Розробка алгоритму процесу проектування логістичної системи підприємства

 

Проектування логістичних систем вантажних перевезень є комплексом цілеспрямованих дій з її створення чи вдосконалення функціонування, яка характеризуватиметься оптимальними матеріальними, фінансовими й інформаційними потоками, сприяючи максимальному досягненню кінцевої мети функціонування логістичної системи та позитивним змінам у її діяльності за показниками обсягів, часу, витрат, якості.

Слід зазначити, що мета проектування логістичних систем вантажних перевезень полягає у покращенні економічних показників господарської діяльності автотранспортних підприємств.

Головними проблемами при проектуванні логістичних систем є велика кількість інформації і безліч альтернативних варіантів. При цьому відсутній чіткий взаємозв’язок конкретних методів оцінки проектних заходів до конкретних ситуацій та загальний алгоритм процесу проектування.

Розглянемо схеми двох алгоритмів, які найбільш доцільно використовувати для процесу проектування логістичних систем вантажних перевезень.

Перший алгоритм складається з трьох основних етапів (рис. 1.3).

На першому (аналітичному) етапі варто здійснити техніко-економічне обґрунтування доцільності створення логістичної системи, або, для вже існуючих логістичних систем - встановити проблеми їх розвитку шляхом проведення техніко-економічного аналізу та на цій основі визначити завдання проекту, спрямовані на усунення цих проблем.

Мета полягає в тому, щоб зрозуміти внутрішнє і зовнішнє середовище функціонування підприємства, процес і характерні особливості його діяльності. Це можна зробити провівши ситуаційний аналіз, котрий дає змогу вивчати внутрішній устрій логістичної системи, оцінювати ринкове та конкурентне середовище.

Перший етап передбачає також розгляд і аналіз альтернативних варіантів проектування логістичних систем, узагальнення інформації про необхідність впровадження логістичних систем на підприємстві чи форм і напрямів вдосконалення їх роботи. Шляхом розробки альтернативних варіантів проектування та порівняння їх між собою за різноманітними характеристиками відбувається пошук найбільш ефективних логістичних рішень. На основі відповідності максимально ефективному досягненню логістичних цілей здійснюється вибір найкращого варіанта проектування логістичних систем.

Другий етап проектування передбачає власне розробку проекту впровадження чи вдосконалення функціонування логістичної системи підприємства, що охоплює певний проміжок часу - від ідеї до її реалізації, що називають життєвим циклом проекту. Такий проект є письмовим документом, в якому викладено мету, методи її реалізації, джерела інвестування, опис об’єкта та фінансову доцільність проектних заходів.

Проектний етап охоплює:

§ дослідницьке забезпечення проекту в напрямі:

- прогнозування попиту на продукцію/послуги;

-  визначення постачальників сировини та матеріалів;

-  вивчення місця розміщення підприємства (актуально для проектів, де транспортні витрати можуть бути визначальним чинником);

-  оцінки впливу підприємства на навколишнє середовище;

-  проведення потрібних лабораторно-експериментальних випробувань;

§ техніко-економічне обґрунтування проекту;

§ формування бізнес-плану проекту - максимально компактного за змістом і стандартного за формою документу, у якому викладено основне спрямування проекту та його основні технічні та фінансово-економічні параметри.

На другому (проектному) етапі проектування логістичних систем підприємств потребує врахування наступних чинників [18]:

§ інформація про ринок (його склад, масштаб, статичність; кількість покупців і їх особливості; територіальне розміщення замовників та наближеність до них; гнучкість попиту; рівень соціально-економічного та фінансового розвитку регіону, в якому розташована логістична система);

§ інформація про матеріальні потоки (специфіка та стан матеріальних потоків; інформація про вантажопотоки; оборотність оборотних коштів; час транспортувань і загальний час поставок);

§ відомості про інформаційні потоки (специфіка та стан інформаційних потоків; відомості про систему інформаційного забезпечення; методика обробки і закріплення інформації; спосіб отримання та розповсюдження інформації; потенціал зберігання та накопичення інформації і т.д.);

§ інформація про фінансові потоки (надходження та витрати логістичної системи; обсяги та динаміка логістичних витрат; потреба в інвестиційних ресурсах; фінансові результати функціонування логістичної системи).

Третій етап проектування логістичної системи вантажних перевезень включає практичну реалізацію проектних рішень.

