Мета і завдання підготовки та написання курсових робіт

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання та захисту курсової роботи з дисципліни

“Теорія держави і права”

 

 

Укладач:

       к.ю.н., ст. викладач Волошкевич Г.А.

 

 

ЧЕРКАСИ – 2008

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПІДГОТОВКИ ТА НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

Курсова робота – одна з найважливіших форм самостійного вивчення студентами наукової літератури, нормативного матеріалу. Вона дає можливість поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової й політичної інформації, оцінювати суспільні явища й процеси.

Виконання курсової роботи з теорії держави й права повинно допомогти студентам виробити навички логічного аналізу змісту нормативного матеріалу, монографічних робіт, навчальної літератури, розвиває вміння правильно формулювати й розкривати теоретичні положення, сприяє оволодінню правовою термінологією, можливості висловлювати практичні рекомендації, пропозиції, робити самостійні висновки, що має важливе значення для юриста й, в остаточному підсумку, спрямовано на більше глибоке й міцне засвоєння програмного матеріалу.

Курсова робота, крім того, є однією з форм контролю знань із боку викладачів за навчанням студентів, дозволяє перевірити, наскільки є успішною їхня самостійна робота.

 

ГРАФІК ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Затвердження тем і керівників курсових робіт відбувається протягом двох останніх тижнів вересня та першого тижня жовтня в такому порядку:

· До кінця вересня студенти мають можливість подавати власні пропозиції до тематики курсових робіт на розгляд відповідної кафедри. Після того, як розгляд пропозицій студентів і затвердження тем відбулися, студенти можуть вибирати теми лише зі списку, запропонованого кафедрами.

· Тиждень самостійної праці (як правило, друга половина жовтня) повинен завершитися затвердженням планів та бібліографії до курсових робіт.

· На початку квітня студенти подають на кафедру перший варіант роботи.

· Кінець квітня, як правило, є терміном подачі остаточного (виправленого) варіанту роботи.

· Протягом травня керівники перевіряють курсові роботи і подають рецензії з пропонованою оцінкою; відбуваються захисти, за результатами яких автори кращих курсових отримують можливість представити їх на щорічній студентській конференції.

Увага! Порушення згаданих термінів автоматично означає зниження оцінки:

· на 0,5 бала – за невчасну подачу розгорнутої бібліографії та плану роботи;

· на 1 бал –  за невчасну подачу чорнового і/або остаточного варіанту роботи.

Робота, подана із запізненням на 2 тижні - не приймається до захисту. У такому випадку навчальний план вважається невиконаним, що може бути підставою для не допуску студента до сесії.

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

ОСНОВНІ ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

1. Вибір теми.

2. Підбір джерельної бази дослідження та ознайомлення з теоретичними і практичними проблемами, які повинні бути висвітлені в роботі.

3. Складання проекту плану курсової роботи та його затвердження.

4. Аналіз зібраного матеріалу.

5. Написання та оформлення курсової роботи.

6. Робота з рецензією та захист курсової роботи.

Під час написання курсової роботи студенту варто самостійно, за власним бажанням звертатися за консультацією до наукового керівника. 

ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Вибір теми є першим етапом виконання курсової роботи. Студентам надається право обрати одну з тем, що запропоновані кафедрою теорії та історії держави і права. Перелік тем є орієнтовним. З дозволу викладача студент також має право обрати не зазначену у переліку тему курсової роботи.

При виборі теми слід враховувати свою загальнотеоретичну орієнтацію, наявність достатньої кількості джерел тощо. Тема має бути добре знайомою, сучасно-актуальною, присвяченою розгляду важливих питань юриспруденції. Крім того, рекомендується враховувати й перспективи подальшої наукової роботи, можливість використання матеріалу курсової роботи при написанні дослідницьких робіт на 2-5 курсах.  

 

УВАГА! При обранні теми слід обов’язково попередньо переконатись, що необхідні для дослідження матеріали теми наявні та доступні в бібліотеці університету або в інших бібліотеках.

Корисні поради.

