Розділ1. Теоретично-практичні засади розвитку пізнавальної активності школярів на уроках української мови

Вступ

 

Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності.

Навчання - основна форма розвитку пізнавальної активності. З одного боку, під час навчального процесу учні здобувають нові знання, які розширюють їхній кругозір, і з другого - у процесі активної пізнавальної діяльності розвиваються навчальні можливості учня, завдяки яким він може самостійно і творчо використовувати не лише запас знань, а й шукати нове, задовольняти свої потреби в пізнанні.

З метою розвитку пізнавальної активності учнів необхідно на кожному кроці застосовувати пізнавальні завдання. Для розвитку пізнавальної активності велике значення має розвиток психічних процесів - пам’яті, уваги, уяви. Саме ці якості за даними психологів - основа для розвитку продуктивного мислення і творчих здібностей учнів.

Мова - джерело пізнання світу. Сформувати духовно багату, соціально активну особистість можна тільки в тому разі, якщо вона оволодіє мовою як засобом спілкування, пізнання, самовираження, самоутвердження її в колективі.

Використання системи роботи з розвитку пізнавальної активності учнів на уроках української мови є надійним засобом здійснення розвитку дитини, повноцінного засвоєння всіма учнями кінцевих результатів навчання. Ця система викликає в учнів бажання і вміння навчання жити і працювати в класному колективі.

Для розвитку пізнавальної активності у молодших школярів потрібно:

загально пізнавальні вміння формувати в чіткій послідовності та системі, починаючи з найпростішого. Ця робота проводиться не епізодично, а на кожному уроці;

кожне вміння формувати поетапно. Це означає: створення мотиваційної готовності учнів до виконання певного виду діяльності, засвоєння зразка дій, первинне застосування вмінь виконувати тренувальні вправи;

в основі пізнавальних умінь лежать прийоми розумової діяльності (аналіз, порівняння, абстрагування, узагальнення).

В умовах демократизації та національного відродження система освіти повинна забезпечити якісно новий рівень загальноосвітньої, професійної підготовки. Вже в початкових класах міняються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його пізнавальна функція, культ активності, самостійності, нестандартності думки, який забезпечує розвиток інтелекту дитини. Головне завдання вчителя - домогтися того, щоб кожен урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів дітей.

Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання, необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Видатний педагог В.О. Сухомлинський вважав, що навчальний процес у сучасній школі повинен розвивати всемогутню радість пізнання. [2, с.59]

Лише, коли дитина зацікавиться матеріалом, у неї виникне бажання дізнатися про нього більше. Ефективне навчання не можливе без пошуків шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів, адже діти повинні не тільки засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, виявляти взаємозв’язок між поняттями, міркувати. А добитися цього можна лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність. До них належать: дидактичні ігри, ігрові ситуації, цікавинки, завдання творчого характеру, нестандартні завдання.

Розвитку пізнавальної активності у початкових класах має приділятися особлива увага ще й тому, що саме в цих класах формуються основні інтелектуальні вміння.

Робота над даною темою потребує виділити такі умови формування пізнавальних інтересів:

а) розуміння дитиною змісту і значення матеріалу;

б) новизну у змісті виучуваного;

в) використання оптимальної системи тренувальних, творчих, пізнавальних та інших завдань;

г) практичну спрямованість матеріалу;

д) самостійність дітей у їхній діяльності;

е) високу ефективність кожного уроку;

є) глибоке знання вчителем предмета, інтерес до нього, вміння зацікавити ним дітей.

Необхідність удосконалення шляхів розвитку пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови зумовили вибір теми дипломної роботи: „Розвиток пізнавальної активності у молодших школярів на уроках української мови".

Об’єктом дослідження дипломної роботи є процес формування пізнавальних інтересів молодших школярів на уроках української мови в початкових класах.

Предмет дослідження - методичне забезпечення даного процесу.

Мета дослідження: окреслити і систематизувати вправи і завдання до вивченого граматичного матеріалу у 4 класі, які спрямовані на пробудження пізнавальної активності молодших школярів.

Відповідно до мети дослідження в дипломній роботі вирішувались наступні завдання:

1. Вивчити стан дослідження проблеми психолого-педагогічної літератури.

2. Окреслити методичні засоби, що впливають на розвиток пізнавальних інтересів молодших школярів.

3. З”ясувати ефективність запропонованої методики формування пізнавальних інтересів на уроках рідної мови в експериментальному дослідженні.

