Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Договори на користування чужим майном
3. 1. Договір оренди Договори на користування чужим майном - нечисленні. Основними різновидами цих договорів є договір оренди та договір лізингу, хоча елементи оренди є в складних договорах (зокрема, в концесійному договорі). Правове регулювання відносин, що складаються в процесі укладення та виконання цієї категорії господарських договорів, здійснюється за допомогою таких нормативно-правових актів, як: Кодекси: Господарський кодекс України (параграф 5 «Оренда та лізинг» глави ЗО); Цивільний кодекс України (глава 58 «Найм (оренда)»); Закони: від 14.03.1995 р. «Про оренду державного та комунального майна»; від 04.03.1992 р. (в редакції Закону від 19.02.1997 р.) «Про приватизацію державного майна» (серед неконкурентних способів приватизації державного майна передбачає оренду з правом викупу, що застосовується лише за наявності певних умов); від 21.09.1991 р. «Про господарську діяльність в Збройних Силах України» (передбачає можливість передання на конкурсних засадах та в передбаченому законом порядку військового майна, крім бойового та спеціального, юридичним та фізичним особам за умови, якщо це не шкодить бойовій мобілізаційній готовності); від 07.02.2002 р. «Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України» (закріплює право НАН України щодо передачі в оренду закріплених за нею цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна з метою одержання коштів на забезпечення своєї статутної діяльності); декрети Кабінету Міністрів: від 29.12.1992 р. «Про укладення договорів оренди приміщень підприємствами й організаціями торгівлі, громадського харчування та сфери послуг»; від 31.12.1992 р. «Про перелік майнових комплексів державних 270 від 20.05.1993 р. «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду»; постанови Кабінету Міністрів: від 10.08.1995 р. № 629 «Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві грошових коштів та цінних паперів»;
від 29.10.2003 р. № 1682 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди нерухомого майна» та ін.; відомчі нормативно-правові акти: Порядок проведення конкурсу на укладання договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурного підрозділу: затв. наказом ФДМ України від 04.03.1998 р. № 396; Примірний договір фінансового лізингу та Примірний інноваційний договір, який передбачає застосування фінансового лізингу: затверджено наказом Міністерства у справах науки та техніки від 03.03.1998 р. № 59 (зареєстровано в Міністерстві Юстиції 26.03.1998 р. №203/2643); Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства): затверджено наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 р. №1774. Найбільш поширеним у сфері господарювання договором на користування чужим майном є договір оренди. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК). У користування за договором оренди відповідно до ч. 2 ст. 283 ГК України може передаватися індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості. ' Об'єктом оренди можуть бути: - цілісні майнові комплекси підприємств чи їх структурних підрозділів, тобто господарські об'єкти, що забезпечують завершений цикл виробництва продукції (робіт, послуг), з відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; проте оренда структурних підрозділів державних та комунальних 271 підприємств не повинна порушувати виробничо-господарську цілісність, технологічну єдність даного підприємства; - нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); - інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-тех
Умови договору оренди: - істотні умови (відповідно до ч. 1 ст. 284 ГК): об'єкт оренди Сторони договору оренди: Орендар (основні права та обов'язки визначені ст. 285 ГК): - має переважне право перед іншими суб'єктами господарю - зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов Орендодавець: - має права: на отримання орендних платежів, повернення - зобов'язаний: передати об'єкт оренди орендареві у встанов Орендна плата (фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) встановлюється у грошовій формі (залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі); розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також у передбачених законодавством випадках (зокрема, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за 272 які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди); строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Припинення та розірвання договору оренди: - договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на - Договір оренди може бути розірваний:
• за згодою сторін; • на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним • користується річчю (майном) всупереч договору або призна • без дозволу наймодавця передав річ (майно) у користування іншій особі; • своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження
