Коротка характеристика форм фінансової звітності

 

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності та су­б’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чин­ного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результа­ти, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, при­мітки до річної фінансової звітності та додатки до приміток. Суб’єкти малого підприємництва і представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності складають скорочену за показниками фінансову звітність у складі балансу і звіту про фі­нансові результати.

Однією з основних форм бухгалтерської звітності є “Баланс” (форма № 1), який складається за даними залишків по дебету і кре­диту синтетичних рахунків на початок і кінець звітного періоду, взятих з Головної книги. Дані вступного балансу повинні відповіда­ти даним затвердженого заключного балансу за період, що передував звітному, розбіжності повинні бути пояснені. При складанні балансу важливе значення має дотримання загальних принципів оцінки активів і пасивів, що регламентується національними положеннями (стандар­тами).

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей балансу визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”. У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

Більшість статей балансу відображають активи і пасиви по окре­мо взятих синтетичних рахунках. Тільки незначна кількість статей охоплює інформацію про залишки двох або декількох рахунків (незавершене будівництво, основ­ні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків, інша поточна дебіторська заборгова­ність, грошові кошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи, інші довгострокові фінансові зобов’язання, інші дов­гострокові зобов’язання, інші поточні зобов’язання). Це дає змогу реально оцінити фінансовий стан підприємства як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам інформації.

При складанні цієї форми необхідно звернути увагу на регулюючі статті в балансі. Так, до підсумку активу балансу включається:

– залишкова вартість нематеріальних активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації (наводиться в дужках);

– залишкова вартість основних засобів, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу (наводиться в дужках);

– справедлива або залишкова (первісна чи переоцінена) вартість за мінусом накопиченої амортизації (наводиться в дужках) довгострокових біологічних активів;

– чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів (наводиться в дужках).

До підсумку пасиву балансу включається:

– сума непокритого збитку (наводиться в дужках) і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу;

– сума неоплаченого капіталу (наводиться в дужках) і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу;

– сума вилученого капіталу (наводиться в дужках) і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Проаналізувавши основні показники балансу зовнішні користувачі приймають рішення щодо інвестування даного підприємства, надан­ня йому кредитів, постачання матеріальними ресурсами. Дані аналізу використовуються внутрішніми користувачами з метою пошуку резервів щодо підвищення ефективності господарської діяльності і зміцнення фінансового стану підприємства.

Важливою формою звітності є “Звіт про фінансові результати” (форма № 2), яка характеризує кінцевий результат фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”. Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Дана форма включає три розділи. У першому розділі “Фінансові результати” відображають, поступовим зіставленням доходів і витрат, фінансові результати від звичайної діяльності (операційної, інвес­тиційної і фінансової) та надзвичайної діяльності, а також чистий фінансовий результат (прибуток чи збиток) за звітний період. Для заповнення першого розділу використовують дані рахунків доходів (клас 7 “Доходи і результати діяльності”) і витрат (класи 8 “Витрати за елементами”, 9 “Витрати діяльності”).

Розрахунок фінансових результатів проводять у такій послідовності:

– спочатку визначають валовий фінансовий результат (прибуток, збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт послуг) шляхом порівняння доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (без податків, зборів та інших вирахувань з доходу) із собівартістю реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг;

– визначають фінансовий результат від операційної діяльності – до валового прибутку додають інші операційні доходи, доходи від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції і віднімають адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати та витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції. У разі отримання підприємством валового збитку – визначають фінансовий результат у такому порядку: до валового збитку додають відповідні операційні витрати і віднімають відповідні операційні доходи;

– визначають фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування – до прибутку від операційної діяльності додають дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи, інші доходи і від цієї суми віднімають фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати. У разі отримання підприємством збитку від операційної діяльності – визначають фінансовий результат у такому порядку: до збитку від операційної діяльності додають відповідні витрати і віднімають доходи;

– фінансовий результат від звичайної діяльності розраховується як різниця між фінансовим результатом (прибутком) від звичайної діяльності до оподаткування і податком на прибуток від цієї діяльності;

– розраховують чистий фінансовий результат (прибуток, збиток) з врахуванням результату від надзвичайних подій – визначається як алгебраїчна сума фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій (при цьому враховується податок з надзвичайного прибутку).

