Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Міністерство освіти і науки УкраїниСтр 1 из 12Следующая ⇒
Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет Імені В. Гнатюка
Факультет підготовки вчителів початкових класів Кафедра фізичного виховання
Дипломна робота ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕННЯ ЗОРУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Роботу виконала: студентка заочного відділу навчання С.І. Стефанишин Науковий керівник: асистент магістр з фізичного виховання і спорту А.В. Степанко
Тернопіль – 2009 Зміст: Вступ Розділ І. Сучасний стан проблеми профілактики порушень зору 1.1 Стан зору школярів в даний час і його взаємозв’язок з рівнем їх фізичного розвитку, поставою та фізичною підготовленістю 1.2 Анатомо-фізіологічна характеристика зорового аналізатора. Будова, функції, оцінка і види порушення зору 1.3 Аналіз методик профілактики порушень зору Висновки до 1 розділу Розділ II. Завдання, методи та організація дослідження 2.1 Завдання дослідження 2.2 Методи дослідження 2.3 Організація дослідження Розділ III. Аналіз стану зору і фізичного стану молодших школярів 3.1 Стан зору учнів молодшого шкільного віку 3.2 Рівень фізичного розвитку молодших школярів і його взаємозв’язок із станом зору Висновок до 3 розділу РОЗДІЛ IV. Теоретичне і експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання 4.1 Теоретичне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів 4.2 Програма профілактики порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання 4.3 Експериментальне обґрунтування змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів Висновки Література Вступ
Актуальність. Життя людини – постійна і активна взаємодія з навколишнім середовищем, яка неможлива без складних і досконалих органів відчуття, найважливішим з яких є зір. Встановлено, що 95% інформації про зовнішній світ ми отримуємо завдяки зору [9]. В даний час різке скорочення рухової активності сучасних школярів і збільшення зорових навантажень призвели до серйозних захворювань і порушень зору [13]. Сьогодні більше 50% сучасних школярів страждає короткозорістю, зростають і вікові зміни очей, що призводить до далекозорості. Причому, тривожна тенденція збільшення порушень зору в даний час не тільки не зменшується, але й не стабілізується [9].
Аналіз науково-методичної літератури, що стосується проблеми профілактики порушень зору показав, що достатньо глибоко вивчені причини виникнення зорових розладів, розроблені шляхи їх попередження і корекції [42, 190] при дотриманні основ гігієни, режиму дня, правильного харчування, оздоровлення і загартування організму [27], розроблена система фізичного виховання школярів, які погано бачать [53]. Проте до теперішнього часу не існує педагогічних програм, спрямованих на попередження порушень зору школярів в режимі навчального дня, де зорове навантаження особливо велике. Спостерігається відсутність профілактики порушень зору в чинних програмах з фізичного виховання, що проявляється у недотриманні гігієнічних вимог в процесі навчання школярів в сучасних загальноосвітніх установах, в умовах постійно зростаючих зорових навантажень [27]. Враховуючи вищесказане, розробка програми профілактики порушень зору засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності і введення її у режим навчального дня молодших школярів є надзвичайно актуальним. Об’єкт дослідження - фізкультурно-оздоровча діяльність учнів молодшого шкільного віку. Предмет дослідження - профілактика порушень зору в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів. Мета дослідження: Визначити зміст і технологію попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання. Гіпотеза дослідження. У дослідженні висунуто припущення, що розробка декількох експериментальних програм з попередження порушень зору засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності в режимі навчального дня молодших школярів та подальший їх порівняльний аналіз дозволить визначити оптимальний зміст і розробити технологію попередження порушень зору у молодших школярів. Висновки до 1 розділу Аналіз науково-методичної літератури показав, що проблема профілактики порушень зору в даний час є актуальною.