З метою реалізації поставлених завдань нами застосовувались теоретичні та емпіричні методи дослідження: теоретичний аналіз дидактичної і методичної літератури, чинних навчальних програм і підручників для початкової школи; досвід психолога; порівняльна характеристика теоретичних положень; спостереження за навчально-виховним процесом початкової школи; педагогічний експеримент; бесіда з учителями; тестування учнів; пошуку шляхів удосконалення; кількісний та якісний аналіз результатів дослідження.

Провідним методом дослідження був педагогічний експеримент, який проводився на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області.

Експериментальне дослідження носило теоретико-експериментальний характер і проводилось у три етапи. На констатувальному етапі експерименту (2006 - 2007рр) було з’ясовано значення розвитку пізнавальних процесів на уроках української мова у молодших школярів, методи і прийоми їх удосконалення та стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи. На формувальному етапі (2007 - 2008 рр.) в навчально-виховному процесі початкової загальноосвітньої школи удосконалювались шляхи розвитку пізнавальної діяльності у молодших школярів на уроках української мови у 4 класі. На підсумковому етапі узагальнювались й аналізувались результати експериментального дослідження, формулювались висновки.

З результатів експериментального дослідження випливає гіпотеза:

Якщо в навчальний процес уроків української мови систематично впроваджувати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу, то розвиток пізнавальної активності молодшого школяра значно зросте. Структура дипломної роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Висновки

 

"Моральне, емоційне, естетичне виховання школяра немислиме без розвитку в нього здатності відчути відтінки думки й почуттів людей. Ця чутливість виробляється тоді, коли людина розуміє і відчуває „гру слова", його внутрішнє змістове багатство, емоційне забарвлення" [2, с.215], - говорив видатний педагог В.О. Сухомлинський.

Цілеспрямована й успішна робота учнів на уроці можлива, якщо вчитель добре знає навчальні можливості і відповідно до цього формує систему методів і прийомів роботи на уроці та засобів впливу на учня з метою підвищення його пізнавального інтересу й відповідальності.

Пізнавальний процес потребує максимальної напруги сил дитини. Тому навчальні завдання мають викликати в дитини певне утруднення. Справившись із одним завданням, дитина отримує той емоційний заряд, який дозволяє їй взятися за інше, важче й вирішити його.

Одним із найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вміннями й навичками є впровадження активних форм і методів навчання.

Активізація навчання сприяє складанню сил вчителя і учнів, взаємному збагаченню їх інтенсивної діяльності, яка задовольняє обидві сторони. На цій основі виникає потреба у спілкуванні, яке створює цінні, довірливі відносини, які забезпечують сприятливу навчально-пізнавальну діяльність.

Експериментальне дослідження привело нас до висновку, що розвиток пізнавальної діяльності сприяє такій ситуації, коли вчитель відшукує більш досконалі шляхи своєї праці, які спираються на задум учнів, на їх прагнення до творчої діяльності.

Розвитку пізнавальної активності сприяють пізнавальні інтереси учнів, що створюють як внутрішні так і зовнішні сприятливі умови навчання. Пізнавальний інтерес висвітлює об’єктивні цінності навчання, дає навчанню силу, легкість інтенсивність, рухливість, продуктивність діяльності, надає всій навчально-пізнавальній діяльності сприятливий емоційно - інтелектуальний тонус.

Протягом одного навчального дня в 4-Б класі СЗШ №4 м. Золочева Львівської області, на уроках української мови, ми розкриваємо багато аспектів сильної або слабкої активізації пізнавальної діяльності, а саме:

різні сторони змістово-процесуальної, методичної сторін діяльності вчителя у цьому класі;

вплив стилю діяльності вчителя на характер навчання школярів;

зміна діяльності учнів на різних уроках;

характер спілкування вчителя з учнями та його вплив на дієздатність учнів;

переважаючий характер діяльності учнів в класі;

коливання у розвитку пізнавальної активності, інтересу на різних уроках;

характер колективних відносин в класі, прояви його на різних уроках.

Загальними умовами розвитку пізнавальної активності крім вікових та індивідуальних можливостей учнів є:

прогнозування суспільного напрямку діяльності;

зміцнення соціальних зв’язків, формування колективного суб’єкта в поєднанні з активною позицією кожного школяра;

поступове та постійне ускладнення діяльності з переходом її на більш високі рівні розвитку від виконання до творчості.

