Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Стаття 498. Відновлення чинності достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку
1. Чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелекту альної власності на торговельну марку може бути відновлено у порядку, встановленому законом, за заявою особи, якій ці права належали у момент їх припинення. Якщо чинність свідоцтва була припинена за рішенням суду у зв'язку з тим, що марка не використовувалась або недостатньо використовувалася в Україні протягом трьох років, володілець свідоцтва в будь-який час протягом трьох років вправі відновити своє право на виключне використання марки і всі інші виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку. При вирішенні цього питання суд може взяти до уваги надані володільцем свідоцтва докази того, що марка не використовувалася з незалежних від нього причин. Стаття 499. Визнання прав інтелектуальної власності на торговельну марку недійсними Права інтелектуальної власності на торговельну марку визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом. Свідоцтво на торговельну марку може бути визнано недійсним повністю або частково у разі: невідповідності зареєстрованої марки умовам надання правової охорони; наявності у свідоцтві елементів зображення марки та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці. У досудовому порядку будь-яка особа має право оскаржити чинність свідоцтва до Апеляційної палати протягом шести місяців від дня опублікування відомостей про видачу свідоцтва. Строк розгляду скарги Апеляційною палатою становить шість місяців з дня надходження скарги. Володілець свідоцтва вправі ознайомитися зі скаргою і взяти участь у розгляді справи. Особа, що подала скаргу, також має право взяти участь у її розгляді. Рішення Апеляційної палати, прийняте у скарзі, може бути оспорене в судовому порядку. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Держдепартамент повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати подання заявки. Закон не дає відповіді на питання, чи має право заявник на компенсацію витрат, понесених ним при реєстрації марки. Стаття 500. Право попереднього користувача на торговельну марку 1. Будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке пе редбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
Право попереднього користувача може передаватися або переходити до іншої особи тільки разом із підприємством чи діловою практикою або з тією частиною підприємства чи ділової практики, в яких було використано торговельну марку або здійснено значну і серйозну підготовку для такого використання. 1. Право попереднього користувача на торговельну марку закріплюється да Право попереднього користувача на торговельну марку полягає в тому, що будь-яка особа, яка до дати подання до Держдепартаменту заявки в інтересах своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в Україні торговельну марку, тотожну заявленій, або здійснила значну підготовку для такого використання, наділяється правом на безоплатне продовження такого використання. 2. Право попереднього користувача є невідчужуваним і може бути передано Глава 46 ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
НА КОМЕРЦІЙНУ ТАЄМНИЦЮ Стаття 505. Поняття комерційної таємниці 1. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію. 2. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. 1. ЦК до об'єктів права інтелектуальної власності віднесено комерційні таємниці і визначено поняття та їх правовий зміст. ЦК встановлює режим правомірного використання комерційної таємниці, її межі, коло відомостей, що підпадають під поняття цієї таємниці, тобто визначає предмет правової охорони. Правові ознаки комерційної таємниці наводяться тільки в ЦК. Фізичним і юридичним особам надано можливість перешкоджати тому, щоб інформація, що правомірно перебуває під їхнім контролем, без їхньої згоди була розкрита, отримана або використана іншими особами способом, що суперечить чесній комерційній практиці, за умови, що така інформація: є секретною в тому розумінні, що вона в цілому або у визначеній формі і підборі її компонентів не є загальновідомою і легко доступною особам, що звичайно мають справу з такою інформацією; через свою таємність має пряму чи потенційну комерційну цінність; і є об'єктом належних у даних обставинах заходів правового, технічного, організаційного характеру, спрямованих на збереження її таємності з боку особи, що правомірно контролює цю інформацію. 2. KM України постановою від 9 серпня 1993 р. № 611 «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» встановив, що комерційної таємниці не становлять і до цих об'єктів права не можуть бути застосовані норми, що визначають правовий захист: установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами; інформація за всіма встановленими нормами державної звітності; відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; документи про сплату податків і обов'язкових платежів; інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; документи про платоспроможність; відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, що займаються підприємницькою діяльністю; відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню. Суб'єкти господарювання зобов'язані подавати зазначені відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим уповноваженим особам відповідно до чинного законодавства за їх вимогою.
3. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці. Комерційною таємницею може бути сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної доку Під комерційною таємницею розуміють не запатентовані об'єкти промислової власності — винаходи, заявки на видачу патенту, що знаходяться на стадії оформлення, конструкторську і технологічну документацію, дослідні зразки і лабораторні макети об'єктів нової техніки, наукові звіти, інструкції і методики проведення експериментів, технологічні регламенти та іншу виробничу інформацію, що має комерційну вартість для конкурентів і потенційних покупців. Комерційна таємниця може перебувати в додатковій інформації, отримуваній під час використання запатентованих технологій, яка, не будучи патентоспроможною сама по собі, дає змогу більш ефективно використати запатентований пристрій або спосіб. Крім того, комерційна таємниця може складатись із знання, яке є патенто-здатним, але не патентується через відсутність фінансових можливостей у власника забезпечити отримання патентів або через його бажання зберегти свої монопольні права на більший термін, ніж це забезпечується патентом. З об'єктивної точки зору інформація може розглядатись як така, що містить комерційну таємницю, якщо вона відома обмеженому колу осіб, тобто конкурент не повинен володіти цими відомостями. Тому будь-які публікації або інші способи поширення інформації позбавляють її статусу комерційної таємниці. 4. Комерційну таємницю слід відмежовувати від конфіденційної інфор Інформація з обмеженим доступом відповідно до ст. ЗО Закону України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХН поділяється за своїм правовим режимом на конфіденційну і таємну. Конфіденційну інформацію становлять відомості, які перебувають у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних та юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов. Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержану за власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційності та встановлюючи для неї системи (способи) захисту.
5. Особливістю комерційної таємниці є те, що вона має специфічний предмет правового регулювання суспільних відносин — відомості, що становлять комерційну таємницю, є нематеріальними. Але для того щоб вони становили предмет комерційної таємниці, ці відомості повинні бути матеріалізовані у відповідному документі. Нормами чинного законодавства відомості, що становлять комерційну таємницю, не визначені, але такі відомості можуть бути зазначені спеціальним чином у договорі, наказі, статуті тощо. Підставою виникнення права може бути створення інформації за свій рахунок і своїми силами, а також виконання договору про створення інформації або виконання іншого договору, що містить умови переходу права власності на інформацію до іншої особи. Інформація не має належати до державної таємниці та інших видів таємниць, таких як службова, банківська, адвокатська, лікарська тощо. Ця інформація не має входити до переліку відомостей, що становлять комерційну таємницю. Стаття 506. Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю 1. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємни
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 164; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.18.220.243 (0.012 с.) |