У другому розділі “Елементи операційних витрат” показують операційні витрати за елементами: матеріальні затрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати. Цей розділ заповняється при використанні рахунків класу 8 “Витрати за елементами” (80,81,82,83,84), а якщо підприємство не застосовує даних рахунків – за допомогою вибірок з облікових регістрів відпо­відних витрат.

У третьому розділі “Розрахунок показників прибутковості акцій” розраховується чистий прибуток і скоригований чистий прибуток на одну просту акцію та дивіденди на акцію. Цей розділ заповнюють ак­ціонерні товариства, прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах.

Форму № 2 заповнюють на підставі регістрів з обліку доходів і витрат від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та надзвичайних подій.

“Звіт про рух грошових коштів” (форма № 3) являє собою розшифровку руху коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінан­сової діяльності. Чистий рух коштів за звітний період визначається як алгебраїчна сума чистого руху коштів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

У формі № 3 відображають за відповідними розділами:

1. Рух коштів у результаті операційної діяльності – суму отриманого прибутку чи збитку від звичайної діяльності до оподаткування. Суму цього прибутку коригують на: амортизацію необоротних активів; збільшення (зменшення) забезпечень; збиток чи прибуток від нереалізованих курсових різниць; збиток чи прибуток від неопераційної діяльності; витрати на сплату відсотків. Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах визначають як алгебраїчний підсумок попередніх статей. Суму грошових коштів від операційної діяльності розраховують шляхом порівняння підсумків попередніх статей за надходженням і видатком. Враховуючи сплачені відсотки і податки (їх віднімають, якщо сума грошових коштів від операційної діяльності записана у графі “надходження” або додають, якщо сума грошових коштів від операційної діяльності записана у графі “видаток”), визначають чистий рух коштів до надзвичайних подій. Чистий рух коштів від операційної діяльності розраховується як алгебраїчна сума статей “Чистий рух коштів до надзвичайних подій” і “Рух коштів від надзвичайних подій”.

2. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності – реалізацію фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; отримані відсотки, дивіденди; інші надходження; придбання фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; інші платежі. Чистий рух коштів до надзвичайних подій визначають шляхом порівняння алгебраїчної суми надходжень з видатком попередніх статей другого розділу. Врахувавши рух коштів від надзвичайних подій – визначають чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.

3. Рух коштів у результаті фінансової діяльності – надходження власного капіталу, отримані позики та інші надходження порівнюють із сумою погашених позик, сплачених дивідендів та інших платежів. У результаті цього отримують чистий рух коштів до надзвичайних подій, а враховуючи рух коштів від надзвичайних подій – чистий рух коштів від фінансової діяльності.

Чистий рух коштів за звітний період розраховують за підсумками трьох розділів чистого руху коштів від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності.

Для заповнення форми № 3 використовують регістри синтетичного і аналітичного обліку майже за всіма рахунками бухгалтерського обліку, оскільки у цій формі узагальнюється облікова інформація про зміни як активів підприємства, так і джерел їх утворення (власного капіталу і зобов’язань).

Проаналізувавши показники звіту про рух грошових коштів можна встано­вити, звідки (за рахунок якого виду діяльності) підприємство одержує найбільше коштів та куди їх направлено, чи воно платоспроможне, який його загальний фінансовий стан.

У “Звіті про власний капітал” (форма № 4) наводять дані за видами капіталу (статутний, пайовий, додатковий, резервний, нерозподілений прибуток, неоплачений і вилучений капітал): наявність на початок року; коригування власного капіталу у зв’язку із зміною облікової політики, виправленням помилок, іншими змінами; переоцінку активів (дооцінку та уцінку); чистий прибуток чи збиток за звітний період; розподіл чистого прибутку; внески учасників; вилучення капіталу; інші зміни в капіталі (списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи). Підрахувавши зміни у власному капіталі за всіма статтями дістають загальний підсумок змін у капіталі. Шляхом додавання загального підсумку змін у капіталі до скоригованого залишку на початок року визначають залишки на кінець року за видами капіталу.

