Значення логістики в ринковій економіці

Курсова робота

на тему: « Економічна ефективність використання логістичних схем руху матеріальних запасів та продукції на підприємстві»

 

Вступ

 

Не так давно у бізнес-лексиконі вітчизняних компаній з’явилося нове слово – «логістика». Сьогодні без ефективно діючої системи логістики практично неможливо забезпечити ефективну діяльність системи збуту, системи маркетингу та роботу компанії в цілому. Те, що зароблені гроші – це зекономлені гроші, починають усвідомлювати й вітчизняні підприємці.

В умовах нинішнього ринку дедалі менше значення у конкурентоспроможності товару відіграють ціна на товар, а більше – якісний сервіс, зокрема своєчасна доставка товарів, стабільність асортименту тощо. Це стосується як клієнтів магазинів чи супермаркетів, так і роздрібних торгівців при виборі постачальника. З огляду на це, більшість підприємств дедалі більше уваги приділяють побудові ефективної системи логістики, що є однією з конкурентних переваг на ринку. Витрати на побудову та забезпечення діяльності оптимальної системи логістики повертаються зростанням обсягів продажу і значною економією на складуванні та транспортуванні товарів. Вважається, що коли внаслідок руху товарних потоків собівартість товару зростає більш ніж на 3 відсотки – необхідно звернути увагу на побудову системи логістики у компанії. Витрати компанії внаслідок неефективної системи логістики можуть сягати 5–35% від обігу фірми.

Зарубіжний досвід доводить, що логістиці належить стратегічно важлива роль в сучасному бізнесі. Сьогодні неможливо уявити виробниче чи торгове підприємство, яке не займається вирішенням логістичних задач. Логістика дозволяє оптимізувати функціонування товарних, інформаційних і фінансових потоків, істотно скоротити проміжок часу між закупкою сировини і напівфабрикатів і поставкою готового продукту споживачу, сприяє суттєвому скороченню матеріальних запасів. Невипадково все більше спеціалістів, які досягли успіху в цій області, отримують вищі посади в керівництві компаній. З позицій бізнесу під логістикою розуміють ефективне управління матеріальними і супутніми (інформаційними, фінансовими, сервісними) потоками для досягнення корпоративних цілей з оптимальними затратами всіх ресурсів. В теперішній час у передових фірмах традиційні функціональні області логістики (транспортування, управління запасами, закупками і замовленнями, складування, вантажопереробка, упаковка) інтегрувались на базі загальної інформаційно-комп’ютерної платформи, створивши стратегічну інноваційну систему.

Метою написання даної роботи є обґрунтування необхідності запровадження методів логістичного управління матеріальними запасами.

Тема є актуальною тому, що має багато невивчених проблем, насамперед пов’язаних з використанням транспорту для організації комерційної діяльності – це такі як: доставка вантажів, ефективність використання транспорту, вибір виду транспорту і схем транспортування та ін. Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Значення логістики в ринковій економіці

 

Поняття логістики

 

Логістика – досить нове для нас поняття: її нещодавно почали відокремлювати як самостійний науковий напрям, на підприємствах про неї, схоже, нічого невідомо, а в вітчизняних літературних джерел на тему логістики, на відміну від закордонних, дуже мало. Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійність, у тому числі стосовно маркетингу. У нашій країні поки що логістика не розглядається як автономна, самостійна наука.

Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Грецьке за походженням слово «логістика» (мистецтво враховувати) – вживається в мовах багатьох народів (logistic – англ., logistik – нім., logistique – франц., logistica – італ. і т.д.). Наукою, на думку Т. Павеллека, логістика стала завдяки військовій справі. Візантійський імператор Леон VI (865–912 pp.) так визначав завдання логістики: «платити армії, озброювати її, забезпечувати військовим майном, своєчасно і повною мірою піклуватися про її потреби, належним чином готувати кожну дію військового походу і відповідно до цього управляти і розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил».

Тільки в 60-х роках XX століття ці принципи логістики стали застосовуватися не тільки в системі постачання армій, але й у промисловості деяких країн Західної Європи.

