Собівартість 1 ц зерна і фактори її формування

Показник	2008 р.	2010 р.	Відхилення (+, -)
Витрати на 1 га посіву, грн	1550,0	1837,0	287,0
Урожайність з 1 га, ц	70,3	49,6	-20,7
Собівартість 1 ц зерна, грн	22,1	37,0	14,9
Собівартість 1 ц зерна при витратах 2010 р. і урожайності 2008 р., грн	26,1		-
Зміни собівартості 1 ц зерна, грн	14,9
у т.ч. за рахунок витрат виробництва	4,0		10,9
урожайності	10,9		4,0

Для визначення собівартості 1 ц зерна при витратах 2010 року і урожайності 2008 року (таблиця 3.3) я брала співвідношення витрат 2010 року і урожайності 2008 року. Цей показник ми визначаємо для того, щоб побачити зміну собівартості за рахунок таких факторів, як витрати і урожайність. Нижче видно, що собівартість 1 ц зерна змінилася за рахунок витрат виробництва на 4 грн, а за рахунок урожайності - на 10,9 грн. В загальному собівартість зросла на 14,9 грн за аналізований період, оскільки знизилась урожайність в зв’язку із посушливим літом 2010 року і виробник змушений був підняти значення цього показника, щоб мати більші прибутки, які покрили б збитки від засухи.

Це дало змогу дещо втримати такі показники як прибуток і рентабельність на доволі пристойному рівні принаймні у порівнянні із 2009 роком (таблиця 3.4), хоча вони все одно знизились за аналізований період на 20,3% і 31,3% відповідно.

 

Таблиця 3.4

Собівартість і рентабельність виробництва 1 ц зерна

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	2010 р. у % до 2008 р.
Повна собівартість 1 ц зерна, грн	25,8	20,2	36,1	140,0
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн	48,2	37,7	60,1	124,7
Прибуток на 1 ц зерна, грн	18,7	4,5	14,9	79,7
Рівень рентабельності, %	72,5	22,2	41,2	-

 

А тепер розглянемо докладніше зміну маси прибутку від реалізації зерна (таблиця 3.5). За рахунок обсягу реалізації зерна прибуток у 2010 році зменшився на 59,1 грн, за рахунок собівартості зерна збільшився на 639,7 грн або на, також збільшився за рахунок ціни реалізації на 517,8 грн.

 

Таблиця 3.5

Вплив факторів на зміни маси прибутку від реалізації зерна

Показник	2008 р.	2010 р.	Відхилення (+, -)
Реалізовано зерна, ц	46685,0	43518,0	-3167,0
Прибуток, грн	946,0	765,0	-181,0
Повна собівартість 1 ц зерна, грн	27,8	42,5	14,7
Ціна реалізації 1 ц зерна, грн	48,2	60,1	11,9
Прибуток на 1 ц зерна, грн	18,7	14,9	-3,8
Зміни маси прибутку, грн	-181,0		-
у т.ч. за рахунок:
обсягу реалізації зерна	-59,1		-121,9
собівартості зерна	-639,7		458,7
ціни реалізації	517,8		-698,8

 

Отже, як ми пересвідчились на даному аналізі, собівартість та реалізаційна ціна є одними з тих економічних категорій, які значно впливають на чистий, валовий дохід, прибуток, рентабельність, а в кінці кінців на добробут підприємства, на його фінансовий стан.

Загалом, підводячи підсумки по даному підрозділу, слід сказати, що основне питання, яке потребує уваги - це зниження собівартості, оскільки, якщо не вжити відповідних заходів по її зниженню, виробництво не буде рентабельним. Шляхи зниження собівартості були наведені у першому розділі. Також господарству слід звернути увагу на інтенсифікацію свого виробництва, тобто, виділити кошти на більш якісну і новітню техніку, мінеральні добрива, правильно спланувати і організувати виробництво, щоб воно приносило більші прибутки. Також слід звернути увагу на статті витрат, шукати дешевші оптові бази і робити там закупки матеріалів, техніки і палива, щоб також їх зменшити. Це також допоможе і в зниженні собівартості, буде більший розрив між виручкою і повною собівартістю, і, відповідно, більший прибуток.

