Основні завдання та функції практичного

Психолога окремого підрозділу

 

5.1. Складає щомісячні плани психологічного супроводження роботи з персоналом та оперативно-службової діяльності органу (підрозділу), затверджує їх у керівництва та погоджує з начальником відділу (відділення, сектору) психологічного забезпечення У(В)КЗ ГУМВС, УМВС.

5.2. Щомісяця звітує про проведену роботу перед відділом (відділенням, сектором) психологічного забезпечення У(В)КЗ ГУМВС, УМВС за встановленою МВС України формою.

5.3. Здійснює професійно-психологічний відбір кандидатів на службу, поглиблене психологічне вивчення працівників органів внутрішніх справ України при формуванні резерву кадрів на висунення, а також при переміщенні або призначенні на іншу посаду чи атестуванні.

5.4. Складає і веде карту психологічного супроводження працівника органів внутрішніх справ України (окремо на кожного).

5.5. Організовує та безпосередньо проводить заняття з психологічної підготовки особового складу органу (підрозділу) внутрішніх справ України.

5.6. Уживає заходів щодо вивчення та підтримання на належному рівні соціально-психологічного клімату в колективі, надає консультативну допомогу керівництву та безпосередньо бере участь в організації психопрофілактичної роботи або в розв'язанні конфліктів.

5.7. Надає індивідуальну психологічну допомогу працівникам органів внутрішніх справ України під час або після виконання ними оперативно-службових завдань.

5.8. Бере безпосередню участь у проведенні службових розслідувань за фактами надзвичайних подій серед особового складу органу (підрозділу), пов'язаних із загибеллю або пораненням працівників органів внутрішніх справ України, випадками самогубств, з'ясовує психологічні аспекти цих подій.

5.9. Здійснює заходи щодо виявлення ознак девіантної поведінки, вивчає актуальні проблемні ситуації, проводить психокорекційні заходи і, за необхідності, направляє працівників органів внутрішніх справ України до Центру психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору для здійснення вторинної психопрофілактики.

5.10. Бере участь у підборі наставників та надання їм рекомендацій щодо оптимальної адаптації молодих працівників органів внутрішніх справ України до умов служби відповідно до їх індивідуально-психологічних особливостей.

5.11. Здійснює психологічне супроводження процесу адаптації молодих працівників органів внутрішніх справ України, а також надання їм індивідуальної психокорекційної допомоги. Після закінчення термінів наставництва проводить аналіз та узагальнює результати адаптації молодих працівників органів внутрішніх справ України до умов служби, готує відповідні пропозиції та рекомендації керівництву органу, підрозділу щодо поліпшення цієї роботи.

5.12. Сприяє підвищенню рівня психологічної культури працівників органів внутрішніх справ України.

5.13. Виходячи із специфіки службової діяльності начальник відділу (відділення сектору) психологічного забезпечення У(В)КЗ ГУМВС, УМВС, може включати до функціональних обов'язків практичного психолога інші питання, що не суперечать основним завданням психологічного забезпечення.

 

ПОЛОЖЕННЯ

про психотренінговий комплекс в органах
внутрішніх справ України

1. Загальні засади

1.1. Положення про психотренінговий комплекс в органах внутрішніх справ України (далі - Положення) регулює порядок організації і функціонування психопрофілактичного комплексу в органах внутрішніх справ України.

1.2. Психотренінговий комплекс (далі - ПТК) - це спеціально обладнане приміщення, що складається з кімнати для групової та індивідуальної психопрофілактичної роботи, спеціальної апаратури, що застосовується при її проведенні, та автоматизованого робочого місця психолога.

1.3. Матеріально-технічне забезпечення та обладнання ПТК здійснюються згідно з науково-практичними та методичними рекомендаціями.

1.4. Персонал для роботи в ПТК призначається керівником структурного підрозділу служби психологічного забезпечення з числа працівників, які пройшли спеціальну підготовку та мають відповідний сертифікат.

