Законний відпочинок: перерва, відпустка, вихідні тасвяткові дні.

Працiвникам надається перерва для вiдпочинку та харчування тривалiстю не бiльше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для вiдпочинку та харчування має надаватись, як правило, через чотири години пiсля початку роботи. Час початку та закiнчення перерви встановлюється правилами внутрiшнього трудового розпорядку. Працiвники

використовують час перерви на свiй розсуд. На цей час вони можуть вiдлучатися з мiсця роботи.

Залучення окремих працiвникiв до роботи у вихiднi днi допускається тільки в таких виняткових випадках:

Ø  для вiдвернення або лiквiдацiї наслiдкiв стихiйного лиха, епiдемiй, епiзоотiй, виробничих аварiй i негайного усунення їх наслiдкiв;

Ø для вiдвернення нещасних випадкiв, якi ставлять або можуть поставити пiд загрозу життя чи нормальнi життєвi умови людей, загибелi або псування майна;

Ø для виконання невiдкладних, наперед не передбачених робiт, вiд негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота пiдприємства, установи, органiзацiї в цiлому або їх окремих пiдроздiлiв;

Ø  для виконання невiдкладних вантажно-розвантажувальних робiт з метою запобiгання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажiв у пунктах вiдправлення i призначення.

Залучення працiвникiв до роботи у вихiднi днi провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Робота у вихiдний день може компенсуватися, за згодою сторiн, наданням iншого дня вiдпочинку або у грошовiй формi у подвiйному розмiрi.

Законом установлено тільки такi святковi (вихідні) днi:

1 сiчня - Новий рiк, 7 сiчня - Рiздво Христов,8 березня - Мiжнародний жiночий день,1 i 2 травня - День мiжнародної солiдарностi трудящих, 9 травня - День Перемоги, 28 червня - День Конституцiї України, 24 серпня - День незалежностi України,

Робота також не провадиться в днi релiгiйних свят:

7 сiчня - Рiздво Христове - один день (недiля) - Великдень

один день (недiля) – Трiйця.

Щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, який вiдлiчується з дня укладення трудового договору. Особам вiком до вiсiмнадцяти рокiв надається щорiчна основна вiдпустка тривалiстю 31 календарний день.

Щорiчнi додатковi вiдпустки надаються працiвникам:

Ø за роботу iз шкiдливими i важкими умовами працi;

Ø  за особливий характер працi;

Ø  в iнших випадках, передбачених законом.

Тривалiсть щорiчних додаткових вiдпусток, умови та порядок їх надання встановлюються нормативно-правовими актами України.

Подiл щорiчної вiдпустки на частини будь-якої тривалостi допускається на прохання працiвника за умови, що основна безперервна її частинастановитиме не менше 14 календарних днiв. Невикористана частина щорiчної вiдпустки має бути надана працiвнику, як правило, до кiнця робочого року, але не пiзнiше 12 мiсяцiв пiсля закiнчення робочого року, за який надається вiдпустка.

Вiдкликання з щорiчної вiдпустки допускається за згодою працiвника лише для вiдверненнястихiйного лиха, виробничої аварiї або негайного усунення їх наслiдкiв, для відвернення нещасних випадкiв, простою, загибелi або псування майна пiдприємства, установи, органiзацiї.

Щорiчна вiдпустка на вимогу працiвника має бути перенесена на iнший перiод у разi:

Ø  порушення власником термiну письмового повiдомлення працiвника про час надання вiдпустки (за два тижні);

Ø  несвоєчасної виплати власником заробiтної плати працiвнику за час щорiчної вiдпустки.

Щорiчна вiдпустка повинна бути перенесена на iнший перiод або продовжена у разi:

Ø  тимчасової непрацездатностi працiвника, засвiдченої у встановленому порядку;

Ø  виконання працiвником державних або громадських обов'язкiв, якщо згiдно iз законодавством вiн пiдлягає звiльненню на цей час вiд основної роботи iз збереженням заробiтної плати;

Ø настання строку вiдпустки у зв'язку з вагiтнiстю та пологами;

Ø збiгу щорiчної вiдпустки з вiдпусткою у зв'язку з навчанням.

Щорiчна вiдпустка за iнiцiативою власника, як виняток, може бути перенесена на iнший перiод тiльки за письмовою згодою працiвника та за погодженням з профспiлковим або iншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разi, коли надання

щорiчної вiдпустки в ранiше обумовлений перiод може несприятливо вiдбитися на нормальному ходi роботи пiдприємства, установи, органiзацiї, та за умови, що частина вiдпустки тривалiстю не менше 24 календарних днiв буде використана в поточному робочому роцi. У разi перенесення щорiчної вiдпустки новий термiн її надання встановлюється за згодою

мiж працiвником i власником.

Оплата працi

Заробiтна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразi, яку "власник підприємства" виплачує тобі за виконану ним роботу. Розмiр заробiтної плати залежить вiд складностi й умов виконуваної роботи, твоїх професiйно-дiлових якостей, результатiв твоєї працi та господарської дiяльностi пiдприємства, установи, органiзацiї i максимальним розмiром

не обмежується.

Мiнiмальна заробiтна плата - це законодавчо встановлений розмiр заробiтної плати за просту, неквалiфiковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працiвником мiсячну, погодинну норму працi (обсяг робiт). До мiнiмальної заробiтної плати не включаються

доплати за роботу в надурочний час, у важких, шкiдливих, особливо шкiдливих умовах працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров'я, а також премiї до ювiлейних дат, за винаходи та рацiоналiзаторськi пропозицiї, матерiальна допомога.

Мiнiмальна заробiтна плата є державною соцiальною гарантiєю, обов'язковою на всiй територiї України для пiдприємств, установ, органiзацiй усiх форм власностi i господарювання та фiзичних осiб. Заробiтна плата пiдлягає iндексацiї у встановленомузаконодавством порядку.

За погодинною системою оплати працi робота в надурочний час оплачується в подвiйному розмiрi годинної ставки. Компенсацiя надурочних робiт шляхом надання вiдгулу не допускається. Робота у нiчний час оплачується у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному генеральною, галузевою (регiональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.