Підприємство і підприємництво

Під поняттям “підприємство” розуміється самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Воно має дві економічні ознаки: по-перше, виробництво продукції або послуг для задоволення суспільних потреб; по – друге, одержання прибутку (доходу). Розрізняють такі поняття: організаційна форма підприємства; економічна форма підприємства; тип підприємства.

Організаційна форма підприємства – це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва. Типи підприємств: приватні (недержавні), до яких часто відносять і колективні (кооперативні), державні, змішані

Повне товариство являє собою форму організації підприємства, засновану на особистій участі власників в його управлінні. Для неї характерні такі складові: необмежена відповідальність за зобов’язаннями товариства всіх його членів; спільна власність членів; нестійкість організаційної структури. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – це форма організації підприємства, за якої його учасники роблять певний пайовий внесок у статутний капітал і несуть обмежену відповідальність у межах своїх внесків. Основними рисами є: відповідальність за своїми зобов’язаннями всім майном; статус юридичної особи; регулювання діяльності з боку держави, як правило, відпов Командитне товариство являє собою форму організації підприємства, в якій поєднуються обмежена і необмежена (повна) відповідальність. У командитному товаристві є два типи учасників – командитисти, які відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах своїх внесків, і повні особи, що відповідають усім майном. У командитному товаристві керівниками і представниками інших його членів можуть бути тільки повні члени, а командитисти не можуть бути ними. Акціонерні товариства (АТ) також утворюються шляхом об’єднання на пайовій (частковій) основі коштів своїх учасників (акціонерів) і належать до компаній з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідають за своїми зобов’язаннями тільки власним капіталом.

Підприємець це той, хто за допомогою все новіших і новіших комбінацій факторів виробництва, їх властивостей здійснює реалізацію нововведень і тим самим забезпечує економічне зростання.

Загальновизнано, що підприємець вносить до організації і функціонування підприємства набагато більший внесок, ніж капітал, що інвестується власником.

Підприємництво – це ініціативна, самостійна діяльність осіб або підприємства, спрямована на отримання прибутку, здійснювана на свій страх і ризик під особисту майнову відповідальність

Індивідуальне підприємництво спрямоване на отримання особистого доходу або прибутку. Індивідуальний підприємець працює від свого імені і на свій страх і ризик. Він несе повну і необмежену відповідальність за результати своєї діяльності всім своїм майном, а в критичних ситуаціях воно може бути навіть втрачено.

У колективному підприємництві господарські операції здійснюються колективним суб’єктом. Для цього утворюється підприємство (товариство).

Державне підприємництво пов’язано з існуванням у кожній країні державного сектора. Його утворюють підприємства, що перебувають або повністю у власності держави, або під його контролем завдяки володінню контрольним пакетом акцій. У різних країнах частка цього сектора різна (від 3-4% у США до 15-17%ВНП у Західній Європі). В держаному секторі зосереджуються підприємства, що з якихось причин нераціонально використовувати в рамках приватнопідприємницької діяльності; або коли йдеться про створення принципово нових галузей, що вимагають великих капіталовкладень

Сутність попиту

Попит – це платоспроможна потреба людей, тобто потреба забезпечена грішми.

Величина попиту – це кількість товару чи послуги, яка буде придбана за певної ціни, за певний період часу.

Існує взаємозалежність між ринковою ціною товару і тією його кількістю, на яку пред’являється попит: чим менше ціна товару, тим більшим є обсяг попиту, і навпаки, чим вище ціна, тим менше знайдеться покупців на даний товар.

Ця зворотна залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього називається законом попиту.

Ефект доходу полягає в тому, що зниження ціни товару робить людей реально багатшими, тобто на ту ж кількість грошей вони можуть купити більшу кількість цього товару. І навпаки, збільшення ціни знижує купівельну здатність споживачів.

