Тема 4 аналіз фінансових звітів

 

1. Фінансовий стан підприємства – це

1) комплекс показників, що характеризують стійкість підприємства;

2) комплекс показників, що характеризують доходи власників;

3) спроможність підприємства фінансувати свою діяльність;

4) комплекс показників, що характеризують рентабельність підприємства.

2. Який з розділів не входить до фінансового аналізу?

1) аналіз фінансових результатів;

2) аналіз фінансового стану;

3) аналіз випуску і реалізації продукції (робіт, послуг);

4) аналіз ділової активності.

3. Моментальний знімок фінансово - господарського стану суб’єкту господарювання на певну дату дає:

1) баланс (форма № 1);

2) звіт про фінансові результати (форма № 2);

3) звіт про рух грошових коштів(форма № 3);

4) звіт про власний капітал (форма № 4).

4. Ліквідність підприємства – це 

1) показник, що визначається співвідношенням високоліквідних активів і валюти балансу;

2) спроможність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань;

3) показник, що визначається співвідношенням активів і заборгованості;

4) характеристика розміщення активів балансу.

5. Вимоги, що пред’являються до звітності:

(укажіть).

6. Укажіть показник, який характеризується відношенням власного і залученого капіталу:

1) коефіцієнт фінансової автономії;

2) коефіцієнт фінансової залежності;.

3) коефіцієнт фінансового ризику (позикових коштів);

4) коефіцієнт фінансової стійкості.

7. Укажіть показник, який характеризує залежність СПД від довгострокових зобов’язань:

1) коефіцієнт структури покриття довгострокових вкладень;

2) коефіцієнт фінансового лівереджу;

3) коефіцієнт покриття інвестицій;

4) коефіцієнт критичної оцінки.

8. Показник, що характеризує ефективність виробничої діяльності СПД, а також ефективність політики ціноутворення:

1) рентабельність сукупного капіталу;

2) рентабельність власного капіталу;

3) валова рентабельність реалізованої продукції;

4) операційна рентабельність реалізованої продукції.

9. Коефіцієнт, що оцінює ефективність використання СПД наявних ресурсів не залежно від джерел їхній залучення:

1) Коефіцієнт трансформації;.

2) Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості;

3) Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості;

4) Коефіцієнт оборотності запасів.

10. Якщо тривалість оборотності оборотних коштів (То.о.к.)

1) То.о.к < 0,

2) То.о.к. > 0;

3) То.о.к =0;

4) То.о.к..= тривалості операційного циклу,

це означає, що СПД має потребу у грошових коштах.

Тема 5УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

1. Укажіть позицію,, що не відноситься до принципів процесу управління грошовими потокамипідприємства:

1) інформативна достовірність;

2) збалансованість;

3) висока оборотність;

4) ліквідність підприємства.

2. Непрямий метод складання Звіту про рух грошових коштів передбачає:

1) трансформацію чистого прибутку в чисту суму отриманих (витрачених) грошових коштів;

2) обробку інформації для розробки звітності;

3) розрахунок надходжень/виплат при фінансовій діяльності;

4) оцінку ліквідності підприємства.

3. Алгоритми визначення чистого грошового потоку за прямим і непрямим способом відрізняються по:

1) інвестиційній діяльності;

2) фінансовій діяльності;

3) операційній діяльності;

4) фінансовій і операційній.

4. Визначення достатності величини грошового потоку, що направляється на розвиток підприємства визначається:

1) коефіцієнтом ефективності грошових потоків;

2) коефіцієнтом реінвестування чистого грошового потоку;

3) сумою приросту реальних інвестицій підприємства;

4) ліквідність підприємства.

5. Збалансування грошових потоків повинне забезпечити:

1) необхідну пропорціональність позитивних і негативних грошових потоків;

2) синхронізацію грошових потоків за часом;

3) ефективне використання залучених коштів;

4) максимізацію чистого грошового потоку.

6. Форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками, що розробляється на короткостроковий період з щоденною сегментацією – це

1) касовий бюджет;

2) платіжний календар;

3) кошторис витрат;

4) план реалізації продукції (виконання робіт).

7. Коефіцієнти інкасації відображають:

1) процент очікуваних грошових надходжень від продажів у відповідному часовому інтервалі з моменту реалізації;

2) процент очікуваних грошових надходжень від погашення кредиторської заборгованості;

3) процент грошових надходжень від планової виручки;

4) процент очікуваних грошових надходжень від інвестицій.

Тема 6 УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ

 

1. Прогнозування прибутку підприємства проводиться лише в рамках його

1) звичайної діяльності;

2) операційної діяльності;

3) фінансової діяльності;

4) інвестиційної діяльності.

2. Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції це:

1) чистий прибуток (збиток);

2) валовий прибуток (збиток);

3) прибуток (збиток)від звичайної діяльності;

4) прибуток (збиток)до оподаткування.

3. Метод „Витрати - Обсяг – Прибуток” застосовується для аналізу:

1) звичайної діяльності;

2) операційної діяльності;

3) фінансової діяльності;

4) інвестиційної діяльності.

4. Операційний аналіз передбачає поділ витрат на:

1) прямі і непрямі;

2) постійні і змінні;

3) основні і накладні;

4) виробничі і комерційні.

5. Межею рентабельності називається:

1) співвідношення мінімального і максимального обсягу виробництва;

2) виручка від реалізації, при якій забезпечується беззбиткова діяльність підприємства за умови неотримання прибутку;

3) співвідношення прибутку і загального обсягу витрат підприємства;

4) співвідношення порогової кількості товару та постійних витрат і обсягу реалізації

6. Збільшення обсягу прибутку підприємства не залежить фактору:

1) збільшення обсягу реалізації продукції;

2) збільшення числа споживачів та поставників;

3) підвищення ціни на продукцію;

4) зниження затрат на виробництво і реалізацію.

7. Сила дії виробничого важеля це

1) співвідношення маржинального прибутку і прибутку;

2) співвідношення постійних затрат і затрат на виробництво та реалізацію продукції;

3) співвідношення темпів приросту прибутку та темпів приросту обсягу реалізації продукції;

4) співвідношення маржинального прибутку і затрат на виробництво та реалізацію продукції.

8. Який із методів не використовується при формування ціни?

1) Витратний метод формування ціни

2) Метод маркетингових оцінок

3) Метод максимальної і мінімальної точки.

4) Метод граничних втрат

9. Яка з перелічених теорій не відноситься до основних теорій дивідендної політики?

1) теорія залишкового принципу;

2) теорія Ф. Модильяні і М. Міллера;

3) теорія М. Гордона;

4) теорія Міллера – Орра.

 

Тема 7. УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ

1. Важкореалізовані активи - це

1) гроші в національній валюті;

2) дебіторська заборгованість підприємств;

3) готова продукція масового споживання і незавершене виробництво;

4) основні засоби.

2. Надмірна величина запасу коштів свідчить:

1) про серйозні фінансові труднощі підприємства;

2) про те, що підприємство зазнає збитків, зв'язаних з інфляцією і упущеною можливістю їхнього вигідного розміщення;

3) про несвоєчасні розрахунки за кредиторською заборгованістю;

4) про наявність понад прибутків.

3. Раціональність управління коштами на підприємстві визначають за допомогою коефіцієнта:

1) коефіцієнта абсолютної ліквідності;

2) коефіцієнта оборотності коштів;

3) співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості;

4) коефіцієнта стабільності.

4. Для визначення оптимальних розмірів грошових коштів на рахунку (касі) застосовуються наступні моделі

1) Модильяні і М. Міллера

2) М. Гордона;

3)  Міллера – Орра

4)  Паретто.

5. Яка з перелічених позицій не входить до складу оборотних активів:

1) товарні знаки;

2) векселі;

3) запаси;

4) гроші у касі.

6. Група активів підприємства, яка може бути конвертована в грошову форму без втрати своєї поточної вартості з метою своєчасного забезпечення платежів по поточних фінансових зобов'язаннях:

1) активи матеріальні;

2) активи ліквідні;

3) активи оборотні;

4) активи нематеріальні.

7. Сукупність майнових цінностей підприємства, які сформовані за рахунок власного капіталу є

1) активи нематеріальні;

2) активи оборотні;

3) активи чисті;

4) активи фінансові.

8. Оборот виробничих запасів характеризує:

1) швидкість руху матеріальних цінностей і їхнього поповнення;

2) значний відтік коштів на поповнення запасів;

3) збільшення витрат, що виникають у зв'язку з володінням запасами;

4) збільшення питомої ваги запасів у активах підприємства.

9. Розмір оптимальної партії замовлень можна розрахувати за допомогою моделі

1) Баумоля;

2) Гордона;

3) Модильяні;

4) Уілсона.

10. Коефіцієнт, який показує, суму прибутку, одержуваного підприємство з кожної гривні, вкладеної в активи – це

1) ROA;

2) ROЕ;

3) рентабельність продажу;

4) рентабельність продукції.