На мій погляд, ефективнішим є другий варіант алгоритму процессу проектування логістичних систем вантажних перевезень, бо він є більш повним, охоплюючим усі чинники внутрішнього та зовнішнього середовищ. При застосуванні цього варіанта застосовується більше різноманітних показників та інструментів дослідження і аналізу. Розглянемо його також у вигляді схеми.

Перший етап - визначення проблем і планування проекту включає в себе:

§ техніко-експлуатаційне обґрунтування проекту:

-  ситуативний (внутрішній) аналіз - характеризується збором і систематизацією показників і характеристик, реальних умов логістичної діяльності транспортного підприємства;

-  вироблення концептуальної схеми аналізу - дозволяє інтегрувати висновки аналізу внутрішнього стану компанії, оцінки ринку і огляду технологій;

-  оцінка витрат і користі.

§ планування проекту:

-  визначення мети - документальне фіксування прогнозованих результатів перебудови логістичної системи витрат і рівня сервісу;

-  визначення обмежень неохідне, щоб мати чіткі стартові позиції і перспективи планування;

-  стандарти оцінки результатів відображають порядок калькуляції всіх складових витрат (на транспортування, управління запасами, обробку замовлень). До складу таких стандартів повинні також входити нормативні показники рівня сервісу і методи їх обчислення;

-  техніка аналізу - вивчення доступних інструментів аналізу;

-  розробка проектного завдання. Базою для визначення масштабу робіт є набір альтернативних варіантів, виявлених на стадії оцінки техніко-економічних можливостей.

Другий етап- збір і аналіз даних:

§ вибір вихідних передумов і збір даних:

-  визначення методів і техніки аналізу - вибір між основними методами оцінки логістичних альтернатив, а саме між аналітичними, імітаційними (моделювання) і оптимізаційними;

-  визначення і аналіз передумов, які служать для визначення ключових характеристик діяльності, основних змінних і економічних параметрів логістичної системи і альтернативних варіантів її розвитку. Передумови, як правило, розділяють на три категорії: господарські, управлінські і аналітичні.

-  визначення джерел даних. Для планування і проектування логістичних систем діляться також на три категорії: господарські, управлінські і аналітичні.

-  збір даних. Процес збору даних ретельно документують для можливості виявити помилки і необхідної точності.

-  збір контрольних даних, що дозволяють перевірити достовірність отриманих результатів.

§ аналіз:

-  постановка питань. Питання, призначені для виявлення оптимальної політики і параметрів діяльності, формулюються відповідно до цілей і обмежень проекту.

-  перевірка достовірності початкового аналізу. Мета такого порівняння - пошук розбіжностей і визначення причин можливих помилок.

-  аналіз альтернатив повинен визначити показники результативності для кожноговаріанту розвитку;

-  повний аналіз чутливості - вивчення життєздатності різних альтернатив при зміні таких неконтрольованих чинників, як попит, структура капіталу або дії конкурентів.

Третій етап - рекомендації з впровадження і реалізації проекту:

§ обробка рекомендацій:

-  виявлення кращої альтернативи - порівняння показників ефективності і умов за кожним варіантом і відображення двох-трьох найкращих. Під «кращою альтернативою» розуміють варіант, який забезпечує цільовий рівень сервісу з найменшими загальними витратами;

-  оцінка ризиків - полягає в розрахунку ймовірності того, що планова ситуація відповідатиме початковим передумовам;

-  представлення проекту. В ході представлення визначають необхідні операційні і стратегічні модифікації системи, обґрунтовують їх необхідність і кількісну оцінку виграшу компанії від впровадження проекту, виражену в підвищенні рівня сервісу, зниженні витрат, зростанні продуктивності праці.

§ впровадження:

-  складання плану впровадження. На цій стадії встановлюють, що потрібно зробити, в якому порядку і як будуть взаємопов’язані різні заходи.

-  графік реалізації встановлює чітку послідовність різних заходів з урахуванням їх взаємозалежності;

-  визначення прийнятності результатів. Критеріями прийнятності є показники підвищення рівня сервісу, зниження витрат, поліпшення використання активів.

-  реалізація. Процес реалізації проекту вимагає строгого контролю за дотриманням графіка впровадження і ретельної оцінки фактичних результатів в порівнянніз наміченими критеріями прийнятності.