Інтенсивний розвиток логістики у невійськовій галузі пов'язується з енергетичною кризою початку 70-х років. Саме тоді спеціалісти звернулися до логістики як однієї з ефективних форм інтеграції виробництва, транспортування, розподілу і збуту товарів із широким залученням сучасних технічних засобів. [4]

Існує багато визначень логістики, тому що вона – новий науковий напрямок, що знаходиться в стадії формування. Крім того, труднощі з визначенням поняття логістики пояснюються тим, що логістика має багато розділів, про що свідчать її функції.

Відповідно до одного із найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.

Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції. Логістика починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства і завершується доставкою готової продукції споживачу для досягнення економічних цілей підприємця.

Французькі фахівці з логістики трактують логістику як «сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції». На думку деяких західних спеціалістів, логістика – це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси.

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфікована. Але можна виділити загальну частину: логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту. [6]

 

Концепція логістики

 

В умовах лібералізації економіки логістика повинна одержати своє визнання і в Україні. На початкових стадіях формування логістичних структур можна звернутися до міжнародного досвіду в цій галузі. В багатьох країнах функціонують національні логістичні об'єднання, створена Європейська асоціація логістики (ELA). Авторитетними теоретичними джерелами є періодичні видання: «Logistics» (Велика Британія), «Logistiques Magazine» (Франція), «Logistik Spektrum» (Німеччина), «Production and Inventory Management» (США), «International Journal of Physical Distribution and Logistics Management» тощо.

Досвід розвинутих країн у сфері підвищення ефективності матеріального виробництва свідчить про те, що одним із основних інструментів зміцнення позицій на ринку є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. В сучасному розумінні логістика охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку «постачальник – виробник – споживач».

Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100% виконання договірних зобов'язань, високий рівень сервісу. Водночас застосування логістичних рекомендацій вигідне постачальникам. Так, на підприємствах «Форд» використання системи «точно в строк» (just in time) дало можливість за два роки скоротити запаси на 40%. За даними проф. А. Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скоротити витрати на транспортування і збереження продукції на 15–20%, зменшити рівень запасів на 50%, знизити тривалість робочого циклу на 50–70% [8].

Отже, логістика гармонізує інтереси постачальників і споживачів.

Завдання і цілі логістики

 

Основне завдання логістики – досягнення фірмою найбільшого прибутку. На жаль, логістика розглядається крізь призму досягнення фірмою стратегічних цілей і оптимізації її основних оперативних процесів. У зв'язку з цим розрізняють загальні та підпорядковані їм локальні завдання логістики. Для виконання загального завдання необхідно забезпечити з найменшими витратами максимальну пристосованість фірм до мінливої ринкової ситуації, збільшення їх частки товару на ринку та переваги перед конкурентами. Одним із загальних завдань логістики є створення ефективної інтегрованої системи регулювання матеріальних та інформаційних потоків і контролю за ними, що забезпечувало б високу якість постачання продукції. З цим завданням тісно пов'язані такі проблеми, як забезпечення взаємної відповідності матеріальних та інформаційних потоків, контроль матеріального потоку та передача даних до єдиного центру, визначення стратегії і технології фізичного переміщення товарів, розробка способів управління операціями їх руху, встановлення форм стандартизації напівфабрикатів та пакування, визначення обсягу виробництва, транспортування і складування, розбіжностей між бажаними та можливими закупівлями і виробництвами.

Прикладом локального завдання логістики є оптимізація виробничих запасів та максимальне скорочення часу зберігання і транспортування вантажів. Недостатній зв’язок концепції логістики з активною ринковою стратегією часто призводить до того, що сама по собі закупівля сировини, напівфабрикатів, комплектуючих стає мотивом для початку випуску тієї чи іншої продукції без належного попиту на неї. Однак у нинішній ринковій ситуації такий підхід до випуску продукції може призвести до комерційного провалу. Орієнтація на мінімізацію витрат, безперечно, необхідна, але за оптимального рівня поєднання витрат і рентабельності основного та оборотного капіталу, задіяного в межах ринкової стратегії.

Цілями сучасної логістики є:

· надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

· зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

· зміна політики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються;

· зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

· якісне виконання усіх замовлень у мінімальні строки.