Експериментальна перевірка виконання спеціально підготовлених нами вправ, доводить, що конкретний матеріал, яким ми насичували програмовий матеріал, сприяв тісному зв’язку навчання з життям, розвитку дитячої уяви, мислення, глибокого проникнення у сутність явищ, прагнення більше дізнатися, запам’ятати, побачити, тобто допомагав не лише свідомому засвоєнню знань, а й ефективному розвитку пізнавальної активності, творчої самостійності у молодших школярів. Різні види навчальної роботи розкрили перед дітьми навколишній світ, заохочували їх до самостійних спостережень, узагальнень, тобто активізували роботу дитячого інтелекту, розширили їх розумові горизонти, розвинули мовлення.

Результати тестування в експериментальному та контрольному класах, систематичне спостереження за школярами, а також усне опитування учнів у ході навчального експерименту на базі 4-Б класу СЗШ №4 І-ІІІ ступенів м. Золочева Львівської області, на завершальному етапі підтвердили гіпотезу: якщо в навчальному процесі уроків з української мови систематично включати спеціально організовані вправи і завдання та методично їх обґрунтовувати при вивченні граматичного матеріалу, то розвиток пізнавальної активності молодшого школяра значно зросте.

Таким чином, різні види завдань та вправ, як доводить експеримент, дали учням змогу вибірково підходити до об’єктів пізнання (вибирати те, що потрібно зараз), виявляти самостійність і творчість, наполегливість у навчанні. А для вчителя - це одна з можливостей розвивати пізнавальну активність у молодших школярів, бо такий спосіб вивчення програмового матеріалу захоплює не лише інтелектуальну сферу дітей, а й емоційну, підвищує рівень мотивації навчальної діяльності, суспільний зміст учіння, культуру розумової праці; допомагає виявити можливості стійкої пізнавальної активності школярів на уроках української мови.

Література

 

1. Агафонова А.С. Практикум по общей педагогике. - СПб.: Питер, 2003.

2. Активні методи навчання при викладанні методики мови /О. Горська, Л. Живицька; / Школа першого ступеня: теорія і практика. - Переяслав - Хмельницький. - 2003. - Вип..6. - С.55 - 62.

3. Абрамова Г.С. Возрасная психология. - М, 2000.

4. Аткинсон Р. Человеческая пам’ять и- М.: Прогрес, 1980.

5. Божович Л.И. Личность и процесс обучения / Пер. с англ. общ. ред. Забродина Ю.М., Ломова Ю.М. Ее развитие в детском возрасте. - М., 1968.

6. Буна Н.О., Головко З.Л. Довідник: Українська мова в схемах і таблицях. Посібник для учнів 1-4 класів. - Тернопіль: Богдан, 1997. - 32 с.

7. Бутз М. Робота в групах і демократичний процес // Робота в групах. Вибрані статті / Пер. з польськ. - Варшава, 1994. - С.1 - 6.

8. Вашуленко М.С. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. посібник. - К.: Освіта, 2006. - С.184-186.

9. Вашуленко М., Бібік Н., Кочина Л. Програма інтегрованого курсу (навчання грамоти, математики, навколишній світ) // Початкова школа. - 2001. - № 8. - С.24-30.

10. Васильченко І.В. Організація системи соціального виховання учнів. // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 2.

11. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська. З.В. Огороднійчук та ін. - 2 - ге вид. К.: Каравела. - 2007. - 400 с.

12. Гамалій А.Т. Игры и занимательные упражнения по украинскому языку для 1-3 классов (Б - кА учителя начальных классов) - К.: Радянська школа. - 1980 (ІV кв). - 109 с.

13. Глазунова Л., Панченко А. Пізнавальні ігри - Шкільний світ. - 2004. - № 5. - С.17-21.

14. Гончаренко С. У., Пастернак Н.В. Проблеми підвищення теоретичного рівня освіти // Психологія і педагогіка. - 1998. - № 2.

15. Давидов В.В. Проблемы развивающего обучения. Опыт теоретического и экспериментального исследования. - М.: Педагогика, 1986.

16. Дмитришин Г. Сучасні діти, які вони? // Початкова школа. - 2005. - № 4. - С.8-10. (Важкі діти)

17. Доровской А.И. Сто советов по развитие одаренности детей. - Воронеж, 1995.

18. Дьяченко В.К. Новая дидактика. - М., 1956.

19. Дьяченко О.М., Кирилова А.И. О некоторых особенностях развития воображения у детей дошкольного возраста // Вопр. психол. - 1980. - № 2.

20. Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку дітей і формування особистості. - К., 1976.

21. Зак А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. - М.: Просвещение, 1994.

22. Зинченко П. Ы. Непроизвольное запоминание. - М.: Изд. АПН, 1961.

