Міністерство освіти та науки ,

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра «Технічна теплофізика»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ТЕПЛОТЕХНІКИ

на тему: «Тепловий розрахунок газотурбінної установки»

 

(для студентів фаху

6.050401 «Промислова теплотехніка»)

 

Донецьк, 2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра «Технічна теплофізика»

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З ТЕПЛОТЕХНІКИ

на тему: «Тепловий розрахунок газотурбінної установки»

 

(для студентів фаху

6.050401 «Промислова теплотехніка»)

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри

“Технічна теплофізика”,

протокол № 7 від 25.01.2012

Донецьк, 2012

       Методичні вказівки до виконання курсової роботи з теплотехніки / Волкова О.Г. - Донецьк, 2012.−25 с.

 

У методичних вказівках дані рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Теплотехніка», передбаченої навчальним робочим планом фаху 6.050401 «Промислова теплотехніка». Тема курсової роботи: тепловий розрахунок газотурбінної установки за різними способами підводу тепла у камері згоряння. У курсовій роботі необхідно визначити вплив різних параметрів на ККД, витрату палива та потужність ГТУ з метою обрання відповідного оптимального устаткування. Виконання курсової роботи потребує знань з технічної термодинаміки, розрахунків спалення палива, а також з курсу «Інформатика та програмування».

 

 

Розглянуто та ухвалено на засіданні кафедри “Технічна теплофізика”, протокол № 7 від 25.01.2012

 

 

Рецензент

доц. кафедри

“Промислова теплоенергетика”             В.І.Ілющенко

 

Відповідальний за випуск

старший викладач

кафедри “Технічна теплофізика”           О.Г.Волкова

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП………………………………………………………………………………………..	5
1 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ…………………………………………………………………….	6
2 ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ………………………………………………………	6
3 ЗМІСТ І ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ……	6
3.1 Загальні вимоги………………………………………………………………………….	6
3.2 Складові частини………………………………………………………………………..	7
3.3 Титульний лист………………………………………………………………………….	7
3.4 Завдання на виконання курсової роботи………………………………………………	8
3.5 Реферат…………………………………………………………………………………..	8
3.6 Зміст……………………………………………………………………………………...	9
3.7 Вступ……………………………………………………………………………………..	9
3.8 Основна частина…………………………………………………………………………	9
3.9 Висновки…………………………………………………………………………………	10
3.10 Перелік посилань………………………………………………………………………	10
3.11 Додатки…………………………………………………………………………………	11
4 РОЗРАХУНОК СПАЛЕННЯ ПАЛИВА…………………………………………………..	11
5 ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЦИКЛУ…………………………………………………..	12
5.1 Стан 1…………………………………………………………………………………….	13
5.2 Стан 2…………………………………………………………………………………….	13
5.3 Стан 3…………………………………………………………………………………….	13
5.4 Стан 4…………………………………………………………………………………….	14
6 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТИ ЦИКЛУ ТА ТЕРМІЧНОГО ККД…………………………..	14
7 РОЗРАХУНОК ВИТРАТИ ПАЛИВА……………………………………………………..	15
8 ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ГТУ……………………………………………………...	15
8.1 Теоретична потужність ГТУ……………………………………………………………	15
8.2 Дійсна потужність ГТУ…………………………………………………………………	16
ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………	16
Додаток А − Вихідні дані…………………………………………………………………….	17
Додаток Б − Приклад оформлення листа “РЕФЕРАТ”…………………………………….	18
Додаток В − Приклад оформлення листа “Зміст”………………………………………...	19
Додаток Г − Приклад оформлення титульного листа………………………………………	20
Додаток Д − Приклад оформлення листа «ЗАВДАННЯ»………………………………….	21
Додаток Е − Питома середня масова ізобарна теплоємкість газів………………………...	22
Додаток Ж − Питома середня масова ізохорна теплоємкість газів………………………..	23
Додаток К − Ентальпія газів…………………………..……………………………………...	24
Додаток Л − Об¢ємні теплоємкості газів……………..……………………………………...	25

 

ВСТУП

 

 