Досягнення сукупності поставлених цілей – це ідеал, до якого слід прагнути. І чим вищий виробничий та інфраструктурний потенціал, тим легше досягти цього ідеалу. Успішній реалізації даної концепції логістики окремими фірмами сприяє створення ними системи оперативної доставки вантажів. [12]

 

 

Модель управління запасами.

Розширення задач управління запасами досягається логістичним менеджментом фірми в процесах стратегічного і оперативного планування, контролю і регулювання деякого набору параметрів пов'язаних із запасами.

Сукупність правил, по яких ухвалюються ці рішення, називається моделлю управління запасами. В даний час існує множина методів і моделей управління запасами, є предметом вивчення теорії управління запасами. Докладно на цьому обширному питанні ми зупинятися не будемо, але даний розділ логістики на практиці надає великі можливості для вживання знань з області математичного прогнозування, моделювання, аналізу, розрахунків і ін.

Контроль за станом запасів – це вивчення і регулювання рівня запасів продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з метою виявлення відхилень від норм запасів і вживання оперативних заходів до ліквідації відхилень.

Необхідність контролю за станом запасів обумовлена підвищенням витрат у разі виходу фактичного розміру запасу за рамки, передбачені нормами запасу. Контроль за станом запасу може проводитися на основі даних обліку запасів, переписів матеріальних ресурсів, інвентаризацій або в міру необхідності.

На практиці застосовуються різні методи контролю. Розглянемо два основні методи, що зустрічаються найбільш часто.

При першому методі період, через який підприємство направляє замовлення постачальнику, не міняється (система з фіксованою періодичністю замовлення). Наприклад, кожний понеділок менеджер фірми проглядає залишки товарів і дозаказує їх до наперед визначеної максимальної норми. Сутність другого методу полягає в тому, що як тільки запас будь-якого товару досягне наперед визначеного мінімального значення, то цей товар замовляється. При цьому розмір партії, що замовляється, весь час один і той же (система з фіксованим розміром замовлення). Розглянемо докладніше названі системи.

Система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення. Контроль стану запасів по цій системі здійснюється через рівні проміжки часу за допомогою проведення інвентаризації залишків. За результатами перевірки складається замовлення на поставку нової партії товару.

Розмір партії товару, що замовляється, визначається різницею передбаченого нормою максимального товарного запасу і фактичного запасу. Оскільки для виконання замовлення, потрібен певний період часу, то величина партії, що замовляється, збільшується на розмір очікуваної витрати за цей період. Розмір партії (Р), що замовляється, визначається по наступній формулі:

P = Змакс - (Зф _- З _{t )} (2.3.1)

де Змакс – передбачений нормою максимальний запас;

Зф - фактичний запас на момент перевірки;

Зt – запас, який буде витрачений до часу розміщення і виконання замовлення.

Графічно модель системи контролю за станом запасу з фіксованою періодичністю замовлення представлена на рис. 2.3.1.

 

Рис. 2.3.1 Система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення

Умовні позначення:

Т – інтервал часу, через який повторюється замовлення (в нашому випадку – 3 дні) – для даної системи величина постійна;

t – час, необхідний на розміщення і виконання замовлення (в приведеному прикладі – 1 день);

P₁, Р₂….Р_i, – величина окремого, i-го замовлення;

Змакс - передбачений нормою максимальний запас;

Зф – фактичний запас на момент перевірки;

Зt - запас, що витрачається за час t, необхідний для розміщення і виконання замовлення;

А – період часу з інтенсивним попитом;

В – період часу з нульовим запасом.

Інтенсивність попиту, що характеризується кутом нахилу ділянок лінії, що описує зміну запасів, в цій моделі є величиною змінної (кут нахилу різних ділянок ламаної – неоднаковий). Оскільки замовлення здійснюється через рівні проміжки часу, то величина партії, що замовляється, в різних періодах буде різна. Природно, застосовувати цю систему можна тоді, коли, є можливість замовляти партії, різні по величині (наприклад, у разі вживання контейнерної доставки товару, що замовляється, ця система незастосовна). Крім того, систему не застосовують, якщо доставка або розміщення замовлення виходить дорого. Наприклад, якщо попит за минулий період був незначний, то замовлення також буде незначне, що допустиме лише за умови і витрат, пов'язаних з виконанням замовлення.