23. Казанцев И.Н. Урок в советской школе. - М., 1956.

24. Кравченко Т. Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках української мови. - Початкова школа. - 2001. - № 5. - С.12-15.

25. Климчик М. З досвіду роботи з обдарованими дітьми // Директор школи. - 2003. - № 42 (282). - С.8 - 10.

26. Лівандовська Л. Використання інтерактивних освітніх технологій у навчально-виховному процесі. - Директор школи. - 2004. - № 33 - 34. - С.42-45.

27. Лозова В.І. Поза навчальна пізнавальна діяльність та її вплив на формування особистості школяра // Управління школою. - 2003. - № 10 (22). - С.16 - 22.

28. Лурия А.Р. Внимание и память: Материалы к курсу лекций по общей психологии. - М.: Изд. МГУ, 1975.

29. Митник О. Пізнання завдання для розвитку творчих здібностей особистості // Початкова школа. - 2001. - № 5 (56).

30. Методик викладання української мови: Пос. Дорошенко С.І., ВашуленкоМ, С., МельничайкоО.І. та ін. - К.: Вища школа, - 1989. - 423.

31. Мир детства. Младший школьник. - М., 1988 - 134 с.

32. НіколенкоЛ, Т, Розвиток пізнавальної активності і самостійності учнів // Початкова школа. - 2001. - № 8. - 28.

33. Никитин Б.Н. Развивающие игры. - М.: Педагогика, 1981.

34. Новлянская З.Н., Почему дети фантазируют? - М., 1978.

35. Немов Р.С. Психология. В 3-х кн. - кн.3. - М.: Владос, 2000.

36. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма „ІНКОС”, 2003. - С.331.

37. Освітні технології / Під Ред. Пєхота О.М. - К.: А.С.К., 2002.

38. Петрушина Л. Вчимося гратися // Поняття гри, її види, дидактична гра, загадки, їх будова, анаграми, мета грами, ребуси. - Початкова освіта. - 2004. - № 25. - С.21 - 23.

39. Побірченко Н. Уроки - тренінги інтелекту // Психолог. - 2004. - № 39. - 40 (135 - 136).

40. Познавательные процессы и способности в обучении. / Под ред. Шадрикова В.Д. - М.: Просвещение, 1990.

41. Рудіна О. Талановиті учні: підходи до навчання та виховання // Директор школи. - 2003. - № 42 (282). - С.6 - 8.

42. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник для студентів педагогічних факультетів. - К.: Абрикос, 1997. - С.292.

43. Скидан Т., Домнюк Л. Працюємо творчо, думаємо логічно, розвиваємо мислення. - Завуч. - 2004. - № 25. - С.21 - 23.

44. Стрезикозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения (Б - кА учителя начальных классов). - М., Просвещение. - 1976.

45. Стиценко І., Стрижак О. Навчальний розливальний курс „ Логіки світу" // Дитячий садок. - 2000. - № 7.

46. Українська мова з методикою навчання в початкових класах: Інтегрований курс 6 Підручник для педагогічних вузів / За ред. А.П. Каніщенко, Г, О. Ткачук. - К.: Промінь, 2003. - 232 с.

47. Цікаве мовознавство для школярів: Посіб. Для вчителя початкових класів / Г.С. Одинцова, Я.П. Код люк. - К.: Наш час, 2006. - 123 с.

48. Швед Л.Я. Блокова система вивчення української мови. - 2-4 класи. - Львів: ЛОНМІО, 1996. - 100 с.

49. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Книга для учителя. - М., Просвещение. - 1986.

50. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.

Додатки

 

Додаток до розділу 1.1

 

Вправа на розвиток мислення. Вилучення зайвого

Доберіть серії картинок, серед яких кожні три можна об’єднати в групу за спільною ознакою, а четверта - зайва.

Наприклад:

1) кавун, огірок, яблуко - і м’яч;

2) заєць, лисиця, ведмідь - і кіт;

3) блокнот, газета, зошит - і портфель;

4) фіалка, ромашка, волошка - і морква;

5) лялька, машинка, скакалка - і книжка;

6) потяг, літак, пароплав - і самокат;

7) горобець, ластівка, орел - й оса;

8) молот, рубанок, обценьки - і стілець;

9) лижі, санчата, ковзани - і човен;

10) пожежник, космонавт, солдат - і балерина.

Розкладіть перед дитиною перші чотири картинки в будь-якому порядку й запропонуйте забрати одну зайву. Обов’язково поцікавтеся: „Чому ти так вважаєш? Чим схожі картинки, які ти залишив? ” Простежте, чи відзначає учень істотні ознаки, чи правильно групує предмети.

