Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель

Таблиця 23

Диференціація балів оціночної групи грунтів по грунтових відмінах /озима пшениця/

 

 

Предмет, одиниця оцінки земель	Шифр,номер		Площа, га		Кількість аналізів	Властивості грунту			рН	Бал бонітету грунту за			рН			Середній бал юонітету		Оціночна урожайність ц/га	Бал оцінки грунтів за урожайністю культури
						Глибина грунтового горизонту, см	Вміст у грунтовому горизонті, %			Глибиною грунтового горизонту	Вмістом у грунтовому горизонті, %
							гумусу	Фізичної глини			гумусу	Фізичної глини
Агрогрупа земель     Грунтові відміни		0307     1 2 3 4	70800     37500 18200 3700 11400	110     32 22 25 31		40     42 38 36 38	3,4     3,9 3,1 2,2 2,5	56     57 50 32 36	6,8     6,8 6,6 7,0 6,8	80     84 76 72 76	97     100 88 63 71	60     58 75 80 90		97     97 93 100 97	86     89 81 76 81		25,0     25,9 23,5 22,1 23,5		94     97 88 83 88

 

 

, балів

Аналогічно розраховуються середні бали бонітету ґрунтів по ґрунтових відмінах, пропорціонально яким визначається оціночна /розрахункова/' урожайність культури. Знаючи за шкалою оціночного району бал оцінки агрогруп ґрунтів за урожайністю культури і уро­жайність їт за ґрунтовими відмінами розраховуються відповідні бали оцінки в розрізі ґрунтових відмін диференційовано відносно до агрогрупи земель.

Оцінка земель за урожайністю культур може бути виконана на основі регресійного аналізу урожайності культур і бонітеті в ґрунтів. Залежність урожайності аналізується за лінійною і кри­волінійними /показникова, ступенева, параболічна і ін./функціями. Для цього методу необхідно відібрати найбільш вірогідне рівняння, яке краще від інших відображає аналізовану залежність і на його основі складається шкала оцінки земель за урожайністю культур» суміщена з шкалою бонітет і в ґрунтів.

Оцінку земель за урожайністю зернових культур /Б₃/ переважно суміщають з даними бонітування ґрунтів /Б_б/, тобто Б₃=Б_б. По­казники оцінки, земель по інших культурах /Б_і/ розраховують за рівнянням параболи другого порядку:

Б_і=а+Б_бх+Б_бх²,                        [43]

де а - вільний член рівняння регресії; 3_ - бал бонітету ґрунтів;

х - коефіцієнт регресії, який характеризує урожайність культур.

Оцінка земель на основі розрахунку коефіцієнтів співвідно­шення урожайності культур /табл. 24/ може бути використана у ви­падку, коли у земельнооціночному районі по якійсь культурі шкали не складались.

Коефіцієнт співвідношення урожайності показує, у скільки

Таблиця 24

Визначення коефіцієнтів співвідношення урожайності картоплі і зернових культур

Тип, підтип грунту	Урожайність за останні 5 років, ц/га		Коефіцієнт співвідношення урожайності
	Зернових	Картоплі
Дерново-підзолисті суглинисті і глинисті   Дерново-підзолисті супіщані і піщані   Дерново-глеєві   Дерново-карбонатні суглинисті і глинисті   В середньому по земельно-оціночному району	17,9     19,2     15,4   26,7     18,4	117     134     97   134     121	6,5     7,0     6,3   5,0     6,6

разів урожайність відповідної культури більша або менша від уро­жайності зернових або іншої основної культури, яка приймається за одиницю. Цей коефіцієнт визначається за даними урожайності культур у господарствах, внутрігосподарських підрозділах шляхом ділення середньої багатобічної урожайності конкретної культури на урожайність основної культури. На цій підставі оціночна уро­жайність ґрунтової відміни відносно до відповідної культури виз­начається перемноженням оціночної урожайності основної культури на коефіцієнт співвідношення урожайності культур.

Диференційовані показники оцінки земель за урожайністю куль­тур в розрізі ґрунтових відмін представляють собою шкалу на земельнооціночний район, на основі якої визначаються середньозважені бали оцінки земель по контурах, полях сівозмін, сівозмінних і інших масивах за формулою середньозваженої величини.

 

Таблиця 25

 

Фрагмент відомості загальної внутрігосподарської оцінки земель

ціна балу за: валовою продукцією – 103,3 тис. крб; окупністю затрат – 20,2 тис. крб. / 100 крб. затрат;

диференціальним доходом – 14,62 крб. – 70,2 тис. крб.

Структура посівів культур: зернові без кукурудзи – 30%; кукурудза на зерно – 7,0 %; цукрові буряки – 6,8 %;

льон /соломка/ - 8,1 %; картопля – 0,7%; кормові культури – 48,7%.