Особливістю описуваної системи є також і те, що вона допускає виникнення дефіциту. Як видно з графіка, якщо попит різко посилиться (тобто графік круто піде вниз – ділянка А), то запас закінчиться до настання терміну подачі замовлення. Це означає, що система застосовна, коли можливі втрати від дефіциту для підприємства також неістотні.

Підводячи підсумок, відзначимо, що система контролю за станом запасів з фіксованою періодичністю замовлення застосовується в наступних випадках:

ü умови поставки дозволяють одержувати замовлення різними по величині партіями

ü витрати по розміщенню замовлення і доставка порівняно невелика

ü втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

На практиці по даній системі можна замовляти один з багатьох товарів, що закупляються у одного і того ж постачальника, товари, на які рівень попиту відносно постійний, малоцінні товари і т.д.

Система контролю за станом запасів з фіксованим розміром, замовлення. В цій системі контролю за станом запасів розмір замовлення на поповнення запасу є величиною постійної. Інтервали часу, через які проводиться розміщення замовлення, в цьому випадку можуть бути різні.

Нормованими величинами в цій системі є величина замовлення, розмір запасу у момент розміщення замовлення (так звана точка замовлення) і величина запасу страховки. Замовлення на поставку розміщується при зменшенні наявного запасу до точки замовлення. Як випливає з графіка, після розміщення замовлення запас продовжує зменшуватися, оскільки замовлений товар привозять не відразу, а через якийсь проміжок часу t. Величина запасу в точці замовлення вибирається такою, щоб в нормальній робочій ситуації за час t запас не опустився нижче страховки. Якщо ж попит непередбачено збільшиться (лінія графіка різко піде вниз – ділянка А графіка), або ж буде порушений термін поставки (t>1 – ділянка В графіка), то почне працювати запас страховки. Комерційна служба підприємства в цьому випадку повинна вжити заходів, що забезпечують додаткову поставку. Як бачимо, дана система контролю передбачає захист підприємства від утворення дефіциту.

На практиці система контролю за станом запасу з фіксованою кількістю замовлення застосовується переважно в наступних випадках:

– великі втрати в результаті відсутності запасу;

– високі витрати по зберіганню запасів;

– висока вартість товару, що замовляється;

– високий ступінь невизначеності попиту;

– наявність знижки з ціни в залежності.от кількості, що замовляється.

Система з фіксованим розміром замовлення припускає безперервний облік залишків для визначення точки замовлення. За наявності широкої номенклатури матеріалів (або асортименту для торгового підприємства) необхідною умовою вживання системи є використовування технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.

Дану систему іноді називають «двохбункерною» (two-bin system), оскільки запас зберігається як би в двох складах-бункерах (на рис. 2.3.3 бункери 1 і 2). Спочатку задоволення попиту здійснюється з першого бункера (рис. 2.3.3а). Закінчення запасів в цьому бункері є точкою замовлення. У цей момент для постачання споживача відкривається другий бункер, одночасно постачальнику робиться замовлення (рис. 2.3.3б). У момент прибуття замовленого товару в другому бункері повинен залишатися запас не нижче за страховий (рис. 2.3.3в). При розподілі замовлення, що поступило від постачальника, спочатку повністю заповнюється другий бункер. Кількість, що залишилася, використовується для заповнення першого. [1]

Дана модель дозволяє наочно уявити собі поточний запас, оскільки тут – це та кількість запасу, яка фізично витікає з обох бункерів, забезпечуючи безперервність виробничого або торгового процесів між черговими поставками.

Висновки

 

Сьогодні неможливо уявити виробниче чи торгове підприємство, яке не займається вирішенням логістичних задач. Логістика дозволяє оптимізувати функціонування товарних, інформаційних і фінансових потоків, істотно скоротити проміжок часу між закупкою сировини і напівфабрикатів і поставкою готового продукту споживачу, сприяє суттєвому скороченню матеріальних запасів.

В даній роботі розглянута концепція логістики – система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів, вона є образом мислення, який визначає мету і принцип підприємницької діяльності, а логістична система, яка є засобом реалізації концепції, є образом дії. Концепція логістики – це направленість ділового мислення, а логістична система – це направленість дій у сфері бізнесу.