речі (майна); • не приступив до проведення капітального ремонту речі, як Згідно із ст. 784 Цивільного кодексу наймач має право вимагати дострокового розірвання договору, якщо наймодавець: - передав у користування річ (майно), якість якого не відпові - не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального У разі, якщо предметом договору оренди є державне або комунальне майно, такий договір має певні особливості, а саме: І. Спеціальне правове регулювання відносин, які складаються в процесі укладення та виконання договору оренди державного та комунального майна: ГК України (статті 287-289), Закон 14.03.1995 р. «Про оренду державного та комунального майна», Декрет від З їй 12.1992 р. «Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається», низка підзаконних нормативно-правових актів (Методика оцінки 273 вартості об'єктів оренди, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629; Перелік документів, які подаються орендодавцеві для укладання договору оренди державного майна, затверджений наказом Фонду державного майна України від 17.-04.2001 р. № 649; Порядок проведення конкурсу на укладання договору оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурного підрозділу, затверджений наказом Фонду державного майна від 04.03.1998 р. № 396, та ін.); II. Орендодавцями щодо державного та комунального майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділен 2) органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Респуб 3) державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивіду
III. Обмеження щодо об'єкта оренди на підставі закону (такі IV. Спеціальний порядок укладення договору оренди, що пе 274 договору оренди або про відмову за наявності передбачених законом підстав (прийняття рішення компетентним органом про приватизацію відповідного об'єкта; включення об'єкта до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади; відсутність згоди органу Антимонопольного комітету України на оренду; відсутність згоди органу, уповноваженого управляти відповідним майном, на виділення структурного підрозділу; інші передбачені законом підстави); в) організацію та проведення орендодавцем в установленому порядку конкурсу на визначення орендаря - у разі надходження заяв від двох і більше претендентів і за умови відсутності поданої в установлений термін заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства/його структурного підрозділу, якому надається пріоритетне право на укладення договору оренди); V. Істотними умовами договору оренди відповідно до ст. 10 Закону «Про оренду державного та комунального майна» є: - об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індек
- термін, на який укладається договір оренди, що визначається - орендна плата — платіж (зазвичай у грошовій формі), який 275 рахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995р. № 786; - порядок використання амортизаційних відрахувань: викори - відновлення орендованого майна та умови його повернення: VI. Підстави припинення договору оренди, передбачені ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»: - закінчення строку, на який було укладено договір оренди; - приватизація об'єкта оренди орендарем (за участю оренда - банкрутство орендаря; - загибель об'єкта оренди. - розірвання договору за погодженням сторін; - дострокове розірвання договору на вимогу однієї із сторін 276 ного господарського відання або оперативного управління, вважаються розірваними з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розміщення в них центральних державних органів, дипломатичних представництв і консульств іноземних держав. VII. Суборенда державного та комунального майна: щодо ціліс VIII. Викуп (приватизація) об'єкта оренди: згідно із ч. 1 ст. 289 3.2. Договір лізингу Договір лізингу також спрямований на забезпечення користування чужим майном за відповідну плату, проте за можливої наявності при застосуванні фінансового лізингу ознак договору купівлі-продажу (поставки), технічного обслуговування лізингового майна. Регулювання відносин, що складаються в процесі укладення та виконання договору лізингу, здійснюється за допомогою відповідних положень ГК України (ст. 292 «Лізинг у сфері господарювання»), ЦК України (статті 806-809), Закону України від 16 грудня 1997 р. (в редакції Закону від 11.12.2003) «Про фінансовий лізинг», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відомчих нормативно-правових актів, зокрема: Примірного договору фінансового лізингу та Примірного договору, який передбачає застосування фінансового лізингу (затверджених наказом Міністерства у справах науки та техніки від 03.03.1998 р. № 59).: Поняття договору лізингу закріплене в ч. 1 ст. 806 ЦК України. "За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингодержувачеві) у ко- 277 ристування майно, що належить лізингодавцеві на праві власності чи праві господарського відання і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Предметом договору лізингу може бути майно з такими ознаками: неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, що відповідно до законодавства належить до основних фондів, не заборонена законом до вільного обігу на ринку і щодо якої немає обмежень про передачу в лізинг. Господарський кодекс (ст. 292) містить положення про види (фінансовий та оперативний) та форми (зворотний, пайовий, міжнародний тощо) лізингу, проте без визначення цих понять. Цивільний кодекс (ст. 806) розрізняє два види лізингу - прямий і непрямий; останній має основні ознаки фінансового лізингу. Договір фінансового (непрямого) лізингу має значно більше відмінностей від договору оренди, ніж договір прямого лізингу, зокрема: - правове регулювання договірних відносин фінансового лізингу Суб'єктами фінансового лізингу можуть бути: - лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння - лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отри - продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в - інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатосто Істотними умовами договору фінансового лізингу є: - предмет лізингу; ,-, 278
