Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

1. Коментована стаття є новою порівняно з ЦК 1963 p. і закріплює право фізичної особи набувати право власності на майно в разі приватизації держав­ного та комунального майна. Суб'єктом відносин, що регулюються цією стат­тею, є фізична або юридична особа.

2. Стаття 345 ЦК є загальною, оскільки відсилає до спеціального привати­заційного законодавства України. Умови одержання фізичними особами дер­жавного майна та майна, що є в комунальній власності, визначаються законами України «Про Державну програму приватизації» від 18 травня 2000 р. № 1723-ІП, «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію неве­ликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 р. № 2171-ХІІ (у редакції від 15 травня 1996 р.), «Про приватизаційні папери» від 6 березня 1992 р. № 2173-ХП, «Про приватизацію державного житлового фон­ду», ЗК та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами.

Основним законодавчим актом у цій системі є Закон України «Про прива­тизацію державного майна». Згідно з цим Законом приватизація — це відчу­ження майна, що перебуває в державній власності, і майна, що належить АРК, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України. Положення цього Зако­ну поширюються на відчуження майна, що є в комунальній власності.

До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єди­ними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виділення у са­мостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з ос­новної спеціалізації підприємства, із структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств та інших об'єднань. Окремі майнові комплекси підприємств приватизуються за пого­дженням з KM України (підприємств-монополістів; підприємств військово-промислового комплексу; підприємств, приватизація яких здійснюється із за­лученням іноземних інвестицій за міжнародними договорами України; інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи Г). Суб'єктами приватизації є державні органи приватизації, покупці (їх представ­ники), посередники. Державну політику у сфері приватизації здійснюють ФДМ, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, орга­ни приватизації в АРК, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні. Правовий статус ФДМ визначається «Тимчасовим поло­женням про Фонд державного майна України».

Об'єкти приватизації поділяються на групи. Правова класифікація об'єктів на групи здійснена для того, щоб залежно від групи об'єкта визначити спосіб його приватизації. Приватизація державного майна може здійснюватися шля­хом продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом. Цей спосіб при­ватизації здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Спо­собами приватизації також є продаж акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність і конкуренцію по­купців; продаж на конкурсній основі цілісного майнового комплексу держав­ного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкри­того акціонерного товариства; викуп майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації. Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аук­ціоні, за конкурсом.

З юридичної точки зору приватизація — це майнова угода, змістом якої є оплатне, частково оплатне або безоплатне відчуження державного та кому­нального майна. Оплатні й частково оплатні угоди є особливими договорами купівлі-продажу державного майна. Залежно від того, який саме об'єкт є пред­метом купівлі-продажу, законодавець визначає зміст відповідного договору. Згідно з приватизаційним законодавством право власності на приватизований об'єкт переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Глава 25 ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Стаття 346. Підстави припинення права власності

і. Право власності припиняється у разі: