Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Техника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ? Влияние общества на человека Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления	Главная Избранные Случайная статья Познавательные Новые добавления Обратная связь FAQ Розділ 4. Психологія виховання ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 15Следующая ⇒ І. Питання, які виносяться для обговорення на практичні заняття 1. Поняття про психологію виховання та про її предмет вивчення. 2. Місце і роль виховання у навчальному процесі. 3. Психологічні механізми та етапи формування властивостей осо­бистості. 4. Управління процесом виховання. 5. Самовиховання як перетворення зовнішніх виховних впливів у самоуправління. 6. Самостійність, дисциплінованість і відповідальність як механіз­ми особистісного зростання. 7. Основні принципи спілкування у виховному процесі. 8. Вікові аспекти виховання та індивідуальний підхід. 9. Поняття важковиховуваних. Робота з дітьми ускладненої поведінки. 10. Самотність як вияв кризового стану особистості. 11. Вчинок як вираження моральності. Аналіз вчинку. 12. Показники і критерії вихованості особистості. II. Завдання для індивідуальної роботи студентів над темою 1. Поясніть сутність понять виховання, виховуваність і вихованість. 2. Поясніть, у чому полягає зв'язок навчання і виховання? Яка зі схем більшою мірою ілюструє зв'язок між цими явищами? 3. Завдяки яким механізмам виникають і розвиваються якості осо­бистості? 4. У чому полягає суть ціннісно-інтелектуально-емоційного шляху формування якостей особистості? 5. Назвіть основні етапи управління процесом формування якос­тей особистості. 4. Психологія виховання 6. Як Ви розумієте зовнішнє і внутрішнє управління вихованням? Як із цими поняттями пов'язане поняття самовиховання? 7. Яких вимог слід дотримуватися у вихованні самостійності в учнів? 8. Які умови виховання в учнів свідомої дисципліни? 9. Що таке відповідальність та через які якості розкривається його зміст?   10. Яких принципів необхідно дотримуватися для успішного спіл­кування у процесі виховання? 11. Як психологи радять вивчати важковиховуваних та які шляхи корекції їхньої поведінки? 12. Що є чинниками самотності? 13. Які Ви знаєте види вчинку та в чому полягає їхня сутність? 14. Як здійснюється аналіз вчинку? 15. Що є показниками і критеріями вихованості? ЛІТЕРАТУРА 1. Лисянська Т.М. Педагогічна психологія. - К., 2002. 2. Бех 1.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Наук, метод, посіб­ник. - К., 1998. 3. Боришевський М.Й. Виховання самоконтролю в поведінці учнів початкових класів. - К., 1980. 4. Воспитание детей в школе. Новые подходы и новые технологии / Под ред. Е. Щурковой. - М., 1998. 5. Критерії моральної вихованості молодших школярів: Книга для вчителя / За ред. 1.Д. Беха, С.Д. Максимеика. — К., 1989. 6. Ранняя профилактика отклоняющегося поведения учащихся / Под ред. В.А. Татенко, Т.М. Титаренко. - К., 1989. III. Практичні завдання. 1. Вставте пропущені слова. Сутність виховання полягає у формуванні, з одного боку,... по­ведінки, а з другого — доступних для дитини певного віку... пове­дінки. 1.1. Наведіть приклади мотивів поведінки, які відіграють істотну роль у вихованні особистості. 1.2. Що означає оволодіти доступними способами і формами по­ведінки? Що лежить в їхній основі? Педагогічна психологія: Практикум 2. Розгляньте і поясніть наведену на рис. 4.1 схему зображення основних підходів до вивчення особистості у зарубіжній психології [3; 127]. Теорія соціалізації Людина, народжуючись біологічною особиною, стає особистістю завдяки впливу соціуму   Соціогенетичний Особливості особистості зумовлені структурою суспільства, способами соціалізації, взаєминами з довколишніми людьми Теорія научіння Життя особистості, її ставлення - результат підкріпленого научіння, засвоєння суми знань і навичок (Е. Торндайк, Б. Скінер та ін.)   Біогенетичний Основою розвитку лю­дини є біогенетичні про­цеси дозрівання організ­му, сам процес розвитку трактується як дозрівання, стадії якого універсальні Теорія ролей Суспільство пропонує кожній людині набір стійких способів поведінки (ролей), що визначаються стимулом. Ці ролі впливають на харак­тер поведінки особистості, її ставлення до інших людей.   Психогенетичний Не заперечується значення ні біології, ні середовища, але на пер­ший план висувається розвиток власне психічних процесів   Психо-динамічні Поведінка особистості зумовлена емоціями, потя­гами та іншими позараціо-нальними компонентами психіки (Е. Еріксон)         Віддається перевага розвитку пізнавальних сторін інтелекту (Ж. Піаже, Дж. Келлі та ін.) Когніти-вістичні

