Способи виявлення потенційно – небезпечних зон з імовірними джерелами НС. Зонування територій за ступенем небезпеки.

На прикладі надзвичайної ситуації, що пов’язана із викидом в навколишнє середовище радіоактивних речовин виділяють чотири зони в межах забруднених площ:

· Зона відчуження – територія, з якої евакуйоване населення;

· Зона обов’язкового відселення – територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами Цезію 137 від 15 Кі/км² та вище, або Стронцію 90 від 3,0 Кі/км² та вище, або Плутонію від 0,1 Кі/км^2. Еквівалентна доза 0,5 Бер.

· Зона гарантованого добровільного відселення – територія, територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійних рівень ізотопами Цезію 137 від 5 - 15 Кі/км² та вище, або Стронцію 90 від 0,15 - 3,0 Кі/км² та вище, або Плутонію від 0,01 - 0,1 Кі/км^2. Еквівалентна доза 0,1 Бер.

· Зона посиленого радіоекологічного контролю - Зона гарантованого добровільного відселення – територія, територія, що зазнала інтенсивного забруднення довго живучими радіонуклідами, з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійних рівень ізотопами Цезію 137 від 1 - 5 Кі/км² та вище, або Стронцію 90 від 0,02 - 0,15 Кі/км² та вище, або Плутонію від 0,005 - 0,01 Кі/км^2. Еквівалентна доза 0,05 Бер.

Л.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту.

Цивільний захист – система державних органів управління, сил і засобів, які створюються для забезпечення захисту населення від негативного впливу вражаючих факторів НС.

Загальні принципи превентивного та оперативного (аварійного) планування заходів щодо зниження ризиків і зменшення масштабів НС.

Організаційні та правові основи захисту громадян України, об’єктів виробничого та соціального призначення, довкілля від НС техногенного і природного характеру визначаються Законом України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», виданий Президентом України 8 червня 2000 року. Згідно даного Закону, захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру здійснюється на принципах:

· Пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров’я людей і довкілля;

· Безумовного надання переваги раціональній та превентивній безпеці;

· Вільного доступу населення до інформації щодо захисту населення і територій від НС техногенного і природного характеру;

· Особистої відповідальності та піклування громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки та дій у НС техногенного і природного характеру;

· Відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог цього Закону;

· Обов’язковості завчасної реалізації заходів. Спрямованих на запобігання виникненню НС техногенного і природного характеру та мінімізацію їх негативних соціальних наслідків;

· Урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного і природного характеру;

Максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, які призначені для запобігання НС техногенного і природного характеру і реагування на них.

До плану дій (реагування) додаються:

- Схема (План) управління, зв’язку, оповіщення і взаємодії з пояснювальною запискою;

- План – календар дій органів управління, сил і структурних підрозділів об’єкта, при раптовому нападі противника за сигналом «ПОВІТРЯНА НЕБЕЗПЕКА» та за сигналом «ПОВІТРЯНА НЕБЕЗПЕКА МИНУЛА»; в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, НС, надзвичайного і воєнного стану;

- Карта (Схема) регіону з позначеними на ній (нанесеними) місцями розташування об’єкта цивільного захисту, піднятими частками (місцями) можливої техногенної, природної, екологічної небезпеки на наслідків використання воєнних засобів враження, графічними елементами рішення Начальника цивільного захисту об’єкта на організацію дій і захисту особового складу та підпорядкованих структурних підрозділів в НС, графічними елементами плану евакуації (розосередження) та необхідними розрахунками;

- План евакуації об’єкта в заміську зону (план розосередження в безпечні від НС райони, якщо евакуаційні заходи об’єкта не плануються);

- Особисті плани дій (папки з робочими документами у першому примірнику) керівного складу об’єкта та командирів (начальників) служб і невоєнізованих формувань цивільного захисту. Другий примірник особистого плану (робочих документів) дій – на робочому місці посадової особи.

- необхідні довідкові документи з питань управління, зв’язку, оповіщення, взаємодії, організації захисту, матеріально – технічного забезпечення цивільного захисту (ЦЗ), тощо.

З метою забезпечити достатній рівень готовності цивільного захисту об’єкта до дій у НС розробляються довгострокові документи і документи підготовки цивільного захисту в поточному році. Довгостроковими документами є: План цивільного захисту об’єкта; наказ про організацію і ведення цивільного захисту; Перспективний план розвитку і удосконалення цивільного захисту; План підготовки та підвищення кваліфікації керівного складу цивільного захисту об’єкта, науково – педагогічного складу викладачів нормативних дисциплін «Цивільний захист», <<Безпека життєдіяльності людини».

