На тему: « Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку»

КУРСОВА РОБОТА

З УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

На тему: «Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку»

П Л А Н

 

Розділ I: Теоретична частина.

Вступ.

1. Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку

1.1 Стратегія ціноутворення. Розуміння структури витрат.

1.2 Ціна за способом формування.

1.4 Система оптових цін, її вплив на підвищення ефективності виробництва.

Розділ II: Характеристика підприємства.

2.1 Характеристика ТОВ «Ельдорадо-КР»

2.2 Аналіз руху цін за місяць

2.3 Аналіз динаміки зміни цін

Розділ III: Ціноутворення на підприємстві

3.1 Основні принципи ціноутворення.

3.2 Аналіз ціноутворюючих факторів.

3.3 Процес ціноутворення на підприємствах.

3.4 Методики встановлення цін за географічною ознакою.

3.5 Управління цінами.

Висновки та пропозиції.

Список використовуваної літератури.

Додатки.

РОЗДІЛ I: ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ВСТУП

 

Кожного дня людина має справу з різноманітними цінами. Для того, щоб жити, треба споживати продукти харчування, мати одяг, взуття, предмети домашнього вжитку, тобто те, що називають споживчими товарами. Всі вони мають купівельну ціну, яку треба сплатити, щоб придбати такі товари.

Так квартирна плата також є ціною за послугу, яку надає власник житла. Якщо людина наймається на роботу, то їй за послуги праці виплачують заробітну працю, яка є ціною такого товару як робоча сила. Ціною є проценти за кредит, орендна плата власнику землі. Сировинні матеріали, основні засоби виробництва також реалізуються за закупівельними цінами. Отже, на ринку товарів є безліч цін. Ще не так давно ціну визначали як грошове вираження вартості товару. А вартість, як відомо, - це втілена і уречевлена в товарі абстрактна праця, яка визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу, потрібного для виготовлення будь - якої споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і середнього в цьому суспільстві рівня вмілості та продуктивності праці.

Однак в практиці трапляються такі випадки, коли вартість одного товару (тобто затрати суспільно необхідного часу) перевищує вартість іншого, але ринкова ціна його менша. Це пояснюється співвідношенням попиту і пропозиції на товари. У нашому випадку ціна другого товару більш висока через те, що попит на нього перевищує пропозицію, а, отже, його ціна вища від вартості. Існують ще й інші фактори, не пов’язані з вартістю, але впливають на ціну товару.

Отже, ціна є грошовим вираженням вартості товару лише в тому випадку, коли існує рівновага між попитом і пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняється не вартістю, а іншими причинами. Тому потрібне більш універсальне визначення ціни: ціна - це грошова сума, яку одержують за конкретний товар. Величина ж грошової суми залежить від багатьох факторів, які будуть розглянуті в роботі. Таким чином, предметом її розгляду є одна з найголовніших категорій ринкового господарювання - ціна.

Особливої уваги приділяється питанням ціноутворення на підприємствах та впливу ціни на економічні процеси загалом. Ціллю даного дослідження є простеження всієї різноманітності методів встановлення цін та їх поведінку на перехідному етапі розвитку.

СТРАТЕГІЯ ЦІНОУТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

Ціна за способом формування

 

Систему цін прийнято класифікувати згідно визначених ознак.

За характером обороту:

- Оптові, за якими підприємство реалізує вироблену продукцію іншим підприємствам та збутовим організаціям;

- Закупівельні, за якими реалізується сільськогосподарська продукція виробниками (колгоспами, радгоспами, фермерськими господарствами та населенням) державним та комерційним організаціям для послідуючої переробки;

- Роздрібні, за якими товари реалізуються в роздрібній торговій сітці населенню.

На будівельну продукцію існує декілька різновидностей цін:

- кошторисна вартість – граничний розмір витрат на будівництво кожного конкретного об’єкта.

- прейскурантна ціна – середня кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного об’єкту.

- Договірна ціна встановлюється при підписанні договору між замовником та підрядчиком.

- Ціни та тарифи на послуги населенню.