1. Варто пам’ятати, що складений на першому етапі список літератури є лише базовим. Він може, і навіть повинен, бути розширений у процесі написання курсової роботи за рахунок залучення нових джерел.

2. Під час складання бібліографічного списку варто завести окремий зошит, куди буде вписуватися відповідна література. Якщо ви працюєте у декількох бібліотеках, необхідно відвести на кожну з них окрему сторінку (зошит) щоб пізніше, коли виникне потреба знову звернутись до джерела, у вас не виникло проблем з його пошуком.

3. У процесі формування списку літератури слід одразу ретельно дотримуватись правил бібліографічного опису, щоб під час остаточного оформлення курсової роботи не виникло ускладнень через відсутність необхідних структурних елементів (рік видання, місце видання, кількість сторінок тощо).

4. Під час роботи над формуванням списку джерел намагайтесь залучати не лише літературу, яка безпосередньо стосується вашої теми, а й таку, що висвітлює її окремі аспекти.

Приклад: В ході написання курсової роботи на тему «Республіканська форма правління: поняття, ознаки та види» студент може скористатись монографіями та статтями з конституційного права, у яких буде міститися інформація про становлення та розвиток світових держав з республіканською формою правління.

 

3. Складання проекту плану курсової роботи та його затвердження

 

Після обрання теми та ознайомлення з наявною літературою студент повинен скласти план курсової роботи. Ще до початку роботи над текстом план потрібно обов’язково узгодити з науковим керівником, який може внести до нього необхідні корективи. В процесі комплексного опрацювання зібраних матеріалів попередній план курсової роботи може коригуватися за погодженнями з науковим керівником

Зазвичай план курсової роботи складається зі вступу, двох або трьох розділів, та висновків. Складаючи план, студент визначає коло питань, які будуть розглянуті в його роботі та встановлює логічну послідовність викладення матеріалу. За необхідності, якщо розділ курсової роботи присвячений декільком проблемним питанням, кожен розділ може бути поділений на два – три підрозділи (Додаток Б.). 

 

УВАГА! Не рекомендується переобтяжувати план великою кількістю розділів та підрозділів.

 

Аналіз зібраного матеріалу.

 

Завершивши формування початкового списку літератури та визначивши основні питання, що будуть розкриватися в курсовій роботі, студент повинен приступити до нового етапу дослідницької роботи – опрацювання віднайденого матеріалу. Фрагменти документів та наукової літератури, які студент згодом планує використати в тексті курсової, зберігаються у вигляді нотаток або ксерокопій.

Корисні поради.

1. Робіть нотатки в окремому зошиті або на окремих аркушах паперу.

2. Намагайтесь одразу класифікувати зібраний матеріал. Робота над курсовою значно полегшиться, якщо ви не будете змішувати матеріали присвячені різним питанням. Щоб уникнути цього, варто завести декілька тек (папок) куди будете складатися зібрана вами інформація.

Приклад. У ході написання курсової роботи на тему «Республіканська форма правління: поняття, ознаки та види» студент може завести 4 теки. До першої будуть складатися загальні матеріали, присвячені поняттю та ознакам республіки, до другої – матеріали, присвячені президентським республікам, до третьої – парламентським, а до четвертої – змішаним.

3. На сторінках нотаток чи ксерокопій варто вказувати ключові слова, що в подальшому допоможуть пригадати, якій події чи сюжетові присвячено даний фрагмент.

4. Роблячи нотатки чи ксерокопії, обов’язково зазначайте джерело, яке було вами використано. Самий найкращий варіант – розмістити повний бібліографічний опис джерела та вказати на місце його знаходження (університетська бібліотека, обласна бібліотека, Інтернет, тощо) у верхній частині аркуша. Це допоможе в подальшому швидко зорієнтуватись у питанні походження матеріалу, якщо виникне необхідність повторно звернутися до певних джерел, наприклад, щоб уточнити цитату.

 

Аналіз зібраного матеріалу передбачає його сортування і критичну оцінку. Під час роботи з джерелом варто спочатку повністю ознайомитися з його змістом, визначити основну думку автора, зробити спеціальні позначки за допомогою закладок, а потім уже приступати до викладу основних положень.

