Підбір джерельної бази дослідження та ознайомлення з теоретичними і практичними проблемами, які повинні бути висвітлені в роботі

 

Підготовку курсової роботи слід починати з повторення відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспектів лекцій. На першому етапі написання курсової роботи студент, як правило, погано орієнтується в матеріалі, не може відмежувати суміжні питання й зосередити увагу на основних, першорядних проблемах обраної теми. Тому не варто приступати до виконання роботи без вивчення основних положень і понять навчальної дисципліни.

Після завершення опрацювання студентом відповідних розділів підручника та наукового посібника слід переходити до аналізу спеціальної літератури. Особливу увагу при цьому, необхідно звернути на:    

¨ наукові монографії, що стосуються теми курсової роботи;

¨ наукові праці та статті, що публікуються у профільних виданнях. Зокрема, таких як:

– збірники наукових праць: «Правова держава», «Держава і право» (збірники Інституту держави і права ім. В.М.Корецького), наукові вісники (правознавчі серії) юридичних факультетів та вузів України і Росії тощо;

–  журнали: «Право України», «Юридична Україна», «Вісник Конституційного Суду України», «Вісник Верховного Суду України», «Вісник Академії правових наук України», «Государство и право» та ін.;

– газети: «Юридическая практика», «Юридичний вісник України» та ін.;

¨ автореферати дисертаційних робіт (розміщені на сайті Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського (www.nbuv.gov.ua));

¨ нормативно-правові акти, які можуть бути використані при написанні курсової роботи;

¨ інформацію, що була опублікована у мережі Internet.

Навчальну і спеціальну літературу з питань курсової роботи студент підбирає самостійно. З метою повного її виявлення необхідно використовувати різні джерела пошуку:

- каталоги і картотеки кафедр та бібліотеки університету, а також провідних наукових бібліотек;

- прикнижні та пристатейні списки літератури, виноски і посилання у підручниках, монографіях, словниках та ін.;

- покажчики змісту річних комплектів спеціальних періодичних видань;

- електронні каталоги бібліотек тощо.

Водночас, інформацію про необхідні йому праці студент може отримати, проконсультувавшись з викладачем або скориставшись списком літератури, рекомендованої до семінарських занять з курсу «Теорія держави та права».

 

Корисні поради.

1. Варто пам’ятати, що складений на першому етапі список літератури є лише базовим. Він може, і навіть повинен, бути розширений у процесі написання курсової роботи за рахунок залучення нових джерел.

2. Під час складання бібліографічного списку варто завести окремий зошит, куди буде вписуватися відповідна література. Якщо ви працюєте у декількох бібліотеках, необхідно відвести на кожну з них окрему сторінку (зошит) щоб пізніше, коли виникне потреба знову звернутись до джерела, у вас не виникло проблем з його пошуком.

3. У процесі формування списку літератури слід одразу ретельно дотримуватись правил бібліографічного опису, щоб під час остаточного оформлення курсової роботи не виникло ускладнень через відсутність необхідних структурних елементів (рік видання, місце видання, кількість сторінок тощо).

4. Під час роботи над формуванням списку джерел намагайтесь залучати не лише літературу, яка безпосередньо стосується вашої теми, а й таку, що висвітлює її окремі аспекти.

Приклад: В ході написання курсової роботи на тему «Республіканська форма правління: поняття, ознаки та види» студент може скористатись монографіями та статтями з конституційного права, у яких буде міститися інформація про становлення та розвиток світових держав з республіканською формою правління.

 

3. Складання проекту плану курсової роботи та його затвердження

 

Після обрання теми та ознайомлення з наявною літературою студент повинен скласти план курсової роботи. Ще до початку роботи над текстом план потрібно обов’язково узгодити з науковим керівником, який може внести до нього необхідні корективи. В процесі комплексного опрацювання зібраних матеріалів попередній план курсової роботи може коригуватися за погодженнями з науковим керівником

Зазвичай план курсової роботи складається зі вступу, двох або трьох розділів, та висновків. Складаючи план, студент визначає коло питань, які будуть розглянуті в його роботі та встановлює логічну послідовність викладення матеріалу. За необхідності, якщо розділ курсової роботи присвячений декільком проблемним питанням, кожен розділ може бути поділений на два – три підрозділи (Додаток Б.). 

