Нормативно-правове забезпечення обліку резервів підприємства

Фінансовий облік створення та використання резервів забезпечується відповідно до чинного законодавства. Можна виділити певну нормативно-правову базу, завдяки якій здійснюються всі операції щодо створення та використання резервів на підприємстві.

 

Таблиця 1.2.1. Нормативно-правова база обліку резервів підприємства

Нормативний документ	Короткий зміст	Використання в обліково-аналітичному (аудиторському) процесі
П(С) БО10 «Дебіторська заборгованість».	Положенням стандартом) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» визначаються методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість (резерв сумнівних боргів) та її розкриття у фінансовій звітності.	Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів
П(С) БО16 «Витрати»	П(С) БО16 «Витрати», в якому зафіксована інформація про надзвичайні витрати, які включаються до фінансової звітності, де наводиться інформація про: 1) склад і суму витрат, відображених у статтях «Інші операційні витрати» та «Інші витрати» Звіту про фінансові результати; склад і суму доходів і втрат за кожною надзвичайною подією; склад і суму витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати, а відображені безпосередньо у складі власного капіталу (крім вилучення капіталу та розподілу між власниками). Положення (стандарт) 16 не поширюється на витрати, пов'язані з первісним визнанням і зміною справедливої вартості біологічних активів, пов'язаних із сільськогосподарською діяльністю.	Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості
		продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16 липня 1999 р. із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 11 травня 2000 р. №1707-ІІІ, від 8 червня 2000 р. №1807-ІІІ, від 22 червня 2000 р. №1829-ІІІ (враховано вимоги законодавства станом на 01.01.2011 р.	Розкриває зміст щодо основних термінів та визначень в бухгалтерському обліку, форми фінансових звітностей.	Використовується в обліково-аналітичному процесі для регулювання та правильності та чіткості в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в Україні.
Господарський Кодекс України від 16.01.2003 р. [1]	Визначає види підприємств в залежності від замовників та інших факторів.	Використовується на підприємствах, визначаючи форми організації бухгалтерського обіку, в залежності від типу підприємства.
Конституція України від 28.06.1996 р.	Регулює основні права та обов’язки громадян України.	Визначає право на створення та використання резервів на підприємствах.
Інструкція «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів…»	Визначає призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського облік для узагальнення інформації методом подвійного запису про надходження і наявність активів, фактах фінансово-господарської діяльності, відображається інформація про доходи і витрати підприємства.	Використовується для розкриття інформації правильного ведення бухгалтерського обліку і відображення його в Плані рахунків бухгалтерського обліку.
Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку МФУ від 24.05.1995 р.	Встановлює порядок відображення та зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів.	Використовується в бухгалтерському обліку для здійснення документального забезпечення всіх операцій.
П(С) БО11 «Зобов’язання»	П(С) БО11 «Зобов’язання», формують забезпечення майбутніх витрат і платежів, які створюються для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: 1) виплату відпусток працівникам; 2) додаткове пенсійне забезпечення; 3) виконання гарантійних зобов'язань; 4) реструктуризацію, виконання зобов'язань при припиненні діяльності; Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»).	Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання. Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення. Суми створених забезпечень визнаються витратами (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»).
Закон України «Про страхування» №5204-VI (5204-17) від 06.09.2012 р.	Закон України «Про страхування» №5204-VI (5204-17) від 06.09.2012 р. регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку, фонду, страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.	Загальний розмір внесків страховика до статутних капіталів інших страховиків України не може перевищувати 30 відсотків його власного статутного капіталу, в тому числі розмір внеску до статутного капіталу окремого страховика не може перевищувати 10 відсотків. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст. 2 Закону України «Про страхування» страхова діяльність підлягає ліцензуванню.