Словесна характеристика образу.

Марічка- героїня повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків», донька Гутенюка, який вбив Іванового батька. Вперше побачила Івана під час бійки родів, вона «тряслась з жаху біля самого воза», а хлопець ударив її. Марічка ж «подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором» і заговорила спокійно. Цей спокій подіяв на Івана,що й поклало початок дружби, яка згодом переростає в палке кохання.

Марічка складає пісні й коломийки. Вона щиро кохає Івана, але й розуміє та серцем відчуває неможливість їхнього щастя через родинні чвари. Лишень тільки було порушено її життєву рівновагу, її кохання, вона «не їла, не спала, співанки розгубила», і саме тоді сталося непоправне. Дівчина в розпачі йде до Черемоша, а він наче й чекав на неї, підхопив і поніс могутніми водами.

Вчитель. Охарактеризувавши образ Марічки, виконайте творче завдання.

 

Творче завдання. Складіть сенкан

 

 

Словесна характеристика Івана

Іван був дев’ятнадцятою дитиною зі «старече розумним зором» у сім’ї Палійчуків. Хлопчик відрізнявся від інших дітей, кричав по ночах і вдень, бачив якесь «далеке й невідоме». Іван був увесь у владі природних і надприродних сил. Він був художньо обдарованим, ще з семи років відчував голос природи,який виливався в його пісні, але пояснити цього хлопець не міг, йому здавалося, що ті пісні виконує щезник, про якого змалку чув від дорослих. Обставини життя перешкоджають розвиватися творчому обдаруванню дитини. Люди бояться усього невідомого, навіть мати запідозрила, що Іван не син, а «хитра бісиця встигла обміняти її дитину на своє бісеня». Родова ворожнеча між Гутенюками й Палійчуками затягнула й дітей. Коли билися дорослі, Іван теж кинувся бити «Гутенюкову дівку», котра потім стала його єдиним щирим коханням. Кохання Івана й Марічки, що народилося в злитті зі світом природи, стало рушійною силою їхнього життя.

Закоханим приходилося ховатися в лісі, щоб стариня не дізналася про те, що вони люблять один одного. Після смерті батька Іван змушений йти заробляти в полонину. Повернувшись, Іван дізнається про страшну трагедію - Марічку «взяла» вода Черемоша. Так закінчилося щастя юних романтиків.

Через 6 років, повернувшись з Угорщини, де пастушив, одружується з Палагною, бо «треба ж було газдувати». Тепер в його житті не залишилося нічого творчого, він тільки переймався господарством і худобою, в цьому знаходив порятунок. Збирав помічне зілля, ворожив, замовляв, щоб зберегти «маржинку». Сите життя з нелюбою Палагною не приспало любов до Марічки. Поступово туга за коханою тяжко вплинула на його стан, життя втратило для нього всю принаду, «сили покидали його, очі глибоко запалися, життя втратило смак». Останньою крапкою стала відверта зрада Палагни з Юрою. Сили душі Івана вичерпались, він не міг полюбити вдруге. Його духовне життя скінчилось, його нічого не тримає у цьому світі, без Марічки навколишній світ став для нього безбарвним, утратив усю красу й яскравість. Тому Іван, нічого не остерігаючись, йде на поклик нявки. Він хоче бути поруч з коханою. Така сила кохання Івана.

Бесіда з учнями

-Як Іван пережив смерть Марічки?

Чи вважаєте ви одруження з Палагною зрадою кохання?

Чи був Іван щасливим в останні хвилини життя?

-Чому автор детально описує поховальний обряд? У чому його суть?

Коментар учителя: на Гуцульщині цей обряд має глибокий філософський зміст, веселощі горян біля покійного, ігри, поцілунки ніби запевняють покійного у любові до нього, демонструють перемогу життя над смертю. У карпатських нотатках М. Коцюбинського є така фраза: «Хочу набутися!»Письменник вклав її в уста Палагни. Герої Коцюбинського сповнені ненаситної жадоби життя; якщо з’явився на світ- маєш набутися в ньому.

-Які ще обряди, вірування Коцюбинський відтворив на сторінках своєї повісті?

(ворожіння Палагни на Благовіщення, обряд похорону, відвертання Юром хворі, ворожіння на фігурі, вірування у духів: чугайстра, арідника, щезника, нявки)

Перегляд кінокадрів «Обряд на Святвечір»

-що вас вразило, схвилювало у цьому обряді?

«Мікрофон»

-як традиції святкування цього дня збереглися у вашій родині?

Колективна робота

Завдання учням

-коротко охарактеризуйте образ Палагни

Палагна «була з багацького роду, фудульна, здорова дівка з грубим голосом…» Вона, як і всі гуцули,визнавала потойбічні сили. Була доброю ґаздинею робила все, щоб худоба «була тиха, як корінь в землі». Як бачимо, почуття відповідальності не чуже Палагні, але вона швидко забуває про подружній обов’язок після того, як Юра – мольфар побачив її. Дуже легко вона стала належати чужому мужчині. Свою зраду Палагна пояснює просто: «То вже мені і погуляти не вольно… Раз жиємо на світі…» Так Палагна втратила свою моральність, хоч і «побивалась», побачивши мертвим свого чоловіка. Найбільше тепер її турбувало те, з ким буде віднині ґаздувати, з ким буде худібчину годувати.

Психогра «Точка зору»

-засуджуєте ви Палагну чи виправдовуєте її поведінку?

Викладач. Отже, так часто реальність розбиває мрії людей, їх сподівання, що й трапилося з героями повісті, але,незважаючи на перешкоди, тяжку працю, бідність, ворогування родів, герої встигли «набутися»- мали палке щире кохання, розуміли красу природи, тонко відчували принаду легенд, вірувань, музики та пісні. Отже, слід жити повнокровним, духовно багатим життям!

Викладач. З’ясувавши історії героїв повісті, вам необхідно, працюючи в групах,визначити проблеми та ідеї твору.

І гр..- ідеї твору:

-оспівування сили кохання;

-перемога добра над злом;

-заклик любити природу, музику;

-заклик оптимістично ставитися до життя.

ІІ гр..-проблеми твору:

-добро і зло;

-прагнення людини до високих почуттів;

-кохання і зрада;

-гармонія людини і природи;

-проблема вибору між духовним і матеріальним

Випереджальне завдання

Заздалегідь підготовлений учень-кінокритик порівнює повість та фільм Сергія Параджанова

«Мікрофон»

«Найбільше мене вразило…»

Учні висловлюють власні враження від фільму й повісті.

Викладач. Отже, повість «Тіні забутих предків» стала вершиною мистецької майстерності. Михайло Коцюбинський створив геніальну поему про життя.Створив повість – притчу, яка вчить людей найскладнішій науці – життю, життю за законами краси, вірності, духовності. І не застаріє це його вчення ніколи, бо проблеми, порушені письменником, вічні.