1.5. Порядок роботи ПТК визначається керівником структурного підрозділу служби психологічного забезпечення.

1.6. У ПТК проводиться як групова, так і індивідуальна робота. Для індивідуальної роботи відводиться від 30 до 60 хвилин на одну особу, а на групу - 60 хвилин. Термін індивідуальної роботи з особою, що перебуває в кризовому стані, переживає горе, перебуває в депресивному стані, - не обмежений.

1.7. У своїй діяльності персонал ПТК керується Конституцією України, Законами України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про психіатричну допомогу", указами і розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, директивами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Положенням про службу психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України, Етичним кодексом психолога служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ України, іншими нормативними актами МВС України та цим Положенням.

 

2. Головні завдання персоналу ПТК

 2.1. Упровадження тренінгових технологій формування у працівників органів і підрозділів внутрішніх справ (далі - працівників ОВС) відповідних професійно важливих психологічних якостей, психологічної стійкості, навичок безпечної поведінки, уміння розв'язувати свої психологічні проблеми та управляти конфліктними ситуаціями з урахуванням особливостей несення служби та категорій працівників ОВС.

 2.2. Попередження хронічного психоемоційного перенапруження працівників ОВС, які перебувають у стані очікування виконання оперативного завдання.

 2.3. Навчання працівників ОВС методам та прийомам психологічної саморегуляції (аутогенним, емоційно-вольовим тренуванням), невідкладної психологічної допомоги та психокорекції.

 2.4. Відновлення психофізіологічного стану працівників ОВС після робочого дня, профілактика професійної втоми, пияцтва та куріння.

 2.5. Здійснення індивідуального психологічного консультування працівників ОВС у розв'язанні проблем у сім'ї, у міжособистісних стосунках на службі, профілактика суїцидів та порушень дисципліни і законності.

 2.6. Надання екстреної психологічної допомоги працівникам ОВС, що зазнали впливу сильних стрес-факторів, постраждали від злочинців тощо.

 2.7. Прискорення процесу психологічної адаптації молодих фахівців до умов службової діяльності.

 2.8. Формування в працівників ОВС позитивної мотивації та світогляду.

 2.9. Розроблення індивідуальних програм психологічного супроводження осіб, яких віднесено до групи посиленої психологічної уваги з метою попередження психосоматичних захворювань, невротичних та психотичних розладів, полегшення гострих психотравмуючих реакцій.

3. Основні функції персоналу ПТК

 3.1. Проведення психопрофілактичної роботи, яка спрямована:

 3.1.1. На підвищення працездатності та боєготовності особового складу органів внутрішніх справ України.

 3.1.2. На своєчасне виявлення ознак девіантної поведінки, вивчення актуальної ситуації, здійснення психокорекційних заходів і, за необхідності, направлення працівників ОВС до центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору відділів (служб) охорони здоров'я при ГУМВС, УМВС для здійснення вторинної психопрофілактики.

 3.1.3. На мінімізацію для працівників ОВС психологічних наслідків стресогенних чинників, що виникають у процесі службової діяльності.

 3.1.4. На корекцію психологічного клімату в колективах і мікросоціальному середовищі, в якому перебуває працівник ОВС.

 3.1.5. На навчання працівників ОВС практичним навичкам протидії стресам, поліпшення особистої і професійної комунікації, умінню розв'язувати проблеми, що виникають у службових колективах, формувати та підтримувати належний соціально-психологічний клімат.

 3.2. Проведення тренінгових занять:

 3.2.1. Із засвоєння особовим складом органів внутрішніх справ України методів профілактики психічного напруження, розвитку стресу, а також основних прийомів психологічної саморегуляції.

 3.2.2. Із спеціальної підготовки, спрямованої на підвищення психологічної стійкості особового складу органів внутрішніх справ України до навантажень, що зумовлені службовою діяльністю, у тому числі в екстремальних умовах.

 3.3. Проведення індивідуальних тестувань:

 3.3.1. З метою визначення рівня емоційного стану працівника ОВС та його працездатності.