Тема 8. ВАРТІСТЬ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ

 

1.Вартість капіталу виміряється:

1) його рентабельністю,

2) відсотковою ставкою, яку потрібно платити інвесторам, що вкладають капітал у підприємство;

3) співвідношенням нерозподіленого прибутку і активів;

4) долею власних коштів у джерелах фінансування.

2. Вартість акціонерного капіталу залежить

1) від балансової вартості власного капіталу;

2) від кількості звичайних акцій;

3) від суми дивідендів і темпу приросту дивідендів;

4) від вартості майна АТ.

3. Найдорожчим джерелом фінансування є

1) позиковий капітал;

2) кредиторська заборгованість поставникам;

3) короткостроковий кредит;

4) нерозподілений) прибуток.

4. Оптимізація структури капіталу досягається

1) зменшенням середньозваженої вартості капіталу;

2) збільшенням середньозваженої вартості капіталу;

3) утриманням постійного рівня середньозваженої вартості капіталу;

4) накопиченням власного капіталу.

5. Чим більше грошовий потік, обумовлений діяльністю підприємства, і нижче вартість капіталу, тим

1) більша вартість фінансування;

2) вище вартість підприємства;

3) менша вартість підприємства;

4) менша вартість фінансування

6. Рівень підприємницького ризику виміряється:

1) рентабельністю бізнесу;

2) фінансовою стійкістю підприємства;

3) ростом дебіторської і кредиторської заборгованості;

4) силою впливу операційного важеля.

7. Відношення довгострокового позикового капіталу до власного капіталу – це показник

1) ефекту фінансового важеля;

2) фінансового левериджу;

3) плеча операційного важеля;

4) фінансової незалежності.

8. Після реконструкції підприємства прогнозується середньорічний чистий грошовий потік 540 тис.грн. Середньозважена вартість капіталу - 12%.

Яка вартість підприємства?

1) 4,0 млн. грн.;

2) 4,5 млн. грн.;

3) 5,0 млн. грн.;

4) 6,4 млн. грн.

Тема 9. УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЯМИ

 

1. До основних форм фінансування інвестицій не відноситься:

1) самофінансування

2) кредитне фінансування

3) змішане фінансування

4) розрахунок  з споживачами за послуги.

2. Реальний інвестиційний проект передбачає:

1) придбання акцій і облігацій інших підприємств;

2) емісію власних акцій;

3) капітальні вкладення;

4) придбання цінних паперів.

3. Програма в який представлені суми залучення засобів за рахунок власних чи позикових джерел, терміни їх залучення, тривалість періоду, на який залучаються засоби – це

1) стратегія фінансування капіталовкладень;

2) бюджет підприємства;

3) фінансовий план;

4) прогнозний баланс.

4. До простих методів попередньої оцінки інвестиційних проектів відносять:

1) метод еквівалентної річної вартості (приведених витрат);

2) метод внутрішньої норми прибутку;

3) метод облікової (бухгалтерської) норми прибутку;

4) метод еквівалентної річної вартості.

5. Якщо NPV= 0, то ефективність проекту розраховують за 

1) внутрішньою нормою рентабельності;

2) періодом окупності;

3) прибутковістю;

4) різницею одержаних доходів і інвестицій.

6. Визначити NPV інвестиційного проекту, якщо доходи будуть надходити в сумі 40 і 30 тис.грн. відповідно через 1 та 2 роки. Первісні інвестиції 50 тис.грн., дисконтна ставка - 10%.

1) 10,5 тис.грн:

2) 20,0 тис.грн;

3) 11,2 тис.грн.;

4) 8,5 тис.грн.

7. До форм фінансового інвестування не відносять:

1) вкладення капіталу в статутні фонди спільних підприємств;

2) вкладення капіталу в дохідні види грошових інструментів;

3) вкладення капіталу у впровадження передових технологій;

4) вкладення капіталу в дохідні інструменти фондових бірж.

8. Цінні папери з фіксованим доходом – це

1) облігації;

2) звичайні акції;

3) привілейовані акції;

4) векселі.

9. Вибір найвигідніших шляхів розширення і поповнення активів підприємства з метою забезпечення основних напрямів його економічного розвитку – це 

1) інвестиційна політика підприємства;

2) прийняття перспективного УР

3) корпоративна політика підприємства,

4) планування діяльності.

Тема 10. УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВИМИ РИЗИКАМИ

 

1. Операційний ризик підприємства не виникає у сфері:

1) виробництва;

2) збуту;

3) придбання облігацій і акцій;

4) постачання.

