Іунига перша, загальні положення. Розділ IV

обмін може бути здійснений сторонами безпосередньо, наприклад при зустрічі сторін або їх представників. Однак в умовах, коли сторони можуть знаходитись у територіально різних місцях або зустрічі сторін чи їх представ­ників перешкоджають певні обставини, обмін документами відбувається за допомогою пошти, телеграфу, телетайпних, електронних або іншіх засобів зв'язку. Документ, яким оформлений правочин, може бути складений в одно­му або кількох примірниках, кожен з яких є оригіналом та має рівну юридич­ну силу. Як зазначалося, різновидом письмової форми правочину є правочи-ни, вчинені сторонами шляхом обміну документами за допомогою електро­нних засобів зв'язку. Електронним є документ, інформація в якому зафіксова­на у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити докумен­та, склад та порядок розміщення яких визначаються законодавством. Цей до­кумент може бути створений, переданий, збережений і перетворений елек­тронними засобами у візуальну форму, під якою розуміється відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, при­датній для приймання його змісту людиною (ст. 5 Закону України «Про еле­ктронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електрон­ного документа вважається електронний примірник документа з обов'язкови­ми реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автор до­кумента створює ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіна­лом і має однакову юридичну силу. Правовий статус правочину, вчиненого у вигляді електронного документа, характеризується тим, що його юридична сила не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну фор­му, а допустимість його як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Водночас вчинення деяких пра-вочинів, наприклад векселя у формі електронного документа, неможливе, оскільки останній може мати лише документарну форму (див. ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»).

2. У випадках, встановлених законом, письмова форма правочину вва­жається дотриманою, якщо вчинення правочину посвідчено документом, на­приклад договір зберігання — розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем (ст. 937 ЦК). У деяких випадках акти цивільного зако­нодавства вимагають підтвердження вчинення правочину певним документом (наприклад договору банківського вкладу — ощадним (депозитним) сер­тифікатом, ощадною книжкою або іншим документом, що відповідає вимогам, встановленим законом, банківськими правилами та звичаями ділового оборо­ту; договору перевезення — транспортною накладною та ін.); або вчинення правочину на спеціальних бланках (наприклад правочин у письмовій но­таріальній формі).

3. Для того щоб правочин був вчинений письмово, потрібно, щоб він був підписаний його стороною (сторонами). Завдяки підписанню тексту правочи­ну стороною (сторонами) здійснюється ідентифікація цих осіб; забезпечуєть­ся визначеність того, що певна особа особисто брала участь у вчиненні право­чину; посвідчується намір сторони прийняти на себе зобов'язання відповідно

290

Стаття 207

по змісту вчиненого правочину тощо. Правочин, який вчиняється юридичною особою, підписується особами, уповноваженими на це її установчими доку­ментами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. У деяких випадках закон вимогає підписання правочину двома особами (на­приклад векселя — керівником та головним бухгалтером, якщо така посада пе­редбачена штатним розписом юридичної особи чи уповноваженими ними осо­бами). Використання в Україні при вчиненні правочинів факсимільного (ана­логового) відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається лише у випадках, передбачених законом, іншими актами цивільного законодавств, або за письмовою згодою сторін, яка містить зразки відповідного аналога власноручного підпису. У деяких випадках закон прямо вимагає навності у правочині власноручного підпису сторони, наприклад на векселі (див. ст. 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні»).

Згідно із законом електронний цифровий (числовий) підпис використо­вується в Україні при вчиненні правочину у вигляді електронного докумен­та, оскільки саме з його накладанням завершується створення електронно­го документа. Правовий статус такого підпису визначається законами Ук­раїни «Про електронний цифровий підпис» від 22 травня 2003 p. № 852-IV та «Про електронні документи та електронний документообіг». Під елек­тронним цифровим (числовим) підписом розуміється вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Зазначений електронний цифровий (числовий) підпис за своїм правовим статусом прирівнюється законом до власноручного підпису (Печатки) сторони правочину, у разі його відповідності вимогам закону, та Не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму. Електронний цифровий (числовий) підпис може використовувати­ся фізичними та юридичними особами. Порядок застосування електронно­го цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого само­врядування, підприємствами, установами та організаціями державної фор­ми власності визначається KM України, а порядок застосування цифрового підпису в банківській діяльності визначається НБУ Використання сторо­нами правочину електронного цифрового підпису не змінює порядку підпи­сання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

На відміну від ЦК 1963 p. чинний ЦК вимагає від юридичних осіб скріплен­ня вчиненого ними правочину печаткою юридичної особи. Якщо правочин вчиняється шляхом складення електронного документа як печатка на нього накладається ще один електронний цифровий (числовий) підпис юридичної особи, спеціально призначений для таких цілей.

Якщо фізична особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину може бути підпи­саний іншою особою (замісником). Останній, підписуючи правочин за іншу.^обу, не набуває за ним жодних прав чи обов'язків та не відповідає за його ^Г^Пст та виконання. Підпис цієї особи на тексті правочину, що посвідчується ї|ртаріально, засвідчується нотаріусом (державним або приватним) або іншою

■ Ь -248

Книга перша. Загальні положення. Розділ IV

Стаття 209

 

посадовою особою, яка має право згідно із Законом України «Про нотаріат» на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочи­ну не може бути підписаний особою, яка його вчинила. Закон забороняє підписувати правочин як замісником особам, на користь або за участю яких його посвідчено (ст. 45 Закону України «Про нотаріат»). Так, наприклад, гро­мадянин, на користь якого заповідається майно, не вправі підписувати заповіт за заповідача. Якщо підпис такої особи вчиняється на тексті правочину, щодо якого не вимагається нотаріального посвідчення (наприклад видача довіре­ності на отримання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших пла­тежів та поштової кореспонденції), він може бути засвідчений відповідною по­садовою особою за місцем роботи, навчання, проживання або лікування особи, яка його вчиняє (див. ст. 245 ЦК).

Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі

1. У письмовій формі належить вчиняти: і) правочини між юридичними особами;

2)      правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів,
передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

Правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;