Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. 1. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків закон, зокрема, виділяє: юридичні факти; рішення суду у випадках, встановлених актами цивільного законодавства; акти цивільного законодавства; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, акти органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування; а також настання або ненастання пев- ної події у випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором. 2. Найбільш поширеною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є юридичні факти. Юридичними фактами є конкретні обставини реальної дійсності, з якими норми цивільного права пов'язують виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Серед найбільш поширених юридичних фактів, які є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, закон визначає, зокрема: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а також інші юридичні факти (наприклад дії, не зазначені у ст. 11 ЦК, а також події, що не залежать від волі людини: смерть фізичної особи, стихійні явища та ін.). Отже, зазначений у ст. 11 ЦК перелік юридичних фактів не є вичерпним, що дуже важливо в умовах розвитку сучасного економічного обороту. Юридичні факти як обставини характеризуються такими ознаками: це обставини конкретні, визначені зовні; такі, що дістають вираз у наявності або відсутності визначених явищ матеріального світу; такі, що несуть інформацію про стан суспільних відносин, що входять у предмет правового регулювання; прямо або опосередковано передбачені нормами права; викликають передбачені законом правові наслідки. Від юридичних фактів слід відрізняти юридичні умови, тобто обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через одну або кілька проміжних ланок. До них можна віднести, наприклад, обставини, що обумовлюють правосуб'єктність учасників цивільних відносин (громадянство, стать, вік та ін.), або елементи правостворюючих складів, що передують даному, наприклад, право власності на річ є юридичною передумовою для розпорядження нею власником — його вступу в правовідносини купівлі-продажу, міни, дарування тощо.
Характеризуючи юридичні факти як підставу виникнення цивільних прав та обов'язків, треба зазначити, що всі вони залежно від їх вольового чи не вольового характеру поділяються на дії та події. Під діями розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти (наприклад укладення цивільного договору, прийняття спадщини, прийняття акта органу державної влади), з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У свою чергу, дії поділяються на правомірні та неправомірні. Правомірними є дії, що відповідають вимогам цивільного законодавства, тобто прямо передбачені законом або такі, що не суперечать йому, в яких відображається правомірна з точки зору закону поведінка учасників цивільних відносин. Правомірні дії, в свою чергу, поділяються: за суб'єктами (дії фізичних осіб, юридичних осіб приватного права, суб'єктів публічного права); за способом вчинення (особисто або через представника); за способом виразу та закріплення (мовчання, жестом, документом) та ін. Правомірними є переважна більшість юридичних фактів, наприклад велика кількість цивільних право-чинів та актів органів державної влади. Останнє обумовлено тим, що цивільне право регулює відносини, які опосередковують дію звичайного економічного обороту в суспільстві. Правомірні дії також поділяються на юридичні вчинки і юридичні акти. Юридичними вчинками є правомірні дії суб'єктів цивільних правовідносин, метою яких є виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків. Юридичні вчинки викликають правові наслідки незалежно від того, усвідомлював чи ні суб'єкт їх правове значення, бажав або ні настання відповідних правових наслідків. Прикладами юридичних вчинків є створення автором об'єктів інтелектуальної власності, виявлення скарбу, знахідка, які за умов, визначених законом, ведуть до виникнення у суб'єктів цивільних правовідносин права власності на такі об'єкти. Юридичними актами є правомірні дії, спрямовані на досягнення певного цивільно-правового результату, які породжують правові наслідки лише у випадку, коли вони були вчинені з наміром викликати їх. До юридичних актів належать правочини та адміністративні акти. Оскільки саме правочини виражають притаманні цивільному праву принципи та методи регулювання суспільних відносин, найбільш поширеним видом юридичних фактів у цивільному праві є саме правочини — вольові дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Поряд з правочинами цивільні права та обов'язки можуть породжуватись і адміністративними актами органів державного управління, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування. Останні вчиняються, як правило, з наміром викликати відповідні адміністративно-правові наслідки, у зв'язку з цим підставою виникнення цивільних прав та обов'язків можуть бути лише такі адміністративні акти, що вчиняються з наміром викликати не тільки адміністративні, а й цивільно-правові наслідки. Адміністративні акти за своєю правовою природою не мають нормативного характеру та спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків у конкретного учасника цивільних відносин (наприклад прийняття рішень про реквізицію майна або оформлення державного завдання). Однак, на відміну від часів існування планової державної економіки, значення адміністративних актів як підстави цивільних правовідносин у сучасних умовах значно зменшилося.