У ході критичного аналізу тексту студент повинен відповісти на два основні запитання:

1 Які основні положення (твердження) та висновки пропонує автор?

2 Які основні докази використав автор, для доведення вищезазначених положень та висновків.

Наступним кроком йде аналіз доказової бази, на яку спирається автор тексту. На цьому етапі студент повинен визначити:

1.. ступінь достовірності наведених доказів – здійснюється шляхом перевірки істинності зазначених фактів;

2. ступінь обґрунтованості положень – може бути повною, частковою або взагалі відсутньою(в разі відсутності логічного зв’язку між тезою, заявленою автором та доказами, що були наведені на її обґрунтування);

3. наявність альтернативних міркувань та доказів, які можуть підтвердити або спростувати запропоновані автором твердження та висновки.    

Вивчення іншої спеціальної літератури, нормативних актів і т.п. проводиться у такому ж порядку.

Опрацьовуючи матеріал, слід звернути увагу на наявність різних точок зору з досліджуваної проблеми. Це допоможе краще осягнути зміст питання, визначити альтернативні шляхи розв’язання наукової проблеми. Доцільно порівнювати не лише погляди сучасників, а й звернутися до літератури більш пізнього періоду, яка містить значний емпіричний матеріал.

Окремо слід вказати на необхідність використання у курсовій роботі нормативного матеріалу. Кожен студент повинен показати своє вміння працювати з нормативними актами. Посилання на міжнародно-правові документи, закони й підзаконні акти необхідно використовувати при аргументації наукових положень, які знайшли закріплення в курсовій роботі.

СТРУКТУРА курсової роботи

· титульний аркуш;

· зміст;

· перелік умовних позначень, скорочень (за необхідності);

· вступ;

· основна частина;

· висновки;

· додатки (за необхідності);

· список використаних джерел.

ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

Титульний аркуш.

Оформлюється відповідно до наведеного зразка (Додаток А).

Зміст.

Зміст подається на початку курсової роботи. Він повинен містити найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та інших структурних елементів курсової роботи, зокрема вступу, висновків, додатків, списку використаних джерел (Додаток Б.).

Вступ

У вступі студент подає загальну характеристику сутності наукової проблеми, що досліджується ним у курсовій роботі, а також аналізує стан її наукової розробки. Вступ повинен обов’язково містити нижчезазначені структурні елементи:

1. Актуальність теми.

2.Об’єкт та предмет дослідження.

3. Мета та завдання дослідження.

4. Стан наукової розробки проблеми.

5. Структура курсової роботи.

Актуальність теми

Розкриваючи актуальність обраної теми, студент у декількох реченнях повинен довести необхідність дослідження заявленої наукової проблеми. У цьому випадку автору курсової роботи варто зосередитись на висвітлені двох головних питань:

1. Чому на даному етапі існує нагальна потреба опрацювання питань, які будуть розглянуті у тексті роботи?

2.  Якою є практична цінність отриманих знань?  .

Традиційно при визначені актуальності теми дослідження у першу чергу відзначають недостатнє висвітлення питань, що розкриватимуться автором роботи, у працях інших дослідників, їх важливість для подальшого розвитку вітчизняної юридичної науки тощо.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Структура курсової роботи

Описання структури курсової роботи передбачає визначення основних її структурних елементів (вступу, розділів тощо), а також загального обсягу списку використаних джерел та самої курсової роботи.

Приклад. Структура курсової роботи зумовлена метою, завданнями та характером дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають 5 підрозділів і списку використаних джерел, що містить 30 найменувань. Загальний обсяг курсової роботи складає 30 сторінок.

Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з розділів та підрозділів. Кожний розділ повинен починатись з нової сторінки. Основному текстові кожного розділу може передувати передмова з коротким (не більше 1 сторінки) описом вибраного напряму та обгрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

В основній частині роботи логічно послідовно розкриваються поставлені питання. Завданням студента на цьому етапі є переконливо проілюструвати та довести власне бачення проблеми, що є предметом наукового дослідження.