- Знижки в галузі обігу (оптово - збутові, торгівельні)

- Тарифи вантажного та пасажирського транспорту – плата за переміщення вантажу та пасажирів. Яка береться транспортними організаціями з відправників вантажу чи пасажирів.

За рівнем вільності від впливу держави при їх встановленні:

- Вільні, що складаються на ринку під впливом попиту та пропозиції. Держава може домагатися зміни цих цін тільки за допомогою впливу на коньюктуру ринку.

- Регульовані, які складаються також під впливом попиту та пропозиції, але підлягають певному впливу з боку держави чи через безпосереднє обмеження їх росту або зниження, регламентацію рентабельності.

- Фіксовані, які встановлюються державними органами на попередньо визначене коло товарів.

За способом фіксації:

- Контрактні, які встановлюються за згодою обох сторін згідно контракту.

- Трансфертні, які застосовуються при реалізації продукції між філіями або в межах однієї асоціації.

- Біржові, які використовуються при продажу товарів безпосередньо через біржі.

- Торгів, які обслуговують особливу форму торгівлі, коли декілька підрядчиків, що конкурують між собою, пропонують замовнику свої проекти на виконання певних робіт, з яких замовник на конкурсній основі обирає найбільш ефективний.

За ступенем обґрунтованості:

- Базисні, які застосовуються в якості початкової ціни на подібну продукцію. Вони являють собою фіксовані в угодах чи прейскурантах ціни товарів з певними якісними характеристиками.

- Довідкові, які друкуються в каталогах, прейскурантах, журналах, газетах, довідниках, економічних оглядах. Вони використовуються спеціалістами в якості інформації для орієнтації при встановленні цін на аналогічну продукцію чи аналізі рівнів та співвідношень між цінами.

- Прейскурантні, які є видом так званої, довідкової ціни. Вони друкуються в прейскурантах фірм – виробників або продавців.

- Фактичні ціни угод. Які враховують застосування різноманітних знижок та надбавок щодо базової ціни.

- Споживача, яка визначає витрати споживача, які напряму пов’язані з придбанням товару та витратами, пов’язаними з його експлуатацією.

По терміну дії ціни:

- Постійні, які не змінюють протягом строку поставки продукції за даним контрактом чи договором.

- Текучі, за якими здійснюється поставка продукції в даний період часу. Вони можуть змінюватися на протязі виконання одного контракту і повністю залежать від коньюктури ринку.

- Плинні, які встановлюються в торгових угодах на продукцію, яка зазвичай потребує тривалого сроку на виробництво. Вони враховують всі зміни у витратах виробництва, які відбуваються в період виготовлення виробів.

- Сезонні, які діють протягом визначеного періоду часу.

- Ступінчасті, які передбачають ряд послідовно зменшених цін за попередньо визначеною шкалою.

Складовою частиною системи ціноутворення є широко поширена система знижок з встановлених прейскурантних цін. Знижки застосовують фірми – виробники продукції та роздрібна торгівля. Знижки – це своєрідна відповідь на дії конкурентів, коли вони починають знижувати ціни. Знижки використовуються для залучення нових споживачів та скорочення великих запасів.

Всім підприємцям, хто вболіває за розширення масштабів своєї справи, слід привернути особливої уваги системі знижок. Для цього є цілий ряд причин.

Знижка сама собою створює у покупця переконання і впевненість про те, що фірма – продавець (відповідно прямий виробник) йде саме йому на зустріч, що, звичайно, підкреслює значення покупця-споживача у власних переконаннях.

У покупця складається враження, що фірма - продавець є безумовно солідною та стабільною організацією, оскільки вона може собі дозволити певне зниження цін. Справжню ж користь з всіх цих заходів отримує перш за все фірма – продавець через те, що вона прискорює товарообіг та збільшує об’єм продажу.

Таким чином розрізняють наступні види знижок:

- За оплату товару готівкою (загальна чи проста знижка). Така форма платежу покращує фінансове положення виробника з точки зору готівкових грошей, оскільки зазвичай в практиці ринкових відносин строки оплати рахунків за відвантажену продукцію коливаються від 30 до 90 днів. В залежності від суми угоди такі знижки можуть складати від 3 до 6 %.

- Кількісна – зниження ціни за купівлю великих партій товару. Продаж і транспортування продукції такими партіями знижують збутові витрати виробника. Йому такі знижки вигідні, так як одночасно знижується і собівартість продукції по мірі збільшення об’єму партії, що виробляється.

- Дилерська надається дилерам чи посередникам за послуги, пов’язані з просуванням продукції до кінцевого споживача. Слід відмітити, що такий вид знижок також досить важливий для виробника, оскільки просування товарів таким чином перекладається на плечі посередників.

- Спеціальна (персоніфікована) надається так званим  обранцям . Це певна категорія покупців, якими безпосередньо зацікавлені продавці. На мою думку, це також досить вдалий прийом, адже таким чином розвивають зацікавленість у пробних та елітних видах товарів.

- Сезонна надається покупцеві за купівлю несезонного товару або в період сезонного розпродажу. Слід нагадати також, що величина таких знижок доходить до 50- 80 %.

- Бонусна надається постійним покупцям, якщо вони за певний період купляють попередньо обумовлену кількість товару. Вона може складати 7 – 8 % вартості обороту. Так, наприклад, представництво швейцарської фірми «Тісол» в Україні, яке має досить широку сітку спеціалізованих і відомих магазинів проводить акцію з надання бонусної знижки при пред’явленні товарних чеків своїх магазинів на суму понад 100 грн., за якими покупки здійснювалися в десятиденний термін. Однак, слід відмітити, що даний вид знижок може дозволити собі лише продавець елітних товарів.

- Закрита робиться на продукцію, що виробляється в замкнених формуваннях, наприклад, у внутрішньо фірмових поставках, внутрішні торгівлі економічних угрупувань, а також на товари, що поставляються за спеціальним між управлінською домовленістю

- Непомітна – форма додаткових безкоштовних послуг продавця покупцю. Наприклад, надання пільгових кредитів. Такі знижки стимулюють купівлю оптових партій товарів.

Інформація, необхідна для прийняття рішень щодо цін.

Вирішуючи питання щодо ціни товару, фірма – виробник повинна зібрати всю достовірну інформацію. Проте не слід ототожнювати інформацію і дані. Рішення щодо цін фірма може приймати тільки всебічно вивчивши інформацію. Дані слугують лише вихідним матеріалом, аналізуючи який можна отримати якісні продукцію. Якщо фірма не проведе такого аналізу, вона буде мати лише набір фактів та цифр, які не тільки не допоможуть, а й ускладнять прийняття правильних рішень і відповідно орієнтацій.

Дані слід збирати будучи впевненим, що вони слугуватимуть потенційним джерелом інформації. Тому керівництво фірми має визначитись, в яких напрямках збирати дані, за якими питаннями потрібна інформація. Як правило, компанії збирають інформацію за такими напрямками як ринок товару (тип конкуренції), галузь промисловості, урядова діяльність.

Фірма – виробник потребує інформацію про конкурентів та конкуруючі товари, виробництво і затрати, відношення між виручкою від реалізації товару і прибутками, політику уряду в галузі підприємництва та податкову політику.

Збираючи і опрацьовуючи інформацію стосовно цін, фірма має вивчити:

- Ринок, на якому продає свою продукцію;

- Всі потенційні можливості вироблюваного товару;

- Свою та суміжні галузі для виявлення існуючих і потенційних конкурентів;

- Рішення уряду.

Для прийняття вірного і обумовленого рішення по цінам необхідно мати наступний перелік інформації:

Ринок і товар

- Сегменти ринку, в яких реалізується товар.

- Вимоги, які висуваються покупцями щодо товару.

- Географічне положення.

- Новизна товару.

- Ємкість ринку.

- Якість товару в порівнянні з товарами конкурентів.

- Головні конкуренти.

- Відповідність товарів по цінам.

- Перспективи росту об’єму продаж

- Здатність задовольняти потреби покупця, в тому числі і перспективні

- Коньюктура ринку протягом 2 років.

- Необхідність модифікації.

Конкуренція на ринку. Політика уряду.

- Конкуруючі товари в продажу.

- Вплив на ринок політики уряду.