Встановлено, що порушення зору частіше виникають унаслідок недостатньої тренованості, внаслідок слабкості очних м’язів, відповідальних за узгоджені рухи, фокусування зображень на сітчасту оболонку ока. Саме від сили, або слабкості очних м’язів залежить гострота зору, тому їх необхідно тренувати, щоб попередити виникнення порушень зору. Дуже важливо дотримуватись гігієнічних вимог, займатися оздоровленням і загартовуванням організму, щоб зберегти зір. В даний час існують різні методи корекції порушень зору - це застосування окулярів, контактних лінз, лікування лазером, хірургічні втручання, що вимагає великих матеріальних витрат, і зір при цьому якщо і поліпшується, то не на довго. Встановлено, що окуляри допомагають людині бачити, але стан зору при цьому не поліпшується, а навпаки, відбувається поступове зниження гостроти зору, і силу лінз доводиться збільшувати. Носіння окулярів приводить до атрофії очних м’язів, подібно до того, як ходіння на милицях приводить до ослаблення м’язів кінцівок. В даний час наука довела ефективність методів збереження і поліпшення зору без хірургічного втручання і допомоги окулярів - це методика зорових тренувань, розроблених А.І.Дашевським, Е.С.Аветісовим, Ю.А. Утехіним, методи йоги і точкового масажу. Кожна методика характеризується певною спрямованістю дії на орган зору. Аналіз існуючих методик збереження і поліпшення зору показав, що вправи, що рекомендуються, підрозділяються на наступні групи: 1. Релаксаційні вправи, спрямовані на зняття зорової втоми і відновлення працездатності (точковий масаж, пальмінг за методикою Бейтса, моргання, повороти, соляризація та ін.). 2. Спеціальні тренувальні вправи, спрямовані на зміцнення навколоочних м’язів (повороти очей по вертикальних, горизонтальних, діагональних траєкторіях, по колу з використанням допоміжних предметів, тренажерів). 3. Спеціальні тренувальні вправи для зміцнення апарату акомодації ока (вправи «Мітка на склі», за методикою Е.С. Аветісова, використання нерухомих і рухомих об’єктів, тренажерів). Існують й інші методики, які дають позитивні результати у відновленні зору, але для цього потрібне спеціальне устаткування, складна апаратура, конструювання шкільних меблів, вони дорогі, що для більшості шкіл недоступні. Використання спеціальних тренувальних вправ для збереження і відновлення зору доступно кожному, в будь-якому віці, незалежно від ступеня порушень зору, не вимагає матеріальних витрат і найефективніше при дотриманні загальнопедагогічних принципів. Не дивлячись на наявність різноманітних методик збереження і поліпшення зору, матеріал з профілактики порушень зору відсутній в нині чинних програмах і навчальних посібниках з фізичного виховання. Спостерігається відсутність профілактичних заходів в режимі навчального дня школярів, де зорове навантаження особливо велике, що є недотриманням гігієнічних вимог до умов навчання учнів в сучасних загальноосвітніх установах. Використовуючи відомі методи збереження і відновлення зору, нами розроблені програми профілактики порушень зору для учнів молодшого шкільного віку, які в комплексі фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня дозволили б зупинити процес прогресу порушень зору на сучасному етапі.
Завдання дослідження Відповідно до мети дослідження були поставлені наступні завдання: 1. Визначити динаміку порушень зору в учнів загальноосвітньої школи. 2. Визначити стан зору у молодших школярів. 3. Визначити рівень фізичного розвитку і його взаємозв’язок зі станом зору молодших школярів. 4. Теоретично і експериментально обґрунтувати зміст і розробити технологію попередження порушень зору у молодших школярів засобами фізкультурно-оздоровчої діяльності.
Методи дослідження Для вирішення поставлених завдань в дослідженні були використані наступні методи: 1. Аналіз і узагальнення літературних джерел. 2. Методика визначення гостроти зору. 3. Антропометричні вимірювання. 4. Тестування рівня фізичної підготовленості. 5. Методи визначення стану постави. 6. Педагогічний експеримент. 7. Методи математичної статистики. Для обґрунтування завдань і вибору методів дослідження вивчалась література з наступних галузей знань: теорії і методики фізичного виховання, педагогіки, психології, анатомії, фізіології, математичної статистики. Зроблений аналіз літератури з проблеми шкільної медицини з розділу охорони зору учнів. Методика визначення гостроти зору. Стан зору молодших школярів визначався за загальноприйнятою методикою. Як основний показник при визначенні стану зору використовувалася гострота зору. Гострота зору молодших школярів визначалася за спеціальними таблицями: Орлової, Сивцева, Новікова (додаток 1). На початку навчального року ще не всі першокласники добре знали букви, тому при їх обстеженні застосовувалася таблиця Орлової, на якій зображені десять знайомих дітям предметів: зірка, гриб, літак та інші. Величина зображень предметів, розташованих горизонтальними рядами, зменшується зверху вниз. На таблиці зліва по вертикалі для кожного рядка вказана дистанція, чітке бачення з якою відповідає гостроті зору, рівній одній одиниці. Для верхнього рядка вона складає 5,0 м для нижньої - 2,5 м. Праворуч від кожного рядка вказана гострота зору. Для верхнього рядка це 0,1 одиниць, для самої нижньої - 2,0 одиниць. Для визначення гостроти зору піддослідний з відстані 5 метрів розглядають по черзі рядки, починаючи з верхнього. Показником гостроти зору вважається рядок з найменшим за розміром зображенням, яке може побачити піддослідний.