       Задача економії енергоресурсів стоїть перед кожною державою світу. У сучасних умовах ця проблема стала найбільш гостро перед Україною у зв¢язку з подорожченням природничого газу, що транспортується з Росії. Уряд України вимагає від теплоенергетиків використання альтернативних джерел енергії та жорсткої економії природничого газу. Але в Україні, єдиній з країн Європи, досить не розроблено програму енергозбереження. Зараз у ЗМІ висвітлюються різноманітні вирішення цієї проблеми у області теплоенергетики, металургії, сільского господарства, обслуговування. Всі вони мають за мету економію природничого газу. У той же час наша країна багата вугіллям, при видобутку якого здобувається супутний газ, горючий склад якого коливається у дуже широкому діапазоні. На 99 % шахт Донецького регіону він викидається у атмосферу. Використання такого джерела енергії дозволило би не тільки опалювати приміщення, а отримувати більш дешеву електроенергію. Одним зі засобів перетворення теплової енергії у електричну є газотурбінні установки (ГТУ). ГТУ працюють за відкритою та закритою схемами. У першому випадку відпрацьовані продукти згоряння на виході із турбіни викидаються у атмосферу. У другому випадку теплота продуктів згоряння використовується для підігріву палива та повітря, що надаються у камеру згоряння. За конструкцією камери згоряння поділяються на ізобарні та ізохорні. З термодинамічної точки зору, останні є більш економічними, не дивлячись на те, що вони більш складні у обслуговуванні і діють періодично. Для безперервної дії газової турбіни встановлюється декілька паралельно підключених камер згоряння. ГТУ, як правило, низької потужності. Тому для використання здобутого супутного газу слід встановлювати декілька ГТУ, що можна розмістити на невеликій ділянці теріторії здобуваючого стовбуру шахти.

       Використання супутнього газу є відповіддю на потребу часу. Як відомо, енергоносії є левою часткою у собівартості видобуваємого вугілля. Це надасть можливості значно покращіти економічний стан України.

       Курсова робота має за мету навчити майбутніх спеціалістів-теплотехників розраховувати теплосилові установки, використовуючи існуючі енергоносії.

 

1 ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

 

Мета курсової роботи: дослідження впливу різних параметрів на ККД, витрату палива та потужність теоретичного та дійсного циклу газотурбінної установки (ГТУ).

Задача курсової роботи – визначення: параметрів циклу в усіх станах; кількості теплоти циклу; витрати палива, потужності ГТУ з урахуванням теплоємкості робочого тіла.

 

2 ЗАВДАННЯ НА ПРОЕКТУВАННЯ

 

Завдання на проектування видається керівником роботи, містить необхідні вихідні дані. Вихідні дані наведені в додатку А.

       Параметри робочого тіла в початковому стані (крапка 1):

P₁ – абсолютний тиск, бар; V₁ – початковий об’єм, м³; T₁ – абсолютна температура, К.

       Характеристики циклу:

k – показник адіабати, k = 1,4;    b − ступінь підвищення тиску в компресорі; r − ступінь попереднього розширення робочого тіла в камері ізобарного згоряння; l − ступінь підвищення тиску в камері ізохорного згоряння. h^т_oi, h^к_oi − відносний внутрішній ККД турбіни та компресора відповідно.

       Паливо − природничий газ, сухий склад якого містить, %: СН₄, N₂, О₂. Вологість газу W = 15 г/м³, температура палива t_т = 20°С.

       Для спалення палива використовується атмосферне повітря зі змістом кисню О₂=21%. Коефіцієнт витрати повітря при спаленні палива у камері згоряння a.

 

РОЗРАХУНОК СПАЛЕННЯ ПАЛИВА

 

 

Заданий склад палива є сухим. Перерахунок на вологий склад робиться за формулою:

 

. Позначимо . Вміст вологи, %: .  Тоді СН_4вл = n_т × СН_4сух і т.д. S = 100%.

       Нижча теплота згоряння робочого палива: , кДж/м³.

Густина палива, кг/м³: .

 

Визначення складу та густини вологого повітря. Сухе повітря містить 21% О₂ та    79% N₂. Приймаємо температуру холодного повітря 20°С; при цьому вологість складає            d_в = 18,9 г/м³. Коефіцієнт перерахунку на вологий склад: . Склад та густина вологого повітря визначаються аналогічно перерахунку палива.

