Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Облік покриття постійних затрат з відносними прямими затратами
До головних характеристик даного методу можна віднести такі: 1. Розробляється ієрархія об’єктів затрат, яка включає в себе напрямки діяльності, центри відповідальності, види затрат, види продукції, причому усі затрати є прямими для будь-якого об’єкта. 2. Затрати поділяють на такі групи: — прямі і непрямі для заданого об’єкта (наприклад, продукція, центр затрат); — постійні і змінні щодо обсягу діяльності; — грошові і негрошові; — за факторами, які визначають величину затрат(наприклад, чисельність персоналу, виробничі площі). Перевагами методу обліку покриття постійних затрат з відно- сними прямими затратами є: — відсутність необхідності розподілу непрямих постійних за- трат; — усі затрати розглядаються як прямі, що дає більші можли- вості для контролю; — наявність інформації для оптимізації структури випуску в умовах обмежених ресурсів. Недоліки цього методу зводяться до таких моментів: — важко здійснювати оцінку запасів; — не завжди можна знайти об’єкт обліку, для якого затрати є прямими; — складність методу.
4. Облік планових граничних затрат
Основні риси обліку граничних планових затрат зводяться до наступного: Даний метод обліку затрат на відміну від усіх попередніх ці- єї системи використовує не фактичні, а планові значення. На відміну від обліку за повною плановою собівартістю фак- тичні затрати порівнюються з плановими лише у змінній, але не у постійній частині. Порівняння планових і фактичних значень здійснюють та- ким чином: 1. Розраховують планові затрати за центрами затрат. 2. Планові затрати поділяють на постійні і змінні. 3. Планову ставку змінних затрат обчислюють за формулою (Сп зм):
Сп зм = Зп зм: Оп, (3.18)
де Зп зм — планові змінні затрати, Оп — плановий обсяг. 4. Розрахункові планові змінні затрати визначають за форму- лою(Зр п): Зр п = Сп зм · Оф, (3.19) де Оф — фактичний обсяг. 5. Відхилення за рахунок норм і цін обчислюють за форму- лою (Вн ц): Вн ц = Зф – Зр п, (3.20) де Зф, Зр п — фактичні і розрахункові планові затрати відповідно. 6. Проводять аналіз постійних затрат. Визначають продуктивні постійні затрати (Зп прод): Зп прод = Зпп · Оф: Оп, (3.21) де Зпп — планові постійні затрати,
Оф, Оп — фактичний і плановий обсяги відповідно. 7. Визначають непродуктивні постійні затрати (Зп непрод): Зп непрод = Зпп: Оп · (Оф – Оп) (3.22) 8. Відхилення постійних затрат не відносять на конкретні центри затрат, а списують на результати діяльності усього під- приємства. До складу собівартості продукції включають лише змінні за- трати. Перевагами даного методу обліку затрат є усі ті, що відно- сяться до всієї системи обліку за неповною собівартістю, а також розширення можливостей для контролю порівняно з простим «директ-костингом» та зрозумілість й наочність. Недоліки цього методу обліку практично ті ж самі, що й у простому «директ-костингу». Охарактеризовані системи і методи обліку затрат на виробни- цтво отримали значне поширення у зарубіжній практиці. Щодо вітчизняного виробництва, то слід зазначити, що в се- редині 90-х років ХХ століття питання обліку затрат на виробни- цтво перейшли у компетенцію управлінського обліку, методика організації і ведення якого перебувають нині у віданні безпосе- редньо конкретних підприємств і організацій, які самостійно ви- рішують питання вибору і використання на практиці того чи ін- шого методу обліку затрат. Управлінський облік тісно пов’язаний з калькуляцією, тобто економічними та інженерно-економічними розрахунками собіва- ртості окремих видів продукції, окремих деталей, вузлів. Кальку- ляція необхідна для обґрунтування цін на продукцію, визначення прибутку, рівня рентабельності, порівняння собівартості продук- ції, яка виробляється на різних підприємствах. Контроль за формуванням собівартості продукції передбачає таку систему інформації, яка при невеликих витратах повністю забезпечує апарат управління необхідними даними для прийн- яття управлінських рішень. Найбільш ефективною вважається система інформації про об’єкт спостереження, яка базується на фіксації і аналізі відхилень від прогнозних (планових) парамет- рів об’єкта. У зв’язку з цим виникає необхідність планування стану об’єктів управління на основі детально розроблених норм і нор- мативів витрат на виробництво по всій номенклатурі виробів.
Норми і нормативи витрат на виробництво служать для визна- чення обсягу необхідних ресурсів для запланованого обсягу ви- пуску продукції (матеріалів, енергії, палива, заробітної плати, ви- трат на обслуговування і управління виробництвом тощо). Норми витрат служать для контролю за витрачанням матеріалів у виро- бництві методом визначення їх обсягу на виробничу програму і виписки лімітних карт на видачу матеріалів. Лімітні карти міс- тять інформацію про вид матеріалу, кількість на виробничу про- граму, місце споживання, дату видачі, кількість, залишок ліміту, підпис осіб, які оформляють операції. Видача матеріалу здійсню- ється тільки в межах ліміту. Якщо виникає потреба в додатковій кількості матеріалів, то треба ставити питання перед адміністра- цією про визначення додаткового ліміту або видачу їх за вимо- гою. Таким чином, видача матеріалів у межах ліміту є норматив- ним витрачанням, а понад ліміт — відхиленням від норм. Відхилення від норм можуть бути з різних причин, тому в пер- винних документах на відхилення (акт про заміну матеріалів, акт про брак, вимоги на додаткове списання матеріалів, акт про про- стій тощо) вказується причина і винуватці відхилень. Така інфо- рмація збирається у встановлені строки і подається заінтересова- ним особам для аналізу і прийняття рішень. Норми і нормативи чисельності працюючих, їх професійний склад служать для визначення розцінок, тарифних ставок і окладів та фонду оплати праці. Відхилення від планового фонду оплати праці також фіксуються у первинних документах з вказі- вкою причин і винуватців. Така інформація узагальнюється і періодично подається працівникам управління для прийняття рішень. Непрямі витрати також плануються в розрізі кожної статті ви- трат. При цьому розробляються кошториси витрат на місяць чи квартал. Відхилення виявляються в кінці звітного періоду, що послаблює поточний контроль за ними протягом місяця. З метою посилення контролю доцільно кошториси витрат розробляти по окремих структурних підрозділах підприємства і визначати від- повідальних осіб за дотримання кошторису. Система планування повинна бути адекватною системі обліку витрат на виробництво. Це можна забезпечити за умов розробки робочого проекту організації планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на конкретному підприємстві. Нормативний метод є похідним від методу управління за від- хиленнями. Сутність нормативного управління полягає в управ- лінні на підставі інформації про відхилення від заздалегідь ви- значених параметрів норм (кошторису, стандарту тощо). Отже, для нормативного контролю затрат в обліку потрібно принаймні з’ясувати, що таке нормативне управління (тобто управління за відхиленнями). Основні значення, які характерні для методу управління за відхиленнями, а також взаємозв’язок між цим ме- тодом і нормативним ілюструє рис. 3.2.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2021-01-14; просмотров: 70; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.139.79.59 (0.009 с.) |