Наказом Начальника цивільного захисту про організацію і ведення цивільного захисту на об’єкті визначаються посадові особи і керівні органи; служби і невоєнізовані формування цивільного захисту, їх призначення і функції, організаційна структура, кількісний склад і матеріально – технічне забезпечення; організація підготовки керівного складу та навчання за тематикою цивільного захисту працівників підприємств, контроль організації підготовки і стану цивільного захисту в структурних підрозділах і звітність.

Планом розвитку і вдосконалення цивільного захисту об’єкта (установи, підприємства) передбачається:

- розвиток і вдосконалення системи управління, зв’язку, оповіщення, взаємодії і інформування особового складу щодо загрози, виникнення, характеру НС та вжитих заходах;

- оновлення, вдосконалення збереження і порядку видачі засобів індивідуального протирадіаційного, протихімічного, медичного захисту і спеціальних приладів об’єктового резерву;

- забезпечення особового складу об’єкта засобами колективного захисту за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

- розвиток і вдосконалення матеріально – технічного забезпечення за місцем постійної дислокації, в заміській зоні і в безпечних районах розосередження;

Щорічно розробляються: наказ про стан цивільного захисту в минулому році та основні завдання на наступний рік; план (основні заходи) підготовки цивільного захисту об’єкта в наступному році; навчальний план і розклад занять з постійним складом працівників підприємств за тематикою цивільного захисту.

ЛОКАЛІЗАЦІЯ І ЛІКВІДАЦІЯ

Метою плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій є планування дій (взаємодії) персоналу підприємства, спеціальних формувань, населення, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо локалізації і ліквідації аварій та пом’якшення їх наслідків.

Оперативні частини ПЛАС розробляються для аварій на рівнях «А» і «Б» і «В».

На рівні «А» аварія характеризується розвитком аварії в межах одного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.

На рівні «Б» аварія характеризується переходом за межі структурного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.

На рівні «В» аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об’єкти), а також на довкілля.

Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із залученням спеціалізованих організацій, за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий у встановленому порядку.

ПЛАС повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.

ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства: пуск, робота, зупинка і ремонт.

ПЛАС ґрунтується:

· На прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій.

· На поетапному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків.

· На оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виникненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій.

· На аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних ста діях їх розвитку.

 

ПЛАС повинен містити:

· Титульний лист.

· Аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків.

· Оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, формувань і населення в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється.

· Додатки, які складаються з документів: копії наказу по підприємству про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварій при аваріях на рівнях «А» і «Б», та рішення органів місцевого самоврядування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції відповідального керівника робіт щодо локалізації та ліквідації аварій при аваріях на рівні «В».

ПЛАС має бути пронумерований, зброшурований, затверджений і узгоджений відповідними організаціями, а також скріплений печатками підприємств і організацій, які узгодили його.

ПЛАС повинен бути узгоджений з територіальними управліннями Державного нагляду охорони праці, з територіальними органами МНС, територіальними установами державної санітарно епідемічної служби та, при потребі, з органами місцевого самоврядування.

ПЛАС затверджується власником підприємства. Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня «В» затверджується органами місцевого самоврядування.

ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника і диспетчера підприємства, в територіальному управлінні Державного нагляду охорони праці, а також територіальному органі МНС. Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), в оперативно – координаційних центрах територіальних органів МНС України, Державних аварійно – рятувальних службах, які обслуговують відповідний потенційно – небезпечний об’єкт, а також на робочих місцях.

ПЛАС належить переглядати через кожні п’ять років. Позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється за розпорядженням (приписом) органів Державного нагляду охорони праці, а також при змінах у технології, апаратурному оформленні метрологічному забезпеченні технологічних процесів, змінах в організації виробництва, за наявності даних про аварії на аналогічних підприємствах.

Ліквідації аварій НС включає:

· Розвідку осередків НА;

· Аварійно-рятувальні і лікувально-евакуаційні заходи;

· Локалізацію і гасіння пожеж;

· Відбудову споруд і шляхів сполучення;

· Проведення ізоляційно-обмежувальних заходів в осередках біологічного зараження;

· Проведення спеціальної обробки населення;

· Дезактивації, дегазації техніки, доріг, місцевості тощо.

Л. 2. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного і біологічного зараження.