Для визначення гостроти зору в других і третіх класах використовувалася таблиця Сивцева, на якій замість предметів зображені букви різного розміру, і таблиця Новікова із зображенням кілець з розривом в різних місцях. Для отримання точних показників гостроти зору виконувалося декілька простих, але обов’язкових умов. По-перше, таблиця знаходилася в просторому приміщенні, освітленому лампою з прозорого скла потужністю 40 ватів. Висота закріплення таблиці залежала від росту обстежуваних, при цьому рівень очей знаходився дещо нижче за середину таблиці. По-друге, досліджуваний сидів на стільці на відстані 5 метрів від таблиці. При цьому потрібно було стежити, щоб учні голову і тулуб тримали прямо і не примружували ока. Окуляри під час визначення гостроти зору знімалися. По-третє, вчитель стояв біля таблиці так, щоб не закривати падаюче на неї світло, показуючи всі знаки в одному рядку. Кінець указки фіксувався біля знаку, який показувався. Експозиція на екрані не перевищувала 2-3 секунд. По-четверте, при визначенні монокулярної гостроти очі по черзі прикривалися щитком білого кольору. Якщо досліджуваний читав всі знаки, то зір його вважався нормальним, і результат обстеження фіксувався в протоколі. Діти, що не прочитали всі знаки, за нашими рекомендаціями підлягали обстеженню у окуліста. Антропометричні вимірювання. Для обстеження піддослідних ми дотримувалися загальноприйнятої методики антропометричних вимірювань [39]. Обстеження передбачало вимірювання довжини і маси тіла. Тестування рівня фізичної підготовленості. Рівень фізичної підготовленості визначався за такими тестами: 1. Біг на 30 метрів (швидкісні здібності). 2.Стрибок у довжину з місця (швидкісно-силові здібності). 3. Підтягування на високій перекладині з положення вису (хлопчики) і на низькій перекладині з положення вису лежачи (дівчатка) (силові здібності). 4. 6-хвилинний біг (витривалість). 5. Нахил вперед з положення сидячи (гнучкість). Отримані в ході обстеження результати фізичної підготовленості молодших школярів були зіставлені з середніми віковими нормами фізичного розвитку і рухових здібностей [48]. Методи визначення стану постави. Постава молодших школярів визначалася у фронтальній і сагітальній площині. Для визначення стану постави у фронтальній площині проводилося вимірювання ромба Мошкова [44]. На спині дитини позначалися наступні точки: 1) остистий відросток VII шийного хребця; 2) точки нижніх кутів лопаток; 3) остистий відросток V поперекового хребця. Сантиметровою стрічкою проводилося вимірювання між 1-2, 2-3 точками з кожного боку. При різниці 0,5 см і більше постава визначалася як асиметрична. Для визначення стану постави в сагітальній площині проводилися вимірювання фізіологічних вигинів хребетного стовпа за допомогою гоніометричної методики В.А. Гамбурцева [16]. При цьому вимірювалися наступні кути: а/ γ – який відображав верхньогрудний відділ хребта; б/β- який відображав попереково-нижньогрудний відділ хребта;
в/ α - який відображав кут нахилу стегна до вертикалі; г/ χ - кут нахилу тазу до горизонталі. Згідно з цією методикою, за цими показниками визначався стан постави молодших школярів [16]. Педагогічний експеримент. Для перевірки висунутої гіпотези був проведений педагогічний експеримент, мета якого полягала у визначенні змісту і технології попередження порушень зору у молодших школярів в режимі навчального дня засобами фізичного виховання. Для цього була розроблена експериментальна програма яка складалась з трьох частин: I експериментальна програма „Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики”; II експериментальна програма „Попередження порушень зору з використанням окорухової гімнастики у поєднанні з вправами на зміцнення постави”; III експериментальна програма „Попередження порушень зору з використанням точкового масажу і гімнастики-йоги для очей”. Методи математичної статистики. Для обробки результатів дослідження були використані загальноприйняті методи математичної статистики [10, 30, 39]. Отримані дані були оброблені за допомогою Microsoft Office Еxcel. Для кожного з досліджуваних показників розраховувалися середні значення, середньоквадратичні відхилення. Оцінка достовірності відмінностей середніх значень показників, визначалася за t - критерієм Ст’юдента при 5% рівні значущості.
Організація дослідження Дослідження проводилося на базі ЗНЗ І-ІІ ступенів – ДНЗ села Горпинь Львівської області Кам’янака-Бузького району. Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі (вересень-листопад 2008 рр.) аналізувалося питання процесу фізичного виховання в загальноосвітній школі, зокрема фізкультурно-оздоровча діяльність учнів молодшого шкільного віку, проведений аналіз стану зору учнів і видів його порушень. Вивчалась література з функціонування зорової сенсорної системи і методи її дослідження. Особливе місце займало вивчення особливостей дитячої короткозорості, способів її профілактики і корекції. Підбиралися методи дослідження. Другий етап дослідження (грудень 2008 р.) полягав у: - обґрунтуванні змісту програми з профілактики порушення зору молодших школярів на основі аналізу літератури та отриманих даних; - розробці трьох експериментальних програм з профілактики порушень зору молодших школярів. Для вирішення поставлених завдань був проведений педагогічний експеримент впродовж січня - квітня 2009 рр. На початку навчального року був визначений початковий рівень зору і фізичного стану учнів молодшого шкільного віку. Кількість учнів, з урахуванням віку і статі представлено в табл. 1. Таблиця 1 Дані про учнів молодших класів, які взяли участь у педагогічному експерименті (кількість учнів) Стать |
Перший клас |
Другий клас |
Третій клас |
Четвертий клас | ||||||||||||
| 1 а | 1 б | 2 а | 2 б | 3 а | 3 б | 4 а | 4 б | ||||||||||
| Хлопці | 23 | 12 | 13 | 11 | 17 | 17 | 11 | 11 | |||||||||
| Дівчатка | 6 | 16 | 8 | 14 | 9 | 9 | 11 | 11 | |||||||||
| Усього разом | 29 | 28 | 21 | 25 | 26 | 26 | 22 | 22 | |||||||||
Зі 199 обстежених було сформовано одну експериментальну (ЕГ) і одну контрольну (КГ) групу. Дані про склад груп представлені в таблиці 2.
Таблиця 2
| Стать |
Групи | |||||||
|
Експериментальна (ЕГ) |
Контрольна (КГ) | |||||||
| 1а | 2а | 3а | 4а | 1б | 2б | 3б | 4б | |
| Хлопці | 23 | 13 | 17 | 11 | 12 | 11 | 17 | 11 |
| Дівчатка | 6 | 8 | 9 | 11 | 16 | 14 | 9 | 11 |
| Усього в класі | 29 | 21 | 26 | 22 | 28 | 25 | 26 | 22 |
| Усього в групі | 98 |
101 | ||||||
Учні експериментальної і контрольної груп мали однаковий стан зору, за винятком дівчаток ЕГ. При статистичному аналізі показників гостроти зору достовірних відмінностей виявлено не було.
У режим навчального дня експериментальної групи, згідно наявним інструктивно-методичним рекомендаціям [17], з метою профілактики втоми, порушення постави і зору була введена оздоровча гімнастика.
Учні контрольної групи гімнастику на уроках не виконували. Відповідно для ЕГ були розроблені експериментальні програми з профілактики порушень зору в молодших школярів у режимі навчального дня.
Гімнастика в режимі навчального дня, проводилася вчителями початкових класів. Заздалегідь для вчителів були організовані теоретичні і практичні тренінги (додаток 2), де нами був поданий докладний інструктаж з методики проведення гімнастики на уроках читання, письма і математики, технології її виконання, а також про застосування тренажерів, що використовувались в плані уроку, спільно з вирішенням певних дидактичних завдань.
Після визначення початкового рівня зору вчителі повинні були розмістити учнів за вказівкою лікаря на максимально зручну для кожного учня відстань від шкільної дошки з урахуванням типології порушень зору, щодня проводити окорухову гімнастику в режимі навчального дня, дотримуватись гігієнічних вимог відповідно умов навчання.
На третьому етапі дослідження (травень 2009) була проведена оцінка ефективності розроблених програм з профілактики порушень зору.
Оцінка ефективності розробленої програми визначалася нами, по-перше, за зміною кількісних показників гостроти зору в експериментальній групі в порівнянні з контрольною до і після педагогічного експерименту, по-друге, за порівнянням змін в рівні зору в експериментальних групах до і після педагогічного експерименту. Обстеження стану зору проводилося на початку, в середині і в кінці навчального року.
Класи
(n)
Стан зору (n)
Рівень фізичної підготовки
І
(57)
ІІ
(46)
ІІІ (52)
IV
(44)
Аналіз рівня фізичної підготовленості в перших класах показав, що в групі учнів з нормальною гостротою зору високий рівень має дуже мала кількість дітей (6%), переважають учні з середнім (28%) та вище середнього рівнями (53%), нижче середнього (13%) діти з низьким рівнем відсутні. Тоді як в групі учнів із зниженою гостротою зору високий рівень мають 3%, вище середнього - 34%, середній - 27%, нижче середнього 20% і з низьким - 16% учнів.
Таким чином, порівняльний аналіз показав, що в групі з нормальною гостротою зору частіше зустрічаються учні з вище середнім та середнім рівнем фізичної підготовленості, а в групі із зниженою гостротою зору достовірно частіше - з нижче середнім і низьким рівнем фізичної підготовленості.
У других класах в групі з нормальною гостротою зору 7% учнів мають високий рівень фізичної підготовленості, вище середнього - 50%, 25% - середній, учні з рівнем фізичної підготовленості нижче середнього - 15%, а з низьким - 3%.
У групі із зниженою гостротою зору високий рівень мають 4%, вище середнього - 31%, середній - 30%, нижче середнього - 25%, низький - 10%. Так само, як і в перших, в других класах в групі з нормальною гостротою зору більше дітей з рівнем фізичної підготовленості вище середнього і середнім. У групі учнів із зниженою гостротою зору виявлена більша кількість дітей із середнім, нижче середнього та низьким. Виявлені між досліджуваними групами відмінності достовірні.
У третіх класах в групі з нормальною гостротою зору високий рівень мають 11%, вище середнього - 49%, середній - 31%, нижче середнього - 9%, а з низьким рівнем учнів даної групи не було.
У групі учнів із зниженою гостротою зору високий рівень мають 5%, вище середнього - 27%, середній - 36%, нижче середнього - 27%, низький - 15%.
У четвертих класах в групі з нормальною гостротою зору 9% учнів мають високий рівень фізичної підготовленості, вище середнього - 40%, 34% - середній, учні з рівнем фізичної підготовленості нижче середнього - 12%, а з низьким рівнем 5%.
У групі із зниженою гостротою зору високий рівень мають 3%, вище середнього - 41%, середній - 25%, нижче середнього - 20%, низький - 11%.
Таким чином, аналіз рівня фізичної підготовленості молодших школярів показав, що дітей з високим рівнем в групах з нормальною і зниженою гостротою зору приблизно однакова кількість, учнів з середнім рівнем достовірно більше в групі з нормальною гостротою зору. Кількість учнів з низьким і нижче середнього рівнем фізичної підготовленості виявилось більше в групі із зниженою гостротою зору. Отже, досліджувані групи виявилися нерівними за рівнем фізичної підготовленості - в групі учнів з нормальною гостротою зору достовірно більше дітей з середнім рівнем, в групі учнів із зниженою гостротою зору більше дітей з низьким рівнем фізичної підготовленості.
Дослідження стану фізичної підготовленості в учнів із зниженою гостротою зору, проведені І.М. Маруненко [42] показали, що вони значно відстають від однолітків з нормальним зором. Автор вважає, що низький рівень фізичної підготовленості школярів з порушенням зору є наслідком низької рухової активності і високого рівня захворюваності в даній групі.
Висновок до 3 розділу
Серед учнів молодшого шкільного віку виявлений високий рівень порушень зору (41%), частку із слабким ступенем зниження складають 32%, середньою - 7%, високою - 2% учнів. Велика частина дітей має слабкий ступінь зниження зору, тому, щоб не допустити його підвищення, профілактику порушень необхідно починати в молодшому шкільному віці.
Виявлений в результаті дослідження взаємозв’язок між станом зору і фізичним станом школярів проявляється тим, чим нижчий рівень фізичної підготовленості, тим більшою є достовірність в учнів з порушеннями зору. Таким чином, можна стверджувати, що рівень фізичного стану має певний взаємозв’язок з погіршенням зору школярів.
Клас
Стать
ЕГ
КГ
І
ІІ
ІІІ
IV
Примітки:
Х – хлопці;
Д – дівчата.
Результати дослідження показали, що експериментальна программа здійснила статистично достовірний, позитивний вплив на покращення зору в учнів перших, других, третіх та четвертих класах як у хлопчиків так і дівчаток.
У контрольних групах всіх класів в групі хлопчиків та в групі дівчаток відбулося статистично достовірне погіршення показників гостроти зору.
Таким чином, використання експериментальних програм призвело до скорочення кількості учнів з порушеннями зору у всіх вікових групах.
Таким чином, використання окорухової гімнастики, спеціальних вправ, спрямованих на формування правильної постави, китайського точкового масажу для профілактики порушення зору в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності дітей здійснило позитивні зміни в стані їх зору.
Висновки
1. Аналіз динаміки порушенні зору в сучасний період виявив погіршення стану зору у всіх вікових групах. В середньому кількість порушень зору серед школярів зросла з 12,2% до 45,1%. Встановлено, що кількість учнів з порушеннями зору збільшується з віком і досягає максимуму в старших класах.
2. Визначення стану зору в молодшому шкільному віці дозволило встановити високий рівень порушень зору (41%). Аналіз ступеня порушень зору виявив переважання учнів із слабким ступенем зниження зору (32%), середній і високий ступінь зниження зору зустрічається значно рідше (7% і 2% відповідно). Достовірних відмінностей по кількості і ступеню порушень зору між хлопчиками і дівчатками різних вікових груп нами не виявлено.
3. В цілях профілактики порушень зору в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності молодших школярів необхідно: включати релаксаційні вправи для зняття зорової навантаження у фізкультхвилинках на початку уроків, використовувати спеціальні вправи для тренування окорухових і акомодаційних м’язів у фізкультхвилинках в середині уроків. Використовувати спеціальні зорові ігри для вдосконалення зорових функцій в групах продовженого дня.
4. Результати проведеного експерименту показали, що стан зору покращився у всіх експериментальних групах. Кількість учнів з порушеннями зору скоротилося в ЕГ першого класу з 30% до 13% у хлопчиків та з 17% до 0% у дівчаток, ЕГ другого класу з 54% до 31% у хлопчиків та з 25% до 0% у дівчаток, ЕГ третього класу з 47% до 12% у хлопчиків та з 55% до 22% дівчаток, ЕГ четвертого класу з 27% до 9 % у хлопчиків та з 54% до 17% у дівчаток.
У всіх контрольних групах як у хлопців так у дівчаток стан зору погіршився в порівнянні з початковим.
5. Результати, отримані в ході педагогічного експерименту, дозволяють рекомендувати всі розроблені нами програми з профілактики порушень зору молодших школярів до використання в загальноосвітніх учбових закладах. Використання окорухової гімнастики у поєднанні з вправами на зміцнення постави та точковим масажем дозволяє позитивно впливати на стан зору молодших школярів.
Література:
1. Аветисов Э.С, Ковалевский Е.И., Хватова А.В. Руководство по детской офтальмологии. – М.: Медицина. 1987. – 494 с.
2. Аветисов Э.С, Ливадо Е.И., Курпан Ю.И. Физкультура при близорукости. – М.: Советский спорт, 1993. – 80 с.
3. Аветисов Э.С, Мац К.А. Метод тренировки цилиарной мышцы при ослабленной аккомодации // Материалы научной конференции по вопросам профилактики, патогенеза и лечения заболеваний органа зрения у детей. – М.: 1971. – С. 60-65.
4. Аветисов Э.С. и др. Занятия Физической культурой при близорукости /Э.С.Аветисов, Ю.И.Курпан., Е.И.Ливадо/. – М.; Физкультура и спорт, 1983. – 148 с.
5. Аветисов Э.С. Охрана зрения детей. – М.: Медицина, 1975. – 270 с.
6. Аветисов Э.С., Ливадо Е.И., Курпан Ю.И. Физкультура при близорукости. – М.: „Советский спорт”, 1993. – 205 с.
