Вимоги до оформлення дипломної роботи

 

Вимоги до оформлення основного тексту та використаних джерел. Оформлення дипломної роботи має відповідати загальним вимогам до наукових робіт згідно з державним стандартом ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки та техніки. Структура і правила оформлення».

Загальний обсяг дипломної роботи, включаючи додатки та список використаної літератури, для дипломних робіт повинен складати не менше 80 друкованих аркушів (шрифт Times New Roman – 14, інтервал – 1,5).

Текст дипломної роботи друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм); дипломна робота має бути надрукована чітко, розбірливо, без помилок та виправлень. Аркуш дипломної роботи повинен мати поля: ліве – 30 мм, праве – 10 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм (додаток 3).

Зміст має відповідати плану роботи. На сторінці зі змістом навпроти кожної складової дипломної роботи проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

Якщо у роботі наводяться маловідомі скорочення, нові символи, позначення, то їх перелік надасться перед вступом і вноситься до змісту як «Перелік умовних позначень». Перелік умовних скорочень надається у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом, після завдання. Перелік слід друкувати у дві колонки, у лівій за абеткою наводять скорочення, у правій – детальне розшифрування.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, додатків, рисунків, таблиць подають арабськими цифрами без знака №.

Нумерація сторінок дипломної роботи має бути наскрізною (включаючи ілюстрації) і проставлятися у правому верхньому куті аркуша без крапки.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який входить до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші, аркушах завдання та аркуші змісту номер сторінки не ставиться. Нумерація сторінок проставляється, починаючи зі «ВСТУПУ».

На титульному аркуші зазначають повну назву міністерства/відомства, вищого навчального закладу, випускової кафедри; тему роботи; дані про студента, наукового керівника та консультанта, місто та рік подання дипломної роботи до захисту. Скорочення у назвах міністерства/відомства, вищого навчального закладу та теми дипломної роботи не допускаються.

Текст основної частини дипломної роботи поділяють на розділи та підрозділи /параграфи. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Складові дипломної роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» не нумерують.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», без крапки, а потім з нового рядка друкують заголовок розділу великими літерами по центру сторінки без абзацного відступу.

Підрозділи /параграфи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу /параграфу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу /параграфу, між якими ставлять крапку. Наприкінці номера підрозділу /параграфу ставиться крапка. Наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу), за якою у тому ж рядку зазначають заголовок підрозділу. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу 1 см по ширині сторінки. Наприкінці заголовка крапку не ставлять.

Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 1-2 інтервали.

Приклад

Розділ 1 Теоретичні основи інноваційного менеджменту     1.1. Економічний зміст інновацій та інноваційної політики

Кожну структурну частину роботи (розділ) починають з нової сторінки.

Оформлення посилань на інформаційні джерела. Під час роботи з різними джерелами науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, оскільки найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. Посилання в тексті на джерела наводять у квадратних дужках із зазначенням джерела та сторінки. Перша цифра у квадратних дужках відповідає номеру джерела у списку використаних джерел, друга – номеру сторінки (наприклад, [32, с. 85]). Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, «... у працях [1-7]...» або «… у працях [1; 13; 48]». При цьому, якщо посилання наводиться в кінці речення, крапка ставиться за квадратними дужками.

Після кожної ілюстрації або таблиці обов’язково наводиться посилання на першоджерело, яке друкується у квадратних дужках з абзацного відступу – 1 см, шрифт – Times New Roman, розмір – 12 пт. Посилання відділяється від тексту одним вільним рядком.

Якщо у таблиці узагальнено авторські підходи до характеристики окремих аспектів досліджуваного об’єкта або явища (наприклад, узагальнені різноманітні теоретичні підходи до визначення окремої категорії), в такому випадку одразу під таблицею зазначають: «Джерело: складено автором за [2; 11; 34; 65]».

