Розділ I. Теоретичні основи проблеми формування культури мислення молодшого школяра

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи проблеми формування культури мислення молодшого школяра

1.1 Поняття про культуру мислення

1.2 Інтелектуальна культура мислення

1.3 Аналіз педагогічного досвіду з проблеми

Розділ II. Технологія формування культури мислення молодшого школяра

2.1 Культура мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу

2.2 Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

2.3 Дослідження з даної проблеми

Висновки

Використана література

 

Вступ

 

Тема формування культури мислення в учнів початкових класів, яка розглядається в цій курсовій роботі, за своєю актуальністю заслуговує увагу не лише спеціалістів, а й батьків, вихователів, вчителів.

Гіпотеза: вважається, що є зв’язок між чинниками, які діють на дитину, і її культурою мислення.

Цілю праці є вивчення культури мислення учнів початкових класів.

Об’єктом вивчення є культура мислення молодшого школяра.

Предмет вивчення – внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на культуру мислення.

Для досягнення цілі курсової роботи потрібно: дослідити технологію формування культури мислення у молодшого школяра. Вияснити рівні розвитку культури мислення молодшого школяра.

Щоб змогти навчити дитину, потрібно розуміти як вона мислить Адже кожна людина неповторна і до кожної потрібно знайти свій підхід. Та щоб знайти цей підхід потрібно знати, що впливає на дитину, стати на її місце.

Кожен урок має відбуватися як урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, тобто як діалог. Саме такий діалог, що призводить до певного „відкриття”, до знаходження раціонального рішення, зародження оригінальної ідеї, точки зору є освітній простір ситуації розмірковування.

Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.

Розділ I. Теоретичні основи проблеми формування культури мислення молодшого школяра

Аналіз педагогічного досвіду з проблеми

 

Людмила Мовчан, вчителька початкових класів Рокитнянського НВО «ЗОШ I-II ст. №5 – дитячий садок» пропонує для вивчення учнями 1-2 класів.

Клас

(1 год на тиждень)

Логіка малюнків (13 год)

Вправи на розвиток спостережливості. Графічне конструювання.

Подібність у суттєвому. Графічне конструювання.

Танграм. Просторова орієнтація та уява.

Закономірності. Вправи на розвиток мислення за аналогією.

Лабіринти. Вправи на розвиток наочно-схематичного мислення.

Мова та мислення (12 год)

Антоніми.

Виділення суттєвого на вербальному рівні.

Інтелектуальний тренінг на вербальному рівні.

Анограми. Вправи на розвиток кмітливості, швидкості читання.

Узагальнення на вербальному рівні.

Подібність. Вправи на визначення зайвого. Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.

Мовні головоломки.

Аналогії. Мислення за аналогією на вербальному рівні.

Мислення в математиці (9 год)

Головоломки із сірникової коробки. Вправи на розвиток нестандартного мислення.

Вправи геометричного змісту.

Цікава математика або задачі з «родзинками».

Числові ряди.

Евристичні задачі або «Є ідея».

Ребуси. Вправи на розвиток нестандартного мислення та кмітливості.

Клас

(1 год на тиждень)

Логіка малюнків (11год)

Подібність у суттєвому.

Просторова орієнтація та уява.

Закономірності на невербальному рівні.

Аналогії.

Читання і створення схеми об’єкта.

Розгадування та читання ребусів.

Мова та мислення (8 год)

Виділення суттєвого на вербальному рівні.

Інтелектуальні тренінги.

Анаграми-приказки.

Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.

Класифікація. Виділення подібних понять.

Вправи на розвиток гнучкості мислення. Читання шифрограм.

Вправи на розвиток нестандартного мислення на вербальному рівні.

Аналогії або подібність між неподібним.

Мислення в математиці (14 год)

Головоломки із сірникової коробки.

Задачі геометричного змісту.

Поділ на частини та складання цілого з частин.

Задачі на визначення та порівняння віку.

Задачі на припущення.

Задачі на метод вилучення.

Числові квадрати та закономірності.