- Доля ринку конкурентів.

- Вплив на окремі фірми.

- Можливість зміни цін.

- Фінансове положення конкурентів.

- Дії конкурентів, які можна передбачити у випадку зміни умов ринку.

- Офіційні дані про прибутки та збитки.

Виробництво і витрати. Виручка від реалізації та прибуток.

- Об’єми виробництва та складські запаси товарів у фірми на конкретну дату.

- Співвідношення між виручкою від продажу, прибутком і витратами по різним видам товарів

- Витрати, які відповідають даному рівню наявності складських запасів

- Вплив об’ємів виробництва на виручку від продажу та прибуток.

- Вплив на витрати зміни об’ємів виробництва і складських запасів.

- Питома вага прибутку в ціні одиниці товару фірми та його відмінність від аналогічного показника конкурентів

- Затрати, які мають безпосереднє відношення до прийняття рішень щодо цінових питань.

Фірма повинна приймати всі міри для отримання вищезгаданої інформації. Якщо вона не зможе зібрати і проаналізувати інформацію, покладаючись на власні сили, необхідно звернутися до послуг підприємств, які спеціалізуються на аналітичних дослідженнях.

 

Висновки та пропозиції

 

Оскільки наша країна виходить на новий рівень економічних відносин, сучасним підприємствам необхідно моделювати свою діяльність відповідно до умов світового ринку. Ринкові умови, які впроваджуються в економіку України, кардинально змінюють підходи до цінової політики та ціноутворення.

Цінова політика – це процес встановлення та регулювання цін на продукцію підприємства, відповідно до цілей і умов його функціонування на ринку під дією основних факторів.

Процес ціноутворення здійснюється на основі методології, тобто, сукупності загальних принципів, правил, методів розробки ціни, формування концепцій ціноутворення, визначення системи цін у державі.

На сучасному ринку умови встановлює споживач, а не продавець, тому останній повинен знати примхи споживача і вміти вчасно реагувати на зміни в його настроях. Тому темою творчої роботи було обрано дослідження ціноутворення в умовах ринку. В роботі використані матеріали діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо – КР", система ціноутворення якого розроблюється головним підприємством у м. Київ, що обмежує можливість корегування ціни, зважаючи на купівельну спроможність покупців у певному регіоні. Хоча, в цілому, на підприємствах системи "Ельдорадо" досить гнучкі ціни.

Так, підприємство "Ельдорадо – КР", активно проводить акції, на товари, що користуються найменшим попитом, застосовуючи сезонні розпродажі, знижки на застарілі моделі та знижки перед святами, що звичайно, зацікавлює споживача і спонукає зробити покупку. Також відбувається підвищення ціни при збільшені ціни закупки та при корегуванні попиту та пропозиції.

Проведений аналіз руху цін за місяць показав, що ціни змінюються за рахунок проведення акцій знижок та при збільшення ціни закупки. Так, в липні та вересні збільшились ціни на двокамерні холодильники Nord dx, Vestforst 285, Vestforst 355; музичні центри Panasonik cs-vk30, Aiwa xr-fa700; мікрохвильові печі LG mc2042 h, Sanyo em-p9-al23; фени Philips hp 4868. Philips hp 4879. У жовтні та листопаді зросла ціна на холодильники Vestforst 285, Vestforst 404, Vestforst 355, Vestforst 420, Indesit C 138, NF Indesit 236 NF, Ariston 2185; пральні машини Candi 825, Ardo anna 410, Zanussi1023, Zanussi 954, Whirpool853, Indesit 634; мікрохвильові печі LG mc2042 h, Samsung 2719, Samsung 2813, Whirpool 316wh, Sharp r210, Sanyo em-p9-al23; ціни на музичні центри та фени не збільшувались. Проведення акцій знижок на деякі товари, надали змогу знизити ціни на такі товари: у липні на холодильники Vestforst 404, Vestforst 355, Vestforst420, Liebherr C 4001; музичний центр Thomson cs100; фен Elenberg hs-2715; у вересні, жовтні та листопаді на музичні центри LG lh-d6230, Magnat c 550, Aiwa xr-fa700, LG lx-e330x, Sharp cd-e200; на пральні машини Ariston 129, Zanussi 504, Zanussi 925, Whirpool5108, Indesit 634; фени Braun ls 34, Elenberg hs-2710, Elenberg hs-2720, Elenberg hs-2725, Rowenta ph 301; мікрохвильові печі LG ms2342 a, Sharp r212w.