       Теоретичний об¢єм вологого повітря, необхідний для спалювання 1 м³ палива, м³/м³:

 

,

 

       де к_в=N₂/O₂=79/21=3,762.

       Дійсна витрата вологого повітря , м³/м³.

       Визначення витрати та складу продуктів згоряння. При повному згорянні палива (a>1) об¢єм продуктів згоряння: , м³/м³.

Об¢єм вуглекислого газу у продуктах згоряння: , м³/м³.

Об¢єм азоту:                      , м³/м³.

Об¢єм кисню:                    , м³/м³.

Об¢єм водяної пари:         , м³/м³.

       Склад продуктів згоряння, %:  і т.д. S = 100%. Густина продуктів згоряння:                      , кг/м³.

 

       Для перевірки правильності розрахунку спалення палива необхідне скласти матеріальний баланс.

       а) приходні статті балансу, кг:

маса палива m_т=r_т×V_т;      V_т = 1 м³;

маса повітря m_в=r_в×L_д.

приходна маса m_прих= m_т+ m_в

       б) витратні статті балансу, кг:

маса продуктів згоряння m_д=r_д×V_д.;

витратна маса m_расх= m_д.

       в) нев¢язання матеріального балансу:

 

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ЦИКЛУ

 

 

       Цикл ГТУ складається з наступних процесів: стискування повітря у компресорі (1−2), підведення теплоти (ізобарного чи ізохорного) у камері згоряння (2−3), адіабатного розширення продуктів згоряння у газовій турбіні (3−4) та ізобарного відведення теплоти (4−1) у навколишнє середовище. Цикл ГТУ з ізобарним та ізохорним підведенням теплоти зображено на рисунку 5.1 а, б відповідно. Параметри всіх станів визначаються окремо для кожного виду підведення теплоти. Побудова кривих ліній процесів у PV – і TS – координатах здійснюється по трьох проміжних крапках. PV – і TS – діаграми ідеального циклу ГТУ необхідно привести у пояснювальній записці до курсової роботи.

 

 

Рисунок 5.1 – Цикл ГТУ за ізобарним (а) та ізохорним (б) підведенням теплоти

 

5.1 Стан 1

 

       Параметри робочого тіла в початковому стані P₁, V₁, T₁ задані у вихідних даних. Газова постійна повітря R= 287 Дж/(кг×К).

Маса повітря, що надходить у компресор: , кг.

Ентропія, Дж/К, повітря у стані 1 визначається вираженням:

 

 

де =1,005 кДж/(кг×К) − питома середня масова ізобарна теплоємкість вологого повітря (див. розділ 4) у діапазоні температур від 0 до t₁,°С (додаток Е).

Для визначення теплоємкостей та ентальпій варто використовувати метод лінійної інтерполяції.

 

5.2 Стан 2

 

       У курсовій роботі необхідно обрати кращій з двох запропонованих компресорів для стискування повітря. З цією метою треба виконати розрахунок адіабатного стискування повітря (процес 1−2) для обох компресорів, що відрізняються ступенем стискування (b_н, b_к).

Тиск повітря наприкінці процесу , бар. Об’єм стиснутого повітря , м³. Температура повітря , К (°С). При адіабатному стиску , Дж/К.

 

5.3 Стан 3

 

       Підведення теплоти в процесі 2−3 може здійснюватися по ізобарі або ізохорі (у відповідності із завданням до курсової роботи).

При розрахунку параметрів станів 3 і 4 необхідно враховувати параметри стану 2 при b_н та b_к. Щоб уникнути помилок, пов’язаних із похибкою розрахунків, параметри станів 3 і 4 варто висловити через вихідні дані, тобто через параметри стану 1.

       а) Ізобарне підведення теплоти:

, бар; =r V₁/ , м³; Т₃=r×Т₂= r×Т₁× , К (°С);

,

       де М_д − маса продуктів згоряння у камері згоряння, кг.         М_д= m_д×V_т;

V_т − об¢єм продуктів згоряння, м³.         V_т=М_в/m_в;

М_в − маса повітря, кг (п. 5.1);

m_д, m_в − маса продуктів згоряння та повітря відповідно, м³/м³ (визначені при розрахунку спалення палива у розділі 4);

 − середня масова ізобарна теплоємкість продуктів згоряння, визначена для двох діапазонів температур: t_2н − t_3н та t_2к − t_3к, кДж/(кг×К) (додаток Е).

