Концепції управління запасами, що сформувалися.

До теперішнього часу сформувалися три концепції управління запасами:

1. Концепція максимізації запасів.

2. Концепція оптимізації запасів.

3. Концепція мінімізації запасів.

1. Концепція максимізації запасів розробляється вже тривалий час і, можна сказати, майже відійшла в минуле. Потреба накопичувати запаси їжі – найстародавніша проблема в управлінні запасами. На протязі тривалої історії людства великі запаси розглядалися як знак благополуччя і процвітання країни. Високий рівень запасів виправданий, якщо невідомий рівень споживання. Розвиток економіки поступово привів до того, що товари стали отримувати тоді, коли вони потрібні, а не коли є можливість їх купити.

Повторення ситуації необґрунтованого накопичення запасів мало місце в епоху застою в Радянському Союзі. Вітчизняна економіка 1970–1980 років XX ст. – яскравий приклад концепції максимізації запасів. Цілі створення запасів (підвищення ефективності виробництва, забезпечення обслуговування споживачів, страхування збоїв поставок, захист від підвищення закупівельних цін, економія на оптових знижках, економія на транспортуванню) були превалюючими, і вони однозначно визначали позитивне відношення до запасів.

2. Концепція оптимізації запасів. Вже в кінці XIX ст. розвиток економіки привело до зростання промислового виробництва, що неминуче спричинило за собою великі об'єми багато номенклатурних запасів. Саме у той час почав розвиватися науковий підхід до управління запасами, який дозволив знаходити оптимальний рівень запасів при мінімальних витратах на його склад. Складність полягала лише в тому, що вважати оптимальним. З 1915 р. розвивається підхід оптимізації рівня запасу виходячи з оптимального розміру замовлення. В цей період відмінність між мінімізацією витрат і мінімізацією рівня запасів не бралося до уваги. На протязі 1920-х років багато компаній знижували запаси – часто до такого рівня, який приводить до зниження ефективності виробництва. В 1931 р. виходить перша спеціалізована книга по управлінню запасами. Цю подію можна вважати початком розвитку концепції оптимізації запасів. Вона полягає у визнанні доцільності змісту запасу в оптимальному (частіше всього по критерію мінімуму сукупних витрат на створення і зміст запасів) розмірі. Дотепер ця концепція є широко визнаною і найбільш часто вживаною.

3. Концепція мінімізації запасів. Відносно недавно підприємства і організації прийшли до висновку, що запаси – прояв марнотратства. Яскраві представники цього напряму – керівники компанії «Тойота». На противагу представникам концепції максимізації запасів вони абсолютизували негативні наслідки високого рівня запасів, а саме:

1) збільшення поточних витрат, пов'язаних із змістом запасів, із-за зростання вартості змісту складів, податкових виплат платежів страховок, оплати обслуговуючого персоналу;

2) зниження часу реакції на вимоги споживача;

3) ускладнення процесу управління запасами;

4) зниження прибутку на інвестований капітал;

5) збільшення складських площ;

6) перевиробництво, яке може визвати застарівання продукції;

7) збільшення собівартості продукції.

Японські менеджери розглядали запаси як ширму, за якою ховаються недоліки виробничої діяльності:

ü низька якість;

ü нездатність проводити продукцію дрібними партіями;

ü невміння правильно планувати;

ü невміння правильне придбавати потрібний товар;

ü збої у виробництві;

ü збої в поставках продукції.

У зв'язку з таким підходом до оцінки запасів з'явилася нова тенденція – зведення запасів на фірмах до мінімуму. Стали розвиватися логістичні системи (технології), що дозволяють значно понизити рівень запасів. Система MRP, наприклад, зв'язує запаси безпосередньо з плановим об'ємом виробництва. Технологія JIT дозволяє працювати майже без запасів. [8]

Всі ці системи (технології) мінімізують запаси, забезпечуючи при цьому необхідний рівень якості логістичного обслуговування споживачів. Задача зниження рівня запасів може розв'язуватися різними способами.

До 1960-х років більшість задач, пов'язаних з управлінням запасами розв'язувалося вручну. З появою комп'ютерів було автоматизовано до 90% робіт по управлінню запасами. Завдяки комп'ютеризації те, що раніше вважалося чистотою теорією, тепер може бути застосовано на практиці.

Комп'ютери викликали до життя нові методи і моделі управління запасами. Зокрема, з'явилася можливість знижувати рівень запасів без втрати якості обслуговування виробництва. Стала значно скорочуватися тривалість виробничого циклу, що сумісне з розвитком систем управління якістю і при постійному характері споживання дозволило розвинути систему JIT, яка майже повністю ліквідовувала страховки запаси.

Таким чином, концепції управління запасами, що склалися на практиці, ґрунтуються на двох протилежних точках зору: перша абсолютизує позитивну роль запасів, друга абсолютизує негативну роль запасів. Концепція оптимізації намагається знайти золоту середину між ними.

Модель управління запасами.

Розширення задач управління запасами досягається логістичним менеджментом фірми в процесах стратегічного і оперативного планування, контролю і регулювання деякого набору параметрів пов'язаних із запасами.

Сукупність правил, по яких ухвалюються ці рішення, називається моделлю управління запасами. В даний час існує множина методів і моделей управління запасами, є предметом вивчення теорії управління запасами. Докладно на цьому обширному питанні ми зупинятися не будемо, але даний розділ логістики на практиці надає великі можливості для вживання знань з області математичного прогнозування, моделювання, аналізу, розрахунків і ін.