Оцінка продуктивних властивостей землі

Внутрігосподарська оцінка земель розглядається як бонітуван­ня грунтів за їх продуктивними властивостями і як економічна оцінка головного засобу виробництва з врахуванням технологічних властивостей земель. Щодо внутрігосподарського бонітування грун­ті й прийнято, що воно виражає середньозважену оцінку якості зем­лі, як знаряддя праці, в розрізі ділянок, масивів земель, виз­начену за шкалою бонітування грунтів земельне оціночного району. При цьому через систему поправочних коефіцієнтів враховуються по­казники діагностичних властивостей конкретних ґрунтових відмін, які підлягають оцінці.

Оцінка землі передбачав оцінку її як предмету праці за тех­нологічними властивостями, які на сучасному етапі одночасно характеризують землю і як знаряддя праці, тобто з цілому як голов­ний засіб виробництва. Технологічні властивості впливають на по­казники оцінки за окупністю затрат і диференціальним доходом кож­ної земельної ділянки, масиву земель.

Вихідною базою внутрігосподарської оцінки земель служать

зональні /по земельне оціночному району шкали бонітування грунтів і економічної оцінки земель, базисні /середні по земельнооціночному району/ дані про урожайність культур і затрати на їх вирощу­ванню, матеріали крупномасштабних ґрунтових, геоботанічних, гід­ромеліоративних і інших обстежень, паспортизації поліз і норму­вання польових механізованих робіт, системи землеробства і зем­леустрою господарства, технологічні карти по сільськогосподарсь­ких культурах, ціни реалізації продукції сільськогосподарського виробництва.

Великий обсяг обчислювальних робіт, при оцінці земель обу­мовлює необхідність застосування ЕОМ. Для цього використовуєть­ся автоматизована система внутрігосподарської оцінки земель, яка базується на автоматизованому зберіганні необхідної інформації і програми, яка реалізує алгоритм внутрігосподарської оцінки земель.

Для проведення внутрігосподарської оцінки земель необхідні такі вихідні дані: шкали оцінки земель по земельнооціночному району; матеріали спеціальних обстежень земель; матеріали існую­чої організації території господарства; дані про середню фактич­ну багаторічну урожайність культур і затрати на Їх вирощування /по господарству.

На основі матеріалів спеціальних /ґрунтових, агрохімічних/ обстежень грунтів: а/ встановлюють основні переважаючі зональні природні признаки і властивості ґрунтів /глибина гумусового горизонту, вміст гумусу, вміст фізичної глини тощо; визначають середні величини основних природних признаків і властивостей ґрунтів по ґрунтових відмінах в межах наявних агрогруп або оціночних груп ґрунтів; в/ перераховують одержані по ґрунтових відмінах середні величини признаків і властивостей ґрунтів у бали бонітету;

г/ визначають базові урожайності культур по господарству і ди­ференціюють їх по ґрунтових відмінах з врахуванням балів бонітету ґрунту за природними признаками і властивостями.

Залежно від природних і економічних умов, наявності необхід­ної інформації, площі і інтенсивності вирощування культур можуть бути використані такі методи оцінки земель за урожайністю куль­тур: 1/ диференціація показників оціночної урожайності груп грунтів по ґрунтових відмінах на основі даних бонітування властивос­тей ґрунтів; 2/ на основі регресійного аналізу оціночної урожай­ності культур і бонітеті з ґрунтів; 3/ за коефіцієнтами співвід­ношення показників урожайності культур.

При використанні першого методу середній бал бонітету по агрогрупі ґрунтів і по ґрунтових відмінах розраховується з вра­хуванням долі впливу окремих властивостей грунтів на урожай куль­тур, яка дорівнює коефіцієнтові детермінації, розрахованому як квадрат коефіцієнта парної кореляції / /.

Коефіцієнт кореляції розраховується для умов земельнооціночного району.