Неправомірними діями є дії суб'єктів цивільних відносин, які суперечать актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. До неправомірних дій слід віднести: завдання шкоди (делікти); дії, вчинені в порушення договірних зобов'язань; зловживання правом, безпідставне збагачення та ін. Неправомірними є також дії, що суперечать нормам інших галузей права (наприклад карного або адміністративного). На відміну від дії, подія є явищем об'єктивної реальності, яка відбувається незалежно від волі людини (наприклад стихійне лихо, народження фізичної особи, її смерть тощо). Так, смерть фізичної особи може породити правові наслідки у вигляді правовідносин спадщини, а така подія, як загибель корабля під час бурі є юридичним фактом, який породжує право страхувальника отримати страхове відшкодування від страховика. Однак не в усіх випадках події можуть виникати без участі вольової дії особи. Залежно від наявності вольового моменту у виникненні подій вони поділяються на абсолютні та відносні. Абсолютними подіями є явища, що виникають і розвиваються без участі вольових дій учасників цивільних відносин, наприклад стихійне лихо (повінь, землетрус, бурі та ін). На відміну від абсолютних, відносні події виникають за волею людей, але в подальшому розвиваються незалежно від їх волевиявлення. Наприклад, пожежа, що знищила жилий будинок, може виникнути не лише від удару блискавки, а й внаслідок вольових дій його мешканців (підпал та ін.). Однак не всі події є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, оскільки для виникнення останніх необхідною є наявність відповідних правових норм, які пов'язували б з їх настанням певні правові наслідки.
Юридичні факти також поділяються залежно від характеру наслідків на: правостворюючі, з якими закон пов'язує виникнення цивільних правовідносин (наприклад народження фізичної особи, створення художнього твору; побудова, будинку та ін.); провозмінюючі, з якими закон пов'язує зміну існуючих цивільних правовідносин (наприклад, зміна сторін у правовідношенні шляхом уступки вимоги чи переводу боргу або зміна правовідносин судовим рішенням); правоприпиняючі, з якими закон пов'язує припинення існуючих цивільних правовідносин (наприклад смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи, знищення речі, прощення боргу, поєднання боржника та кредитора в одній особі та ін.); правоперешкоджаючі, які перешкоджають виникненню, зміні та припиненню правовідносин (наприклад, визнання судом фізичної особи недієздатною веде до неможливості вчинення нею правочинів, оскільки останні від її імені та в її інтересах вчиняє опікун (ст. 41 ЦК); правовідновлюючі, наявність яких веде до відновлення існуючих раніше правовідносин (наприклад поява фізичної особи, яка була оголошена судом померлою). Остання має право вимагати від особи, яка володіє її майном повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою (див. ст. 48 ЦК). Залежно від тривалості існування фактичних обставин юридичні факти поділяються на: факти короткотривалої дії (наприклад договір перевезення транспортом загального користування) та факти довготривалої дії, тобто фак- ти, які характеризуються стабільністю та тривалим часом існування (наприклад перебування у шлюбі, під опікою). 3. Серед інших підстав виникнення цивільних прав та обов'язків слід зазначити акти цивільного законодавства, а також акти органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування. Згідно з цим цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, наприклад безпосередньо із закону виникають права та обов'язки представництва за законом (ст. 242 ЦК), обов'язок складення проміжного ліквідаційного балансу та ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією юридичної особи у випадку ліквідації юридичної особи (ст. 111 ЦК), обов'язок юридичної особи у разі зміни свого найменування помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації (ст. 90 ЦК) та ін. Акти органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування можуть бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.
4. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також судові рішення, жі встановлюють цивгльта нрава або обов'язки. Як акт правосуддя, судове рішення впливає на поведінку учасників цивільних відносин, оскільки, власне, підтверджує наявність або відсутність цивільних відносин, їх зміну або припинення. Рішення суду може бути правовстановлюючим (наприклад рішення про визнання права власності на майно або рішення про надання фізичній особі повної цивільної дієздатності), правозмінюючим (наприклад рішення про примусовий обмін жилого приміщення), правоприпиняючим (наприклад рішення про визнання правочину недійсним), правопоновлю-ючим (наприклад скасування рішення суду про оголошення особи померлою), правоперешкоджаючим (наприклад рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною). 5. Цивільні права та обов'язки можуть виникати за наявності одного юридичного факту, наприклад для встановлення правовідносин купівлі-продажу сторонам достатньо укласти між собою відповідний договір, так званий «простий юридичний факт». Однак настання більшості цивільно-правових наслідків буває зумовлено, як правило, сукупністю юридичних фактів, яка має назву складного юридичного факту (юридичного складу), наприклад передан-ня будівлі або іншої капітальної споруди у найм на строк не менш одного року вимагає не лише укладення сторонами відповідного договору, а і його державної реєстрації (ст. 794 ЦК). Стаття 12. Здійснення цивільних прав
|
||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 163; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.108.105 (0.012 с.) |