Приклад

Таблиця 1.1

Основні визначення категорії «конкурентоспроможність»

Автор	Визначення
Ожогов С.І.	Конкурентоспроможність – здатність витримувати конкуренцію, протистояти конкурентам.
Пенкін А., Фомін В.	Конкурентоспроможність − складне багатоаспектне поняття, яке визначає здатність товару зайняти та вдержати позицію на конкретному ринку в певний період за конкуренції з іншими аналогічними товарами.
Ермалов М.О.	Конкурентоспроможність – відносна характеристика, яка відображає відмінності у процесі розвитку певного виробника від виробника конкурента як по ступеню задоволення власними товарами, так й по ефективності виробничої діяльності.
Хруцький В.Є., Корнєєва І.В.	Конкурентоспроможність – це стабільна можливість задовольняти певні потреби покупців краще, ніж конкуренти, та завдяки цьому вдало продавати продукцію з прийнятними фінансовими результатами для виробника.
Піддубний І.О., Піддубна А.І.	Конкурентоспроможність – потенціальна або реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, яка ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів.
Райзберг Б.А.	Конкурентоспроможність – це реальна та потенційна можливість фірм у існуючих для них умовах проектувати, виготовляти та збувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для споживачів, ніж товари їх конкурентів.
Фатхутдинов Р.А.	Конкурентоспроможність – це властивість об’єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби у порівнянні з аналогічними об’єктами, представленими на даному ринку.

Джерело: складено автором за [13; 38; 39; 41; 53; 59; 68]

Якщо таблиця чи рисунок запозичені безпосередньо з першоджерела, в такому разі під таблицею (або рисунком) має бути зазначено джерело цитування, наприклад, «Джерело: [4, с. 57]».

Приклад

Рис. 1.4. Основні типи центрів відповідальності, сформовані в системі організаційного забезпечення фінансового управління підприємством

Джерело: [4, с. 57]

 

Якщо в дипломній роботі автор наводить власні висновки або розрахунки, які базуються на матеріалах досліджуваного підприємства, в такому випадку надпис матиме наступний вигляд: «Джерело: розраховано / складено автором за даними підприємства».

Приклад

Таблиця 2.2

Характеристика засновників ТОВ «Лана»

Засновники підприємства	Статутний капітал
	Сума, грн.	Питома вага, %
Фізичні особи	29000	100
Іванов Олександр Миколайович	15000	51
Петров Володимир Степанович	14000	49
Разом	29000	100

Джерело: складено автором за даними підприємства

 

Наприкінці дипломної роботи наводиться список використаних джерел. До цього списку включаються публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, на які є посилання в роботі. Всі джерела вказуються тією мовою, якою вони видані.

Під час складання списку використаних джерел необхідно дотримуватися національного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Він прийнятий для уніфікації складання бібліографічного опису на міжнародному рівні, забезпечення можливості обміну результатами каталогізації.

Оформлення допоміжних матеріалів. Допоміжними матеріалами є: ілюстрації (схеми, діаграми, графіки, креслення тощо), формули, таблиці, додатки.

Ілюстрації. Текст дипломної роботи має ілюструватись рисунками, схемами, фотографіями, графіками, діаграмами, таблицями тощо. Наявність ілюстрацій залежить від змісту матеріалу та поставленої мети. Вони розміщаються безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці, або виносяться на окрему сторінку.

Кількість ілюстрацій, які розміщуються у дипломних роботах, визначається їх змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту роботи зрозумілості та конкретності. Всі ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, діаграми тощо) називають рисунками і нумерують послідовно.

Номер і назву рисунка пишуть одразу під графічними зображеннями. Всі ілюстративні матеріали розміщують одразу ж після посилання на них у тексті роботи.

Ілюстрації, розміри яких більше формату А 4, розміщують у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номеру розділу та порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

По тексту слово «рисунок» пишуть повністю, наприклад, «… Структура управління ТОВ «Житомирський картонний комбінат» представлена на рисунку 2.1». У випадку, коли посилання на рисунок наводиться у дужках, слово «рисунок» пишуть скорочено, наприклад «…Організаційна структура ТОВ «Житомирський картонний комбінат» є лінійною (рис. 2.2)».