 

УВАГА! Слід пам’ятати, що курсова робота є самостійною, авторською роботою, а отже повинна обов’язково бути написана своїми словами, містити необхідні особисті узагальнення й висновки. Типовою помилкою, якої найчастіше припускаються першокурсники при написанні курсової роботи, є підміна власних поглядів та суджень на погляди та судження авторів підручників, монографій, статей. Це здійснюється шляхом автоматичного перенесення тексту розділів чи абзаців наукових видань до тексту курсової роботи. Внаслідок цього робота замість передбаченого аналітичного, починає носити описовий характер.

 

Для того, щоб уникнути вищезазначеної помилки, слід дотримуватись певних правил написання курсової роботи. Основу тексту повинні складати авторські твердження – тобто положення або тези, які студент виносить на захист. Кожне твердження повинно бути обов’язково аргументовано. У випадку, якщо існують протилежні погляди, що не співпадають з авторськими твердженнями, вони також повинні бути наведені та спростовані. 

Як доведення своєї позиції, так і спростування протилежної точки зору, вимагає від студента створення доказової бази – сукупності аргументів, в ролі яких виступатимуть       теоретичні положення інших авторів та різноманітні факти.

Приклад. В ході аналізу президентської республіки автор висуває твердження, що однією з її характерних ознак є відсутність посади прем’єр міністра. Далі для підтвердження цієї тези студент може навести подібні судження інших дослідників, а також за допомогою законів чи наукових видань подати приклади конкретних країн, де подібна посада відсутня і функцію глави уряду виконує сам президент.  Після цього автор курсової роботи може проаналізувати причини обумовленості цього явища, тобто пояснити, чому означена риса є характерною саме для президентських республік, супроводжуючи свої твердження відповідними доказами.

Правила цитування.

Необхідність підкріплення власної аргументації відповідними доказами, вимагає від студента звернення до опрацьованого ним матеріалу: нормативно-правових актів, книжок, статей тощо. Звідти ми вибираємо інформацію, яка є необхідною нам для підтвердження власної точки зору чи спростування думки опонентів. Оформлення цієї інформації у курсовій роботі здійснюється у вигляді цитат.

Цитуючи, ми повинні дотримуватися кількох формальних правил:

1 текст цитати повинен подаватися в лапках і супроводжуватися посиланням на джерело в примітці (Правила оформлення посилань зазначені у п. 5.3.2.);

2 цитата повинна бути дослівною, містити в собі логічно завершену думку й розкривати позицію автора;

3 при цитуванні фраз чи окремих слів повинен зберігатися контекст, у якому їх було вжито автором. Вилучення певних фрагментів, яке дозволяє уникнути довгого цитування,  допускається за наступних умов: 1) думка автора не спотворюється; 2) пропуск в тексті позначається трьома крапками;

4 у разі непрямого цитування слід бути абсолютно точним у викладенні думок автора й також давати відповідні посилання на джерело, з якого наводиться означена цитата;

5 коли автор курсової роботи, наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, яке розміщується в круглих дужках з указівкою ініціалів автора курсової роботи. Варіантами подібних застережень можуть бути такі: (курсив наш. – Г.А.), (підкреслено мною. – Г.А.). Пояснення, які розривають текст цитати, подаються у квадратних дужках – [ ].

 

Висновки

У висновках студент має вказати найважливіші наукові та практичні результати, одержані в ході написання курсової роботи. Обов’язковою умовою при викладенні висновків є їх відповідність дослідницьким завданням, сформульованим у вступі курсової роботи. Тобто, на поставлене питання (завдання) потрібно дати чітку, лаконічну відповідь (висновок). Використовувати цитати чи факти для обґрунтування висунутих на захист положень у цьому розділі не потрібно, оскільки вони повинні бути наведені в основній частині роботи.   

Форми викладення висновків можуть бути різноманітними, однак найкращим варіантом є наступний: у висновках даються відповіді на поставлені питання у тій послідовності, в якій вони були визначені в переліку дослідницьких завдань.  