Оцінюйте за п’ятибальною шкалою.

Цей прийом не тільки допомагає дослідити мислення, але й розвиває його, як, зрештою, і попередні. Тому бажано мати кілька серій таких картинок, щоб використати їх у груповій роботі. Крім картинок, можна використовувати й предмети. Бажано зацікавити дитину ігровою формою завдання.

Вправа на розвиток уваги.

„Коректура”

Мета: розвивати у дітей вміння концентрувати увагу.

Хід вправи: кожному учню роздайте невеликий за обсягом текст (за матеріалами уроку), що містить речення з пропусками слів, перестановкою літер, помилками у змісті. Учні читають текст тільки один раз і одразу виправляють помилки кольоровим олівцем, по закінченні партнери по парті міняються аркушами і виправляють текст олівцем іншого кольору.

Вправа на розвиток пам’яті.

„Асоціація”

Мета: ця розумова аеробіка допоможе покращити роботу з асоціаціями.

Варіанти вправи:

1. Швидко вимовте абетку, вигадуючи на кожну букву слово, що починається з неї.

2. Вимовте абетку, пригадуючи на кожну букву термін з курсу цієї науки, що починається з неї.

3. Вимовте 10 жіночих / чоловічих імен, що зустрічалися вам в курсі української мови, нумеруючи кожне з них.

4. Виберіть одну літеру абетки і назвіть 20 слів, що починаються з неї, нумеруючи кожне з них.

5. Візьміть будь-який термін навчального предмета і за 5 хв. Напишіть максимальну кількість виразів з цим словом.

Вигадати слова, у яких зустрічається тільки певна голосна (або приголосна) літера (з її певною кількістю). Наприклад - „о” (город..).

Вправа на розвиток уяви.

„Вигадай”

Мета: розвивати довільну уяву.

Хід вправи: дайте учням список слів, що стосується теми.

Завдання: згрупуйте слова, вигадайте історію, яка б об’єднувала, уявіть її собі. Обговоріть результати роботи. З’ясуйте, кому з учнів це вдалося, у кого виникли проблеми, які саме.

Вправа на розвиток мовлення.

Самостійно відгадай мета граму, яку написав Дмитро Біловус:

Відгадай обов’язково, як літера міняє слово!

Всього чотири літери у слові,

а замість його міняють початкові:

з ґ - буде чорна птиця дика,

з п - інша горда і велика,

з к - вже напій пахучий буде,

що для гостей готують люди;

з л - виріб, дошка з стояками,

де спочиваємо ми з вами,

також вибій, на шахтах знаний,

і вивержень потік вулкан ний.

Коли ж там С поставлю я,

То буде вже людське ім’я.

Які ц слова? Запиши.

Додаток до 1.2

 

Самостійна робота. Прочитай речення:

На високому горбі росте струнка білокора берізка.

1. Встанови логіко - граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань:

(Що?)..................................;

..................................... (що робить?).........................;

..................................... (яка?)..................................;

........................................ (яка?)...............................;

....................................... (на чому?).............................;

....................................... (на якому?)..........................

2. Прочитай уривок вірша Г. Усач:

На тонких блакитних ніжках

Дощ зайшов тихенько в ліс.

І питає тишком - нишком,

Де малий грибок підріс...

Згрупуй слова вірша за частинами мови і випиши їх у відповідній колонці

 

іменники	прикметники	дієслова	прислівники	службові слова

 

3. Розподіли запропоновані дієслова за двома групами та впиши їх у відведеному місці: піклуватися, мерехтіти, дзвонити, будувати.

І - ті, які належать до І дієвідміни, ІІ - ті, які належать до ІІ дієвідміни

Додаток до 1.3

 

Інтерактивні вправи

Технологія „Ажурна пилка”.

Тема. Рід іменників.

Учитель розділяє клас на 4 домашні групи. Завдання: опрацювати кожну групу іменників (група іменників чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду, іменники у множині).

У класі учасники домашніх груп об’єднуються у так звані експертні групи, де представники де представники кожної з них пояснюють засвоєний матеріал іншим і таким чином самі набувають нових знань.

Учасники експериментних груп повертаються в домашні групи й діляться знаннями, отриманими в експериментальних групах, з іншими учнями цієї групи.

Клас об’єднується в загальне коло для підбиття підсумків уроку. Таким чином усі учні оволодівають розумінням принципу поділу іменників за родовими ознаками.