В результаті дослідження було виявлено, що логістична система знаходить все більше застосування в практичній діяльності різних підприємств. Вона розглядається в вищих ешелонах управління корпораціями як ефективний вмотивований підхід до управління матеріальним потоком в цілях зниження витрат виробництва. Логістична система лягає в основу економічної стратегії фірм, коли логістика використовується як засіб у конкурентній боротьбі та розглядається як управлінська логіка для реалізації планування, розміщення та контролю за фінансовими та людськими ресурсами. Такий підхід забезпечує тісну координацію логістичного забезпечення ринку і виробничої стратегії. Якщо цього вдається досягти, то результатом є: необхідний асортимент запасів в потрібному місці в потрібний час; координація зовнішнього та внутрішнього транспорту, яка гарантує своєчасну доставку у відповідності з економічними вимогами; раціональне розміщення складського господарства та застосування упаковки, яка відповідає транспорту і дозволяє мінімізувати витрати сировини, знизити запаси у виробництві і готовій продукції; і нарешті, синхронізація замовлень і транспорту.

Основною проблемою логістичного управління запасами є узгодження (координація) дуже часто протилежних цілей різних сфер бізнесу фірм (маркетингу, виробництва і фінансів) по відношенню до запасів. Менеджмент маркетингу зацікавлений в як можна більш високому рівні задоволення потреб за рахунок ефективно поповнюваних запасів, здатних швидко і комплексно реагувати на зміни попиту.

Враховуючи потенційне значення запасів, дослідження логістичної системи повинно включати проблему управління запасами, яка конкретизується в наступних питаннях: Який рівень необхідно мати на кожному підприємстві для забезпечення необхідного рівня обслуговування споживача? В чому полягає компроміс між рівнем обслуговування споживача і рівнем запасів в системі логістики? Які обсяги запасів повинні бути створені на кожній стадії логістичного виробничого процесу? Чи повинні товари відвантажуватись безпосередньо з підприємства? Яке значення компромісу між вибраним способом транспортування і запасами? Які загальні рівні запасів на даному підприємстві, що зв’язані зі специфічним рівнем обслуговування? Як змінюються витрати на утримання запасів в залежності від зміни числа складів? Як і де слід розташовувати страхові запаси?

Отже, можемо сказати, що новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами полягає в зміні пріоритетів господарської діяльності. Головну роль відіграє не продукт, а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового тощо). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів. Оптимізація потокових процесів в економіці стала можливою лише завдяки переорієнтації з кількісних критеріїв оцінки господарської діяльності на якісні.

Роблячи висновки по розрахунковій частині, можна сказати, що виріб А має найбільшу оптову відпускну ціну підприємства (1726,92 грн.). Це сталося через те, що виріб має високу собівартість, яка складає 1251,39 грн., за рахунок того, що в структурі собівартості цього виробу найбільшу питому вагу займають витрати на матеріали (536 грн. або 42,83%) і загальна заробітна плата виробничих робітників (475,84 грн. або 38,02%). На основі цих даних можна зробити висновок, що виріб А є найбільш матеріаломістким. Виріб Б має повну собівартість на рівні 1068,72 грн. Найбільшу частку в собівартості виробу Б становлять також витрати на матеріали (390 грн. або 36,49%) та загальна заробітна плата (475,84 грн. або 44,52%). Отже, виріб Б є також матеріаломістким, але він більш трудомісткий ніж виріб А.

Виріб В має найменшу відпускну ціну (1134,58 грн.) на що вплинула більш менша собівартість, яка становить 808,10 грн. Найбільший відсоток в структурі собівартості цього виробу займає загальна заробітна плата – 475,84 грн. (58,88%), витрати на матеріали – 128 грн. (15,84%) та витрати на утримання та експлуатацію устаткування – 139,35 грн. (17,24%) – це говорить про те, що останній виріб є найбільш трудомістким.

 

 

Список літературних джерел

1. Гаджинський А.М Логистика: Учебник для высших и средних специальных учебных заведений. – 2-е изд. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999. – 160 с.