 3.3.2. Для визначення психологічного стану працівника ОВС і виявлення його характерологічних особливостей, а також прогнозування поведінки в різних ситуаціях.

 3.4. Психологічне супроводження:

 3.4.1. Спеціальних операцій.

 3.4.2. Слідчих та розшукових дій.

 3.4.3. Спеціальної експертизи.

 3.4.4. Роботи атестаційної комісії.

 3.4.5. Інших видів діяльності, що вимагають розв'язання питань, які належать до компетенції практичних психологів.

4. Обов'язки психолога ПТК

 4.1. Проводить психопрофілактичну роботу, спрямовану на зміцнення і відновлення соціально-психологічного благополуччя та здоров'я працівників органів внутрішніх справ України, попередження виникнення соціально-психологічної та особистісної дезадаптації.

 4.2. Здійснює загальне керівництво ПТК, планує та забезпечує роботу щодо якісного та ефективного виконання покладених на ПТК завдань з питань організації психопрофілактичної роботи, несе за це персональну матеріальну і службову відповідальність.

 4.3. Надає термінову психологічну допомогу працівникам органів внутрішніх справ України, що потребують її після перебування в екстремальних ситуаціях, а також особам, що потерпіли в ході оперативно-службових заходів.

 4.4. Здійснює психопрофілактичну та психокорекційну роботу з особами, яких віднесено до групи посиленої психологічної уваги (далі - ГППУ).

 4.5. Особисто повідомляє працівника ОВС про включення його до ГППУ та пояснює підстави зарахування і порядок здійснення з ним профілактичної роботи. Якщо підставами для занесення до ГППУ були психосоматичні показання, за необхідності, консультується з медичними працівниками.

 4.6. У разі незгоди працівника ОВС із здійсненням стосовно нього психокорекційних заходів пояснює йому корисність, ефективність і безпеку цих заходів. За повторної незгоди в обов'язковому порядку інформує про це керівництво для прийняття рішення.

 4.7. При потребі здійснення з працівниками ОВС заходів вторинної психопрофілактики або надання їм психіатричної допомоги направляє їх до центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору. Порядок направлення визначається окремо відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу"

 4.8. Консультує керівників органів і підрозділів внутрішніх справ із соціально-психологічних проблем управління персоналом, підтримки соціально-психологічного благополуччя, а також працівників ОВС з питань внутрішньоколективних стосунків, що потребують урахування психологічних факторів.

 4.9. Готує рекомендації і пропозиції щодо установлення раціональних режимів праці та відпочинку, оздоровлення соціально-психологічного клімату, поліпшення умов праці і підвищення працездатності працівників ОВС.

 4.10. Проводить підбір персоналу ПТК, у разі потреби забезпечує залучення сторонніх фахівців для розв'язання завдань, що виникають у процесі діяльності.

 4.11. Забезпечує і контролює дотримання службової таємниці і конфіденційності отриманих у процесі роботи результатів.

 4.12. Стежить за веденням службової документації і забезпечує її збереження на рівні з іншими матеріальними цінностями.

5. Психолог ПТК має право:

 5.1. Клопотати перед керівником структурного підрозділу служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (далі - керівник структурного підрозділу СПЗ) про тимчасове увільнення працівників (до 3 діб) від виконання службових обов'язків зі збереженням заробітної плати для здійснення щодо них заходів первинної психопрофілактики.

 5.2. Звертатись у встановленому порядку до структурних органів і підрозділів внутрішніх справ з метою отримання необхідної інформації, допомоги та сприяння для реалізації заходів психопрофілактичної роботи з працівниками ОВС.

 5.3. Уносити керівникові структурного підрозділу СПЗ пропозиції щодо включення працівника ОВС до ГППУ та виключення з неї.

 5.4. Уносити керівництву структурного підрозділу СПЗ пропозиції про допуск працівника ОВС до виконання службових обов'язків, конкретного завдання, отримання табельної вогнепальної зброї на постійне носіння тощо.

