Розділ 1. Загальне поняття про топоніми

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальне поняття про топоніми

1.1 Загальне поняття про топоніми

1.2 Підходи до класифікації топонімічної лексики

1.3 Висновки до розділу

Розділ 2. Топоніми в англійській та українській мовах

2.1 Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії

2.2 Топоніми в українській мові

2.3 Структура англійських та українських топонімів

2.3 Етимологія англійських та українських топонімів

2.5 Висновки до розділу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

Географічні назви певної території мають неабияке смислове значення. Саме через місцеві назви прослідковується історія певної території - історія мов, якими на ній розмовляли, народів та етносів, що на ній проживали, культур, які на ній існували. Саме лінгвістичний аспект топоніміки і становить для нас основний інтерес. Топоніміка - одна з тих наукових галузей, де безпосередньо перетинаються мовознавство, історична наука, культурологія, етнографія, і географія. Вивчаючи склад географічних назв, ми відкриваємо не тільки старі та прадавні назви, але й спостерігаємо історію тої чи іншої місцевості, території, країни у комплексі, загалом.

В процесі вивчення англійської мови основний інтерес для нас становить, насамперед, англійська топоніміка. Дослідження топоніміки Британії і, зокрема, Англії дає уявлення про багату історію народів та культур, що існували на території сучасної Великобританії, і нерозривно пов'язане із дослідженням історії англійської мови взагалі.

Географічні назви України пройшли складний шлях розвитку і утворення. Значна їх частина успадкувала топонімічну систему цілого ряду епох, починаючи від доісторичної (дописемної) і кінчаючи нашим періодом. Упродовж тривалого історичного часу вони розвивалися в тісному зв'язку з топонімією багатьох племен і народів Євразії, залишаючись у своїй основі слов'янськими.

Топонімія України, як і інших країн, знаходилася в постійному русі і зміні, під мовним впливом інших народів. Особливо позначились на її формуванні російська, білоруська та польська топонімії. Українську мову, як і будь-яку іншу, не можна розглядати поза системою споріднених з нею мов, а в топонімічній лексикографії не бачити слідів попереднього розвитку.

Об'єктом дослідження є топоніміка англійської мови на прикладі топоніміки Англії та топоніміка української мови.

Предмет дослідження - визначення особливих етимологічних, структурних та семантичних рис в топоніміці Англії та в топоніміці України.

Актуальність дослідження полягає у тому, що, не дивлячись на довгу історію досліджень англійської топоніміки, все ще залишається значна кількість проблем із їх тлумаченням, а топоніміці взагалі не приділяється значної уваги в процесі вивчення англійської мови. Українська ж топоніміка перебуває у стані бурхливого розвитку, але попри значний обсяг досліджень української топоніміки вона все ще не вивчена досконально, а топоніміці також не приділяється уваги в процесі вивчення української мови.

Мета дослідження - вивчення топоніміки англійської (на прикладі топонімії Англії) та української мов, структури топоніміки англійської та української мов, їх етимології.

Завдання дослідження - розглянути загальні поняття про топоніми, місце топоніміки в лексиці, підходи до класифікації топонімічної лексики, структуру та етимологію англійських топонімів на прикладі топонімії Англії, та розглянути загальні поняття про українську топоніміку, її структуру та етимологію.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, що налічує 23 джерела. Загальний обсяг роботи становить 31 сторінку.

В першому розділі розглядаються загальні поняття про топоніми, місце топоніміки в лексиці та підходи до класифікації топонімічної лексики.

В другому розділі розглядаються структура та етимологія англійських топонімів, на прикладі топонімії Англії, та українських топонімів.

У висновках наводяться узагальнені результати дослідження топоніміки та топонімів, підходи до їх класифікації, а також дослідження англійських та українських топонімів, їх структури, етимології та історичного походження.

Висновки до розділу

 

В цьому розділі нами було розглянуто загальні поняття про топоніми, дано визначення топоніму, топоніміки та ономастики. Ми розглянули різні підходи до класифікації топонімів, зокрема географічну класифікацію за об’єктами номінації О. Суперанської, семантичну класифікацію топонімів В.А. Жучкевича, лінгвістичну класифікацію топонімів за морфологічним принципом О. Суперанської та класифікацію топонімів за етимологічним принципом, вперше викладену чеським вченим Ф. Полоцьким.