2. При оцінці фінансового ризику не розраховують:

1) фінансового левериджу;

2) коефіцієнти незалежності;

3) коефіцієнти фінансової стабільності;

4) коефіцієнт виробничого левериджу;

3. При неплатежах чи несвоєчасних розрахунках за відпущену підприємством у кредит продукцію, а також перевищення розміру розрахункового бюджету по інкасації боргу має місце

1) кредитний ризик;

2) податковий ризик;

3) структурний ризик;

4) процентний ризик.

4. Оптимізація портфеля боргових зобов'язань досягається на основі:

1) отримання позики;

2) реалізації власних цінних паперів;

3) мінімізації платежів за користування позичковим капіталом;

4) вчасних розрахунків за кредитами.

5. При оцінці цінних паперів треба планувати наступні варіанти розвитку подій:

1) оптимістичний, песимістичний, реалістичний;

2) найбільш ймовірний. варіант;

3) песимістичний варіант;

4) оптимістичний, песимістичний

6. Способі зниження ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об'єктів капіталовкладень асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо – це

1) диверсифікація

2) формування резервів;

3) хеджування;

4) страхування ризиків.

7. Інструменти хеджування ризиків:

1) форвардні контракти.,

2) ф'ючерсні контракти

3) опціони

4) контракти на поставку сировини і матеріалів.

 

Тема 11. ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУ-ВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

(У позиціях 2, 3, 4, 6, 7 - треба указати неправильні відповіді)

1. Процес розробки системи фінансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку фінансової діяльності СПД у наступному періоді – це

1) фінансове планування

2) прогноз діяльності

3) бюджетування

4) планування динаміки показників

2. Перспективне фінансове планування включає наступні документи:

1) прогноз звіту про прибутки і збитки;

2) прогноз руху грошових коштів (потоків);

3) прогнозу бухгалтерського балансу;

4) прогноз впровадження інновацій.

3. Стратегія фінансування підприємства полягає у:

1) формуванні структури і витрат капіталу;

2) визначенні джерел довгострокового фінансування;

3) визначенні вартості капіталу підприємства;

4) виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

4. Основні кроки прогнозування потреб фінансування:

1) складання прогнозу продажів;

2) складання прогнозу прибутків;.

3) складання прогнозу інвестицій в основні й оборотні активи;

4) розрахунок потреб у зовнішньому фінансуванні і пошук відповідних джерел з урахуванням раціональної структури джерел засобів.

5. Період оперативного планування фінансової діяльності складає:

1) до 3-х років

2) 1 рік

3) місяць, квартал

4) 5 років.

6. Методи фінансового прогнозування включають

1) „метод відсотка від продажів”

2) „метод формули”

3) бюджетний метод

4) АВС – метод.

7. Основними видами поточних фінансових планів підприємства є:

1) план реалізації продукції (послуг, робіт);

2) план доходів і видатків з інвестиційної діяльності;

3) план надходжень і видатків грошових коштів (план руху грошових коштів);

4) прогнозний баланс.

 

Тема 12. АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

(У позиціях 2, 4- треба указати неправильні відповіді)

1. Розбалансована діяльність підприємства та обмежені можливості впливу його керівництва на фінансові відносини свідчать про

1) фінансову кризу

2) відсутність менеджменту

3) важке економічне становище у країні;

4) заборгованість підприємства.

2. В організації фінансової санації підприємств розрізняють основні функціональні блоки:

1) розробка плану;

2) реорганізація;

3) проведення санаційного аудиту;

4) менеджмент санації.

3. Наявність у підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних і правових можливостей, що сприяють проведенню фінансової санації характеризує показник:

1) санаційний прибуток

2) структура капіталу;

3) санаційна спроможність

4) резервний капітал.

4. Залежно від характеру заходів, які застосовуються, виділяють наступні форми реструктуризації:

1) реструктуризація виробництва;

2) реструктуризація запасів;

3) фінансова реструктуризація;

4) корпоративна реструктуризація (реорганізація).

5. Фінансова реструктуризація – це

1) реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

2) одержання додаткових кредитів;

3) диверсифікація асортименту продукції;

4) заморожування інвестиційних вкладень.

6. Вірогідна ціна, за яку активи можуть бути продані на ринку на дату оцінки з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією.

1) ліквідаційна ціна акцій

2) ліквідаційна ціна майна

3) ліквідаційна маса

4) ліквідаційна вартість

7. Форма реорганізації, яка здійснюється шляхом придбання корпоративних прав фінансово неспроможного підприємства підприємством-санатором:

1) поділ підприємства;

2) ліквідація підприємства;

3) поглинання підприємства;

4) приєднання підприємства.