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Стійкий інтерес до нового, потреба розібратися в ньому; внутрішня пізнавальна і творча активність, яка виявляється в інтелектуальній ініціативі під час співробітництва з учителем та однокласниками; прагнення до самовдосконалення	Стійке бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо); прагнення довести почату справу до кінця

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве, дивергентне, творче мислення; якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність); діалогічні ланки в структурі мислення, які спрямовані на взаємодію з партнером: «мислення для іншого», «мислення за іншого», «мислення спільно з іншим»; міцні знання, передбачені державним стандартом початкової школи, у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Вміє знаходити власні помилки, усвідомлювати та виправляти їх

У пізнавальній діяльності постійно вібувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо,нового способу розв’язання задачі. Дитина постійно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо)

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
У спільній роботі з однокласниками виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної і невербальної комунікації	Вміє організовувати співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошукові. Виявляє ініціативність, високу мовленнєву продуктивність у взаємодії. Бере на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності

 

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Пізнавальний інтерес виявляється ситуативно. Інтелектуальна активність в роботі досить висока, але виявляється ситуативно і лише в обмін на цифрову оцінку. Цифрова оцінка є стимулом для самовдосконалення	Бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо) виникає ситуативно; не завжди доводить почату справу до кінця

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве мислення; дивергентне, творче мислення, якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність) проявляються залежно від навчальної ситуації; наявність міцних знань, передбачених державним стандартом початкової школи, але дитина не завжди спроможна використати їх у різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Власні помилки знаходить тільки з допомогою вчителя, вміє усвідомлювати та виправляти їх

У пізнавальній діяльності ситуативно відбувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо, нового способу розв’язання задачі. Дитина ситуативно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо)

 

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
У спільній роботі з однокласниками ситуативно виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; ситуативно виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної комунікації, невербальну комунікацію не використовує	Ситуативно організовує співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошуку. Не завжди може взяти на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності

 

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Пізнавальний інтерес відсутній. Пізнавальна активність виявляється тільки у межах окресленого вчителем завдань, з метою уникнення поганих оцінок. Прагнення до самовдосконалення виявляється лише як бажання отримати вищий бал, який важливий не стільки для себе, скільки для батьків	Бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» відсутнє; доводить почату справу до кінця тільки в обмін на оцінку

 

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія) застосовує з допомогою вчителя (вчитель вказує, що необхідно робити та дає готові алгоритми). Не розвинуті якості мислення, дивергентне, творче мислення, інтелектуально-творчі вміння. Вміє застосовувати знання в чітко окресленій навчальній ситуації. Знаходить та усвідомлює власні помилки з допомогою вчителя. Виправляє помилки тільки після запропонованого вчителем алгоритму, щодо їх усунення

У пізнавальній діяльності не відбувається процес «осяяння». Дитина працює тільки в межах окресленого вчителем завдання

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Виявляється наполегливість, організованість тільки на стадії захоплення спільною справою. Не витримує копіткої роботи щодо досягнення певного результату. Невербальною комунікацією не володіє. Не вміє висловлювати свою думку чітко, послідовно, аргументовано	Не вміє організовувати співробітництво під час спільної навчальної діяльності. В межах спільної роботи виконує тільки чітко окреслені для нього завдання. Ніколи не приймає самостійного рішення щодо розв’язання завдання

 

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Інтерес до навчання повністю відсутній. Вчиться тільки під впливом жорстокого контролю з боку батьків. Прагнення до самовдосконалення відсутє	Відсутнє бажання виконувати навчальні завдання. Доводить завдання до завершення тільки під впливом безпосереднього контролю з боку вчителя

 

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Не розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія) та якості мислення. Процес мислення відбувається тільки за даним шаблоном (схемою). Вміє застосовувати знання тільки в навчальних ситуаціях за аналогією. Помилки бачить лише тоді, коли на неї вказує вчитель. Виправляє помилки, проте після багаторазових одноманітниї вправ	У пізнавальній діяльності усвідомлення та осмислення завдання відбувається з допомогою вчителя. Дитина виконує виключно репродуктивні завдання

 

Соціальна сфера

Особистісний напрямок	Діяльнісний напрямок
Не виявляє організованість, наполегливість у роботі; не підпорядковує особисті цілі й бажання спільній справі; не виявляє емоційну стійкість у контакті, часто буває у стані афекту. Не розвинені комунікативні вміння	У межах спільної навчальної діяльності пасивний. Не бере участь у розв’язанні завдання, чекає, поки його виконають інші члени групи. Завжди погоджується з тим рішенням, яке приймають інші члени групи

 

Для перевірки рівня розвитку поняттєвого мислення можна запропонувати учням виконати такі завдання (див. Додаток А)

Розкриємо зміст деяких діагностичних методик, які можна використати для виявлення рівня розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери культури мислення молодшого школяра.