- строк, на який лізингоодержувачу надається право користу - розмір лізингових платежів (можливість включення до них: а) суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платежу як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг лізингу); - інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має Права сторін договору відповідно до Закону: Лізингодавця: 1) інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і 2) здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем 3) відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених 4) вимагати розірвання договору та повернення предмета лізин 5) стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у 6) вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків від 7) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових Лізингоодержувача: 1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специ 2) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не від 3) вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від : 4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу; інші права відповідно до умов договору лізингу та нормативно- правових актів. 279 Обов'язки сторін відповідно до Закону: Лізингоодержувача: 1) прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно 2) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі 3) своєчасно сплачувати лізингові платежі; 4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забез 5) письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і 6) письмово повідомляти про порушення строків проведення або 7) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів. Лізингодавця: ; 1) у передбачені договором строки надати лізингоодержувачеві 2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі 3) відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі 4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення 280 5) прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу; інші обов'язки відповідно до умов договору лізингу та нормативно-правових актів. Форма договору фінансового лізингу - повна письмова та обов'язковість реєстрації предмета лізингу у передбачених законом випадках і порядку; Строк лізингу - відповідно до умов договору, але не менше одного року. Можливість відмови від договору лізингу: Лізингоодержувачем в односторонньому порядку, якщо має місце значне (зазвичай понад 30 днів) прострочення передачі предмета лізингу, за умови письмового повідомлення про це лізингодавця; Лізингодавцем - якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів; при цьому лізенгодавець має право вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспір-ному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Гарантії майнових прав сторін договору щодо предмета лізингу: - у разі переходу права власності на предмет лізингу від лізин - якщо сторони договору лізингу уклали договір купівлі- , - предмет лізингу не може бути конфісковано, на нього не може бути накладено арешту у зв'язку з будь-якими діями або бездіяльністю лізингоодержувача. 4. Транспортні договори а 4.1. Поняття та види транспортних договорів ,. f Різновидом договорів за критерієм економічного змісту та правових ознак є транспортні договори. . н Транспорт - одна з найважливіших галузей економіки, покли-кара задовольняти потреби населення та учасників господарського життя у перевезеннях та пов'язаних з ними послуг. 281 Єдину транспортну систему України становлять: • транспорт загального користування (залізничний, морський, • промисловий залізничний транспорт; • відомчий транспорт; • трубопровідний транспорт; • шляхи сполучення загального користування. За своїм значенням та широким використанням провідне місце в транспортній системі Україні належить транспорту загального користування. Він являє собою складну господарську систему, до якої входять: • органи, що забезпечують організацію певного виду транспорту; • шляхи сполучення; • транспортні підприємства; • спеціалізовані господарські організації, що забезпечують Функціонування єдиної транспортної системи та її складових значною мірою забезпечується через транспортні договори. Транспортні договори - це такі господарські договори, які спрямовані на організацію та/або забезпечення перевезень вантажів надання інших транспортних послуг учасникам господарських відно син. Транспортні договори укладаються, як правило, за обоє 'язкової участі транспортних підприємств або (незначною мірою) індивідуаль них підприємців, які спеціалізуються на перевезеннях. Транспортні договори класифікуються за різними ознаками: А) за видом транспорту, який використовується для надання транспортних послуг на: транспортні договори на залізничному транспорті; транспортні