Рух цін за місяць приводить до коливання у динаміці. Розрахунки показали, що за період з липня по листопад майже на всі розглянуті види товарів ціни змінювались. Підвищувались ціни протягом аналізованого періоду на двокамерні холодильники Nord dx, Vestforst 285, 404, 355, 420, Liebherr C 4001, Indesit C 138 NF, Ariston 2185; пральні машини Candi 825, Ardo anna410, Ariston 129, Zanussi1023,954, Whirpool 853, 5108, Indesit 634; мікрохвильові печі Samsung 2719, Samsung 2813, Whirpool 316wh, Sharp r210, Sharp r212w, Sanyo em-p9-al23; фени Elenberg hs-2710, Philips hp 4868, Philips hp 4879. зменшення цін відбулось на слідуючи товари: холодильник Indesit R 36 NF; пральні машини Ardo anna 410, Zanussi 504, 925, музичні центри LG lh-d6230, Magnat c 550, Panasonik cs-dt 310, Aiwa xr-fa700, LG lx-e330x; мікрохвильові печі LG ms2342 a, LG mb4322 a; фени Braun ls 34, Elenberg hs-2720, 2725, Rowenta ph 301. Проте середньорічний темп росту склав на двокамерні холодильники 5√1.06, на пральні машини 5√1.15, на музичні центри 5√0.94, на мікрохвильові печі 5√0.93, на фени 5√1.07.

Поряд зі знижками, підприємство впроваджує й підвищення цін, що частіше за все пов’язано з підвищенням націнки, в наслідок підвищення закупівельної ціни у виробника, транспортними витратами, для тимчасової призупинки попиту на деякі товари, тому що підприємство було не в змозі в повній мірі задовольнити попит на них.

Метою кожного підприємства є отримання прибутку, який можливий лише при збільшені доходу шляхом підвищення кількості продаж. Це можливо при продажі не тільки дорогих товарів, але й при корегуванні ціни. Тому для швидшого збуту товарів та задоволення потреб населення автором запропоновано слідуючи заходи:

-   На кожному окремому підприємстві забезпечити робоче місце для логіста, який відповідає за асортимент товару, його кількість, вивчає попит. Це дало б змогу досконало визначати який товар, в якому обсязі, за якою ціною і коли необхідно закупити.

-   На товар, що не користується попитом, розробити окремі акції, знизити на них ціну, провести рекламні заходи.

-   Частіше робити знижки на певний відсоток, як показало дослідження, це найбільш приваблює покупців.

-   Надавати безвідсотковий кредит.

-   При проведенні акції інформувати не лише через друковані листівки, а й розміщати рекламу в засобах масової інформації.

-   Підприємство намагається встановлювати на свої товари найнижчі ціни, тому є необхідність слідкувати, щоб це відповідало дійсності. Для цього можна тримати спеціаліста, який би безпосередньо займався аналізом дотриманням цієї тактики.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