Топоніми в українській мові

 

Термін " топоніміка" з'явився у вітчизняній літературі в 1920-і рр., пізніше її конкуруючим терміном, на думку Н.В. Подольської, стала топономастіка, створюючи непотрібну дублетність [Подольская Н.В., 1970; 47]. У роботі "Словник російської ономастичної термінології” дано поняття "ономастика (топономастіка) - розділ мовознавства, будь-які власні імена" [Подольская Н.В., 1978.; 97].

Розвиток східнословянської топоніміки припадає на другу половину ХІХ - початок ХХ ст. Стихійне вивчення топонімії без відповідних управлінських постанов поступово набуває більш науково обґрунтованого й системного характеру. У 1904 році була створена Картографічна Комісія при Російському географічному товаристві, яка здійснила переклад іншомовних назв російською мовою, розробила словник географічних термінів та ін.

Загалом розвиток топонімії в Україні у ХХ ст. можна поділити на три етапи:

) до середини ХХ ст. - переважали регіональні роботи, питання загальної теорії розроблялися слабко;

) 50 - 70-і роки ХХ ст. - роботи з топонімії А. Дульзона, Е. Мурзаєва, В. Никонова, А. Попова. З цього часу зростає інтерес до проблем топоніміки;

) кінець ХХ ст. - поч. ХХІ ст. - відрізняється найбільш результативними дослідженнями, формуються наукові топонімічні школи, видаються перші топонімічні посібники.

Найбільше пожвавлення в галузі топонімічних досліджень спостерігалося на другому етапі. Свідченням чого було проведення топонімічних конференцій, що відбулися в 1959 та 1962 рр. у Києві та у 1962 р. у Москві [Янко М.Т., 2000; 23-27].

Дослідження топоніміки України до недавнього часу здійснювалося в основному за певними територіями, найчастіше - окремими адміністративними одиницями - областями.

Висновки до розділу

 

У цьому розділі ми розглянули топоніми в англійській мові, на прикладі топонімії Англії, та топоніми в українській мові, їх структуру та етимологію. Нами було встановлено, що за структурою топоніми Англії можна поділити на прості та складені, а за семантикою - на народні, хабітативні та топографічні. За етимологією топоніми Англії мають різне історичне походження; на території Англії зустрічаються топоніми, що походять від мови стародавніх бриттів, латинські назви, давньоанглійські, давньоскандинавські та французькі назви, що вплинули на формування топонімії регіону.

Нами також було розглянуто топоніми в українській мові, їх структуру, семантику та етимологію. Українські топоніми утворюються або від загальних назв (апелятивів), або від власних назв (антропонімів). Етимологія українських місцевих назв свідчить або про їх слов’янське походження, або їх походження від залишків неслов’янського субстрату. Такі залишки спостерігаються, зокрема, в деяких топонімічних назвах Волині, де простежуються сліди германських мов.

топоніміка топонім український англійський

Висновки

 

Топоніміка англійської мови становить неабиякий інтерес при вивченні англійської мови. Це обумовлено тим, що топоніми становлять собою значну частину лексичного фонду будь-якої мови.

В даній роботі нами було розглянуто загальні поняття про топоніми і топоніміку, підходи до класифікації топонімічної лексики та безпосередньо топоніміку англійської мови на прикладі топонімії Англії, та топоніміку української мови, її структуру, етимологію та семантику.

Під час проведення дослідження нами було встановлено, що топоніми Англії можна умовно поділити за структурою, етимологією та семантикою. За структурою топоніми Англії поділяються на прості та складені, а за семантикою - на народні, хабітативні та топографічні. Ми розглянули схеми формування таких топонімів із окремих елементів.

В ході дослідження ми також встановили, що переважну більшість топонімів Англії становлять складені назви.

Нами було встановлено, що за етимологією топоніми Англії мають різне історичне походження. На території Англії існують назви, що використовувалися ще стародавніми бриттами, латинські назви, утворені після завоювання Англії римлянами, староанглійські назви, що виникли після появи англо-саксів, назви скандинавського походження, поширені після приходу норвежців та данів до Англії, та французькі назви, що набули поширення після норманського завоювання Англії. Ми також дізнались, що деякі вже існуючі назви набули значних змін, у першу чергу - фонетичних, із появою в Англії нових мов та їх носіїв (наприклад, давньоскандинавської та французької).