2. Дерев’янко О.Г. Обґрунтування загальноекономічної стратегії організації та логістика // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. – 1998. – №3. – 4. – С. 37–39.

3. Кальченко А.Г Кальченко А.Г. Основи логістики. Навчальний посібник. – Київ: Товариство «Знання», КОО, 1999, – 135 с.

4. Кидань Виктория. Логистика. Логика движения товаров, или знакомая «незнакомка». // Еженедельник аптека. – №25 (296) от 25.6.2001 р., с. 6.

5. Крикавський Є. Логістика: Навч. посібник. – Львів: Вид-во ДУ «Львівська політехніка», 1999. – 264 с

6. Крикавський Євген. Логістика підприємства. Навч.посібник. – Львів, ДУ «Львівська політехніка», 1996. – 160 с.

7. Мешкова Л.Л., Белоус И.И., Фролов Н.М. Логистика в сфере материальных услуг (На примере снабженческо-заготовительных и транспортных услуг). -2-е изд. испр. и перераб. Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2002. – 188 с.

8. Неруш Ю.М. Коммерческая логистика: Учебник для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 207 с.

9. Окландер М.А., Хромов О.П. Промислова логістика: Навчальний посібник – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 222 с.

10. Пономарьов Ю.В. Логістика: Навчальний посібник: Вид. друге., перероб. та доп. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 328 с.

11. Родников А.М. Логистика: Терминологический словарь. – М.: Экономика, 1995. – 122 с.

12. Соколенке С.И. Современные мировые рынки и Украина. – К.: Демос, 1995. – 355 с.

13. Шевченко С. Логістика – мистецтво економити. // Журнал «Молодь і підприємництво» – 2004. – №16 http://mipmagazine.com.ua/

14. Шрайбфедер Дж. Эффективное управление запасами / Пер. с англ. второе изд. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006. – 304 с.

15. http://www.adviss.ru. Adviss logistics. Сущность производственной логістики и основные законы рациональной организации производственного процесса. // 29.11.2006

16. http://www.adviss.ru. Adviss logistics Логистические цепи. // 12.04.2007

Курсова робота

на тему: « Економічна ефективність використання логістичних схем руху матеріальних запасів та продукції на підприємстві»

 

Вступ

 

Не так давно у бізнес-лексиконі вітчизняних компаній з’явилося нове слово – «логістика». Сьогодні без ефективно діючої системи логістики практично неможливо забезпечити ефективну діяльність системи збуту, системи маркетингу та роботу компанії в цілому. Те, що зароблені гроші – це зекономлені гроші, починають усвідомлювати й вітчизняні підприємці.

В умовах нинішнього ринку дедалі менше значення у конкурентоспроможності товару відіграють ціна на товар, а більше – якісний сервіс, зокрема своєчасна доставка товарів, стабільність асортименту тощо. Це стосується як клієнтів магазинів чи супермаркетів, так і роздрібних торгівців при виборі постачальника. З огляду на це, більшість підприємств дедалі більше уваги приділяють побудові ефективної системи логістики, що є однією з конкурентних переваг на ринку. Витрати на побудову та забезпечення діяльності оптимальної системи логістики повертаються зростанням обсягів продажу і значною економією на складуванні та транспортуванні товарів. Вважається, що коли внаслідок руху товарних потоків собівартість товару зростає більш ніж на 3 відсотки – необхідно звернути увагу на побудову системи логістики у компанії. Витрати компанії внаслідок неефективної системи логістики можуть сягати 5–35% від обігу фірми.

Зарубіжний досвід доводить, що логістиці належить стратегічно важлива роль в сучасному бізнесі. Сьогодні неможливо уявити виробниче чи торгове підприємство, яке не займається вирішенням логістичних задач. Логістика дозволяє оптимізувати функціонування товарних, інформаційних і фінансових потоків, істотно скоротити проміжок часу між закупкою сировини і напівфабрикатів і поставкою готового продукту споживачу, сприяє суттєвому скороченню матеріальних запасів. Невипадково все більше спеціалістів, які досягли успіху в цій області, отримують вищі посади в керівництві компаній. З позицій бізнесу під логістикою розуміють ефективне управління матеріальними і супутніми (інформаційними, фінансовими, сервісними) потоками для досягнення корпоративних цілей з оптимальними затратами всіх ресурсів. В теперішній час у передових фірмах традиційні функціональні області логістики (транспортування, управління запасами, закупками і замовленнями, складування, вантажопереробка, упаковка) інтегрувались на базі загальної інформаційно-комп’ютерної платформи, створивши стратегічну інноваційну систему.

