Приклад визначення типу виробництва та форми організації технологічного процесу

Вихідні дані:

Річна програма випуску виробів N₁, шт.

Кількість деталей у виробі n, шт.

Запасні частини β, %

Режим роботи підприємствас, змін на добу

Річна програма деталей

 

, шт.

 

(прийнято N = 60000 шт.).

Дійсний річний фонд роботи обладнання F_д [7, додаток]

 

Дані технологічного процесу за укрупненим нормуванням операцій

Операція	Тшт	mp	Р	ηсер.з	О
Перша Друга Третя	1 хв 2,4 хв 8,0 хв	0,33 0,79 2,65	1 1 3	0,33 0,79 0,88	1 1 1

 

T_шт вибирається згідно [7, додатка 2];

 

 – розрахункова кількість робочих місць;

 

Р – прийнято робочих місць заокругленням m_p;

 

 – фактичний коефіцієнт завантаження робочих місць;

 – кількість операцій;

 

η_н.з – нормативний коефіцієнт завантаження робочих місць (прийнято η_н.з = 0,75);

 

 – коефіцієнт закріплення операцій:

 

=  – масове виробництво.

Якщо η_ф.з» 0,25, то . Тоді К_з.о =  – великосерійне виробництво.

При визначенні форми організації виробництва спочатку перевіряють доцільність застосування потокової форми на основі порівняння середнього штучного часу Т_шт.сер для кількох основних операцій з розрахунковим тактом Т_в випуску:

 

К_з = Т_шт.сер/Т_в.

 

При К_з ³ 0,6 вибирають потокову форму, у протилежному випадку – групову.

Тривалість такту залежить від типу лінії:

– для одно номенклатурної:

 

Т_в = 60F_д.оК_з/N;

 

– для багато номенклатурної:

 

;

 

– для автоматичної:

Т_в = 60F_д.лК_з/N,

 

де F_д.о і F_д.л – дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання потокової або автоматичної лінії, год;

K_з – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання;

N – річна програма випуску виробів, шт.;

N_i – число і-их виробів (деталей), які підлягають випуску за рік;

і – порядковий номер виробу, і = 1, 2,…,n.

Якщо за тих чи інших причин в умовах серійного виробництва не вдається організувати потокове виробництво, приймають групову форму організації, яка характеризується періодичним запуском виробів (деталей) партіями.

Розмір партії запуску П_з на стадії проектування визначають за формулою:

 

,

 

де а = 3, 6, 12, 24 – періодичність запуску, днів;

254 – число робочих днів за рік.

 

Приклади визначення такту випуску виробів і розміру партії запуску

Задача 1

Визначити такт випуску деталей при їх масовому виготовленні, якщо:

N_p = 812000 одиниць – ринкова потреба у виробах;

q = 5 років – життєвий цикл виробу;

с = 3 – кількість робочих змін за добу;

n_в = 1 шт. – кількість деталей на один виріб;

η = 0,96 – коефіцієнт, який враховує затрати часу на ремонт обладнання.

Розв’язання

Такт випуску деталей визначається за формулою:

 

,

 

де F_д – дійсний річний фонд часу роботи обладнання, год;

к_з = 0,75…0,95 – плановий нормативний коефіцієнт завантаження обладнання, який враховує простої з організаційно-технічних причин і регламентовані перерви на відпочинок (менше значення к_з відповідає масовому виробництву);

N – річна програма випуску деталей, шт.

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання дорівнює:

 

F_д = F_н ∙ η,

 

де F_н – номінальний річний фонд часу роботи обладнання, год.

За календарем номінальний річний фонд часу роботи обладнання (в одну зміну) рівний:

 

F_н = А ∙ 40 – В ∙ 8 – С ∙ 1,

 

де А – кількість робочих тижнів на рік: у звичайному році – 52,14; у високосному році – 52,29;

В – кількість святкових днів на рік;

С – кількість передсвяткових днів на рік, в які робочий час скорочується на одну годину.

Тоді номінальний річний фонд часу роботи обладнання дорівнює:

F_н = 52,14 ∙ 40 – 8 ∙ 8 – 4 ∙ 1 = 2018 год.

Дійсний річний фонд часу роботи обладнання рівний:

F_д = 2018 ∙ 0,96 = 1937 год.

Річна програма випуску виробів:

 

 одиниць.

 

Тоді такт випуску деталей при їх масовому виготовленні дорівнює:

 хв/шт.

Задача 2

Визначити розмір партії деталей, що одночасно запускаються у виробництво при серійному виготовленні, якщо:

N = 800 шт. – річна програма випуску виробів;

n_в = 8 шт. – кількість деталей на один виріб;

a = 6 днів – періодичність запуску.

Розв’язання

Розмір партії запуску на стадії проектування визначається з розрахунку добового завдання:

 

П_з = П_д ∙ а,

 

де П_д – добове завдання, що визначається за формулою:

 

 шт.

 

Тоді розмір партії запуску дорівнює:

П_з = 26 ∙ 6 = 156 шт.