Нами також було встановлено, що топоніми української мови утворюються або від загальних назв (апелятивів), або від власних назв (антропонімів). Етимологія українських місцевих назв свідчить або про їх слов’янське походження, або їх походження від залишків неслав’янського субстрату. Зокрема такі залишки прослідковуються в деяких місцевих назвах Волині, де лишаються сліди германських мов.

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальне поняття про топоніми

1.1 Загальне поняття про топоніми

1.2 Підходи до класифікації топонімічної лексики

1.3 Висновки до розділу

Розділ 2. Топоніми в англійській та українській мовах

2.1 Топоніми в англійській мові на прикладі топонімії Англії

2.2 Топоніми в українській мові

2.3 Структура англійських та українських топонімів

2.3 Етимологія англійських та українських топонімів

2.5 Висновки до розділу

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

 

Географічні назви певної території мають неабияке смислове значення. Саме через місцеві назви прослідковується історія певної території - історія мов, якими на ній розмовляли, народів та етносів, що на ній проживали, культур, які на ній існували. Саме лінгвістичний аспект топоніміки і становить для нас основний інтерес. Топоніміка - одна з тих наукових галузей, де безпосередньо перетинаються мовознавство, історична наука, культурологія, етнографія, і географія. Вивчаючи склад географічних назв, ми відкриваємо не тільки старі та прадавні назви, але й спостерігаємо історію тої чи іншої місцевості, території, країни у комплексі, загалом.

В процесі вивчення англійської мови основний інтерес для нас становить, насамперед, англійська топоніміка. Дослідження топоніміки Британії і, зокрема, Англії дає уявлення про багату історію народів та культур, що існували на території сучасної Великобританії, і нерозривно пов'язане із дослідженням історії англійської мови взагалі.

Географічні назви України пройшли складний шлях розвитку і утворення. Значна їх частина успадкувала топонімічну систему цілого ряду епох, починаючи від доісторичної (дописемної) і кінчаючи нашим періодом. Упродовж тривалого історичного часу вони розвивалися в тісному зв'язку з топонімією багатьох племен і народів Євразії, залишаючись у своїй основі слов'янськими.

Топонімія України, як і інших країн, знаходилася в постійному русі і зміні, під мовним впливом інших народів. Особливо позначились на її формуванні російська, білоруська та польська топонімії. Українську мову, як і будь-яку іншу, не можна розглядати поза системою споріднених з нею мов, а в топонімічній лексикографії не бачити слідів попереднього розвитку.

Об'єктом дослідження є топоніміка англійської мови на прикладі топоніміки Англії та топоніміка української мови.

Предмет дослідження - визначення особливих етимологічних, структурних та семантичних рис в топоніміці Англії та в топоніміці України.

Актуальність дослідження полягає у тому, що, не дивлячись на довгу історію досліджень англійської топоніміки, все ще залишається значна кількість проблем із їх тлумаченням, а топоніміці взагалі не приділяється значної уваги в процесі вивчення англійської мови. Українська ж топоніміка перебуває у стані бурхливого розвитку, але попри значний обсяг досліджень української топоніміки вона все ще не вивчена досконально, а топоніміці також не приділяється уваги в процесі вивчення української мови.

Мета дослідження - вивчення топоніміки англійської (на прикладі топонімії Англії) та української мов, структури топоніміки англійської та української мов, їх етимології.

Завдання дослідження - розглянути загальні поняття про топоніми, місце топоніміки в лексиці, підходи до класифікації топонімічної лексики, структуру та етимологію англійських топонімів на прикладі топонімії Англії, та розглянути загальні поняття про українську топоніміку, її структуру та етимологію.

Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, що налічує 23 джерела. Загальний обсяг роботи становить 31 сторінку.

В першому розділі розглядаються загальні поняття про топоніми, місце топоніміки в лексиці та підходи до класифікації топонімічної лексики.

В другому розділі розглядаються структура та етимологія англійських топонімів, на прикладі топонімії Англії, та українських топонімів.

У висновках наводяться узагальнені результати дослідження топоніміки та топонімів, підходи до їх класифікації, а також дослідження англійських та українських топонімів, їх структури, етимології та історичного походження.

Розділ 1. Загальне поняття про топоніми