 

= ,

 

,  − середні масові ізобарні теплоємкості продуктів згоряння, визначені при відповідних температурах (t_2н, t_3н, t_2к, t_3к), кДж/(кг×К) (додаток Е) з урахуванням складу продуктів згоряння:

 

= .

 

       б) Ізохорне підведення теплоти:

; = V₁/ , м³;  =l×Т₁× , К (°С);

,

 

де  − питома середня масова ізохорна теплоємкість продуктів згоряння, визначена для двох діапазонів температур: t_2н − t_3н та t_2к − t_3к, кДж/(кг×К) (додаток Ж).

 

= ,

 

,  − середні масові ізохорні теплоємкості продуктів згоряння, визначені при відповідних температурах (t_2н, t_3н, t_2к, t_3к), кДж/(кг×К) (додаток Ж) з урахуванням складу продуктів згоряння:

 

= ,

 

5.4 Стан 4

 

Процес 3 – 4 –адіабатне розширення продуктів згоряння в газовій турбіні.

, бар; , м³; , К (°С);    S_4н= S_3н;     S_4к= S_3к.

       а) Ізобарне підведення теплоти:

 

Р₃=b×Р₁; ; = V₁×r; Т₃=r×Т₁× ; =Т₁×r.

 

       б) Ізохорне підведення теплоти:

 

Р₃=l×b×Р₁, бар;       , м³; = V₁×l^1/к, м³;         ;

= Т₁×l^1/к, К (°С).

 

       Після розрахунку параметрів станів для двох запропонованих компресорів варто представити цикли ГТУ у РV − і ТS − координатах.

 

 

Додаток А

Вихідні дані

 

 

У компресорі відбувається адіабатний стиск повітря (k=1,4; R=287 Дж/(кг×К) з початковим тиском Р₁=1 бар та температурою T₁=300 K. Вміст кисню у сухому повітрі О₂=21%. Паливо: природничій газ із вологістю W=15 г/м³ та температурою t_т=20°С.

       Умовні позначення:

V₁ − об¢єм повітря поперед стискуванням у компресорі, м³;

b_н, b_к − ступінь стискування повітря для двох компресорів;

r − ступінь попереднього розшерення робочого тіла у камері ізобарного згоряння;

l − ступінь підвищення тиску в камері ізохорного згоряння;

,  − відносні внутрішні ККД турбіни та компресора відповідно;

a − коефіцієнт витрати повітря;

СН₄, N₂, О₂ − об¢ємний склад палива.

 

№ варі-анта	V1, м^3	bн	bк	r	l			Склад палива, %			a
								СН4	N2	О2
1	35	5	10	2	-	0,85	0,76	97,5	2	0,5	1,2
2	70	3	11	3	-	0,86	0,77	97	2	1	1,15
3	45	4	11	4	-	0,87	0,78	98	1,5	0,5	1,1
4	50	5	12	2	-	0,88	0,79	98,5	1	0,5	1,05
5	38	6	13	3	-	0,89	0,8	99	0,5	0,5	1,2
6	30	7	14	4	-	0,85	0,81	97,5	0,5	2	1,05
7	27	3	10	3	-	0,86	0,82	97	1	2	1,1
8	22	2	9	4	-	0,87	0,83	98	1,5	0,5	1,05
9	36	4	11	2	-	0,88	0,84	98	0,5	1,5	1,2
10	28	5	12	4	-	0,89	0,85	99	0,6	0,4	1,1
11	35	5	10	-	2	0,85	0,76	97,5	2	0,5	1,2
12	70	3	11	-	2,5	0,86	0,77	97	2	1	1,15
13	45	4	11	-	2	0,87	0,78	98	1,5	0,5	1,1
14	50	5	12	-	2,4	0,88	0,79	98,5	1	0,5	1,05
15	38	6	13	-	3	0,89	0,8	99	0,5	0,5	1,2
16	30	7	14	-	2,3	0,85	0,81	97,5	0,5	2	1,05
17	27	3	10	-	2	0,86	0,82	97	1	2	1,1
18	22	2	9	-	2,6	0,87	0,83	98	1,5	0,5	1,05
19	36	4	11	-	3	0,88	0,84	98	0,5	1,5	1,2
20	28	5	12	-	2	0,89	0,85	99	0,6	0,4	1,1
21	40	6	14	-	2,7	0,9	0,75	97,5	0,5	2	1,15
22	42	4	10	-	2,8	0,85	0,8	97	1	2	1,15
23	44	2	8	3	-	0,86	0,77	97	2	1	1,15
24	46	3	9	4	-	0,87	0,78	98	1,5	0,5	1,10
25	48	5	11	2	-	0,88	0,79	98,5	1	0,5	1,05
26	37	7	12	3	-	0,89	0,8	99	0,5	0,5	1,20
27	39	8	13	4	-	0,85	0,81	97,5	0,5	2	1,15
28	25	6	12	3	-	0,86	0,82	97	1	2	1,10
29	23	4	9	4	-	0,87	0,83	98	1,5	0,5	1,20
30	32	2	10	2	-	0,88	0,84	98	0,5	1,5	1,05