 5.5. Уносити керівництву структурного підрозділу психологічного забезпечення пропозиції щодо залучення персоналу служби психологічного забезпечення до здійснення покладених на ПТК завдань та щодо зміни регламенту роботи кімнати.

 

Основні форми роботи в ПТК

 6.1. Психодіагностика (групові та індивідуальні психологічні обстеження).

 6.2. Психокорекція (групова та індивідуальна), яка може проводиться у формі рольової гри, групової дискусії, тематичних тренінгів тощо.

 6.3. Психологічна регуляція психоемоційних станів.

 6.4. Психологічна релаксація, відпрацьовування навичок аутогенного тренування.

 6.5. Індивідуальні бесіди з особами, які потребують корегування поведінки, розв'язання особистих проблем.

 6.6. Прогностична робота.

 6.7. Спостереження.

 Усі ці форми роботи психологів взаємно пов'язані та доповнюють одна одну.

ЕТИЧНИЙ КОДЕКС
психолога служби психологічного забезпечення
оперативно-службової діяльності органів
внутрішніх справ України

 1. Професійна діяльність психолога служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України (далі - психолог) визначається особливою відповідальністю перед людьми, з якими він працює.

 2. У разі, якщо особисті інтереси працівника органів внутрішніх справ України вступають у протиріччя з інтересами керівництва органів внутрішніх справ, працівників, інших осіб, психолог повинен виконувати свої функції з максимальною неупередженістю.

 3. У своїй професійній діяльності психолог повинен дотримуватися вимог Конституції України, законів України "Про міліцію", "Про психіатричну допомогу", нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, що регламентують діяльність служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України.

 4. Робота психолога базується на принципі професійної незалежності. Рішення психолога з питань професійно-психологічного змісту є остаточним і не може бути скасоване керівництвом органу внутрішніх справ України, якому психолог підпорядковується по службі.

 5. Професійне втручання в роботу психолога можливе лише з боку вищої за ієрархією посадової особи служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України, наділеної відповідними повноваженнями.

 6. Відмінити рішення психолога може тільки спеціальна комісія, що складається з висококваліфікованих психологів та має включати фахівців, вищих за рангом по службі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України.

 7. У роботі з людьми психолог керується принципами неупередженості, науковості, чесності та відвертості, добровільної згоди працівників органів і підрозділів внутрішніх справ та інших осіб на проведення з ними психодіагностичних та психокорекційних заходів, застосування інших психологічних технологій.

 8. Психолог несе персональну відповідальність за достовірність отриманих даних та підготовлених ним висновків і рекомендацій.

 9. Робота психолога в системі МВС України спрямована виключно на досягнення гуманних цілей, які передбачають сприяння розвитку особистості працівників органів і підрозділів внутрішніх справ та інших людей, збереження їхнього фізичного та психологічного здоров'я, підвищення ефективності їхньої професійної діяльності.

 10. Психолог будує свою роботу на підставі безумовної поваги до гідності і недоторканності особистості кожної людини, з якою працює, дотримується основоположних людських прав і свобод згідно з Конституцією України

 11. Психолог має бути обережним і обачним у виборі та використанні психодіагностичних та психокорекційних методів, інших психологічних технологій, а також, особливо, у своїх висновках і рекомендаціях.

 12. У разі вимушеного застосування психодіагностичних чи психокорекційних методик, інших психотехнологій, які не пройшли достатньої апробації та наукової експертизи, психолог має бути особливо обачним у своїх висновках та рекомендаціях.

 13. Психолог не повинен брати участі в діях, які обмежують розвиток особистості людини, порушують її людську свободу, фізичну та психологічну недоторканність.

 14. Психолог зобов'язаний інформувати тих посадових осіб, яким він підпорядкований, а також безпосередніх керівників по лінії служби психологічного забезпечення про виявлені ним порушення прав людини, злочини, правопорушення як учинені, так і ті, що готуються.