Приклад. Одним з дослідницьких завдань нашої роботи було визначити та охарактеризувати юридичні властивості республіки. Відповідно, у висновках ми повинні перерахувати основні ознаки республіканської форми правління та в декількох реченнях стисло розкрити їх основний зміст.   

 

Додатки

Див. пункт 5.3.4.

 

Список використаних джерел

Список джерел, що використовується в роботі, може включати нормативно-правові акти, наукові праці (монографії, брошури, статті в періодичних виданнях: журналах, газетах, збірниках), фактичні матеріали (статистичні дані, звіти та інші документи). До списку використаних джерелрекомендується включати не менше 20-25 найменувань. Правила оформлення списку подані у пункті 5.3.3.

 

 

5.3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Загальні вимоги

Курсову роботу друкують за допомогою комп’ютера на аркушах білого паперу формату А4 (210x297 мм). При друкуванні тексту роботи необхідно залишати поля таких розмірів: зліва – до 30 мм, справа – 10-15 мм, зверху та знизу – 20 мм. Текст наукової роботи набирається шрифтом з відсічками (Times New Roman або подібним до нього) розміром 14 пунктів, лінійки розміщуються з інтервалом 1,5. Обсяг основного тексту роботи не повинен перевищувати 30 сторінок.

Нумерація сторінок у роботі проставляється наскрізна, включаючи список літератури та додатків і починається з титульного листа, на якому номер не ставиться. Номери сторінок проставляються у правому верхньому кутку аркуша.

Заголовки структурних частин курсової роботи  «зміст», «вступ», «розділ», «висновки», «список використаних джерел», «додатки», слід розміщувати по центру рядка великими літерами звичайним жирним шрифтом розміром 16 пунктів. Після заголовку крапка не ставиться.

Кожен розділ починається з нового аркуша. Перед словом розділ повинен бути відступ 30 мм від верхнього краю аркуша, а саме слово має бути посередині рядка. Розділи позначаються арабськими цифрами. Заголовок розділу має бути розміщений в наступному рядку під номером по центру рядка. Всі назви пишуться великими літерами звичайним жирним шрифтом.

Розділ може поділятися на підрозділи, які, в свою чергу, можуть ділитися на дрібніші структурні частини (пункти). Не бажано, щоб ступенів поділу було більше ніж чотири.

Підрозділи позначаються арабськими цифрами й починаються без відступу з лівого боку рядка. Номер підрозділу складається з номера розділу й порядкового номера підрозділу, між якими ставиться крапка. Крапку ставлять і в кінці номера підрозділу, наприклад: 2.1. (перший підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку розташовується заголовок підрозділу.

Бажано зберігати невеликий відступ від попереднього тексту між розділами й підрозділами. Це допомагає переключити увагу читача й надати структурі роботи графічної виразності. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) напівжирним шрифтом розміром 14 пунктів з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Пункти нумерують у межах кожного розділу. Номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставиться крапка. Крапку ставлять і в кінці номера пункту, наприклад 2.1.3. (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому ж рядку друкують заголовок пункту.

Додатки

Додатки необхідно починати з нової сторінки. У додатках розміщують матеріал, який є необхідним для повноти розкриття питань, що розглядаються в курсовій роботі, але включення його до основної частини є небажаним з наступних причин:

– це може змінити впорядковане й логічне уявлення про дослідження;

– значні обсяги чи способи відтворення матеріалу унеможливлюють його включення до основної частини.   

У додатки можуть бути включені:

- додаткові ілюстрації або таблиці;

- витяги з нормативно-правових актів;

- приклади оформлення документів тощо.

Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.

 

Корисні поради.

1. Для кращого висвітлення матеріалу слід завчасно підготувати тези виступу, визначивши основні положення роботи, на які необхідно звернути увагу.

2. Пам’ятайте про обмеження у часі виступу – не більше 8-10 хвилин. Складіть текст доповіді так, щоб у відведений вам проміжок часу ви встигли викласти всі основні питання.

3. Прорепетируйте виступ вдома – це полегшить його викладення під час захисту і дасть змогу пересвідчитись, чи ви вкладаєтесь у відведений проміжок часу.  

