ТРВЗ – технологія «мислення»

Спробуємо поглянути на ТРВЗ очима людини, яка намагається зрозуміти, чому з одних учнів виростають творчі, креатині особистості, а інші здатні вирішувати лише стандартні завдання. Як навчити дитину мислити нестандартно, знаходити безліч рішень, і не просто безліч, а кращі, ідеальні рішення у різних сферах життя.

Протягом останніх років педагоги часто говорять про розвиток логічного мислення. Видаються нові підручники, готуються завдання на розвиток логіки. Чудово, але як показує досвід – це спрацьовує з дітьми з високим або достатнім рівнем навчальних досягнень. А що ж інші? Невже для вчителя це марна праця, а для дітей – нездоланні вершини, і успіх, вдалі ідеї – це справа випадку. За пасивного методу отримання нових ідей не залишається нічого іншого, як чекати на «осяяння» і сподіватися. Проте є й інший шлях. Якщо поява нових ідей цілком залежить від випадку, то як пояснити, що в одних людей нові ідеї з’являються значно частіше, ніж в інших?

Як правило, знамениті вчені і винахідники пропонують не одну, а цілу низку ідей. Це наводить на роздуми, що існує якась здатність виробляти нові ідеї: в одних розвинена краще, ніж в інших. Здатність ця, мабуть, пояснюється не стільки досконалістю інтелекту, скільки особливостями розумової діяльності та методів мислення.

На мою думку, можна навчити мислити системно, а отже, усвідомлено, навіть дуже слабкого учня. І основою цього є системно-функціональний підхід.

Пропоную розв’язати такий математичний вираз: + 7 – 118 = 129.

Подібні завдання ми розв’язували з моїми першокласниками, тільки на прикладі менших чисел.

У тому вигляді, як він тут поданий, це не математичний вираз у повному розумінні. Ваше завдання: додати одну пряму лінію в будь-якому місці, щоб вийшов математично коректний вираз. У цієї загадки не менше ніж три різні розв’язки. Знайдіть усі три!

Перші два можна знайти, якщо здогадатися, що це не обов’язково має бути рівність. Можна просто перекреслити знак рівності, або ж переробити його в знак «менше чи дорівнює».

Обидві зміни роблять математичний вираз конкретним, як і потрібно за умовою. Саме ці розв’язки учні знаходять першими, але це прояв шаблонного мислення.

Третій варіант заснований на ширшому осмисленні завдання. Щоб його знайти, звернемося до системно-функціонального аналізу. У записі цього виразу використовуються цифри і знаки. Виділимо їх як підсистему.

 

 

Тепер знову вернемося до завдання: за допомогою однієї прямої лінії зробити вираз коректним. Знак «не дорівнює», «менше або дорівнює» ми вже знайшли. Звернемося до цифр і виділимо схожість між ними і знаками. Можна зазначити, що знак «+» можна перетворити на цифру 4, з’єднавши рискою верхній і лівий кінці цього знака. У результаті вираз стає рівністю.

Ті, хто прийшов до цього рішення, змогли вийти за звичні межі застосування предметів і об’єктів, мислять нешаблонно. Але, як бачите, цього можна навчитися, використовуючи системно-функціональний аналіз. Сам собою напрошується висновок: «В основі викладання має лежати навчання мислення, технологія «як думати». У новій техніці навчання матеріал повинен містити реальну проблему, а для цього необхідна методологія розв’язання проблем. Не так важливо отримати правильну відповідь, головне – розуміти, як вона отримана і чи є вона ідеальною». Головна привабливість ТРВЗ полягає в тому, що в ній практично відсутні інтуїтивні варіанти пошуку розв’язків. Вона базується на усвідомлених розумових операціях. Неможливо навчити мислити усвідомлено, не навчивши мислити системно. І лише навчивши мислити системно, можна досягти усвідомленого творчого пошуку. Знаючи і розуміючи еволюцію розвитку системи, можна порівнювати, об’єднувати, використовувати, винаходити, синтезувати.

Саме тут слід переконати дітей, що світ сповнений таємниць і загадок, які вони можуть розкрити власними силами.