 

УВАГА! Не рекомендується переобтяжувати план великою кількістю розділів та підрозділів.

 

Аналіз зібраного матеріалу.

 

Завершивши формування початкового списку літератури та визначивши основні питання, що будуть розкриватися в курсовій роботі, студент повинен приступити до нового етапу дослідницької роботи – опрацювання віднайденого матеріалу. Фрагменти документів та наукової літератури, які студент згодом планує використати в тексті курсової, зберігаються у вигляді нотаток або ксерокопій.

Корисні поради.

1. Робіть нотатки в окремому зошиті або на окремих аркушах паперу.

2. Намагайтесь одразу класифікувати зібраний матеріал. Робота над курсовою значно полегшиться, якщо ви не будете змішувати матеріали присвячені різним питанням. Щоб уникнути цього, варто завести декілька тек (папок) куди будете складатися зібрана вами інформація.

Приклад. У ході написання курсової роботи на тему «Республіканська форма правління: поняття, ознаки та види» студент може завести 4 теки. До першої будуть складатися загальні матеріали, присвячені поняттю та ознакам республіки, до другої – матеріали, присвячені президентським республікам, до третьої – парламентським, а до четвертої – змішаним.

3. На сторінках нотаток чи ксерокопій варто вказувати ключові слова, що в подальшому допоможуть пригадати, якій події чи сюжетові присвячено даний фрагмент.

4. Роблячи нотатки чи ксерокопії, обов’язково зазначайте джерело, яке було вами використано. Самий найкращий варіант – розмістити повний бібліографічний опис джерела та вказати на місце його знаходження (університетська бібліотека, обласна бібліотека, Інтернет, тощо) у верхній частині аркуша. Це допоможе в подальшому швидко зорієнтуватись у питанні походження матеріалу, якщо виникне необхідність повторно звернутися до певних джерел, наприклад, щоб уточнити цитату.

 

Аналіз зібраного матеріалу передбачає його сортування і критичну оцінку. Під час роботи з джерелом варто спочатку повністю ознайомитися з його змістом, визначити основну думку автора, зробити спеціальні позначки за допомогою закладок, а потім уже приступати до викладу основних положень.

У ході критичного аналізу тексту студент повинен відповісти на два основні запитання:

1 Які основні положення (твердження) та висновки пропонує автор?

2 Які основні докази використав автор, для доведення вищезазначених положень та висновків.

Наступним кроком йде аналіз доказової бази, на яку спирається автор тексту. На цьому етапі студент повинен визначити:

1.. ступінь достовірності наведених доказів – здійснюється шляхом перевірки істинності зазначених фактів;

2. ступінь обґрунтованості положень – може бути повною, частковою або взагалі відсутньою(в разі відсутності логічного зв’язку між тезою, заявленою автором та доказами, що були наведені на її обґрунтування);

3. наявність альтернативних міркувань та доказів, які можуть підтвердити або спростувати запропоновані автором твердження та висновки.    

Вивчення іншої спеціальної літератури, нормативних актів і т.п. проводиться у такому ж порядку.

Опрацьовуючи матеріал, слід звернути увагу на наявність різних точок зору з досліджуваної проблеми. Це допоможе краще осягнути зміст питання, визначити альтернативні шляхи розв’язання наукової проблеми. Доцільно порівнювати не лише погляди сучасників, а й звернутися до літератури більш пізнього періоду, яка містить значний емпіричний матеріал.

Окремо слід вказати на необхідність використання у курсовій роботі нормативного матеріалу. Кожен студент повинен показати своє вміння працювати з нормативними актами. Посилання на міжнародно-правові документи, закони й підзаконні акти необхідно використовувати при аргументації наукових положень, які знайшли закріплення в курсовій роботі.