 15. Психолог має протидіяти будь-яким політичним, ідеологічним, соціальним, економічним, релігійним, кримінальним, психологічним та іншим впливам, які здатні призвести до порушення прав працівників органів внутрішніх справ України, завдати шкоду їхньому фізичному чи психологічному здоров'ю.

 16. Психолог повинен здійснювати тільки ті заходи, які відповідають його освіті та кваліфікації.

 17. Психолог не має права передавати некомпетентним особам для використання ними психодіагностичні та психокорекційні методики.

 18. Психолог повинен перешкоджати використанню методів психодіагностики та психологічного впливу професійно некомпетентними особами, попереджати про це тих, хто користується послугами таких осіб.

 19. Працівники органів внутрішніх справ України мають право на індивідуальну консультацію психолога.

 20. Дані індивідуального психологічного обстеження працівників органів внутрішніх справ України психолог має право передавати іншим особам лише в порядку, установленому відповідними нормативними актами МВС України.

 21. Не допускається передача психологом іншим особам такої інформації щодо людини, яка може бути використана для завдання шкоди цій людині.

 22. Психолог несе персональну відповідальність за зберігання інформації щодо людей, з якими він проводить заходи психологічного супроводження.

 23. Психолог не повинен брати участі у виконанні неетичних вимог інших осіб.

 24. Порушення працівниками підрозділів психологічного забезпечення норм професійної етики несумісне з виконанням ними посадових функціональних обов'язків.

 

ІНСТРУКЦІЯ
з порядку організації та здійснення психологічної
експрес-діагностики працівників органів
внутрішніх справ України

1. Загальні положення

 1.1. Психологічна експрес-діагностика - це швидка оцінка психологічних і психофізіологічних особливостей працівників органів внутрішніх справ України (далі - працівників ОВС) з метою встановлення ступеня відповідності цих особистісних характеристик вимогам та умовам виконання службових обов'язків і необхідності надання адекватної екстреної психологічної допомоги.

 1.2. Метою здійснення психологічної експрес-діагностики є контроль за психоемоційним і психофізіологічним станом працівників ОВС.

 1.3. Завдання психологічної експрес-діагностики:

 1.3.1. Перевірка готовності працівника ОВС рішуче і сміливо діяти в екстремальних умовах.

 1.3.2. Зведення до мінімуму випадків виконання службових обов'язків працівниками ОВС, які перебувають у негативному психоемоційному стані, що незадовільно позначається на якості діяльності.

 1.3.3. Створення підґрунтя для проведення своєчасної психокорекційної роботи, спрямованої на дезактуалізацію негативних психічних станів, підтримку психоемоційного стану працівників ОВС на якісно необхідному рівні, його відновлення, аза необхідності й підвищення.

 1.3.4. Зведення до мінімуму стресогенних факторів службової діяльності.

 1.3.5. Охорона праці та психічного здоров'я працівників ОВС.

 1.3.6. Перевірка надійності працівника ОВС (уміння виконувати зобов'язання, відданість службі, вірність присязі, лояльність до працівників підрозділу).

 1.4. Психологічна експрес-діагностика здійснюється у відповідності до етичних норм психодіагностики, що гарантують захист інтересів осіб, які проходять обстеження.

 1.5. Принципи здійснення психологічної експресдіагностик:

 1.5.1. Відповідальність.

 1.5.2. Добровільність.

 1.5.3. Компетентність.

 1.5.4. Етична та юридична правомірність.

 1.5.5. Конфіденційність.

 1.5.6. Інформування працівника ОВС про мету обстеження.

 1.6. Психологічна експрес-діагностика проводиться планово і позапланове (за ініціативою керівництва підрозділу або психолога).

 1.7. Планова психологічна експрес-діагностика здійснюється щорічно для працівників спецпідрозділів ("Сокіл", "Беркут", "Титан" тощо) та інших категорій працівників ОВС, службова діяльність яких пов'язана з психоемоційним перевантаженням та екстремальними умовами. Перелік інших категорій працівників визначається керівництвом ГУМВС, УМВС, ДДСО при МВС України, ГУВВ та навчальних закладів МВС України за погодженням з відділом психологічного забезпечення УСГПР ДКЗ МВС України.