За допомогою проектного малюнка «Що мені подобається у школі» та анкетного методу можна виявити рівень розвитку мотиваційної сфери культури мислення молодшого школяра.

Дітям пропонуються виконати малюнок на тему «Що мені подобається у школі». Бажано, щоб робота виконувалася у школі, переважно на уроках образотворчого мистецтва. Дітям подобається, що оцінка за роботу не виставляється. Внаслідок цього можна виявити такі ставлення до школи.

1. Позитивне (пізнавальна мотивація) – високий рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, які відповідають даному рівневі, зображені різні навчальні ситуації, пов’язані з такими предметами, як математика, логіка, українська мова, художня праця, фізкультура. Зображені діти в класі або біля дошки, за партами, чи групи дітей, які спільно виконують навчальне завдання; намальовано і вчителя (біля дошки чи поруч з учнями). Ці малюнки свідчать про високу шкільну мотивацію, навчальну активність і наявність у школяра пізнавальних мотивів. Для малюнків цієї групи характерні яскравий колорит та веселий вираз облич дітей і вчителя.

2. Позитивне (зовнішня мотивація) – достатній рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, які відповідають цьому рівневі, також відображені навчальні ситуації, але біля кожного завдання стоїть оцінка (12, 11, 10 балів) або вчитель гладить учня по голові і каже «Молодець!» Також були відтворені ситуації, які не пов’язані з навчанням: діти в класі спілкуються, щось розглядають тощо. Такі ситуації із зовнішніми шкільними атрибутами властиві дітям з позитивним ставленням до школи за зовнішньою мотивацією. Ці малюнки мають, так би мовити, мажорний колорит, тому тут також немає підстав говорити про негативні емоційні стани.

3. Нейтральне – середній рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, які відповідають даному рівневі, показані такі навчальні ситуації, де вчитель працює тільки з окремим учнем біля дошки, різні ігрові ситуації; діти на перерві граються в шкільному коридорі; зображають себе виступаючими в актовому залі на сцені чи просто актовий зал зі святковими атрибутами. Вирази облич дітей на таких малюнках веселі.

4. Негативне – низький рівень розвитку мотиваційної сфери.

На малюнках, у яких виявляється негативне ставлення до школи, колорит тяжіє до сіро-чорно-коричневої гами. Учень чи учениця малюють себе або великими у центрі, або дуже маленькими на тлі класу. Занадто великими написані оцінки, переважно, від двох до десяти. Є малюнки, де зображено вчительку за столом, а перед нею – ряди порожніх парт.

5. Невідповідність темі – низький рівень розвитку мотиваційної сфери.

Невідповідність малюнків темі вказує на:

Ø мотиваційну незрілість дитини, відситність у неї інтересу до навчання і перевагу ігрових мотивів. У цьому випадку діти малювали машини, іграшки, військові дії тощо;

Ø дитячий негативізм. Така поведінка притаманна дітям із завищеним рівнем самооцінки й ускладненнями пристосування шкільних вимог. Дитина вперто відмовляється малювати на шкільну тему і малює те, що вона найкраще вміє і любить малювати.

Для перевірки рівня розвитку прийомів розумової діяльності можна запропонувати учням виконати такі завдання. (див. Додаток Б)

 

Анкета

1. Для чого ти вчишся у школі? Із запропонованих відповідей вибери ту, яка відповідає твоєму мотиву щодо навчання у школі.

Я вчуся в школі для того, щоб:

a) зрозуміти, як самостійно здобути знання та стати освіченою, культурною людиною, яка багато знає та вміє;

b) узнавати від учителя нове, цікаве, отримувати глибокі знання, виконувати цікаві завдання на уроках;

c) радувати вчителя і батьків високими оцінками й отримувати від них похвалу;

d) було приємно батькам і щоб зі мною дружили однокласники;

e) тому що так треба.