Одразу після назви рисунку зазначається посилання на першоджерело, яке розміщується з абзацного відступу – 1 см, шрифт – Times New Roman, розмір шрифту – 12 пт (детальний опис правил посилання на першоджерело див. у пункті Загальні правила цитування та посилання на використані джерела).

Ілюстрації виділяють із тексту вільними рядками (не менше 1) зверху і знизу. Рисунки, діаграми створюються з використанням чорно-білої гамми. Використання кольору в дипломній роботі не допускається.

Приклад оформлення ілюстрації:

Рис. 2.1. Структура управління ТОВ «Житомирський картонний комбінат» Джерело: складено автором за даними підприємства

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблиці дипломної роботи мають бути уніфікованими, а цифрова інформація – достовірною. Кожна таблиця повинна мати заголовок, який відтворює її зміст. Заголовки розміщують над таблицею. Всі таблиці нумеруються. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово «Таблиця» та вказують її порядковий номер. Знак «№» перед цифрою не ставиться. Всі таблиці слід нумерувати наскрізно. Наприклад, 2-гу таблицю 2-ого розділу слід пронумерувати «Таблиця 2.2». Заголовок таблиці розміщують по центру без абзацного відступу. В кінці назви таблиці крапка не ставиться.

Вертикальні графи нумерують у тих випадках, коли в тексті на них є посилання, якщо таблицю частково переносять на наступну сторінку, а також при виконанні розрахунків за даними, які розміщені в різних графах. Назви граф пишуть з великої літери, а підзаголовки, якщо вони граматично пов’язані з назвою, – з малої, в інших випадках – з великої. Графу «№» в таблицю не включають. При переносі частини таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці 2.1» (наприклад, Продовження табл. 2.10 – шрифт Times New Roman, розмір – 14 пт). У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Таблицю розміщують після першого посилання на неї в тексті, вказуючи її номер і слово «таблиця» в скороченому вигляді (табл.). Наприклад, «… Показники фінансової стійкості ПП «Лілея» за 2011–2013 рр. представлені в табл. 2.4». Таблиця повинна бути розміщена уздовж сторінки або впоперек з відповідним поворотом її за годинниковою стрілкою.

При оформленні таблиць, слід дотримуватися таких параметрів: шрифт TNR – 12, інтервал – 1,0, абзацний відступ – немає.

Цифровий матеріал, що наводиться в таблицях дипломної роботи, має бути розміщений по центру; колонка, де представлений перелік показників, які характеризують об’єкт дослідження, – по лівому краю.

Приклад побудови та оформлення таблиці:

Таблиця 2.15

Фінансові результати діяльності ПП «Натураліс-Україна»

 за 2011–2013 рр.

Показники	Роки			Відхилення 2013 р. до 2011 р.
	2011	2012	2013
				+/–	%
1	2	3	4	5	6
Виручка від реалізації	445,0	4614,0	1562,0	+1117,0	251,0
Витрати виробництва і реалізації	345,9	3707,0	1201,0	+855,1	247,2
Прибуток від реалізації	99,1	907,0	361,0	+261,9	264,3
Інші доходи (операційні, позареалізаційні, фінансові)	371,0	3845,0	1304,0	+933,0	251,5
Інші витрати (операційні, фінансові)	28,5	378,4	49,1	+20,6	72,3
Прибуток до оподаткування	0,0	0,0	56,8	+56,8	-
Збиток до оподаткування	9,7	257,0	0,0	-9,7	-
Податок на прибуток	0,0	0,0	14,2	+14,2	-
Чистий: прибуток	0,0	0,0	42,6	+42,6	-
збиток	9,7	257,0	0,0	-9,7	-

Джерело: складено автором за даними фінансової звітності підприємства

 