 1.8. Позапланова психологічна експрес-діагностика здійснюється:

 1.8.1. За необхідності під час комплектування груп для виконання екстрених операцій.

 1.8.2. Після перебування працівника ОВС в екстремальних ситуаціях (застосування вогнепальної зброї працівником ОВС і проти працівника ОВС, дорожньо-транспортна пригода з тяжкими наслідками, напад на об'єкт або особу, яка охороняється, тощо).

 1.8.3. З працівником ОВС, в якого напередодні були ознаки психологічної дезадаптації або відбулися значні стресогенні життєві події, перед виконанням ним службового завдання.

 1.8.4. Під час проведення службового розслідування (за згодою працівника ОВС, який припустився порушення дисципліни, законності або підозрюється в його здійсненні).

 1.9. Обстеження працівників ОВС здійснюється психологами органів, підрозділів внутрішніх справ, відділів (відділень, секторів) психологічного забезпечення управлінь (відділів) кадрового забезпечення ГУМВС, УМВС, підрозділів психологічного забезпечення ДДСО при МВС України, ГУВВ та навчальних закладів МВС України за допомогою затверджених МВС України методик та апаратних засобів психодіагностики. Результати обстеження залучаються до карти психологічного супроводження працівника органів внутрішніх справ України.

 1.10. За результатами обстеження психолог складає висновокпрогноз успішності виконання працівником ОВС службових обов'язків (завдань). Висновок готується на основі порівняння результатів попереднього поглибленого психологічного обстеження працівника ОВС і результатів експрес-діагностики.

 1.11. У разі виявлення в працівника ОВС негативного психоемоційного чи психофізіологічного стану психолог має право клопотати перед керівництвом підрозділу про тимчасове (до 3 діб) його звільнення від виконання службових обов'язків та повинен надати працівнику ОВС екстрену первинну психологічну допомогу.

 1.12. За результатами повторної психологічної експресдіагностики приймається рішення про подальший допуск працівника ОВС до виконання з службових обов'язків або ж, у разі необхідності, про направлення працівника ОВС на додаткове медичне обстеження.

 1.13. З працівником ОВС, в якого виявлено негативний психоемоційний чи психофізіологічний стан, здійснюється психопрофілактична робота у відповідності до Положення про групу посиленої психологічної уваги в органах внутрішніх справ України та навчальних закладах МВС України.

 1.14. За результатами планового обстеження психолог розробляє пропозиції керівництву підрозділу щодо навчання працівників ОВС методиці саморегуляції психічних станів людини. Організовує і здійснює індивідуальну чи групову психокорекційну роботу.

 

2. Порядок здійснення психологічної
експрес-діагностики

 2.1. Час проведення, категорії працівників ОВС, з якими здійснюється планова психологічна експрес-діагностика, визначається наказами ГУМВС, УМВС, ДДСО при МВС України, навчальних закладів МВС України, військових частин внутрішніх військ МВС України.

 2.2. За організацію планової психологічної експрес-діагностики та реалізацію її висновків відповідають керівники органів та підрозділів внутрішніх справ.

 2.3. За здійснення психологічної експрес-діагностики та документування її висновків несуть відповідальність начальники відділів (відділень, секторів) психологічного забезпечення управлінь (відділів) кадрового забезпечення ГУМВС, УМВС, керівники підрозділів психологічного забезпечення ДДСО при МВС України, ГУВВ та навчальних закладів МВС України.

 2.4. Психологічна експрес-діагностика здійснюється бланковими і комп'ютерними методиками відповідно до методичних рекомендацій, затверджених МВС України.

 2.5. Обов'язкові вимоги до першої планової психологічної експрес-діагностики:

 2.5.1. Обстеження здійснюється в ранковий час, в окремому та відповідно обладнаному приміщенні.