Визначення рівня прибутку і рентабельності безпосередньо залежить від рівня витрат виробництва і ціни конкурентних товарів, що випускаються виробничими відділеннями чи фірмою в цілому. Нормативна норма прибутку встановлюється з врахуванням тієї норми прибутків, яку вище керівництво вважає за необхідне отримати для забезпечення подальшого розвитку фірми. Тому рівень цін визначають перш за все, виходячи з цілей досягнення певного спланованого рівня прибутку (звідси і назва «цільове ціноутворення). Слід додати, що цінова норма прибутку встановлюється на плановий період диференційовано за кожним товаром чи групою товарів, а скоріше всього за окремим підрозділом, який виступає центром прибутку. Проводження такої політики передбачає надання виробничим відділам і закордонним компаніям самостійності у встановленні цін, які зазвичай прирівнюються до рівня ринкових. Сам же метод даного ціноутворення часто використовується при укладанні угод із зовнішніми контрагентами та внутрішньо фірмовими поставками. Але оскільки цей метод орієнтується на збереження самих цін протягом певного планового періоду, він слабо стимулює діяльність управлінців, які керують закордонними філіалами та дочірніми підприємствами. Тому деякі компанії вносять корективи до цільової норми прибутку, роблячи її рухомою в певних межах, щоб краще враховувати попит і умови конкуренції на зовнішньому ринку. Також даний метод використовується при визначенні розрахункових цін в поєднанні з методом рухомої ціни. Але, слід додати, що в цілях перерозподілу чи викачування прибутків використовуються не лише завищені ціни на товарні поставки, але й встановлюються високі ставки відрахувань за представленими патентами та ліцензіями, технічними послугами та ноу - хау. Тому, як вже наголошувалось в основній частині, потрібно проводити гнучку систему цін, яка спрямовується на встановлення в рамках фірми таких цін, що мають здатність призводити до мінімальних витрат виробництва, при чому не за кожним відокремленим підрозділом, а по підприємству в цілому. Проведення глобальної політики передбачає, що вище керівництво розробляє методологічні принципи побудови цін, визначає їх структуру і рівень як у відносинах з зовнішніми контрагентами, так і у внутрішньо фірмових поставках. Гнучкість цінової політики в багатьох аспектах визначається поєднанням в управлінні принципів централізації і децентралізації. На деяких підприємствах керівництво саме розробляє стандарти ціноутворення і єдині базиси цін на кожен виріб у загальних масштабах. Відхилення від них допускаються лише у ситуаціях, спричинених занадто жорсткою конкуренцією. В таких випадках гнучкість цін досягається за допомогою знижок відносно прейскурантної ціни.

В залежності від цілей і стратегії, що розробляються у виробничому відділенні, визначаються основні напрямки цінової політики, а саме: орієнтація на забезпечення рентабельності виробництва, на рівень якості товару, на ринкові умови та конкуренцію, на збереження чи збільшення ринкової частки, на стабільність цін в наступному плановому періоді. Таким чином, звідси випливає, що ціна як економічна категорія відображає умови або економічні відносини реалізації товарів. Вона є груповим виразом вартості, оскільки відображає рівень господарювання. Крім того, рівень цін на підприємстві може носити як обліково-аналітичний характер так і стимулюючий, що в свою чергу відіграє немало важливу роль. Адже, це є прямим сприянням пошуку резервів для зниження собівартості, зменшенню конкурентної боротьби за ринки збуту та переливу капіталу з однієї галузі в іншу. А це в свою чергу призводить до численних змін (як в позитивну так і негативну сторону) загального становища підприємства та його становища на ринку. На мою думку в наш час було б варто прилити більше уваги ціноутворенню на підприємствах. Адже зазвичай підприємство опиняється в скрутному становищі аналізуючи всі фактори ціноутворення та власні витрати при встановлення ціни. Все це наслідки багатьох причин, але найбільшої шкоди, на мою думку, завдає податкова система. Тож насамперед при аналізі проблем ціноутворення слід було б переглянути підґрунтя державного оподаткування і узгодити його з усіма причетними чинниками.

КУРСОВА РОБОТА

З УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ

На тему: «Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку»

П Л А Н

 

Розділ I: Теоретична частина.

Вступ.

1. Стратегія ціноутворення в системі управлінського обліку

1.1 Стратегія ціноутворення. Розуміння структури витрат.

1.2 Ціна за способом формування.

1.4 Система оптових цін, її вплив на підвищення ефективності виробництва.

Розділ II: Характеристика підприємства.

2.1 Характеристика ТОВ «Ельдорадо-КР»

2.2 Аналіз руху цін за місяць

2.3 Аналіз динаміки зміни цін

Розділ III: Ціноутворення на підприємстві

3.1 Основні принципи ціноутворення.

3.2 Аналіз ціноутворюючих факторів.

3.3 Процес ціноутворення на підприємствах.

3.4 Методики встановлення цін за географічною ознакою.

3.5 Управління цінами.

Висновки та пропозиції.

Список використовуваної літератури.

Додатки.