Закон попиту не діє в 3-х випадках:

· при ажіотажному попиті, який викликаний очікуваним підвищенням цін;

· для деяких рідкісних і дорогих товарів (золото, дорогоцінності, антикваріат та ін.), які є засобом поміщення грошей;

при переключенні попиту на більш якісні і дорогі товари

Нецінові фактори попиту

Попит може змінюватися і під дією нецінових факторів, таких як:

· зміни в грошових доходах населення. Наприклад, ріст доходів збільшує попит на різні товари – меблі, побутову техніку, високоякісні продукти харчування – за всіх можливих цін на них;

· зміни в структурі населення. Наприклад, старіння населення, збільшення кількості пенсіонерів збільшує попит на ліки, медичне обслуговування;

· зміни цін на інші товари, особливо на товари – замінники (субститути). Наприклад, ріст цін на вершкове масло викличе підвищення попиту на маргарин;

· економічна політика уряду. Грошові допомоги, які виплачує держава збільшить попит на товари, які споживає ця група населення;

· зміна переваг споживачів під впливом реклами, моди та ін. Наприклад, збільшення попиту на спортивне взуття у 80-ті роки пов’язано з тим, що серед молоді стало модним носити це взуття щодня.

Пропозиція іта її фактори

Пропозиція – це та кількість товарів та послуг, які виробляються і продаються на ринку. Ринкова пропозиція визначається бажанням і здатністю продавців надавати товари для продажу на ринку.

Величина пропозиції – це та кількість товару, яка буде запропонована для продажу за даної ціни, за певний період часу. Залежність між ціною і величиною пропозиції вже не зворотня, а пряма.

Закон пропозиції передбачає, що по мірі збільшення цін виробники пропонують до продажу більшу кількість товару, а по мірі їх падіння – меншу.

До нецінових факторів пропозиції належать:

· зміна витрат виробництва в результаті технічних нововведень, зміни джерел ресурсів, податкової політики, вартості ціни факторів виробництва. Наприклад, підвищення витрат зсуне криву пропозиції вліво, зниження – вправо;

· вихід на ринок нових фірм збільшить пропозицію незалежно від цін;

· зміна цін на інші товари, які приводять до переливу ресурсів (вихід фірм з галузі). Вихід фірм з галузі зменшить пропозицію;

· природні катастрофи, політичні дії, війни, руйнуючи економіку, впливають на скорочення пропозиції.

33

Тенденція до збільшення виробництва при високих цінах пояснюється тим, що з одного боку, збільшення ціни приваблює дану галузь нових виробників.

А з іншого – при рості цін підприємець отримує додатковий прибуток і має можливість найняти більше робітників, купити більше сировини і машин, розширити виробництво.

Конкуренція

Конкуренція як економічна категорія означає суперництво і боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів і послуг, за привласнення найбільших прибутків.

Позитивні сторони конкуренції:

· конкуренція є важливою рушійною силою розвитку економічної системи;

· конкуренція сприяє науково-технічному прогресу суспільства;

· конкуренція змушує знижувати витрати виробництва шляхом економії ресурсів, зростання продуктивності праці;

· конкуренція змушує покращувати якість продукції, її асортимент, обслуговування споживачів;

· конкуренція змушує знижувати та вирівнювати ціни;

· конкуренція стимулює перелив капіталів між галузями;

· внаслідок конкуренції відбувається дія закону вартості, закону попиту і пропозиції, інтенсифікація дії закону зростання продуктивності праці.

Негативні риси конкуренції:

· конкуренція посилює процес концентрації виробництва, який у свою чергу, призводить на певному етапі до виникнення монополій;

· випускають надмірну кількість товарів, що призводить до криз перевиробництва;

· конкуренція посилює боротьбу між капіталістами за скорочення витрат виробництва шляхом зниження заробітної плати;

· зростає інтенсивність праці, що сприяє зростанню армії безробітних;

· використання нечесних методів конкуренції великими компаніями призводить до придушення малих та середніх підприємств, їх масового банкрутства;

· міжнародна конкуренція, що з боку транснаціональних корпорацій ведеться нецивілізованими методами (шляхом підкупу тощо) придушує національних товаровиробників у інших країнах.