Зміст, форма та за­гальні вимоги до розкриття статей цього звіту визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 “Звіт про власний капітал”. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про змі­ни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Якщо у першому розділі пасиву балансу “Власний капітал” наводяться дані про залишки на початок і кінець звітного періоду усіх видів власного капіталу, то у формі № 4 “Звіт про власний капітал” дається розшифровка змін у власному капіталі (коригування внаслідок зміни облікової політики, переоцінка активів, розподіл прибутку, внески учасників, вилучення капіталу, інші зміни в капіталі). Для заповнен­ня звіту про власний капітал використовують дані балансу, звіту про фінансові результати, дані аналітичного і синтетичного обліку.

Для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Зміст, форма та поря­док заповнення відповідних форм визначаються Положенням (стандар­том) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

До фінансової звітності додаються Примітки (форма №5), що розкривають: облікову політику підприємства; інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов’язковою за відповідними положеннями (стандартами); інформацію, що містить додатковий ана­ліз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.

У формі № 5 “Примітки до річної фінансової звітності” відображають за відповідними розділами:

1. Нематеріальні активи – наявність та рух нематеріальних активів за їх групами відповідно до субрахунків рахунку 12 “Нематеріальні активи”: права користування природними ресурсами; права користування майном; права на комерційні позначення; права на об’єкти промислової власності; авторське та суміжні з ним права; інші нематеріальні активи.

2. Основні засоби – наявність та рух основних засобів за їх групами, що співпадають із переліком субрахунків рахунку 10 “Основні засоби” і 11 “Інші необоротні матеріальні активи”: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки та споруди; машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади та інвентар; тварини; багаторічні насадження; інші основні засоби; бібліотечні фонди; малоцінні необоротні матеріальні активи; тимчасові (нетитульні) споруди; природні ресурси; інвентарна тара; предмети прокату; інші необоротні матеріальні активи. Крім цього, наводиться інформація про одержані основні засоби у фінансову оренду та передані в операційну оренду. У залишках і за всіма напрямками руху наводиться первісна (переоцінена) вартість і знос.

3. Капітальні інвестиції – проведені капітальні інвестиції за рік і на кінець року за видами відповідно до субрахунків рахунку 15 “Капітальні інвестиції”: капітальне будівництво; придбання (виготовлення) основних засобів; придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів; придбання (створення) нематеріальних активів; придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів.

4. Фінансові інвестиції – окремо довгострокові і поточні (фінансові інвестиції за методом участі в капіталі в асоційовані і дочірні підприємства, спільну діяльність; інші фінансові інвестиції в частки і паї у статутному капіталі інших підприємств, акції, облігації).

5. Доходи і витрати – окремо доходи і витрати: інші операційні (операційна курсова різниця, реалізація інших оборотних активів, штрафи, пені, неустойки, утримання об’єктів житлово-комунального і соціально-культурного призначення, інші доходи і витрати); від участі в капіталі (в асоційовані і дочірні підприємства, спільну діяльність); інші фінансові (проценти, фінансова оренда активів, інші фінансові доходи і витрати); інші (реалізація необоротних активів, реалізація майнових комплексів, неопераційна курсова різниця, безоплатно одержані активи, списання необоротних активів, інші доходи і витрати). Для заповнення цього розділу використовують рахунки класів 7 “Доходи і результати діяльності” і 9 “Витрати діяльності”.

6. Грошові кошти – наявність коштів на кінець року в касі, на поточному рахунку в банку, на інших рахунках в банку (акредитиви, чекові книжки), грошові кошти в дорозі, еквіваленти грошових коштів. Облікову інформацію для заповнення цього розділу беруть із рахунків коштів: 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 33 “Інші кошти”.

7. Забезпечення і резерви – наявність та рух сум забезпечення майбутніх витрат і платежів: на виплату відпусток працівникам, на додаткове пенсійне забезпечення, на виконання гарантійних зобов’язань, на реконструкцію, на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Окремим рядком виділяють резерв сумнівних боргів. При цьому використовують дані рахунків 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”, 38 “Резерв сумнівних боргів”.