4. Під час виступу уникайте повторень, вживання зайвих слів, непотрібної деталізації – говоріть чітко, голосно й лаконічно.

Оцінювання курсової роботи здійснюється за національною шкалою – “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно” та за шкалою ECTS.

Оцінка “відмінно” (від 90 до 100 балів) виставляється студентові, який повністю виконав завдання на курсову роботу, отримав позитивну рецензію наукового керівника, послідовно та логічно доповів про результати роботи під час захисту, продемонстрував глибокі знання з досліджуваної теми та вміння чітко викладати власні думки, дав вичерпні аргументовані відповіді на всі запитання членів комісії.

Оцінка “добре” (від 70 до 90 балів) виставляється студентові, який повністю виконав завдання на курсову роботу, отримав позитивну рецензію наукового керівника з окремими несуттєвими зауваженнями, достатньо змістовно доповів про результати роботи під час захисту, в цілому аргументовано й без суттєвих помилок відповів на запитання членів комісії.

Оцінка “задовільно” (від 50 до 70 балів) виставляється студентові, який виконав курсову роботу відповідно до завдання, але з окремими недоліками, висвітленими в рецензії наукового керівника, доповів про результати роботи під час захисту без суттєвих порушень послідовності розкриття змісту, продемонстрував недостатньо глибокі знання з досліджуваної теми, неповно або недостатньо аргументовано відповів на запитання членів комісії, допустив окремі помилки у своїх відповідях.

Оцінка “незадовільно” (до 50 балів) виставляється студентові, який виконав курсову роботу з порушеннями завдання або з суттєвими недоліками змісту та оформлення, про що зазначається в рецензії наукового керівника, невпевнено орієнтувався в змісті роботи під час її захисту, не зміг послідовно доповісти про результати роботи, продемонстрував недостатні знання з досліджуваної теми, припустив грубі помилки у відповідях (або зовсім не відповів) на запитання членів комісії.

 

 

 

 

Додаток А

Додаток В

Нормативно-правові акти

Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Право, 1996. – 36 с.

Про внесення змін до Конституції України: Закон України від 8 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 2. – Ст. 44. ("Ст." – тут це номер блоку сторінок в офіційному виданні нормативно-правових актів).

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 3

Про вибори народних депутатів України: Закон України від 5 березня 2004 р. із наступними змінами та доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 27–28. – Ст. 366.

Господарський процесуальний кодекс України: Офіц. текст із змін. станом на 1 лип. 2002 р. / М-во юстиції України. – К.: Вид. дім «Ін Юре», 2002. – 129 с. – (Кодекси України).

Науково-практичний коментар Закону України «Про вибори Президента України» / За ред. Ю.Б. Ключковського. – К.: Парламентське видавництво, 2004. – 408 с.

Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру: Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 44. – Ст. 1980.

 

2. Монографії (один, два або кілька авторів)

Мироненко О. М. Витоки українського революційного конституціоналізму1917-1920 рр. Теоретико-методологічний аспект. Монографія / О.Мироненко. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. – 260 с. 

Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н. И. Матузова и А. В. Малько. – М.: Юристъ, 2002. – 776 с.

Казаков В. Н. Правосознание и правомерное поведение: Монография / В. Н. Казаков, В. П Малахов. — [3-е изд.]. — М.: МосУ МВД России, 2002. – 203 с.

Кельман М. С. Загальна теорія держави і права: Підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / М. С. Кельман., О.Г. Мурашин, Н.М. Хома. – Львів: Новий Світ - 2000, 2003. – 581 с.

Ромовська З. В. Сімейне законодавство України / З. В. Ромовська, Ю. В. Черняк. – К.: Прецедент, 2006. – 93 с. – (Юридична бібліотека. Бібліотека адвоката) (Матеріали до складання кваліфікаційних іспитів для отримання Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; вип. 11)

 

Автореферати дисертацій

Заєць А. П. Правова держава в Україні: концепція і механізми реалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук / А.П. Заєць. – К., 1999. – 36 с.

Волинка К.Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / К.Г.Волинка. – К., 2000. – 16 с.