 2.5.2. Працівники ОВС повинні бути завчасно попереджені про обстеження.

 2.5.3. Напередодні дня обстеження працівники ОВС повинні добре відпочити (сон - 7-8 годин).

 

ІНСТРУКЦІЯ
щодо застосування комп'ютерних поліграфів
у роботі з персоналом органів внутрішніх
справ України

1. Загальні положення

 1.1. Інструкція щодо застосування комп'ютерних поліграфів в роботі з персоналом органів внутрішніх справ України (далі - Інструкція) визначає основні напрямки, принципи та умови використання поліграфів у процесі професійно-психологічного відбору кандидатів на службу і навчання, під час кадрових перевірок та проведення службових розслідувань.

 1.2. Робота спеціаліста поліграфа здійснюється відповідно до Конституції України, законів України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про інформацію" та інших нормативно-правових актів.

 1.3. Сучасний поліграф є різновидом психофізіологічної апаратури і представляє собою комплексну багатоканальну комп'ютерну апаратну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів.

 1.4. Аналіз інформації, отриманої від людини в процесі опитування за допомогою поліграфа, дає змогу отримувати необхідну орієнтувальну інформацію та виявляти ту, яку людина приховує.

 1.5. Використання поліграфа здійснюється шляхом проведення за спеціальною методикою опитування людини з одночасною реєстрацією змін її психофізіологічних реакцій у відповідь на психологічні стимули, що задаються у вигляді варіантів відповідей, предметів, схем, фото та ін. У процесі такого інтерв'ю використовуються поліграфні пристрої, що не завдають шкоди здоров'ю, життю людини, навколишньому середовищу та мають відповідні сертифікати.

 1.6. Опитування проводиться у формі скринінгової перевірки кандидатів на службу (навчання), а також службових перевірок персоналу з метою підвищення ефективності діяльності органів і підрозділів, психологічної надійності, зміцнення дисципліни і законності, запобігання негативним явищам серед особового складу органів внутрішніх справ України (далі - особовий склад).

 1.7. Реакції людини, інша інформація, що реєструється і фіксується у процесі тематичного інтерв'ю, аналізується спеціалістом поліграфа, який на підставі отриманих результатів формулює висновки, що мають вірогідний, орієнтувальний характер та слугують психологічним обґрунтуванням для:

 формулювання пропозицій щодо необхідності та конкретних напрямків подальшої роботи з кандидатами на службу (навчання) та працівниками органів та підрозділів внутрішніх справ (далі - працівники ОВС);

 оцінки достовірності (недостовірності) результатів психодіагностичних обстежень та розслідування надзвичайних подій серед особового складу.

 1.8. До роботи з поліграфом та проведення психофізіологічного інтерв'ю допускаються фахівці, які пройшли спеціальну підготовку та мають відповідний допуск (сертифікат, посвідчення) МВС України.

 

2. Основні принципи використання поліграфа

 2.1. Згідно з принципом добровільної згоди спеціаліст поліграфа починає поліграфне опитування лише за умови отримання письмової згоди особи й обов'язково пересвідчившись у тому, що ця згода є справді добровільною, а не наслідком примусу або психологічного тиску з боку сторонніх чи зацікавлених осіб.

 2.2. За принципом правомірності дослідження проводиться тільки в разі наявності відповідного завдання (направлення) та стосується визначеного кола питань, про які спеціаліст поліграфа повідомляє обстежуваного. Крім того, ініціатива щодо обстеження може належати і самій особі, яка підозрюється в певній провині.

 2.3. Принцип всебічного забезпечення прав людини для спеціаліста поліграфа є головним. Так, особа має право відмовитися від обстеження на будь-якому етапі, знати, щодо якої події проводиться обстеження, бути ознайомленою з тематикою тестів, пояснювати або не пояснювати можливе, на її погляд, виникнення тих чи інших реакцій. Забезпечення прав людини досягається також неухильним дотриманням тривалості часу проведення опитування з 9 години до 16 години з урахуванням стану особи.