8. Запаси – балансову вартість на кінець року і переоцінку за рік (дооцінку, уцінку) за видами запасів: сировина і матеріали, куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби, паливо, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, тварини на вирощуванні та відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, готова продукція, товари. Для заповнення цього розділу використовують рахунки 20 “Виробничі запаси”, 21 “Поточні біологічні активи”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 23 “Виробництво”, 26 “Готова продукція” (27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”), 28 “Товари” класу 2 “Запаси”.

9. Дебіторська заборгованість – наявність дебіторської заборгованості на кінець року і в тому числі за строками непогашення (до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 до 12 місяців) окремо по заборгованості за товари, роботи, послуги і за іншою поточною дебіторською заборгованістю. При цьому використовують дані рахунків поточної дебіторської заборгованості.

10. Нестачі і втрати від псування цінностей – відображають виявлену суму нестач і втрат за рік, списання сум на винних осіб та суми, за якими на кінець року не прийняте остаточне рішення (залишені суми на позабалансовому рахунку 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей”).

11. Будівельні контракти – відображають дохід за будівельними контрактами за звітний рік, заборгованість на кінець звітного року (замовників, замовникам, з авансів отриманих), суму затриманих коштів на кінець року, вартість виконаних субпідрядниками робіт за незавершеними будівельними контрактами.

12. Податок на прибуток – відображають суму поточного податку на прибуток, відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання тощо.

13. Використання амортизаційних відрахувань – відображають суму нарахованих амортизаційних відрахувань за звітний рік та їх використання: на будівництво об’єктів, придбання та поліпшення основних засобів, нематеріальних активів тощо.

14. Біологічні активи – відображають окремо за первісною і справедливою вартістю (залишок на початок року, надійшло і вибуло, залишок на кінець року) довгострокові і поточні біологічні активи за їх групами. Якщо біологічні активи обліковуються за первісною вартістю, окремими графами показують втрати від зменшення корисності або вигоди відновлення корисності. Якщо біологічні активи обліковуються за справедливою вартістю, окремою графою передбачають зміни вартості за рік.  По довгострокових біологічних активах, які обліковуються за первісною вартістю, крім цього, відображають  накопичену амортизацію (на початок року і по вибулих об’єктах) та нараховану амортизацію за звітний рік.

15. Фінансові результати від первісного визнання і реалізації сільськогосподарської продукції та/або додаткових біологічних активів – розраховують окремо фінансовий результат від первісного визнання і від реалізації продукції та додаткових біологічних активів рослинництва і тваринництва в цілому та за їх видами.

Для заповнення форми № 5 використовують регістри синтетичного та аналітичного обліку більшості рахунків діючого Плану рахунків, зокрема всі Журнали (Журнали-ордери), більшість Відомостей до них, Головну книгу, бухгалтерські довідки, аркуші-розшифровки тощо.

Крім цього, згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 “Фінансова звітність за сегментами” підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності (крім малих підприємств, неприбуткових організацій, банків і бюджетних установ), якщо підприємство зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність або підприємство займає монопольне (домінуюче) становище на ринку продукції (товарів, робіт, послуг), або якщо щодо продукції (товарів, робіт, послуг) підприємства до початку звітного року прийнято рішення про державне регулювання цін, складають Додаток до Приміток до річної фінансової звітності “Інформація за сегментами” (форма № 6). В додатку формується інформація про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов’язання пріоритетних і допоміжних звітних сегментів (господарського, географічного виробничого, географічного збутового тощо).

Фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва включає “Баланс” (форма № 1-м) і “Звіт про фінансові результати” (форма № 2-м). Зміст, форма і порядок складання фінансової звітності малого підприємництва визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.

Відповідно до цього положення, малі підприємства складають фінансову звітність за спрощеними формами.