 

 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

 

Проаналізувавши розвиток рослинницької галузі ТОВ «Олімп» за період 2008-2010 рр., я зробив наступні висновки.

У 2010 році на підприємстві працювало 44 особи, з них у рослинництві - 41, що на 7,3% більше у загальному і на 10,8% більше у рослинництві порівняно із 2008 роком. Так, тенденція іде до збільшення, але все так гострою залишається проблема нестачі кваліфікованих кадрів, таких як, агрономи, ветеринари, зоотехніки, механізатори. Все це дуже явно відбивається на ефективності роботи даного підприємства.

Характер робіт у господарстві переважно сезонний, адже основною галуззю підприємства є рослинництво (99,6%). Щодо забезпеченості ресурсами ТОВ «Олімп», то слід відзначити, що загальна тенденція у 2010 році спостерігається до збільшення, порівняно із 2008 роком, зокрема вартість валової продукції зросла на 55,9%, вартість оборотного капіталу зросла на 107,5%, вартість основного капіталу зросла на 92,2% (на 1 га - на 52,6%, на 1 середньорічного працівника - на 79,2%). Капіталомісткість і чистий прибуток зросли на 20,8% і на 22,7% відповідно. Зменшення відбулося лише у капіталовіддачі і нормі прибутку на 17,3% і на 8,69% відповідно за рахунок приросту основного і оборотного капіталів.

У даному господарстві у 2010 році найбільшу частку виробництва займали зернові та зернобобові культури 57,9%, що на 28,3% менше від 2008 року; на другому місці - виробництво ріпаку 17,5%, хоча у 2008 році цієї культури взагалі не сіяли; на третьому місці - цукрові буряки 10,4%, що на 53% більше проти 2008 року. Також у 2010 році в спеціалізації господарства з’явилися нові культури, такі як ріпак, жито і гречка, проте основну спеціалізацію господарства становлять зернові культури і ріпак, які у звітному році займають майже 80% в загальній структурі грошових надходжень. Всі інші культури можна вважати допоміжними.

Якщо говорити про рівень рентабельності досліджуваного мною господарства, то тут зовсім інша ситуація. Найвищий рівень рентабельності ТОВ «Олімп» мало у 2008 році (майже 60%), коли лише набирала обертів економічна криза. Наприкінці 2009 року цей показник знизився на 23,7% за рахунок того, що зменшились трудові ресурси і чистий прибуток, проте у 2010 році тенденція поволі пішла до збільшення і на кінець аналізованого періоду рівень рентабельності становив 35,6%.

Наступним важливим пунктом мого дослідження в цьому питанні стала структура собівартості і розмір статей витрат, тобто співвідношення окремих статей витрат у загальних витратах виробництва на 1 ц зерна пшениці, визначення якого є дуже важливим для того, щоб побачити, чи варта ця продукція таких витрат, чи доцільно її далі виробляти і які методи потрібно застосовувати для поліпшення її виробництва. В даному випадку загальні витрати на 1 ц зерна пшениці мінімального значення набули наприкінці досліджуваного періоду, тобто, у 2010 році (0,149 грн). Якщо брати по окремим статтям, то скрізь відбулася тенденція до зниження за рахунок збільшення виробництва зерна. Виняток становлять лише відрахування на соціальні заходи - їхній розмір на 1 ц зерна всі три роки становив 0,001 грн.

Для визначення собівартості 1 ц зерна при витратах 2010 року і урожайності 2008 року я брала співвідношення витрат 2010 року і урожайності 2008 року. Цей показник ми визначаємо для того, щоб побачити зміну собівартості за рахунок таких факторів, як витрати і урожайність. Нижче видно, що собівартість 1 ц зерна змінилася за рахунок витрат виробництва на 4 грн, а за рахунок урожайності - на 10,9 грн. В загальному собівартість зросла на 14,9 грн за аналізований період, оскільки знизилась урожайність в зв’язку із посушливим літом 2010 року і виробник змушений був підняти значення цього показника, щоб мати більші прибутки, які покрили б збитки від засухи.

Це дало змогу дещо втримати такі показники як прибуток і рентабельність на доволі пристойному рівні принаймні у порівнянні із 2009 роком, хоча вони все одно знизились за аналізований період на 20,3% і 31,3% відповідно.