Формули. Формули, якщо вони подаються у дипломній роботі, розміщують за допомогою редактора Microsoft Equation 3.0 і нумерують арабськими цифрами. Порядковий номер наводять в круглих дужках напроти формули. Номер пишуть на рівні нижнього рядка формули, до якої він належить. При посиланні в тексті на формулу необхідно вказати її повний номер в дужках, наприклад: «… у формулі (1.1)». Після формули пишуть слово «де» і розшифровують символи в такій послідовності, в якій вони подані у формулі. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів формули наводять під нею в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта записують з нового рядка. Кожна формула відокремлюється від тексту одним вільним рядком.

Приклад оформлення формули

 

Р = А_п / Т₁,                                                   (1.1)

 

де Р – продуктивність праці, од. виміру;

А_п – затрати праці, од. виміру;

Т₁ – період, од. виміру.

 

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті. Кожний додаток друкується з нової сторінки,

З правого боку рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток__» (але без знака №) і велика літера, що позначає додаток. Наприклад: «Додаток Б». Додатки позначаються великими літерами української абетки, за винятком Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Б. Наприклад, Додаток А. У тексті посилання на додаток наводиться з великої літери, наприклад «… Організаційна структура ТОВ «Крокус» наведена в Додатку Б».

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Текст кожного додатка, може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. Якщо зміст додатка не вміщується на одну сторінку, то на наступній сторінці у верхньому правому куті зазначається «Продовження додатку...».

 

 

ЗАХИСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Підготовка дипломної роботи до захисту та його організація. Державна атестація бакалавра передбачає захист дипломної роботи, яка є підсумком навчання за спеціальністю.

До захисту дипломної роботи допускаються студенти, які успішно та повною мірою виконали навчальний план.

Дипломна робота подається науковому керівникові для перевірки у строки, визначені у завданні на виконання дипломної роботи.

Науковий керівник надає відгук про дипломну роботу, в якому визначаються: актуальність дослідження; ефективність використаних методик; рівень застосування здобутих у процесі навчання теоретичних знань та підготовки до виконання наукових досліджень; вміння самостійно вирішувати наукові та практичні задачі; вміння логічно, послідовно, аргументовано викладати матеріал і робити висновки; перспективність запропонованих рекомендацій та ступінь обґрунтованості висновків; недоліки роботи (за наявності) (Додаток В).

Дипломна робота обов’язково повинна мати відгук (рецензію) з підприємства за підписом керівника підприємства (або начальника структурного підрозділу, де студент проходив переддипломну практику) та завірену печаткою.

Під час рецензування дипломної роботи рекомендується визначати:

- актуальність постановки і розроблення завдань;

- використання наукових методів дослідження;

- обґрунтованість висновків і пропозицій;

- участь студента у проведених дослідженнях, теоретичній та аналітичній обробці отриманих результатів, формулюванні наукового положення/ідеї/методики;

- вміння студента чітко, грамотно й аргументовано викладати матеріал, правильно оформлювати його;

- недоліки щодо змістової частини роботи, оформлення.

Рецензія надається письмово і повинна містити загальний висновок щодо рекомендацій до захисту (рекомендовано або не рекомендовано) у державній екзаменаційній комісії.

Попередній захист дипломної роботи студент проходить на випусковій кафедрі. Студенти, дипломні роботи яких на попередньому захисті були оцінені позитивно, допускаються до захисту на засіданні ДЕК.

Подана до захисту дипломна робота повинна мати на титульній сторінці підписи студента, наукового керівника, консультанта (за потреби).

Захист дипломної роботи відбувається прилюдно на засіданні державної екзаменаційної комісії, склад якої затверджується у встановленому порядку. Студент готує для виступу доповідь та ілюстративний матеріал до неї. Під час прилюдного захисту студент доповідає і демонструє основні положення результатів дослідження, відповідає на запитання членів державної екзаменаційної комісії та інших присутніх на захисті фахівців. Секретар комісії протоколює процедуру захисту.