У формі № 1-м “Баланс” окремі статті активу і пасиву балансу об’єднані: основні засоби і нематеріальні активи; довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи та інші необоротні активи; виробничі запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі, незавершене виробництво; готова продукція і товари; забезпечення наступних витрат і цільове фінансування відображені однією статтею; однією статтею відображені довгострокові зобов’язання та ін.

У формі № 2-м “Звіт про фінансові результати” передбачений тільки один розділ, в якому наведені дані про дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та чистий дохід від реалізації продукції (за мінусом непрямих податків та інших вирахувань з доходу). Додавши до чистого доходу від реалізації продукції інші операційні, інші звичайні і надзвичайні доходи отримують всього чистих доходів. Усього витрат визначають як алгебраїчна сума матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації, інших операційних витрат, інших звичайних витрат, надзвичайних витрат, податку на прибуток. До цього підсумку додають або віднімають (при зменшенні залишків) залишок незавершеного виробництва і готової продукції. Порівнявши всього чистих доходів із витратами, дістають чистий фінансовий результат (прибуток чи збиток).

Для заповнення форм № 1-м і № 2-м малі підприємства використовують регістри синтетичного та аналітичного обліку спрощеної форми обліку або діючої форми обліку для всіх підприємств.

Сільськогосподарські підприємства, крім розглянутих вище форм фінансової звітності, складають спеціалізовану форму № 50-сг. “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”. Дана форма складається із трьох розділів.

У І розділі “Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції” приводяться дані про кількість виробленої і реалізованої продукції, її собівартість і дохід (виручку) від реалізації. Дані наводяться за окремими видами продукції рослинництва і тваринництва. Окремим рядком відображається інформація про реалізовані послуги у сільському господарстві. Окремим рядком виділена продукція рибництва, яка не включається в загальний підсумок. У довідці 1 “Структура виробничої собівартості за видами сільськогосподарської продукції” дається розшифровка виробничої собівартості за основними видами продукції рослинництва і тваринництва у розрізі статей витрат.

У ІІ розділі “Витрати на основне виробництво” приводиться всього витрат на виробництво продукції рослинництва і тваринництва за економічними елементами: витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; матеріальні затрати (за видами); амортизація; інші витрати (включаючи плату за оренду).

У ІІІ розділі “Державна підтримка сільського господарства” відображають інформацію про отримані підприємством кошти на підтримку та розвиток сільськогосподарського виробництва за рахунок бюджетних дотацій і податку на додану вартість за всіма видами (напрямами) державної підтримки. До цих даних включаються суми, які фактично надійшли протягом звітного року.

У довідці 2 (підпункт а) “Середньооблікова чисельність працівників” відображають середньооблікову чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві, в тому числі у рослинництві і тваринництві. Цей показник необхідний для визначення продуктивності праці працівників, зайнятих сільськогосподарським виробництвом.

У довідці 2 (підпункт б) “Землекористування протягом звітного року” приводяться дані про наявність всього сільськогосподарських угідь і в тому числі ріллі. Земля, що здана в оренду в даному розділі не показується.

Форма № 50-сг. заповнюється на підставі даних Виробничих звітів, регістрів синтетичного і аналітичного обліку, Головної книги, інших розрахункових таблиць і довідок.

Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і поря­док їх заповнення встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

За правильність наведених у звітності даних несуть відпові­дальність керівник та бухгалтер, а при відсутності на підприємстві бухгалтерської служби – спеціаліст, який веде облік. Вони підпису­ють кожну звітну форму.

З метою забезпечення доступності, гласності та відкритості для зацікавлених користувачів (бірж, покупців, постачальників, ін­весторів та ін.) річна фінансова звітність підприємств є відкритою для опублікування, крім випадків, передбачених законодавством, а її достовірність підтверджує аудиторська організація.

Запитання для самоконтролю

1. Якими нормативними документами регламентується порядок складання і представлення фінансової звітності?

2. Які підготовчі роботи проводять перед складанням річної звітності?

3. Який порядок закриття рахунків на сільськогосподарських підприємствах перед складанням річної звітності?

4. Дайте характеристику основних форм річної звітності.

5. Які форми фінансової звітності складають малі підприємства?