Технологія „ Метод „Прес”.

Тема. Однорідні члени речення.

Чотири пари працюють одночасно. Перед кожною стоїть завдання відповідати на поставлене запитання включно за поданим кліше:

1-ша пара - „ Я вважаю, що..."

2-га пара - „..., тому, що..."

3-тя пара - „... наприклад..."

4-та пара - „ Таким чином..."

Отже, міркування набуває такого вигляду:

Я вважаю, що ці члени речення є однорідними, тому що вони відповідають на одне й те саме питання й залежать від одного й того ж слова.

Гра для учнів „ Щасливий куб”

Для гри потрібен картонний кубик, кожна грань якого має свій колір.

ЧЕРВОНА ГРАНЬ

БІЛА ГРАНЬ

ЗЕЛЕНА ГРАНЬ

ЖОВТА ГРАНЬ

СИНЯ ГРАНЬ

ЧОРНА ГРАНЬ

Грають дві команди. По черзі кидають кубик. Відповідають на питання тієї грані, яка випала зверху. Яка команда дає найбільше правильних відповідей, та й перемогла.

Червона грань - казки

Закінчити назви казок.

1. „Кришталева..." (гора).

2. „Микита..." (Кожум’яка).

3." Мороз..." (Іванович).

4." Фарбований..." (лис).

Біла грань - птахи

Записати найвідоміших птахів із дитячих книжок.

1." Коник - горбоконик". (Жар 0 птиця)

2." Повернення блудної папуги". (Кеша)

3." Снігова королева". (Ворони Карл і Клара)

Зелена грань - географія

Запиши назву столиці країн.

1. Латвія. (Рига)

2. Індія. (Делі)

3. Франція. (Париж)

4. Італія. (Рим)

Жовта грань - кмітливість

1. Яке свято відзначається 31 лютого? (31 лютого не буває)

2. Хто краще плаває - каченятко чи курчатко? (Курчатко не вміє плавати)

3. Що сушить, коли мокне? (Рушник)

4. Що в каструлю кидають перед тим, як варять їжу? (Погляд)

Синя грань - українська мова

Постав подані у дужках іменники у знахідному відмінку.

1. Побачити (зозуля).

2. Любити (матуся).

3. Захищати (Україна).

4. Читати про (природа).

Чорна грань - загадки

1. У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Видивляється у воду

А свою хорошу вроду. (Калина)

2. Є шапка, але немає голови,

Є нога, але без черевика. (Гриб)

3. На дереві я родився в кожусі, кожух розірвався

і я на землю впав. (Каштан)

4. Швець - не швець,

Кравець - не кравець,

Держить в роті щетинку,

А в руках - ножиці. (Рак)

Використання народознавчого матеріалу

Інтегрований урок в 4 класі „ Дієслова у веснянках, гаївках, закличках”

Мета: закріпити вивчене про часові форми дієслова; закріпити вміння визначити рід дієслів минулого часу та неозначеної форми дієслова на основі народознавчого матеріалу з теми „ Веснянки"; розширювати словниковий запас учнів, пізнавальну активність, інтерес до історичного минулого, усної народної творчості; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: алгоритм „Дієслова”: перфокарти; ілюстрації „ ластівка", „соловейко”, „жайворонок"; випечені жайворонки.

Інтеграція: українська мова, читання, народознавство.

Хід уроку

І. Вправи на читання приказок

Вода потекла, весну принесла.

Грак на горі - весна на дворі.

Матінка - весна усім красна.

ІІ. Вправи на інтонування речень

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна...

Відгадали? - Я -... (Весна).

Прошепочіть слово весна.

Які почуття викликає у вас це слово?

ІІІ. Каліграфічна хвилинка

Дз двз

Запишіть речення:

Давайте, друзі, весну віншувати!

Віншувати - вітати, поздоровляти.

Утворити: прикметники - віншувальний; іменник - віншування.

Яке речення за метою висловлювання? (Спонукальне; зі звертанням)

ІV. Повідомлення теми і завдання уроку

Визначити дієслова в текстах, час дієслів;

Довідатись більше про веснянки;

Познайомитись із новими словами, звичаями українського народу.

V. Опрацювання матеріалу

1. Визначити дієслова із залежними словами з тексту.

Веснянки - це пісні, з якими люди зустрічали весну. Отже, сьогодні ми спробуємо зустріти весну так, як зустрічали її наші далекі предки - давні українці.

Давайте ж одразу вирушимо в мандрівку на багато років назад, аж у Київську Русь.