2. Використовуючи бали 5 (дуже подобається), 4 (подобається), 3 (байдужий), 2 (не подобається) – оціни своє ставлення до наступних видів діяльності:

a) пояснення вчителем нового матеріалу;

b) про нове дізнаються самостійно;

c) бесіда вчителя з учнями під час уроку;

d) індивідуальне опитування учнів;

e) самостійне виконання навчальних завдань у класі;

f) виконання завдань під час парної чи групової роботи;

g) контрольна робота;

h) приготування домашніх завдань;

i) екскурсія;

3. Які задачі ти любиш розв’язувати?

a) прості, які не потребують довгих пошуків розв’язання;

b) стандартні задачі, які розв’язуються за певним алгоритмом;

c) задачі посиленої складності;

d) задачі, які мають кілька способів розв’язання.

4. Як ти вважаєш, чи має переваги робота, яку ти виконуєш спільно з іншими однокласниками?

Якщо так, то які саме?

Якщо ні, поясни, чому.

5. Чи вмієш ти спільно працювати зі своїми однокласниками? Поясни, чому ти так вважаєш.

6. Чи пов’язані твої улюблені заняття з навчанням у школі? Якщо так, то які саме заняття?

7. Якщо ти не можеш розв’язати задачу (виконати вправу), яку тобі було задано додому, то:

a) звертаєшся за консультацією до вчителя;

b) звертаєшся за консультацією до товариша (подруги);

c) звертаєшся за консультацією до батьків;

d) намагаєшся самостійно розв’язати, аналізуючи додаткову інформацію із заданої проблеми;

e) списуєш у однокласників;

f) нічого не робиш.

Дослідження було проведене в 3 класі. Учні мають достатній рівень розвитку мотиваційної сфери, вчаться для того, щоб дізнатися від вчителя нове, цікаве, отримувати глибокі знання, виконувати цікаві завдання на уроках, радувати вчителя і батьків високими оцінками та отримувати від них похвалу. Високим балом діти оцінюють контрольну роботу як засіб самоперевірки своїх знань, умінь. Віддають перевагу завданням, які мають кілька способів розв’язання.

Висновки

 

Ефективність мислення людиною визначається здатністю вирішувати завдання, які встають перед нею. Ця спроможність залежить, з одного боку, від природної інтелектуальної обдарованості індивіда, а з іншого — від виховання індивіда, навчання, самоосвіти, життєвого досвіду і, нарешті, від її залучення до культури.

З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають вирішувати ці завдання.

За допомогою методу самоконтролю можна відстежити та проаналізувати динаміку розвитку контрольно-корекційного компонента пізнавальної сфери культури мислення молодшого школяра. Пропонуючи учням оцінити свою відповідь, проаналізувати та оцінити відповідь інших учнів, учитель шляхом спостереження діагностує вміння дитини віднаходити помилки, усвідомлювати та прогнозувати шляхи їх виправлення.

Кінцевим результатом щодо навчання у початковій школі має бути досягнення високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. А це, в свою чергу, означає що початкова ланка освіти – перший крок до життєвого успіху особистості. Рушійною силою успіху на життєвому шляху особистості є внутрішня потреба, яка спрямована на те, щоб найповніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити,а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватися, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків. Саме внутрішня потреба у досягненнях є визначальним показником високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. Високий рівень розвитку культури мислення допомагатиме дитині жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, без батьківської опіки, а це сприятиме творчим навчальним досягненням у школі другого і третього ступенів, розвитку схильності до винахідливості, а потім і до перетворення соціального середовища.

 

Додаток А

 

1. Що називається:

a) відрізком;

b) префіксом;

c) іменником.

2. Чи правильно розкрито зміст наведених понять? Якщо ні, то знайди помилки і виправ їх.

a) Квадрат – це геометрична фігура, яка має чотири сторони, чотири кути і чотири вершини.

b) Дієслово – це те, що відповідає на питання що робити?, що зробити?

c) Парне число – це число.

Аналіз виконання учнями наведених завдань.

