Стаття 492. Торговельна марка

1. Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що ви­ робляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що вироб­ ляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Правова охорона торговельних марок здійснюється відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХН. Відповідно до ст. 1 Закону знак для товарів і послуг — це позна­чення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних то­варів і послуг інших осіб. Як вбачається з назви даної глави, знаки для товарів і послуг відповідно до ЦК отримали нову назву — «торговельні марки».

Правова охорона надається тільки тій марці, яка не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі. Торговельна марка для товарів і послуг міститься на продукції, що вводиться в цивільний оборот, її упаковці або в супровідній документації і заміняє собою іноді довгу і складну назву ви­робника товару. Тому не може вважатись охороноздатною маркою позначення, яке складається з розміщених на виробі повних відомостей, що стосуються ви­робника товару, а також вказують на час, спосіб і місце виробництва, на вид, якість та властивості товару тощо. Торговельна марка повинна дозволяти спо­живачу без особливого напруження впізнати потрібну йому продукцію і не сплутати її з аналогічною продукцією інших виробників. Тому необхідною умовою її правової охорони є новизна. Новизна не повинна бути абсолютною, вона обмежується тільки територією України. Критерій новизни торговельної марки тісно пов'язаний з поняттям пріоритету. Новизна марки визначається на дату подання заявки до Держдепартаменту або на дату її пріоритету. Дата пріоритету може встановлюватися за датою подання попередньої заявки на реєстрацію такої самої марки для товарів і послуг до Держдепартаменту або до відповідного органу держави — учасниці «Паризької конвенції з охорони про­мислової власності» (1883 р.) (конвенційний пріоритет).

Відповідно до вимог міжнародних зобов'язань не всі позначення можуть от­римати правову охорону. Тому в Україні не реєструються як торговельні марки позначення, які зображують: державні герби, прапори та емблеми; офіційні на­зви держав; емблеми, скорочені або повні найменування міжнародних міжуря­дових організацій; офіційні контрольні, гарантійні та пробірні клейма, печат­ки; нагороди та інші відзнаки.

Такі позначення можуть бути включені до марки як елементи, що не охоро­няються, якщо на це є згода відповідного компетентного органу або їх володільців.

Не можуть одержати правову охорону також позначення, які: не мають розрізняльної здатності; є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду; вказують на вид, якість, кількість, властивості, призначення, цінність товарів і послуг, а також на місце і час виготовлення чи збуту товарів або надання послуг; є оманливими або такими, що можуть ввести в оману що­до товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу; є загаль­новживаними символами і термінами. Деякі з вказаних позначень можуть бу­ти внесені до марки як елементи, що не охороняються, якщо вони не займають домінуючого положення в зображенні марки.

Також не можуть бути зареєстровані як марки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: марками, раніше зареєстрова­ними чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для однорідних товарів і послуг; марками інших осіб, якщо ці марки охороняються без реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна; ко­мерційними (фірмовими) найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали право на них до дати подання до Держдепартамен­ту заявки щодо однорідних товарів і послуг; кваліфікованими зазначеннями по­ходження товарів, крім випадків, коли вони включені до марки як елементи, що не охороняються, і зареєстровані на ім'я осіб, які мають право користуватися та­кими найменуваннями; сертифікаційними знаками, зареєстрованими в уста­новленому порядку.

Тотожність позначення означає, що торговельна марка в усіх своїх елемен­тах збігається з уже відомими торговельними марками і належить до того са­мого класу товарів і послуг незалежно від розбіжностей у їх переліку.

Крім того, не реєструються як торговельні марки позначення, які відтворю­ють: промислові зразки, права на які належать в Україні іншим особам; назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; прізвища, імена, псевдоніми та похідні від них, порт­рети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.

Отже, торговельна марка може мати елементи, що охороняються, та неохо-ронювані елементи.

Торговельні марки — це різноманітні умовні позначення, які розрізняються:

- за формою відображення;

- колом користувачів;

- сферою використання.

За формою відображення торговельні марки бувають словесними, зображу­вальними, об'ємними, комбінованими тощо. Кожна з форм має свої специфічні ознаки.

Словесні торговельні марки — це оригінальні слова, словосполучення і фра­зи. Вони мають особливий смисловий зміст, який може викликати у споживачів певні асоціації. Як правило, це імена людей, героїв літературних творів або міфологічних персонажів. Також це можуть бути назви тварин, птахів, рос­лин, дорогоцінного каміння, найменування природних явищ, небесних тіл, гео­графічних об'єктів тощо. Словесні марки нерідко використовують словосполу­чення, фрази, неологізми.

Зображувальні торговельні марки — це різноманітні позначення, абстрактні зображення, символи у вигляді малюнків, орнаментів, символів, зображень тварин, предметів, які розробляються на основі використання зображень відо­мих пам'яток історії та культури, архітектурних споруд, географічних об'єктів, народних орнаментів

Об'ємні торговельні марки — це зображення марки у вимірах довжини, ши­рини та висоти.

Комбіновані торговельні марки — це поєднання елементів наведених вище марок. Прикладом може бути поєднання малюнка і слова, малюнка і букв, ма­люнка і цифр, слів і цифр. Поширеним видом комбінованих торговельних ма­рок є етикетки.

Торговельні марки розподіляються також за ступенем їх популярності. Во­ни бувають звичайними та добре відомими. Звичайні торговельні марки — це будь-які нові позначення товарів, що відповідають усім критеріям охоро-ноздатності. Добре відомі торговельні марки — це позначення, які знайомі ши­рокому колу споживачів. Спори щодо визнання товарних марок добре відоми­ми вирішуються судом.

Стаття 493. Суб'єкти права інтелектуальної власності на торговельну марку

1.   Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку
є фізичні та юридичні особи.

2. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може на­
лежати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.

1. Суб'єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку, яке
засвідчується свідоцтвом, може бути будь-яка особа, об'єднання осіб або їх
правонаступники. Іноземні юридичні та фізичні особи теж можуть бути суб'єк­
тами прав на торговельну марку за тих самих умов, що й громадяни України.

Не можуть бути суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку релігійні організації, фонди та інші некомерційні юридичні особи, а та­кож фізичні особи, які не виробляють товарів та не надають послуг. Не можуть бути суб'єктами права власності на торговельну марку розробники позначен­ня, визнаного торговельною маркою.

2.                                                                                                                             Право на певну торговельну марку може належати одночасно кільком
фізичним та (або) юридичним особам. Взаємовідносини між ними при корис­
туванні маркою визначаються угодою. У разі відсутності такої угоди кожний
власник свідоцтва може користуватися і розпоряджатися маркою на свій роз­
суд, але жоден із них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на вико­
ристання марки без згоди решти власників свідоцтва.