Тоді люди повністю залежали від явищ природи, але вірили в те, що вони можуть вплинути на її сили. За допомогою чого? Слова, пісні. Вірили, що й весна швидше прийде, якщо її покликати.

2. Зміна неозначеної форми дієслів на форму теперішнього часу.

Насамперед викликали з вирію птахів. Виконували обряди, що сприяли приходу весни. Господині випікали печиво у формі пташок.

Давайте змінимо форму дієслів на теперішній час, запишемо в зошити.

Пташок (викликати)

З теплого краю!

(Летіти), соловейки,

На нашу земельку!

(Спішити) ластівоньки,

Пасти корівоньки!

А тепер пташок у руку і викликаємо весну, промовляючи закличку.

Фізкультхвилинка

Гра „А ми просо сіяли..."

А ми просо сіяли, ой, дід ладо сіяли.

А ми просо витопчем, витопчем...

Ой, чим же нам витоптать, витоптать...

А ми коней пустимо, пустимо...

А ми коней займемо, займемо...

А ми коней випустим, випустим...

3. Словникова робота.

Благословляє мати

Весну закликати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

Які слова протилежні за значенням? (Закликати - проводжати)

Які слова - антоніми в прикметниках?

Проліски й підсніжники розкривають пелюстки на гарну погоду, закривають на негоду.

Якщо на початку травня тепло - наприкінці буде холодно.

Яке слово тут незвичне?

Благословляє - 1) дає згоду на що-небудь, дозволяє кому-небудь;

2) хрестити кого-небудь, промовляючи при цьому молитву, побажання;

3) висловити подяку за щось.

4. Виписати дієслова за часовими формами із вірша П. Грабовського.

Зійшли сніги, шумить вода.

Весною повіва.

Земля квіточки викида,

Буяє травка молода;

Все мертве ожива.

Веселе сонечко блищить,

Проміння щедре ллє,

Гайок привітно шелестить,

Неначе хоче пригостить, Струмочок виграє.

Яке запитання поставимо весні?

Ой, весно, весно, днем красна,

Що ж ти нам, весно, принесла? (Зіллячко, тепло, квіти)

У народній веснянці зазначено:

А вам, дівчатка, по вінку з хрещатого барвінку.

Хрещатий - має форму хреста або окремі елементи у формі хреста.

5. Творча робота.

А чи хотіли б ви скласти віршик про весну? Доповніть рядки.

Там, де сонце... (дієслово теп. ч) пригріває,

Де струмочок... (дієслово теп. ч) дзюркотить,

Де пролісок... (дієслово теп. ч) проростає,

Туди і весна... (дієслово майб. ч) прилетить.

А що це там таке яскраве? (на дошці - ілюстрація Сонця, барвінку, струмочку)

Складемо казочку про Сонце і барвінок, використовуючи дієслова.

Проснувся, проклюнувся, зимує, розплющив, розправив, підняв, зрадів, подякував, милується, посміхається.

VI. Підсумок уроку

Аукціон знань „ Що ми знаємо про дієслова як частину мови.7"

На аукціоні продається глиняний „ жайворонок".

Як нові слова та їх значення опрацювали?

VIІ. Домашнє завдання

Записати веснянку, проаналізувати дієслова.

Вправи, які можна запропонувати після перегляду відеофільму „Зима в лісі „:

а) за відеофільмом записати 15 іменників, визначити їх рід, відміну: ліс, зима, сніг, дерево, синичка, іній, білка, ведмідь, ягідка, барліг, лисиця, заєць, мисливець, мороз, гілка;

б) записати 10 іменників у однині і поставити їх у множині: дерево - дерева, кущ - кущі, снігур - снігурі, мороз - морози, сніжинка - сніжинки, дупло - дупла, ялина - ялини, ведмідь - ведмеді, вітер - віри, заєць - зайці;

в) записати 5 речень з іменниками в родовому відмінку однини:

На кущі калини сиділи жваві синички. У зайця немає своєї хати. З дерева злітає срібний іній. Взимку від холоду і голоду гинуть пташки;

г) списати речення, вставивши потрібні іменники: Міцно спить ведмідь у своєму (бар лозі). З теплої (нори) вийшла на полювання голодна лисиця. Зайчика (шуба) і гріє, і від ворогів оберігає. Білочка влітку запасає на зиму і гриби, і (шишки). Пташкам узимку не так страшний холод, як (голод);

д) дібрати до слів відповідні іменники, визначити їх рід, число й відміну: Холодна (зима). Срібний (сніг). Хитра (лисичка). Працьовита (білочка). Тріскучий (мороз).