7. Анатомия человека /Под ред. М.Р. Сапина – 2-ое изд. перераб. и доп. – М.: Медицина – 1993. – 560 с.
8. Анатомія і фізіологія дитини (з основами шкільної гігієни): Практикум: Навч. посіб. для студ. пед. фак. пед. ін-тів / Ю.П. Антипчук, Й.Б. Вожик, Н.С. Лебедєва, Н.В. Луніна. – К.: Вища шк., 1984. – 176 с.
9. Антипчук Ю.П. Анатомія і фізіологія дитини (з основами шкільної гігієни). Практикум: навч. посібник для пед. фак-тів пед. ін-тів / Ю. П. Антипчук, Вожик Й.Б., Вожик Й.Б., Вожик Й.Б. – К.: Вища школа, 1984. – 176 с.
10. Ашмарин Б.А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании: учебное пособие / Ашмарин Б.А. – М.: Физкультура и спорт, 1978. – 223 с.
11. Баранов А.А. Матвеева Н.А. Здоровье школьников: Пути его укрепления. – Красноярск, 1989. – 184 с.
12. Бурмистрова Н.И. Осанка под контролем //Физическая культура в школе - 1996.-№1.0.14-16.
13. Венсловене Н.И., Уфимцева Л.П. и др. Здоровье развивающее направление в коррекционно-реабилитационной и учебно-воспитательной работе со слабовидящими школьниками. // Современные аспекты офтальмологии. Сборник: – Красноярск. – 1998. – С. 222-225.
14. Виноградов П.А., Панаєв В.Г., Розумовський Е.А. До питання оцінки фізичного стану дітей і підлітків // Матеріали Всеукраїнської науково-практ. конференції „Здоров’я і фізичний стан населення України на початку 21 століття” – К., 1994. 24-25 жовтня, – С. 21-23
15. Ворошилов П.А. Близорукость у школьников. Действия учителя. // Физическая культура в школе. – 1998. – №2. – С. 85-87
16. Гамбурцев В.А. Гониометрия человеческого тела. – М.: Медицина. – 1975. – 165 с.
17. Гигиенические требования к условиям обучения школьников в различных видах современных общеобразовательных учреждений: СанПиН. // Школа здоровья. – 1998. – №2. – С. 19-23
18. Гладюк Т.В. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни: навч. посіб. для студ. фак. підготовки вчит. почат. кл., Ч. 1 / Т.В. Гладюк. – Тернопіль: ТНПУ, 2007. – 122 с.
19. Глазные болезни: Учебник под ред. Т.И. Брошевского, А.Д. Бочкаревой. –2-ое изд. перераб. и доп. – М.: Медицина, 1983. – 448 с.
20. Дашевский А.И. Ложная близорукость. М.: Медицина, 1973. – 152 с.
21. Двилужоглин Г.Г. Тренируйте зрение. – М.: Советский спорт. – 1990. – 48 с.
22. Демирчоглян Г.Г. Хочу и буду видеть лучше. 15 практических уроков. –М.: Рипол Классик, 1997. – 128 с.
23. Демирчоглян Г.Г. Гимнастика для глаз. // Секреты здоровья. – 1995. – №1. – С. 6-9
24. Демирчоглян Г.Г. Как улучшить и сохранить зрение. – М.: Крон-пресс. –1995. – 147 с.
25. Демирчоглян Г.Г. Тренируйте зрение. – М.: Советский спорт. – 1990. – 48 с.
26. Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України / За ред. М.Д. Зубалія. – 2-е вид., перероб. і доп. – К., 1997. – 36 с.
27. Дудюк П.П. Органи відчуття // Здоров’я – 2004. – №2 С. 32-33
28. Змановский Ю.Ф. Воспитаем детей здоровыми. – М.: Медицина. 1989. – 128 с.
29. Зрение: Сохранение, нормализация, восстановление. / Сост. Н.И. Кудряшова / – М.: Грегори Пейдж, 1995. – 288 с.
30. Иванов В.С. Основы математической статистики. – М.: Физкультура и спорт, 1990. – 178 с.
31. Иванова Е.Е. Гигиенические основы обучения и воспитания детей в школе / Актуальные вопросы охраны здоровья и профилактики заболеваний у школьников: Методические рекомендации для учителей / Под ред. А.Д.Петрушина – Тюмень: 1992. – С. 23-26
32. Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільної гігієни: Підр. для студ. пед. ін-тів спец. пед. і метод. початк. навч. / Ф.С. Кисельов. – К.: Радянська школа, 1967. – 312 с.