Прослідковуючи загальну зміну собівартості, слід сказати, що вона збільшилась по всіх культурах, оскільки відбувалися зміни в площі і урожайності, а також технології виробництва, кількості працівників тощо. Найбільше собівартість збільшилась по гречці - на 105,3 грн. за 1 ц. Майже не змінилась собівартість цукрових буряків - зросла лише на 1,3 грн. за 1 ц. Розглянемо зміну собівартості за рахунок урожайності і затрат на 1 га. За рахунок урожайності найбільше зросла собівартість гречки (на 153,4 грн. за 1 ц), оскільки урожайність цієї культури знизилась. Найбільше знизилась собівартість соняшнику (на 44,6 грн. за 1 ц), оскільки за аналізований період зросла його урожайність. За рахунок затрат на 1 га різких коливань у собівартості не відбулося, оскільки ті значно зросли і це дало зворотній ефект. Найбільше зросла собівартість сої (61,3 грн. за 1 ц), оскільки дана культура потребує особливого обробітку і догляду. Як не дивно, саме за рахунок затрат найбільше знизилась собівартість гречки (на 48,1 грн. з 1 ц).

Ефективність використання виробничого потенціалу галузі рослинництва за аналізований період знизилась - рівень рентабельності знизився з 59,3 % до 35,6 %. Слід відмітити, що в порівнянні з 2009 роком (31,6 %) у 2010 р. він дещо підвищився. Це є позитивною тенденцією.

Загалом економічна ефективність вирощування сільськогосподарських культур мала тенденцію до збільшення за аналізований період. Виняток становлять лише гречка і соняшник: чистий дохід і рівень рентабельності по даним культурам мають від’ємні значення - відповідно, гречка -1201,6 грн. з 1 га і -5,9%, а соняшник -31,0 грн. з 1 га і -5,5%. Щодо гречки, то такі зміни відбулись за рахунок того, що знизилась урожайність даної культури, що дало збільшення собівартості, яку не змогла покрити виручка від реалізації. Якщо говорити про соняшник, то на його ефективність значний вплив дали виробничі затрати, які за 2008-2010 роки зросли більше, ніж в два рази. В порівнянні із гречкою, його виробництво не являється настільки збитковим, тому основним шляхом до подолання збитковості являється зниження собівартості.

Найбільш рентабельним за аналізований період було виробництво пшениці (не дивлячись на те, що в 2008 році воно було взагалі збитковим) і ячменю. Чистий дохід з 1 га пшениці у 2010 році становив 758,8 грн., а рівень рентабельності 61,0%. Відповідно по ячменю: 753,6 грн. і 36,3%. Ці показники по даним культурам зросли за рахунок того, що зросли площі посіву і урожайність. Не дивлячись на те, що по обом культурам зросла собівартість, по пшениці також знизилась ціна, за рахунок чого зросли виручка від реалізації і прибуток, а по ячменю ціна теж мала вплив на виручку, оскільки найвищий рівень вона мала у 2009 році (62,0 грн. за 1 ц), тож у 2010 році внаслідок її зниження зросла виручка від реалізації.

Щодо пропозицій, то я б радив господарству відмовитися від збиткових галузей, оновити основний і оборотний капітали, переглянути заходи щодо зниження собівартості, оскільки воно матиме лише збитки, якщо будуть великі витрати на виробництво. Також особливо важливим питанням залишається організація праці на підприємстві і трудові ресурси, яких у господарстві недостатньо для здійснення продуктивної діяльності. Звичайно, на продуктивність також немалий вплив дає і мікроклімат на підприємстві, організація праці. Система надбавок за додаткові досягнення, акордна система оплати праці - на мою, думку, це і буде оптимальним варіантом вирішення цієї проблеми.

Для підвищення ефективності галузі рослинництва господарству варто впроваджувати у виробництво новітню техніку, інтенсивні технології, проводити додаткові вкладення засобів виробництва (сільськогосподарської техніки, добрив) і живої праці на одиницю земельної площі, підвищувати якість цих вкладень, вдосконалювати форми і методи організації праці і ведення господарства, підвищувати кваліфікацію кадрів. Важливо також впровадити комплексну механізацію та комп’ютеризацію сільськогосподарського виробництва.