Методологічні основи визначення ризиковості проектів

Управління ризиком означає поетапне здійснення визначених операцій, а саме: ідентифікації ризику; кількісної оцінки рівня ризику; розробки стратегії і тактики керування ризиком; здійснення конкретних процедур по керуванню ризиком.

Ідентифікація ризику найбільш складний етап. Він вимагає проведення наступних процедур: виявлення джерел (причин) ризику; визначення і класифікація можливих для того чи іншого напрямку діяльності (чи проекту) типів ризику; вибір критеріїв і параметрів для оцінки кожного типу ризику; визначення граничних умов для оцінки прийнятного рівня ризику; установлення зон підвищеного ризику; визначення послідовності (за часом) виникнення різних типів ризику і прив'язка її до календарних планів виробничо-господарської діяльності (чи здійснення конкретного проекту); оцінка імовірності виникнення різних типів ризику.

Кількісна оцінка рівня ризику складається у визначенні розмірів окремих ризиків і сумарного ризику того чи іншого напрямку діяльності (чи проекту). Ризик визначають в абсолютному вимірі як величину прогнозованих збитків і у відносному - як величину втрат, віднесену до визначеної бази. Менеджери вибирають базу в залежності від специфіки підприємства і виду конкретного ризику (це можуть бути прибуток, витрати на виробництво, вартість активів, утрати минулих років і т.д.).

Для кількісної оцінки рівня ризику використовують: статистичний метод і метод експертних оцінок.

Статистичний метод використовують при наявності значного обсягу статистичної інформації про реалізацію визначених видів ризику і збитках від них у минулі періоди по конкретних напрямках підприємницької діяльності, з метою оцінки імовірності їхнього настання в майбутньому. Ця імовірність і буде ступенем ризику. Він дорівнює величині середнє квадратичного відхилення від очікуваних величин. Головні елементи статистичного методу - математичне чекання, дисперсія, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації.

Математичне чекання () - це сума добутків усіх можливих значень, що може приймати досліджуваний параметр (), на імовірність їхнього виникнення (Рі). Математичне чекання приблизне дорівнює середньому арифметичний можливих значень розглянутого параметра.

                                                      (10.1)

Дисперсія - це міра відхилення фактичного значення ознаки Е від її середнього значення. У теорії імовірностей дисперсію визначають як математичне чекання квадрата відхилення:

                                                (10.2)

Середнє квадратичне відхилення ()показує максимально можливе відхилення параметра від його середнього очікуваного значення і розраховується:

.                                                     (10.3)

Ця величина характеризує ступінь конкретного ризику - чим вона більше, тим ризикованіше обраний шлях.

Коефіцієнт варіації визначається за формулою:

Коефіцієнт варіації =  /                                 (10.4)

Чим менше коефіцієнт варіації, тим більш стабільна прогнозована ситуація і менший рівень ризику.

Приклад 1. Фірма повинна вибрати один із двох напрямків свого розвитку. Перший напрямок вимагає одноразових інвестицій у розмірі 100000 грош.од. З огляду на зміни ринку, можливі чотири варіанти ситуацій. У випадку першого варіанта фірма може дістати прибуток від вкладеного, капіталу в розмірі 40 %; другий і третій варіанти однакові за результатами, а відрізняються тільки деякими специфічними особливостями, пов'язаними з рекламою, - фірма може одержати прибуток від вкладеного капіталу в розмірі 10 %; четвертий - фірма може понести збитки - 20 % вкладеного капіталу.

Другий напрямок розвитку фірми вимагає такого ж обсягу інвестицій, як і перший; при цьому також можуть виникнути чотири варіанти ситуацій: перший - фірма одержує 70 % прибутку від вкладеного капіталу; другий і третій - по 10 %; четвертий - фірма втрачає 50% вкладеного капіталу.

Допоможіть фірмі вибрати варіант її розвитку.

Рішення

За першим напрямком розвитку фірма має імовірність 1 з 4 (чи 0,25), що вона одержить 40 % прибутку; 2 з 4 (чи 0,5) - 10 % прибутку; 1 з 4 (0,25) - утратить 20 %. Таким чином, математичне чекання (середнє значення відсотку прибутку) для цього напрямку розвитку з урахуванням імовірності складе 10 %, тобто.