Діти з високим рівнем розвитку поняттєвого мислення виконують запропоновані завдання безпомилково. Учні з достатнім рівнем розвитку поняттєвого мислення у першому завданні, як правило, допускають помилки, пов’язані з чіткістю висловлених думок. У другому завданні помилка переважно тільки у підпункті а). Діти вважають, що там помилки немає. (Правило: «Квадрат – це прямокутник, у якого всі сторони рівні»). Діти з середнім рівнем розвитку поняттєвого мислення у всіх визначеннях (перше завдання) допускають такі помилки: замість найближчого роду використовують слово «те» або, якщо вказують найближчий рід, то не формулюють видову відмінність. Такі відповіді свідчать про те, що знання в учнів не систематизоване. У другому завданні вони не можуть знайти помилки у запропонованих визначеннях. Учні з низьким рівнем поняттєвого мислення самостійно не спроможні виконати запропоновані завдання. Після допомоги вчителя їхні відповіді не розкривають зміст запропонованих понять або відповідають: «Не знаю». У другому завданні діти не можуть знайти помилки у запропонованих визначеннях.

Додаток Б

 

1. Знайди закономірність: як змінюються вирази облич у кожному рядку та колонці.

 

 

Домалюй відповідне обличчя.

2. Знайди зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою. Поясни цей зв'язок. Потім з п’яти слів, які подано праворуч під рискою, вибери одне, яке відноситься до слова над рискою так само, як слова ліворуч.

 

а)

b)

c)

 

3. Розглянь числовий ряд. Знайди закономірність, за якою змінюються числа у ряду. У кожний ряд запиши ще по два числа.

a) 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, _, _;

b) 1, 2, 4, 7, 12, 20, _, _;

c) 1, 2, 6, 16, 44, _, _.

Аналіз виконання учнями наведених завдань.

Діти з високим рівнем розвитку прийомів розумової діяльності виконують запропоновані завдання безпомилково.

Діти з достатнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності у першому завданні допускають одну помилку; у другому і третьому завданнях в одному з підпунктів є помилка.

Діти з середнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не можуть виконати жодного завдання. Перше завдання вони виконують тільки після того, як учитель звертає увагу на те, як змінюється «носик», «ротик», «оченята», «волосся» у даних обличчях. Навіть після вказівок учителя діти допускають, по 2-3 помилки у сконструйованому обличчі. У другому завданні вчитель пояснює зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою і просить дитину за тим самим зв’язком знайти відповідно слово під рискою у правій частині рівності. У третьому завданні вчитель так само пояснює закономірність, за якою змінюються числа у ряду. Після цього пропонує дитині продовжити ряд. Діти продовжують ряди правильно, можуть припуститися помилки лише в обчисленнях.

Діти з низьким рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не в змозі виконати жодного завдання. Навіть після допомоги вчителя, перше і третє завдання виконується повністю неправильно, у другому завданні принаймні один із підпунктів – безпомилково.

Зміст

Вступ

Розділ I. Теоретичні основи проблеми формування культури мислення молодшого школяра

1.1 Поняття про культуру мислення

1.2 Інтелектуальна культура мислення

1.3 Аналіз педагогічного досвіду з проблеми

Розділ II. Технологія формування культури мислення молодшого школяра

2.1 Культура мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу

2.2 Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

2.3 Дослідження з даної проблеми

Висновки

Використана література

 

Вступ

 

Тема формування культури мислення в учнів початкових класів, яка розглядається в цій курсовій роботі, за своєю актуальністю заслуговує увагу не лише спеціалістів, а й батьків, вихователів, вчителів.

Гіпотеза: вважається, що є зв’язок між чинниками, які діють на дитину, і її культурою мислення.

Цілю праці є вивчення культури мислення учнів початкових класів.

Об’єктом вивчення є культура мислення молодшого школяра.

Предмет вивчення – внутрішні і зовнішні чинники, які впливають на культуру мислення.

Для досягнення цілі курсової роботи потрібно: дослідити технологію формування культури мислення у молодшого школяра. Вияснити рівні розвитку культури мислення молодшого школяра.

Щоб змогти навчити дитину, потрібно розуміти як вона мислить Адже кожна людина неповторна і до кожної потрібно знайти свій підхід. Та щоб знайти цей підхід потрібно знати, що впливає на дитину, стати на її місце.

Кожен урок має відбуватися як урок мислення-спілкування, де істина постає як суперечка про істину, тобто як діалог. Саме такий діалог, що призводить до певного „відкриття”, до знаходження раціонального рішення, зародження оригінальної ідеї, точки зору є освітній простір ситуації розмірковування.

Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.

Розділ I. Теоретичні основи проблеми формування культури мислення молодшого школяра