№ поля, робочої ділянки	Площа, га	Агрогрупа грунтів		Урожайність, ц/га
		шифр	площа, га	зернові	кукурудза на зерно	цукровий буряк	льон /соломка/	картопля	кормові культури
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
І-24 -23 по полю ІІ – 25 ІІІ – 31 ІV – 48 V - 98 По сівозміні	5,1 3,8 8,9 9,0 9,0 9,0 10,5 48,4	45г 45г   45г 45г 37г 37г	5,1 3,8 8,9 9,0 9,0 9,0 10,5 48,4	33,1 19,1 27,1 23,5 23,5 8,9 10,8	58,4 30,4 46,4 42,4 42,4 16,0 19,2	356,5 96,2 245,4 260,0 266,0 84,9 101,9	31,5 19,7 26,5 23,9 23,9 8,5 9,9	153,9 96,9 129,6 129,2 129,2 45,6 55,1	66,7 29,9 47,5 44,9 44,9 11,4 12,3

 

Продовження таблиці 25

Затрати, тис. крб							Показники оцінки земель за
зернові	кукурудза на зерно	Цукровий буряк	Льон /соломка/	картопля	Кормові культури	Валовою продукцією			Окупністю затрат		Диференціальним доходом
						тис. крб		бал	тис. крб./100крб затрат	бал		тис. крб	бал
11	12	13	14	15	16	17		18	19	20		21	22
1991,5 1427,0 1750,6 1739,5 1775,5 896,2 953,8	2437,9 1704,5 2124,5 2172,0 2172,0 1103,5 1165,9	10576,8 5335,2 8338,6 8949,6 9198,7 3800,6 4128,5	4812,06 3182,0 4116,5 4006,1 4129,9 997,9 1072,8	17144,6 12542,4 15179,5 15700,8 14609,8 8587,7 9173,3	3494,4 2280,5 2976,0 3090,7 3143,0 1000,8 1050,2	6225,6 2964,0 4832,6 4564,3 4564,31399,7 1608,5 3737,0		53 25 41 39 39 12 14 32	995,0 705,6 871,7 834,2 834,2 669,6 725,8 805,2	48 34 42 40 40 32 35 39		2171,0 242,4 1347,4 1020,5 956,6 45,1 172,8 646,0	37 4 23 17 16 1 3 11

 

 

 

на плані оцінки земель /рис. 9/. Спеціальним навантаженням плану оцінки земель будуть оцінювані групи грунтів, їх шифри, площі, показники часткових і загальної оцінок земель. З практиці земельнооціночних робіт склалось два підходи до відображення даних внутрігосподарської оцінки земель на планово-картографічному ма­теріалі. Перший, коли на плані даються показники кожної оцінюва­ної групи грунтів в цифровому вигляді і другий, коли оцінка груп грунтів показується способом якісного, локалізованого фону або штрихуванням в вигляді інтервальних груп цифрових величин. Виходячи із теоретичних положень земельного кадастру, кожної його складової частини, в тому числі і оцінки земель, повинна бути забезпечена необхідна точність і повнота даних. Оскільки інфор­мація про оцінку земель представлена з точністю до цілих балів, на плані внутрігосподарської оцінки земель показники оцінюваних груп грунтів необхідно з цією точністю відображати в цифровому вигляді.

Складений таким чином план оцінки земель вихідним планово-картографічним матеріалом при складанні планів і картограм, необхідних для вирішення конкретних, планово-економічних і інже­нерних завдань. Зокрема, показники оцінки землі можуть бути ві­дображені на проектному плані внутрігосподарського землевпорядку­вання, що дозволить одержати порівняльну оцінку якості земель окремо оброблюваних ділянок полів сівозмін, середньозважені по­казники оцінки земель по полях сівозмін, бригадних, гуртових і інших проектних ділянках, сівозмінних і бригадних масивах земле­володінню. па основі плану оцінки земель можна скласти картогра­му масивів екологічної придатності земель для розміщення посівів сільськогосподарських культур.

 

Загальні положення внутрігосподарської оцінки земель

Аналіз змісту виробничого процесу з оцінки земель показує, що у його трактуванні спостерігається деяка неузгодженість від­носно встановлення послідовності і взаємозв’язанності дій, які відповідають завданням оцінки земель. Маються на увазі різні погляди на кінцеві результати оцінки земель, практично всі тури земельнооціночних робіт закінчуються даними, які характеризують цінність земель господарства в цілому на рівні середніх економіч­них показників їх використання у земельнооціночному районі. Такі середньозважені дані по господарству приймалися як кінцеві резуль­тати оцінки земель для вирішенння практичних завдань. Іноді таку оцінку земель іменують як міжгосподарську оцінку земель, хоч більш правомірно її вважати, як погосподарську в цілому по гос­подарству/ оцінку.

Ефективне здійснення основних напрямів організації викорис­тання земель у сільськогосподарських підприємствах потребує більш глибоких знань про землю, особливо про її порівняльну оцінку внутрі їх землеволодінь. Тому в системі земельнооціночних робіт, які входять до складу земельного кадастру, важливе місце займає одержання відомостей про внутрігосподарську оцінку земель в роз­різі окремих земельних ділянок, полів сівозмін, сівозмінних, ви­робничих масивів, угідь, які характеризують продуктивність, ефективність використання і доходність земель в цілому по госпо­дарству.