Багатотомні видання

Юридична енциклопедія: в 5 т. / [ Ю.С. Шемшученко (ред.)]; НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К.: Вид-во "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 1998. – Т. 1: А-Г. – 1998. – 669 с.

Антологія української юридичної думки: в 6 т. / / [Ю.С. Шемшученко (заг. ред.), В.Д. Бабкін (упоряд.), І.Б. Усенко (відп. ред.)]; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України. – К.: Видавничий Дім "Юридична книга", 2002. – Т. 1: Загальна теорія держави і права, філософія та енциклопедія права. – 2002. – 568 с.

Кучерявенко Н. П. Курс налогового права: Особенная часть: в 6 т. / Н. П. Кучерявенко. — Х. Право, 2002. — Т. 4:  Косвенные налоги. — 2007. — 534 с.

 

5. Посилання на статті:

Зі збірника статей

Оборотов Ю. М. Про формування державної правосвідомості в Україні / Ю.М. Оборотов // Культурно-історичні, соціальні та правові аспекти державотворення в Україні. – Одеса: Астропринт, 1996. – Ч. II. – С. 43–49.

Рабінович С. Зміст та етико-правове значення принципу субсидіарності у контексті соціальної доктрини католицької церкви / С. Рабінович // Історія релігій в Україні: Праці XІІ Міжнародної наукової конференції (Львів, 20-24 травня 2002 року). – Львів: Логос, 2002. – С. 444–448.

З газет

Шкода В. Філософія і право / В. Шкода // День. – Київ, 2003. – 28 жовтня. – № 193. – С. 7.

6. Посилання на матеріали опубліковані в мережі Інтернет:

Заєць А. Правова держава: історія, теорія і практика та її значення для судової діяльності / А. Заєць [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.judges.org.ua/seminar6-1.htm

Конституція України від 28 червня 1996 р., зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0

Кальченко С. Окремі аспекти нормотворчої діяльності Верховної Ради України [Електронний ресурс] / С. Кальченко // Юридичний журнал. – 2007. – № 1. – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2517

Додаток Г

Наводимо прості факти.

У складі федерації може бути різна кількість суб’єктів: у США – 50, в Канаді – 10, у ФРН – 16, в Австрії – 9 [2, с. 104].

Список використаних джерел.

1. Конституція України від 28 червня 1996 р., зі змінами та доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0

2. Кельман М. С., Мурашин О. Г., Хома Н. М. Загальна теорія держави і права: Підручник. – Львів: Новий світ, 2003. – 581 с.

3. Комаров С.А. Теория государства и права. Учебно-методическое пособие. Краткий учебник для вузов. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 250 с.

4. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консум, 2001. – 656 с.

5. Цыганков А.П. Современные политические режимы: структура, типология, динамика. – М., 1995. – 250 с.

6. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства. – М.: Полииздат, 1970. – 240 с.

 

 

© Волошкевич Г.А.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання та захисту курсової роботи з дисципліни

“Теорія держави і права”

 

 

Укладач:

       к.ю.н., ст. викладач Волошкевич Г.А.

 

 

ЧЕРКАСИ – 2008

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ПІДГОТОВКИ ТА НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

Курсова робота – одна з найважливіших форм самостійного вивчення студентами наукової літератури, нормативного матеріалу. Вона дає можливість поповнювати свої знання, орієнтуватися в стрімкому потоці наукової й політичної інформації, оцінювати суспільні явища й процеси.

Виконання курсової роботи з теорії держави й права повинно допомогти студентам виробити навички логічного аналізу змісту нормативного матеріалу, монографічних робіт, навчальної літератури, розвиває вміння правильно формулювати й розкривати теоретичні положення, сприяє оволодінню правовою термінологією, можливості висловлювати практичні рекомендації, пропозиції, робити самостійні висновки, що має важливе значення для юриста й, в остаточному підсумку, спрямовано на більше глибоке й міцне засвоєння програмного матеріалу.

Курсова робота, крім того, є однією з форм контролю знань із боку викладачів за навчанням студентів, дозволяє перевірити, наскільки є успішною їхня самостійна робота.