 = 0,25 × 40 + 0,5 × 10 + 0,25 × (-20) = 10 %.

Для другого напрямку розвитку фірми

= 0,25 × 70 + 0,5 ×10 + 0,25 × (- 50) = 10 %.

Таким чином, математичне чекання для обох напрямків однаково.

В табл. 10.1 проведемо розрахунки дисперсії, середньоквадратичного відхилення.

 

Таблиця 10.1- Розрахунок показників кількісної величини ризику

 

Можливий відсоток прибутку	Середнє значення відсотка прибутку (математичне чекання)	Відхилення математичного чеканні	Квадрат відхилення	Імовірність	Розрахунок дисперсії
Е				Pi	× Pi
Перший напрямок розвитку фірми
+ 40	10	30	900	0,25	225
+ 10	10	0	0	0,5	0
- 20	10	-30	900	0,25	225
Дисперсія =450
Другий напрямок розвитку фірми
70	10	60	3600	0,25	900
10	10	0	0	0,5	0
-50	10	-60	3600	0,25	900
Дисперсія =450

 

З табл. 10.1 видно, що для першого напрямку дисперсія дорівнює 450, середньоквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації 21/10=2,1; для другого напрямку дисперсія дорівнює 1800, середньоквадратичне відхилення , коефіцієнт варіації 42/10 = 4,2.

При першому напрямку розвитку ризик складає 21 одиницю, а коефіцієнт варіації - 2,1, при другому напрямку - відповідно 42 і 4,2, що вдвічі більше, ніж для першого напрямку. Виходить, другий напрямок у 2 рази ризикованіше.

При відсутності статистичної інформації застосовують метод експертних оцінок, який зводиться до збору й обробки думок досвідчених експертів, котрі дають бальну оцінку імовірності виникнення того чи іншого виду ризику і ступеня втрат.

У практиці доцільно комбінувати статистичний і експертний методи оцінки рівня ризику.

 

Завдання для самостійного опрацювання.

Приклад 2. Грошові потоки за інвестиційним проектом складають у 2006 році 1000 грош.од., у 2007 році - 1500 грош.од., у 2008 році - 1500 грош.од., у 2009 і 2010 роках відповідно 1800 і 700 грош.од.

Частка безпечних надходжень за експертними оцінками складає у перший рік – 95%, у другий -080%, у третій – 70%, четвертий – 60%, у п’ятий -40%. Початкові інвестиції однакові і складають 1600 грош.од. Безпечна дисконтна ставка складає 20%. Визначте доцільність даного проекту.

Приклад 3. При вкладенні капіталу у проект А із 100 випадків у 26 було отримано прибуток 3000 грош.од., 2580 грош.од - у 48 випадках, 1790 грош.од. у 26 випадках.

Визначити середній очікуваний прибуток і найменш ризикований варіант інвестиційного проекту.

Методичні рекомендації

Розрахунки треба виконати відповідно табл.10.2., а потім провести порівняння одержаних результатів.

 

Таблиця 10.2- Розподіл ймовірності очікуваних доходів за проектами.

 

Можливі значення кон’юнктури інвестиційного ринку	Інвестиційний проект А			Інвестиційний проект в
	Розра- хунковий дохід	Значення ймовір – ності	Сума очікуваних доходів (2 ×3)	Розра – хунковий дохід	Значення ймовірності	Сума очікуваних доходів (2 ×3)
1	2	3	4	5	6	7
Висока
Середня
Низька
У цілому

 

Питання до теми:

 

1. Алгоритм оцінки кількісного рівня ризику.

2. Які основні завдання вирішує аналіз доцільності операцій з портфелем інвестицій?

3. Модель САРМ в оцінці залежності між ризиком і доходом. Ефект диверсифікації.

4. Заходи щодо зниження ступеня ризику портфелю цінних паперів.

5. Страхування ризиків.

6. Фінансові інструменти зменшення ризиковості.

 

Тема 11. Внутрішньофірмове фінансове прогнозування та планування

Тема практичного зняття: