Слово вчителя. Історія написання твору. Джерела твору.

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

1. Оголошення теми й мети уроку.

2.Хвилинка емоційного налаштування.

Перегляд початку відеофільму(зображення краси Карпатського краю).

3. Епіграф до уроку:

Гуцули- оригінальній народ, з багатою фантазією,зі

своєрідною психікою. Глибокий язичник гуцул все своє

життя,до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами,

що населяють ліси,гори і води.

М. Коцюбинський

Слово вчителя

Шановні учні! Сьогодні на уроці ми пройдемо стежками Гуцульщини, тими стежками, якими ходили герої М.Коцюбинського. Будьте спостережливими, вдихайте на повні груди свіже чисте повітря,вслухайтеся в музику гір, джерел, і, можливо, пощастить зустріти тих,хто відкриє нам таємницю самобутніх персонажів «Тіней забутих предків». Якою ви бачите мету нашого уроку? Що б ви хотіли з ясувати на уроці?

Можливі відповіді учнів:

-хотілося б пройтися стежками Карпат,заглибитися у внутрішній світ героїв повісті;

-детальніше познайомитися із творчістю М.Коцюбинського;

-більше дізнатися про звичаї й традиції нашого народу.

Слово вчителя.

Я сподіваюся, що, плідно попрацювавши на уроці,ми з вами будемо

знати: цікаві сторінки біографії М.Коцюбинського, тему та найголовніші проблеми твору;

уміти: зіставляти й аналізувати вивчене,з ясовувати значення символіки у творі, осмислювати образи повісті, оцінювати прочитане;

цінувати: творчість М.Коцюбинського,справжні духовні цінності в житті людини,гармонію між людиною та світом природи,звичаї, традиції та вірування наших предків.

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 

 

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя. Історія написання твору. Джерела твору.

М.Коцюбинський цікавився гуцульським фольклором, листувався з відомим фольклористом Володимиром Гнатюком. В 1910 році, повертаючись з Італії, він на кілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині. Через рік Коцюбинський знову їде в Криворівню, тепер вже не тільки для відпочинку.

Письменник починає вивчати життя гуцулів, їхні звичаї, побут, знайомиться з фольклором, записує говірку, назви рослин. У листі до російського письменника Максима Горького писав: «Весь час проводжу в екскурсіях горами, верхи на гуцульському коні, легкому і граційному, як балерина. Побував у диких місцях, що доступні небагатьом, на полонинах, де гуцули-номади проводять зі своїми отарами все літо. Якби ви знали, яка велична тут природа,яке первісне життя. Гуцули- дуже оригінальний народ з багатою фантазією, з своєрідною психікою… Скільки тут красивих казок, переказів, символів! Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю і вчусь».

Питання до учнів

Що ж надихнуло М.Коцюбинського на написання повісті «Тіні забутих предків»? Послухайте повідомлення учня й дайте відповідь на питання.

Відповіді учнів

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА

Як М. Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків описує природу»?

Зачитайте уривок з тексту, дослідіть виражальні засоби пейзажу. З ‘ясуйте їх роль. Посилаючись на текст, підтвердіть думку, що Коцюбинський експериментує, шукає нові можливості слова через метафори, нюансування барв, звукові ефекти, персоніфікацію.

Лідери груп мають озвучити результати роботи.

Для якого літературного напрямку цей пейзаж характерний?

.

Слайд

Імпресіонізм(фр.-враження)- напрям у мистецтві й літературі середини ХІХ-

Поч..ХХ ст., представники якого намагалися відтворити навколишній світ у всій його змінюваності й рухливості, а також показати найтонші відтінки настрою, почуттів людини.

Імпресіонізм- враження

бачу- відчуваю- виражаю

Особливості імпресіонізму:

-уникання масштабних соціальних проблем;

-характери розкриваються через внутрішні душевні процеси;

-підвищена увага до кольорів і звуків

Викладач. Отож, повість «Тіні забутих предків» фахівці визнали шедевром літератури, адже саме М. Коцюбинський зробив суттєвий прорив уперед, що спрямував розвиток українського красного письменства в річище модернізму. Його справедливо вважають імпресіоністом.

Викладач. Мова становить найсуттєвішу рису народу, його характеру, світогляду, способу мислення і життя. Тому вживання місцевої лексики і синтаксичних конструкцій — це вкрай необхідний засіб відтворення колориту Гуцульщини, її духу. Дивна лексика не заважає сприйняттю, вона заворожує, бере у полон музикою слова.

Словник діалектизмів

Маржинка – худоба;плай - гірська стежка флояра – різновид сопілки метрової; мольфар – чаклун; легінь – парубок, юнак; чугайстир – добрий лісовий дух; крисаня – капелюх, бриль; нявка – мавка; щезник – злий дух, лісовик;«воріння» —огорожа з дерев'яних лат; крашениці –штани; табівки, дзьобні –торбини різних видів;гуля-білий кожушок.

Самостійна робота

Визначити конфлікти твору

Слайд. Конфлікт-це (лат.)зіткнення характерів та обставин, поглядів і принципів життя, що закономірно тягне за собою протиборство; зіткнення між героями, групами героїв, героєм і суспільством або спонукає до внутрішньої боротьби із самим собою.

КОНФЛІКТИ:

-між родами Палійчуків і Гутенюків;

-між людиною і природою;

-між поганством і християнством;

-між Іваном та Юром;

-між Іваном та Палагною;

-між життям та смертю;

-Івана з самим собою.-

Викладач. У всіх конфліктах твору беруть участь люди. Хто вони?

Які вони? Ми спробуємо зазирнути у їхній внутрішній світ і з ясувати причини конфліктів.

Характеристика образів

-образ Марічки

- образ Івана

Бесіда з учнями

-Як Іван пережив смерть Марічки?

Чи вважаєте ви одруження з Палагною зрадою кохання?

Чи був Іван щасливим в останні хвилини життя?

-Чому автор детально описує поховальний обряд? У чому його суть?

Коментар учителя: на Гуцульщині цей обряд має глибокий філософський зміст, веселощі горян біля покійного, ігри, поцілунки ніби запевняють покійного у любові до нього, демонструють перемогу життя над смертю. У карпатських нотатках М. Коцюбинського є така фраза: «Хочу набутися!»Письменник вклав її в уста Палагни. Герої Коцюбинського сповнені ненаситної жадоби життя; якщо з’явився на світ- маєш набутися в ньому.

-Які ще обряди, вірування Коцюбинський відтворив на сторінках своєї повісті?

(ворожіння Палагни на Благовіщення, обряд похорону, відвертання Юром хворі, ворожіння на фігурі, вірування у духів: чугайстра, арідника, щезника, нявки)

Перегляд кінокадрів «Обряд на Святвечір»

-що вас вразило, схвилювало у цьому обряді?

«Мікрофон»

-як традиції святкування цього дня збереглися у вашій родині?

Колективна робота

Завдання учням

-коротко охарактеризуйте образ Палагни

Палагна «була з багацького роду, фудульна, здорова дівка з грубим голосом…» Вона, як і всі гуцули,визнавала потойбічні сили. Була доброю ґаздинею робила все, щоб худоба «була тиха, як корінь в землі». Як бачимо, почуття відповідальності не чуже Палагні, але вона швидко забуває про подружній обов’язок після того, як Юра – мольфар побачив її. Дуже легко вона стала належати чужому мужчині. Свою зраду Палагна пояснює просто: «То вже мені і погуляти не вольно… Раз жиємо на світі…» Так Палагна втратила свою моральність, хоч і «побивалась», побачивши мертвим свого чоловіка. Найбільше тепер її турбувало те, з ким буде віднині ґаздувати, з ким буде худібчину годувати.

Психогра «Точка зору»

-засуджуєте ви Палагну чи виправдовуєте її поведінку?

Викладач. Отже, так часто реальність розбиває мрії людей, їх сподівання, що й трапилося з героями повісті, але,незважаючи на перешкоди, тяжку працю, бідність, ворогування родів, герої встигли «набутися»- мали палке щире кохання, розуміли красу природи, тонко відчували принаду легенд, вірувань, музики та пісні. Отже, слід жити повнокровним, духовно багатим життям!

Викладач. З’ясувавши історії героїв повісті, вам необхідно, працюючи в групах,визначити проблеми та ідеї твору.

І гр..- ідеї твору:

-оспівування сили кохання;

-перемога добра над злом;

-заклик любити природу, музику;

-заклик оптимістично ставитися до життя.

ІІ гр..-проблеми твору:

-добро і зло;

-прагнення людини до високих почуттів;

-кохання і зрада;

-гармонія людини і природи;

-проблема вибору між духовним і матеріальним

Випереджальне завдання

Заздалегідь підготовлений учень-кінокритик порівнює повість та фільм Сергія Параджанова

«Мікрофон»

«Найбільше мене вразило…»

Учні висловлюють власні враження від фільму й повісті.

Викладач. Отже, повість «Тіні забутих предків» стала вершиною мистецької майстерності. Михайло Коцюбинський створив геніальну поему про життя.Створив повість – притчу, яка вчить людей найскладнішій науці – життю, життю за законами краси, вірності, духовності. І не застаріє це його вчення ніколи, бо проблеми, порушені письменником, вічні.

 

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

1. Оголошення теми й мети уроку.

2.Хвилинка емоційного налаштування.

Перегляд початку відеофільму(зображення краси Карпатського краю).

3. Епіграф до уроку:

Гуцули- оригінальній народ, з багатою фантазією,зі

своєрідною психікою. Глибокий язичник гуцул все своє

життя,до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами,

що населяють ліси,гори і води.

М. Коцюбинський

Слово вчителя

Шановні учні! Сьогодні на уроці ми пройдемо стежками Гуцульщини, тими стежками, якими ходили герої М.Коцюбинського. Будьте спостережливими, вдихайте на повні груди свіже чисте повітря,вслухайтеся в музику гір, джерел, і, можливо, пощастить зустріти тих,хто відкриє нам таємницю самобутніх персонажів «Тіней забутих предків». Якою ви бачите мету нашого уроку? Що б ви хотіли з ясувати на уроці?

Можливі відповіді учнів:

-хотілося б пройтися стежками Карпат,заглибитися у внутрішній світ героїв повісті;

-детальніше познайомитися із творчістю М.Коцюбинського;

-більше дізнатися про звичаї й традиції нашого народу.

Слово вчителя.

Я сподіваюся, що, плідно попрацювавши на уроці,ми з вами будемо

знати: цікаві сторінки біографії М.Коцюбинського, тему та найголовніші проблеми твору;

уміти: зіставляти й аналізувати вивчене,з ясовувати значення символіки у творі, осмислювати образи повісті, оцінювати прочитане;

цінувати: творчість М.Коцюбинського,справжні духовні цінності в житті людини,гармонію між людиною та світом природи,звичаї, традиції та вірування наших предків.

ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

 

 

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя. Історія написання твору. Джерела твору.

М.Коцюбинський цікавився гуцульським фольклором, листувався з відомим фольклористом Володимиром Гнатюком. В 1910 році, повертаючись з Італії, він на кілька днів зупинився в с. Криворівні на Гуцульщині. Через рік Коцюбинський знову їде в Криворівню, тепер вже не тільки для відпочинку.

Письменник починає вивчати життя гуцулів, їхні звичаї, побут, знайомиться з фольклором, записує говірку, назви рослин. У листі до російського письменника Максима Горького писав: «Весь час проводжу в екскурсіях горами, верхи на гуцульському коні, легкому і граційному, як балерина. Побував у диких місцях, що доступні небагатьом, на полонинах, де гуцули-номади проводять зі своїми отарами все літо. Якби ви знали, яка велична тут природа,яке первісне життя. Гуцули- дуже оригінальний народ з багатою фантазією, з своєрідною психікою… Скільки тут красивих казок, переказів, символів! Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю і вчусь».

Питання до учнів

Що ж надихнуло М.Коцюбинського на написання повісті «Тіні забутих предків»? Послухайте повідомлення учня й дайте відповідь на питання.