Згідно із загальноприйнятими теоретичними основами оцінки зе­мель у складі державного земельного кадастру, земельнооціночний процес необхідно проводити за такою схемою: районування терито­рії - агровиробниче групування грунтів - збір і обробка даних про признаки і властивості грунтів і економічних показників про використання земель - складання і затвердження шкал оцінки земель; у земельнооціночних районах - внутрігосподарська оцінка земель -оцінка земель у адміністративному районі і на більш високих ад­міністративних рівнях. Основною ланкою в системі земельнооціночних робіт є одержання даних внутрігосподарської оцінки земель.

 

Відсутність даних про внутрігосподарську оцінку земель стримує науково обґрунтоване вирішення багатьох питань економічного регулюванні виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Зокрема, дані внутрігосподарської оцінки земель повинні засто­совуватися для наукового обгрунтованого вирішенню таких практич­них, завдань: - обґрунтування завдань виробничим підрозділам щодо урожайності культур і затрат на виробництво продукції рослинницт­ва і регулювання госпрозрахункових відносин, визначення земельного податку і орендної плати за землю; організація раціонального ви­користання земель; удосконалення розміщення посівів сільськогос­подарських культур і організація системи сівозмін; складання тех­нологічних карт на вирощування сільськогосподарських культур, нормування і оплату праці на польові механізовані роботи; аналіз виробничої діяльності госпрозрахункових підрозділів, заохочення виробничих колективів і окремих працівників господарств; розроб­ка заходів щодо поліпшення продуктивних і технологічних власти­востей земель з метою підвищення родючості ґрунтів і зниження технологічних затрат у сільському господарстві.

Об’єктом внутрігосподарської оцінки земель є окремо оброблювані робочі ділянки ріллі, контури кормових угідь, поля і масиви сівозмін, сінокосозмін і пасовищезмін, рілля і кормові угіддя виробничих підрозділів в цілому. Оцінка земель проводиться на немеліорованих і меліорованих землях окремо.

Предметом внутрігосподарської оцінки земель прийнята ґрунтова відміна. При проведенні земельне оціночних робіт на території України на початковому етапі, у зв’язку із обмеженістю статис­тичної інформації, була проведена генералізація окремих агровиробничих груп ґрунтів у оціночні групи, які виступали предметом по господарської оцінки земель. Пізніше проводилася диференціація оціночних показників по агровиробничих групах ґрунтів, яка у да­ний час передбачає виділення у їх складі ґрунтових відмін, які приймаються предметом внутрігосподарської оцінки земель.

При обгрунтуванні внутрігосподарської оцінки земель на прак­тиці часто висуваються пропозиції про те, що вона повинна прово­дитися за природною родючістю грунтів, обмежуючись таким чином тільки бонітуванням грунтів. Як відомо, бонітування ґрунтів дає оцінку природних властивостей, які корелюють з урожайністю ос­новних сільськогосподарських культур. Наявність кореляції ще не говорить про ідентичність показників природних властивостей і урожайності культур. Бонітування ґрунтів у багатьох випадках дає оцінку потенціальної родючості грунту, яку на нинішньому етапі часто неможливо повністю використати /торфяні грунти /, або має низьку відзивчивість на удобрення /піщані грунти/. Тому при внутрігосподарській оцінці земель необхідно використовувати еко­номічну оцінку, яка враховує у повній мірі штучну родючість грун­ту, реальну частину потенціальної родючості і рівень господарсь­кої діяльності в межах області і конкретного земельнооціночного району.

Для включення результатів внутрігосподарської оцінки земель у систему даних державного земельного кадастру по адміністратив­ному району необхідно визначити якість земель по затверджениху земельнооціночних районах шкалах у розрізі оцінюваних господарств. Слід зазначити, що у методичному відношенні питання про проведення внутрігосподарської оцінки земель ще недостатньо роз­роблене. У зв’язку з цим окремі пропозиції зводяться до того, щоби в процесі внутрігосподарської оцінки земель складати або уточняти шкали оцінки земель по кожному господарству зокрема. Для цього необхідно визначити дані про урожайність, затрати виробництва і валову продукцію по ґрунтових відмінах /групах грун­тів/ господарства. Іншими словами, при внутрігосподарській оцін­ці земель рекомендується такий же порядок дій, як і при негоспо­дарській оцінці. Однак, очевидним е те, що внутрігосподарська оцінка земель має бути логічним завершенням негосподарської оцін­ки, забезпечуючи наступність і співставимість даних на всіх рів­нях. Вона повинна базуватися на шкалі показників, середніх по земельнооціночному району. Разом з тим, для врахування впливу технологічних властивостей земель на результати їх оцінки у конк­ретних господарствах, необхідно застосовувати систему поправок на ці умови у виді коефіцієнтів. Базою для вирахування попра­вок на технологічні умови земель при Їх внутрігосподарській оцін­ці є величина технологічного коефіцієнту, який виражає збільшен­ня нормативу часу на польові механізовані роботи відносно кращих, еталонних умов виробництва.