договори на морському транспорті; транспортні договори на внутрішньому водному транспорті; транспортні договори; на повітряному транспорті; транспортні договори на автомобільному транспорті; транспортні договори на трубопровідному транспорті; і в недалекому майбутньому - транспортні договори на космічному транспорті (у ч. З ст. 306 ГК України зазначається космічний транспорт як один з видів транспорту), а також транспортні договори, що передбачають використання кількох видів транспорту (в т. ч. змішані перевезення); Б) за ознакою домінування в договорі організаційних чи майно вих елементів на: (1) організаційні (забезпечують організацію перевезень та надання інших транспортних послуг) та (2) договори про надання транспортних послуг; 282 В) за характером транспортних послуг, надання яких передбачається договором, на: (а) договори перевезення вантажів або організованих груп пасажирів, якщо договір укладається, наприклад, туристичною фірмою; (б) договори про надання інших транспортних послуг або комплексу послуг (зазвичай віддзеркалюють специфіку певного виду транспорту). Організаційні договори у сфері транспорту найчастіше спрямовані на узгодження обсягів перевезень та забезпечення сприятливих умов для перевезень. Такі договори віддзеркалюють планові засади перевезень у сфері господарювання, що зумовлено специфікою транспорту (виробничих можливостей) та необхідністю забезпечення його ефективності (ст. 6 Закону України «Про транспорт»). В організаційних договорах зазначаються обсяги та умови перевезень, що не передбачаються актами законодавства (кодексами, законами, статутами) та інші умови з урахуванням специфіки транспортування певного виду вантажів, конкретних вантажовідправників, місцевих особливостей тощо. Організаційним договором є передбачений частинами 3 і 4 ст. 307 ГК та ст. 914 ЦК України довгостроковий договір, який укладається між перевізником та вантажовідправником (власником чи володільцем вантажу). За таким договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу -передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. В договорі також передбачаються інші умови перевезень, включаючи й порядок розрахунків, умови надання транспортних заходів тощо. Залежно від виду транспорту, яким передбачається здійснення систематичних перевезень вантажів, довгострокові (організаційні) договори можуть мати інші назви: навігаційний - на річковому транспорті, спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті (власне назва «довгостроковий договір» застосовується на залізничному та морському транспорті) - ч. 4 ст. 307 ГК України, ст. 128 Кодексу торговельного мореплавства, ст. 60 Статуту внутрішнього водного транспорту). В таких договорах зазначаються обсяги та умови перевезень, їх періодичність, порядок розрахунків, раціональні маршрути, схеми вантажопотоків, взаємна майнова відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань. Відповідно до організаційних транспортних договорів укладаються договори про надання транспортних послуг. іРізновидом організаційних транспортних договорів є так звані вузлові угоди, що укладаються на тривалий термін (зазвичай на 283 п'ять років) і визначають умови роботи залізничних станцій та інших транспортних організацій, які беруть участь у прямому змішаному сполученні (перевезенні вантажів кількома видами транспорту за єдиним перевізним документом). Вузлові угоди є обов'язковими до укладення транспортними організаціями, що беруть участь у прямому змішаному сполученні, а відтак, будь-яка із заінтересованих сторін може звернутися до господарського суду із заявою про спонукання до укладення такої угоди. Відповідно до цього різновиду транспортного договору організаційного характеру транспортні організації, що беруть участь у прямому змішаному сполученні, зобов'язуються за плату переміщувати вантажі з одного виду транспорту на інший з метою забезпечення процесу доставки від вантажовідправників до вантажоодержувачів. Організаційні договори на транспорті є консенсуальними, а отже, вважаються укладеними в момент, коли сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договори про надання транспортних послуг досить різноманітні, що зумовлено характером таких послуг, специфікою певного виду транспорту, використанням різних їх видів тощо. Найбільш поширеними (відомими) є договори: • перевезення вантажів; • транспортного експедирування; • на подачу і прибирання вагонів; • на експлуатацію залізничної під'їзної колії; • буксирування; • чартеру (фрахтування); • каботажу • та ін. 4.2. Транспортне законодавство Договірні відносини у сфері транспорту регулюються Господарським кодексом України (гл. 32 «Правове регулювання перевезення вантажів», статті 306-316), Цивільним кодексом України (щодо перевезень - глава 64, транспортного експедирування - глава 65), а також актами спеціального транспортного законодавства. Спеціальне транспортне законодавство регулює відносини, сякі — транспортні кодекси: Повітряний кодекс України від 4 травня 284 1993 p.; Кодекс торговельного мореплавства України від 23 травня 1995 p.;
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-11-23; просмотров: 95; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.60.192 (0.129 с.) |