Метою написання даної роботи є обґрунтування необхідності запровадження методів логістичного управління матеріальними запасами.

Тема є актуальною тому, що має багато невивчених проблем, насамперед пов’язаних з використанням транспорту для організації комерційної діяльності – це такі як: доставка вантажів, ефективність використання транспорту, вибір виду транспорту і схем транспортування та ін. Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Значення логістики в ринковій економіці

 

Поняття логістики

 

Логістика – досить нове для нас поняття: її нещодавно почали відокремлювати як самостійний науковий напрям, на підприємствах про неї, схоже, нічого невідомо, а в вітчизняних літературних джерел на тему логістики, на відміну від закордонних, дуже мало. Закордонні автори публікацій з логістики підкреслюють її самостійність, у тому числі стосовно маркетингу. У нашій країні поки що логістика не розглядається як автономна, самостійна наука.

Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Грецьке за походженням слово «логістика» (мистецтво враховувати) – вживається в мовах багатьох народів (logistic – англ., logistik – нім., logistique – франц., logistica – італ. і т.д.). Наукою, на думку Т. Павеллека, логістика стала завдяки військовій справі. Візантійський імператор Леон VI (865–912 pp.) так визначав завдання логістики: «платити армії, озброювати її, забезпечувати військовим майном, своєчасно і повною мірою піклуватися про її потреби, належним чином готувати кожну дію військового походу і відповідно до цього управляти і розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил».

Тільки в 60-х роках XX століття ці принципи логістики стали застосовуватися не тільки в системі постачання армій, але й у промисловості деяких країн Західної Європи.

Інтенсивний розвиток логістики у невійськовій галузі пов'язується з енергетичною кризою початку 70-х років. Саме тоді спеціалісти звернулися до логістики як однієї з ефективних форм інтеграції виробництва, транспортування, розподілу і збуту товарів із широким залученням сучасних технічних засобів. [4]

Існує багато визначень логістики, тому що вона – новий науковий напрямок, що знаходиться в стадії формування. Крім того, труднощі з визначенням поняття логістики пояснюються тим, що логістика має багато розділів, про що свідчать її функції.

Відповідно до одного із найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.

Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції. Логістика починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства і завершується доставкою готової продукції споживачу для досягнення економічних цілей підприємця.

Французькі фахівці з логістики трактують логістику як «сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений час та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції». На думку деяких західних спеціалістів, логістика – це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси.

Така різноманітність визначень логістики пояснюється тим, що ця дисципліна поки що перебуває у стадії формування і її базова термінологія ще не уніфікована. Але можна виділити загальну частину: логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.

Загальним для всіх фахівців з логістики також є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту. [6]

 

Концепція логістики

 

В умовах лібералізації економіки логістика повинна одержати своє визнання і в Україні. На початкових стадіях формування логістичних структур можна звернутися до міжнародного досвіду в цій галузі. В багатьох країнах функціонують національні логістичні об'єднання, створена Європейська асоціація логістики (ELA). Авторитетними теоретичними джерелами є періодичні видання: «Logistics» (Велика Британія), «Logistiques Magazine» (Франція), «Logistik Spektrum» (Німеччина), «Production and Inventory Management» (США), «International Journal of Physical Distribution and Logistics Management» тощо.

Досвід розвинутих країн у сфері підвищення ефективності матеріального виробництва свідчить про те, що одним із основних інструментів зміцнення позицій на ринку є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. В сучасному розумінні логістика охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку «постачальник – виробник – споживач».

Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100% виконання договірних зобов'язань, високий рівень сервісу. Водночас застосування логістичних рекомендацій вигідне постачальникам. Так, на підприємствах «Форд» використання системи «точно в строк» (just in time) дало можливість за два роки скоротити запаси на 40%. За даними проф. А. Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скор