33. Клиника, диагностика и лечение амблиопии у детей: Методические рекомендации / Сост. В.И. Поспелов. – Красноярск.: 1986. – 23 с.
34. Клопоцька Н.Г. Як перемогти короткозорість? / Н.Г. Клопоцька // Країна знань: Науково-популярний журнал для юнацтва. – К.: 2008. – № 5. – С. 35-37
35. Ковалев В.А. Работа учителя физической культуры по развитию а и проблемы здоровья дошкольников. – Красноярск, 1990. – С. 43-49
36. Ковалевский Е.И. Профилактика слабовидения слепоты у детей. – М. Медицина, 1991. – 224 с.
37. Ковалевский Е.И.Глазные болезни возраста. – 3-е изд., перераб. и доб. – М.: Медицина 1986. – 416 с.
38. Корбетт М.Д. Руководство для быстрого улучшения
39. зрения без очков /Миссис Корбетг / по У. Бейтсу /. – Ростов-на-Дону: Творческое объединение, 1990. – 63 с.
40. Круцевич Т.Ю. Научные исследования в массовой физической культуре. – К.: Здоров’я, 1985. – 120 с.
41. Кулагина И.Ю. Возрастная психология: учебное пособие. – 2-е изд., – М.: Изд-во УРАО, 1997. – 176 с.
42. Латохина Л.И. Хатха-йога для детей. – М.: Просвещение, 1993. – 212 с.
43. Маруненко І.М. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів / К.: Професіонал, 2004. – 480 с.
44. Не отходя от парты. // Физкультура и здоровье. – Выпуск №2. – М.: Физкультура и спорт, 1988. – С.54-55
45. Никитюк Б.А., Гладышева А.А. Анатомия и спортивная морфология (практикум): Учебное пособие для ин-тов физ.культуры. – М.: Физкультура и спорт, 1989. – 176 с.
46. Ниясова Н.С. и др. Профилактика утомления глаз у младших школьников: Учебное пособие /Н.С. Ниясова, СВ. Тропин. О.А. Роде. – Омск: 1997. – 28 с.
47. Ниясова Н.С. Специально-восстановительные и специально-тренирующие игры для детей дошкольного и младшего школьного возраста // Физкультурное образование, 1995. – №2. – с.12-13
48. Об оценке состояния здоровья человека // Апанасенко Г.А., Науменко Р.Г., Соколовец Г.Н. и др. Врачебное дело, 1988. – №5 – С. 112-114
49. Программа физического воспитания учащихся I-XI классов: В.И.Лях, Г.Б. Мейксон. – М.: Просвещение, 1993. – 64 с.
50. Пяткин В. Тысяча движений для глаз. // Физическая культура и спорт. – 1991. – №8. – С.20-22
51. Рябухина С. Взгляд из под темных очков. // Здоровье, 1997. – №6 – С.30-35
52. Сауткин М.Ф. Медико-биологические аспекты физического развития школьников и студентов. – М.: – 1992. – 168 с.
53. Селезнева Е.В. Коррекционная направленность занятий по формированию представлений о себе у дошкольника с нарушением зрения. Автореф.дис. канд.пед.наук. – М.: 1995. – 18 с.
54. Сермеев Б.В. Физическое воспитание слабовидящих детей: Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1983. – 96 с.
55. Смирнова Т.Ю. О связи близорукости с некоторыми показателями состояния здоровья школьников IIIВсесоюзн. конф. по вопросам детской офтальмологии Ч.I – М.: 1976. – С. 152-156.
56. Солнцева Л.И. Теоретические и практические аспекты коррекционно- воспитательной работы в школе для слепых на современном этапе // Дефектология – 1990. – №1 – С. 9-15
57. Сухиненко И.В. Физическое воспитание детей с миопией средней степени в условиях общеобразовательной школы: Автореф.дис.... канд. пед. наук. – М., 1980. – 22 с.
58. Утехин Ю.А. Гимнастика „Зоркость”. //Искусство быть здоровым. – М.: 1984. – С.313-320
59. Утехин Ю.А. Еще раз о близорукости: Мнение ученого. / Физическая культура в школе. - 1998. -№2.-С.82-84.