Творчі завдання.

Спиши текст, розкриваючи дужки. Добери заголовок.

Дуже давнім промислом в Україні є плетіння (лоза). (Лоза) можна гнути, переплітати. Вона не ламається. З (лоза0 плетуть кошики, колиски, меблі. Вміють працювати з (лоза) народні умільці.

Вивчи вірш і запиши його по пам’яті. Підкресли слова, в яких звуків більше, ніж букв.

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

Доповни речення словами за змістом. Склади коротку розповідь і добери заголовок.

Мама вишиває (що?)...

Нитки лягають на тканину (як?)...

Орнамент виходить (який?)...

На ньому зображені (що?)...

Мені подобається (що?)...

Прочитай. Заміни виділені слова антонімами. Добери заголовок і запиши свій текст. Як змінився текст?

Сонце заходить, прощаючись із землею. Затихає легенький вітерець. Перестають співати пташки. Люди повертаються з поля.

Додаток до розділу 2

 

Завдання для виявлення рівня розвитку пізнавальної активності

1. Прочитай текст:

Вихідний день - це час не тільки для розваг. Кожну хвилину відпочинку треба проводити різноманітно, цікаво і насичено. Можна читати, займатися спортом, корисною працею, ходити на екскурсії тощо. Час дуже дорогий. Він потребує поваги та ощадливості.

Поділ текст на частини. Біля кожної частини постав позначку Z.

Скільки частин у тексті?

А 2

Б 3

В 4

2. Обведи рядок, у якому записано тільки спільнокореневі слова:

А річка, річечка, річки

Б річечка, річковий, річка

В річковий, річкова, річечка

3. Визнач іменник, у якому відбулося чергування приголосного звуку в процесі словозміни:

А книзі

Б мазі

В князі

4. Обведи рядок, у якому всі іменники в орудному відмінку однини записано правильно:

А вежою, мечем, краєм, мріїю

Б краєм, вежею, мечом, мрією,

В мрією, краєм, вежею, мечем

Прочитай речення:

Кучеряві верби купають у воді віти.

У якому часі вжито дієслово у реченні?

А. у минулому

Б. у теперішньому

В. у майбутньому

8. У якому рядку записано дієслово в неозначеній формі?

А. фарбувати

Б. фарбували

В. фарбуєш

9. Обведи рядок, у якому всі прислівники записано правильно:

А. ввечері, ліворуч, щоденно

Б. ліво руч, ввечері, щодено

В. що денно, в вечері, ліворуч

10. Утвори і запиши словосполучення із поданих слів:

Розмовляти з (ми)

11. Склади і запиши речення з однорідними прикметниками, яке відповідає схемі:

_______________

12. Постав іменники, що подано нижче, в орудному відмінку однини:

Медаль - ___________________

Кров - _____________________

Чемність - _________________

13. Прочитай словосполучення:

Калинова гілка

Визнач рід і число прикметника:

Рід _____________ Число ___________

14. Прочитай речення:

На високому горбі росте струнка білокора береза.

Встанови логіко - граматичні зв’язки між членами речення за допомогою питань:

(Що?) __________________;

_________________________ (що робить?) __________________;

_________________________ (яка?) ________________________;

_________________________ (яка?) _______________________;

_________________________ (на чому?) ____________________;

_________________________ (на якому?) ____________________.

15. Прочитай уривок вірша О. Журливої:

Пахне липами навколо,

Мед збирають з липи бджоли.

Посхилялись довгі віти...

Гарно, діти, в липні жити!

 

іменники	прикметники	дієслова	прислівники	Службові слова

 

16. Прочитай слова:

Умовити, допомогти, зацікавити, шепотіти.

Розподіли запропоновані слова за двома групами та впиши їх у відведеному місці:

 

І - ті, які належать до І дієвідміни

 

ІІ - ті, які належать до ІІ дієвідміни

17. Склади і запиши свою казку про пригоди у зачарованому лісі.

Придумай назву своєї казки. Передбач у своєму творі фантастичні елементи, притаманні жанру казки. Дотримуйся три частинної структури висловлювання. Передбач абзаци. Розкрий тему у змісті твору. У тексті використовуй слова - синоніми та антоніми. Пиши грамотно. У твоєму тексті має бути 60 - 80 слів.

Вступ

 

Сьогодні з - поміж важливих завдань, що постають перед системою освіти, особливої актуальності набуває проблема розумового виховання у молодшого школяра. Одним із центральних питань розумового виховання є розвиток пізнавальної активності.

Н