 

Номер варіанту визначає викладач.

Додаток Б

  Приклад оформлення листа “РЕФЕРАТ”

Додаток В

Приклад оформлення листа “Зміст”

 

Додаток Г

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ»

 

                                                                                                                   Кафедра

                                                                                                        “Технічна теплофізика”

 

  «ТЕПЛОВИЙ РОЗРАХУНОК

             ГАЗОТУРБІННОЇ УСТАНОВКИ»

 

ПОЯСНЮВАЛЬНАЯ ЗАПИСКА

Д 050401.49.06.816 КР

 

                           Розробив

                          ст. гр. ПТТ10 _________________________________А.Г.Кліменко

                                                                                                         ^{(підпис)                            (дата)}

                          Керівник

                          ст. викладач __________________________________О.Г.Волкова

                                                                   ^{(підпис)                           (дата)}

20 12

 

Додаток Д

Дисципліна «Теплотехніка»

Спеціальність Промислова теплотехніка

Курс 2 Група ПТТ10 Семестр 4

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу студента

Кліменко Андрія Генадійовича

 

1. Тема роботи              Тепловий розрахунок газотурбінної установки

2. Строк здачі студентом закінченної роботи      17.05.2012

3. Вихідні дані до роботи (варіант № 9) наведені у таблиці.

У компресорі відбувається адіабатний стиск повітря (k=1,4; R=287 Дж/(кг×К) з початковим тиском Р₁=1 бар та температурою T₁=300 K. Вміст кисню у сухому повітрі О₂=21%. Паливо: природничій газ із вологістю W=15 г/м³ та температурою t_т=20°С.

Таблиця − Вихідні дані

№ варі- анта	V1, м^3	bн	bк	r	l			Склад палива, %			a
								СН4	N2	О2
9	36	4	11	2	-	0,88	0,84	98	0,5	1,5	1,2

 

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які підлягають розробці):

           4.1 розрахунок спалення палива;

           4.2 визначення параметрів циклу;

           4.3 визначення теплоти циклу та термічного ККД;

           4.4 розрахунок витрати палива;

           4.5 визначення потужності ГТУ.

5. Дата видачі завдання 14.02.2012.

 

 

Додаток Е

Питомі середні ізобарні масові C_pm теплоємкості газів, кДж(кг×К) [1, с. 317]

 

