Класифікація елементів САК та їх особливості.

Властивості САК залежать від особливостей елементів, з яких скл відповідна система.За доп відповідних елементів виконуються вимірювальні, керуючі,виконавчі ф-ції в САК. За характером цих ф-цій елементи поділяються на: датчики, підсилювачі, стабілізатори, двигуни,реле,логічні елементи. Датчики виконують у САК функції вимірювальних елементів. Вони перетворюють неелектричні величини (швидкість,прискорення, тиск...) у параметри електричного кола (опір, ємність, індуктивність) або електрорушійну силу (ЕРС). Підсилювачі мають ту особливість, що їхні вхідна і вихідна величини є величинами одного і того самого типу (підсилювачі струму, напруги, потужності). Вихідна потужність елемента зростає за рахунок потужності зовнішнього джерела енергії. За характером струму підсилювачі поділяються на змінного і постійного струму, а за принципом дії — на електронні, магнітні, електромашинні, тиристорні… Стабілізатори мають підтримувати вихідну величину на сталому рівні при зміні вхідної величини або навантаження. Двигун — елемент, що використовується в системах автоматичного керування як силовий привод об'єкта або допоміжний двигун(сервопривод), що приводить у дію виконуючі органи САК. В автоматиці основна увага приділяється серводвигунам невеликої потужності. За потужності до 100 Вт найпоширенішими є двофазні двигуни змінного струму з немагнітним, легким ротором, а за більших потужностей — двигуни постійного струму з незалежним збудженням. Реле — це елемент, в якому неперервній, плавній зміні вхідної величини відповідає стрибкоподібна зміна вихідної величини. Реле розрізняють за багатьма ознаками: функціональному призначенню (керування, захисту, сигналізації); технологічним особливостям (швидкості, тиску); принципу дії (електромагнітні, індукційні, теплові); наявності контактів (контактні, безконтактні). Логічні елементи призначені для виконання логічних операцій, наприклад, вигляду «І»; «АБО»; «НІ»; «ПАМ'ЯТЬ».

Головний зворотний зв'язок.

В замкнутих системах автоматичного керування замикання системи, що дає змогу забезпечити надходження на вхід об'єкта сигналу, пропорційного вихідній величині об'єкта, виконується за допомогою головного зворотного зв'язку. Гол зворот зв'язок повинен бути відємним, оскільки цей сигнал має подіяти на об’єкт так, щоб відхилення вихідної величини об’єкта, яке з’явилося внаслідок дії збурення, зменшилось. Під зворот зв’язком розуміють таке виконання зв’язків у системі, при якому на вхід елемента E надходить величина Хзв.з, пропорційна вихідній величині елемента. Сигнал зворот зв’язку формується за доп пристрою зворотного зв’язку ЗЗ. Його дія визначається коеф зворот зв’язку, який визнач відношенням вихідної величини пристрою зворотного зв’язку Хзв.з до вихідної величини елемента Хвих:  Xвих. Здебільшого , проте можливі випадки, коли (напр. «глибокі» зворотні зв’язки в підсилювачах для здобуття релейних режимів).