В таблиці 23 наведений приклад визначення балів внутрігоспо­дарської оцінки земель шляхом диференціації показників агрогруп земель по ґрунтових відмінах. Якщо взяти для прикладу Західний Лісостеп, то вплив ґрунтових факторів на урожай озимої пшениці виражається такими коефіцієнтами: 0,64; 0,72; 0,37; 0,50; /для рН/. Звідси середній бал бонітету для агрогрупи грунтів складає:

 

Таблиця 23

Диференціація балів оціночної групи грунтів по грунтових відмінах /озима пшениця/

 

 

Предмет, одиниця оцінки земель	Шифр,номер		Площа, га		Кількість аналізів	Властивості грунту			рН	Бал бонітету грунту за			рН			Середній бал юонітету		Оціночна урожайність ц/га	Бал оцінки грунтів за урожайністю культури
						Глибина грунтового горизонту, см	Вміст у грунтовому горизонті, %			Глибиною грунтового горизонту	Вмістом у грунтовому горизонті, %
							гумусу	Фізичної глини			гумусу	Фізичної глини
Агрогрупа земель     Грунтові відміни		0307     1 2 3 4	70800     37500 18200 3700 11400	110     32 22 25 31		40     42 38 36 38	3,4     3,9 3,1 2,2 2,5	56     57 50 32 36	6,8     6,8 6,6 7,0 6,8	80     84 76 72 76	97     100 88 63 71	60     58 75 80 90		97     97 93 100 97	86     89 81 76 81		25,0     25,9 23,5 22,1 23,5		94     97 88 83 88

 

 

, балів

Аналогічно розраховуються середні бали бонітету ґрунтів по ґрунтових відмінах, пропорціонально яким визначається оціночна /розрахункова/' урожайність культури. Знаючи за шкалою оціночного району бал оцінки агрогруп ґрунтів за урожайністю культури і уро­жайність їт за ґрунтовими відмінами розраховуються відповідні бали оцінки в розрізі ґрунтових відмін диференційовано відносно до агрогрупи земель.

Оцінка земель за урожайністю культур може бути виконана на основі регресійного аналізу урожайності культур і бонітеті в ґрунтів. Залежність урожайності аналізується за лінійною і кри­волінійними /показникова, ступенева, параболічна і ін./функціями. Для цього методу необхідно відібрати найбільш вірогідне рівняння, яке краще від інших відображає аналізовану залежність і на його основі складається шкала оцінки земель за урожайністю культур» суміщена з шкалою бонітет і в ґрунтів.

Оцінку земель за урожайністю зернових культур /Б₃/ переважно суміщають з даними бонітування ґрунтів /Б_б/, тобто Б₃=Б_б. По­казники оцінки, земель по інших культурах /Б_і/ розраховують за рівнянням параболи другого порядку:

Б_і=а+Б_бх+Б_бх²,                        [43]

де а - вільний член рівняння регресії; 3_ - бал бонітету ґрунтів;

х - коефіцієнт регресії, який характеризує урожайність культур.

Оцінка земель на основі розрахунку коефіцієнтів співвідно­шення урожайності культур /табл. 24/ може бути використана у ви­падку, коли у земельнооціночному районі по якійсь культурі шкали не складались.

Коефіцієнт співвідношення урожайності показує, у скільки

Таблиця 24

Визначення коефіцієнтів співвідношення урожайності картоплі і зернових культур

Тип, підтип грунту	Урожайність за останні 5 років, ц/га		Коефіцієнт співвідношення урожайності
	Зернових	Картоплі
Дерново-підзолисті суглинисті і глинисті   Дерново-підзолисті супіщані і піщані   Дерново-глеєві   Дерново-карбонатні суглинисті і глинисті   В середньому по земельно-оціночному району	17,9     19,2     15,4   26,7     18,4	117     134     97   134     121	6,5     7,0     6,3   5,0     6,6

разів урожайність відповідної культури більша або менша від уро­жайності зернових або іншої основної культури, яка приймається за одиницю. Цей коефіцієнт визначається за даними урожайності культур у господарствах, внутрігосподарських підрозділах шляхом ділення середньої багатобічної урожайності конкретної культури на урожайність основної культури. На цій підставі оціночна уро­жайність ґрунтової відміни відносно до відповідної культури виз­начається перемноженням оціночної урожайності основної культури на коефіцієнт співвідношення урожайності культур.

Диференційовані показники оцінки земель за урожайністю куль­тур в розрізі ґрунтових відмін представляють собою шкалу на земельнооціночний район, на основі якої визначаються середньозважені бали оцінки земель по контурах, полях сівозмін, сівозмінних і інших масивах за формулою середньозваженої величини.