підкоряються правовим законам. Лише за допомогою норм права державна влада може набути загальності та обов´язковості, що й забезпечує стабільність і динамізм політичних процесів. У зв´язку з цим, розбудовуючи правову державу, потрібно керуватися принаймні такими трьома основними принципами взаємозв´язку держави і права: 1. Першість і верховенство права. Це означає, що право є невід´ємною власністю людини, нації й народу, його ніхто не надає й ніхто не може відчужити. 2. Відповідність закону праву. Будь-який закон, прийнятий державою, повинен бути правовим. закон є лише юридичною формою права. 3. Формальна рівність. Право повинне бути визнаним як рівний для всіх вимір свободи. Принцип нормальної рівності допускає лише одне — закріплення в законі однакових можливостей. Головні ознаки правової держави: 1. Наявність розвинутого громадянського суспільства. Існування правової держави неможливе без громадянського суспільства, як і навпаки. 2. Верховенство права, поширення вимог і норм конституції та законів на діяльність усіх громадських і політичних інституцій. 3. Правова рівність усіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави. 4. Поділ державної влади на законодавчу, виконавчу й судову, стримування й урівноваження ними одна одної. 5. Розв'язання питань і прийняття загальних рішень за ознакою більшості, але з урахуванням прав меншості. 6. Визначальна роль суду у розв'язанні всіх спірних питань, шдконтрольність йому всіх громадян та інституцій; можливість оскарження в судовому порядку неправомірних дій держави; юридична взаємовідповідальність держави і особистості. 7. Легальна діяльність не лише правлячих, а й опозиційних партій, об'єднань, рухів.
8. Вседоступність суспільно значимої інформації, незалежність ЗМІ. В загальному вигляді правову державу можна визначити як державу, в якій панує право. Згідно більш конкретного визначення правова держава – це правова форма організації і діяльності публічно-політичної влади і її стосунків з індивідами як суб’єктами права. В трактуванні Дж.Локка концепція правової держави втілюється в державі, де править закон, що відповідає природньому праву та признає невідчудженні природні права і свободи особи, і здійснено поділ влади. Таку державу з верховенством права він протиставляє деспотизму. Нові уявлення про поділ влади отримали систематичну розробку в концепції Ш.Л.Монтеск'є. Розрізняючи в кожній державі три види влади - законодавчу, виконавчу і судову, - він відмічає, що для попередження зловживання владою необхідно такий порядок речей, при якому різні влади могли б взаємно стримувати одна одну. Поділ і взаємне стримування влади є, згідно Монтеск'є головною умовою для забезпечення політичної свободи в її відношенні до державного устрою. При цьому він підкреслює, що політична свобода полягає не в тому, що б робити те, що заманеться. З обгрунтуванням теорії правової держави виступив І.Кант. "Держава, - відмічає він, - це об'єднання багатьох людей підпорядкованих правовим законам.” Суть держави, за Кантом, полягає у вищому ступені узгодження з правовими принципами, і намагатися досягнути такої узгодженості нас зобов’язує розум через категоричний імператив. В ХХ ст. багато ліберальних авторів виступали проти Гегелівської філософії держави і права, кваліфікуючи її в якості однієї з теоретичних основ ідеології і практики фашизму, націонал-соціалізму і взагалі всіх різновидів сучасного деспотизму і тоталітаризму. Однак дійсний зміст Гегелівської концепції правової держави свідчить про помилковість і безпідставність подібних звинувачень. В цілому вся Гегелівська концепція правової держави прямо і однозначно направлена проти зловживання, безправ’я і взагалі всіх неправових форм застосування сили збоку приватних осіб, політичних об’єднань і владних структур. В гегелівському етатизмі (державництві) дійсне бачення не ідеологічної підготовки тоталітаризму, а авторитетне філософське попередження про його небезпеку.
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 74; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.66.206 (0.004 с.) |