Імунотропні препарати центральної регуляції імунітету

Ці засоби ще називають "гормонами" імунної системи. Вони є природного (більшість) та синтетичного похо­дження. Властивості:

• вплив на імунну систему, аналогічний впливу центральних орга­нів імунітету;

• частий вплив на ендокринну і нервову системи, кровотворення;

• глибокий, виражений, а часом незворотний ефект — тому їх час­то ще називають "гормонами" імунної системи;

• велика ймовірність "парадоксальних" ефектів — пригнічення іму­нної відповіді за наявності вираженої інтоксикації чи недостатно­сті функції паренхіматозних органів, при передозуванні, повтор­них курсів чи різкої відміни в осіб похилого віку.

А) Тимоміметики

Тимоміметики (гормони тимусу) перева­жно впливають на клітинну ланку імунної відповіді, забезпечуючи дозрі­вання тимусозалежних лімфоцитів, впливають на активність макрофагів і NK-клітин та опосередковано через Т-хелпери 1-го типу стимулюють антитілоутворення.

Тимозин ( тимозин b-l) — екс­тракт телячого тимусу. У клініці тимозин застосовується при імунодефіцитних станах з переважним ураженням клітинної ланки, комплекс­ній терапії хронічних гепатитів В і С, передчасному старінні. Препарат ефективний також як ад'ювант при вакцинації нонреспондерів стар­шого і похилого віку.

Тимопоетин — олігопептид, який також впливає на роботу нервової системи. Він стимулює диференціювання протимоцитів до тимоцитів і пізнє диференціювання В-лімфоцитів. Серед препаратів тимусу, які застосовуються в Україні, передусім слід назвати тималін, Т-активін (тактивін), тимоген, тимоптин, вілозен, тимозин альфа (тимальфазин).

Групи захворювань, при яких клінічно підтверджена ефективність тимоміметиків:

1. Гострі та хронічні запальні процеси, які супроводжуються вира­женим пригніченням клітинної ланки імунної відповіді (пневмо­нії у наркоманів, в осіб похилого віку; затяжний перебіг вірус­них гепатитів, хронічний гематогенний і посттравматичний ос­теомієліт, рецидивні дерматомікози).

2. Ранова інфекція в хірургії, гінекології у пацієнтів з імунодефіци­тами, особливо похилого і старечого віку; попередження гнійно-запальних ускладнень у післяопераційному періоді у хворих з груп ризику. Виявлено підвищення антибіотикочутливості ста­філококів при застосуванні тимоміметиків.

3. Первинні імунодефіцити (синдроми Ді-Джорджі, атаксії-телеангіектазії).

4. Системні захворювання сполучної тканини і автоімунні захво­рювання (ревматизм, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз).

5. Онкологічні захворювання, особливо після оперативного втру­чання, променевої терапії.

6. Передчасне старіння, у тому числі — імунної системи (а також — акцидентальна інволюція тимусу).

7. Гостра транзиторна тимічна недостатність, зумовлена інтокси­кацією, травмою, гострим стресом будь-якого походження (фі­зичного, емоційного, інфекційного, токсичного [застосовують­ся після ефективної детоксикації]),

Є дані про ефективність місцевого застосування вілозену для неспецифічної гіосенсибілізації у хворих з алергічним рині­том і кон'юнктивітом.

Б) Засоби кістковомозкового походження

Характеризуються вираженим впливом на нервову систему (знебо­лювальний, протистресовий). Єдиним зареєстрованим препаратом є мієлопід. Він стимулює синтез імуноглобулінів, особливо при дефіциті чи функціональній недостатності плазматичних (антитілопродукуючих} клі­тин, опосередковано посилює активність Т-кілерів і макрофагів. Застосо­вується при гострих бактерійних інфекціях різної локалізації та етіології, для попередження загальних і місцевих інфекційних ускладнень після хі­рургічних втручань, травм, опіків, відморожень. Препарат ефективний також для профілактики і лікування ускладнень при гемобластозах. Принциповою особливістю мієлопіду є виражена ефективність на­віть через декілька днів від початку інфекційного захворювання (тобто у продуктивній фазі імунної відповіді). Це забезпечує значний терапевтичний вплив при хронічних і в'ялих інфекціях — хронічні бронхіти, остеомієліт, ендокардит.

В) Засоби селезінкового походження

Спленін - передусім впливає на клітинну ланку імунітету, стимулюючи актив­ність Т-лімфоцитів, відновлюючи їх чутливість до глюкокортикоїдів при бронхіальній астмі. Спленін також попереджує дегрануляцію базофілів і звільнення медіаторів алергії (гістаміну, серотоніну тощо). Застосову­ється при бронхіальній астмі, алергічних захворюваннях, в онкологіч­ній практиці. Імунологічними показаннями є стани з переважним ура­женням клітинної ланки.

Спленопентин — це синтетичний препарат, який складається з 5 амінокислотних залишків спленіну, але значною мірою повторює його біологічні ефекти. Особливостями медикаменту є здатність стимулю­вати вироблення антитіл і g-ІФН.