t,^оC	O2	N2	H2	CO	CO2	H2O	сухе повітря
0	0,915	1,039	14,195	1,040	0,815	1,859	1,004
100	0,923	1,040	14,353	1,042	0,866	1,873	1,006
200	0,935	1,044	14,421	1,046	0,910	1,894	1,012
300	0,950	1,049	14,446	1,054	0,949	1,919	1,019
400	0,965	1,057	14,477	1,063	0,983	1,948	1,028
500	0,979	1,066	14,509	1,075	1,013	1,978	1,039
600	0,993	1,076	14,542	1,086	1,040	2,009	1,050
700	1,005	1,087	14,587	1,098	1,064	2,042	1,060
800	1,016	1,097	14,641	1,109	1,085	2,075	1,071
900	1,026	1,108	14,706	1,120	1,104	2,110	1,082
1000	1,035	1,118	14,776	1,130	1,122	2,144	1,091
1100	1,043	1,127	14,853	1,140	1,138	2,177	1,100
1200	1,051	1,136	14,934	1,149	1,153	2,211	1,108
1300	1,058	1,145	15,023	1,158	1,166	2,243	1,117
1400	1,065	1,153	15,113	1,166	1,178	2,274	1,124
1500	1,071	1,160	15,202	1,173	1,190	2,305	1,131
1600	1,077	1,163	15,294	1,180	1,200	2,335	1,138
1700	1,083	1,174	15,383	1,186	1,209	2,363	1,144
1800	1,089	1,180	15,472	1,192	1,218	2,391	1,150
1900	1,094	1,186	15,561	1,198	1,226	2,417	1,156
2000	1,099	1,191	15,649	1,203	1,233	2,442	1,161
2100	1,104	1,197	15,736	1,208	1,240	2,466	1,166
2200	1,109	1,201	15,819	1,213	1,247	2,490	1,171
2300	1,114	1,206	15,902	1,218	1,253	2,512	1,176
2400	1,118	1,210	15,983	1,222	1,259	2,533	1,180
2500	1,123	1,214	16,064	1,226	1,264	2,554	1,185
2600	1,127	1,216	16,141	1,231	1,271	2,574	1,189
2700	1,131	1,222	16,215	1,235	1,275	2,594	1,193
2800	1,135	1,226	16,291	1,238	1,284	2,612	1,197
2900	1,139	1,231	16,360	1,242	1,288	2,630	1,201
3000	1,143	1,235	16,441	1,245	1,292	-	1,206

 

Додаток Ж

Питомі середні масові ізохорні C_vm теплоємкості газів кДж/(кг×К) [1, с. 318]

 

t,^оC	O2	N2	H2	CO	CO2	H2O	сухе повітря
0	0,655	0,742	10,071	0,743	0,626	1,398	0,716
100	0,663	0,743	10,228	0,745	0,677	1,411	0,719
200	0,675	0,746	10,297	0,749	0,721	1,432	0,724
300	0,690	0,752	10,322	0,757	0,760	1,457	0,732
400	0,705	0,760	10,353	0,767	0,794	1,486	0,742
500	0,719	0,769	10,384	0,778	0,824	1,516	0,752
600	0,733	0,779	10,417	0,789	0,851	1,547	0,762
700	0,745	0,790	10,463	0,801	0,875	1,580	0,773
800	0,756	0,800	10,517	0,812	0,896	1,614	0,784
900	0,766	0,811	10,581	0,823	0,916	1,648	0,794
1000	0,775	0,821	10,652	0,834	0,933	1,682	0,804
1100	0,783	0,830	10,727	0,843	0,950	1,716	0,813
1200	0,791	0,840	10,809	0,857	0,964	1,749	0,822
1300	0,798	0,848	10,899	0,861	0,977	1,782	0,829
1400	0,805	0,856	10,988	0,869	0,989	1,813	0,837
1500	0,811	0,863	11,077	0,876	1,001	1,843	0,844
1600	0,817	0,870	11,169	0,883	1,011	1,873	0,851
1700	0,823	0,877	11,258	0,889	1,020	1,902	0,857
1800	0,829	0,883	11,347	0,896	1,029	1,929	0,863
1900	0,834	0,889	11,437	0,901	1,037	1,955	0,869
2000	0,839	0,894	11,524	0,906	1,045	1,980	0,874
2100	0,844	0,900	11,611	0,912	1,052	2,005	0,879
2200	0,849	0,905	11,694	0,916	1,058	2,028	0,884
2300	0,854	0,909	11,798	0,921	1,064	2,050	0,889
2400	0,858	0,914	11,858	0,925	1,070	2,072	0,893
2500	0,863	0,918	11,937	0,929	1,075	2,093	0,897
2600	0,868	0,920	12,016	0,931	1,080	2,113	0,900
2700	0,872	0,923	12,091	0,934	1,084	2,132	0,903
2800	0,875	0,926	12,129	0,936	1,089	2,151	0,906
2900	0,878	0,929	12,181	0,939	1,093	2,168	0,908
3000	0,881	0,931	12,236	0,941	1,097		0,911

 

 

Додаток К

Ентальпія газів h, кДж/м³ [2, с. 25]