 

Персоно-логічні

У центрі уваги розвиток

особистості загалом

(Е. Шпрангер, К. Бюлер,

А. Маслоу та ін.)

Рис. 4.1. Основні підходи до вивчення особистості у зарубіжній психології.

4. Психологія виховання

3. Поясніть, як Ви розумієте визначення поняття „закономірнос­ті виховання": це адекватне відображення об'єктивної дійсності ви­ховного процесу, який володіє загальними стійкими властивостями у будь-яких конкретних обставинах [150; 39].

4. Поясніть сутність закономірностей виховання за П.І. Підкасис-тим:

- Виховання дитини як формування в структурі її особистості
соціальио-психологічних новоутворень здійснюється тільки шляхом
її активності. Міра зусиль дитини повинна відповідати мірі її можли­
востей. *■

- Зміст діяльності дітей у процесі їхнього виховання визначається на кожний момент розвитку актуальними потребами дитини. Випе­реджаючи актуальні потреби, педагог ризикує зустріти спротив і па­сивність дітей. Якщо не враховувати вікових змін потреб дитини, тоді процес виховання ускладнюється і порушується.

- Дотримання пропорційного співвідношення зусиль дитини і зу­силь педагога у сумісній діяльності: на початковому етапі частка ак­тивності педагога перевищує активність дитини, потім активність ди­тини зростає і на завершальному етапі він усе робить сам під контро­лем педагога. Сумісно роздільна діяльність допомагає дитині відчути себе суб'єктом діяльності, а це дуже важливо для вільного творчого розвитку особистості.

- Тільки в умовах любові і захищеності дитина вільно виражає свої ставлення, нормально розвивається.

- Організована діяльність повинна супроводжуватись або завер­шуватися ситуацією успіху, яку має пережити кожна дитина. Ситуація успіху - це суб'єктивне переживання досягнень, внутрішня задоволе­ність дитини самою участю в діяльності, власними діями та отрима­ними результатами. Позитивне підкріплення - найзагальніша умова створення ситуації успіху.

- Виховання повинне мати прихований характер, діти не мусять почувати себе об'єктом застосування педагогічних вчень, не повинні постійно усвідомлювати свою підданість продуманим педагогічним впливам.

- Цілісність особистості передбачає цілісність виховних впливів.

5. Поясніть сутність і актуальність проблем психології виховання
[3; 120]:

- проблема механізмів, закономірностей процесу засвоєння мо­
ральних норм і принципів, формування світогляду, переконань та ін. в
умовах навчальної і виховної діяльності в школі;

Педагогічна психологія: Практикум

- проблема співвідношення і розмежування виховання, навчання і соціалізації;

- проблема залежності формування різних властивостей особис­тості від вікових та індивідуальних особливостей учнів;

- проблема структури дитячих та юнацьких колективів та їхньої ролі у формуванні особистості учня;

- проблема мотиваційної сфери учня, спрямованості його мораль­них установок;

- проблема умов та наслідків депривації.

6. Поясніть, як Ви розумієте сутність понять: формування, станов­
лення, соціалізація та виховання. Конкретизуйте їхній зміст на при­
кладах.

- Соціалізація - процес формування особистості в конкретних соціальних умовах, під час якого людина засвоює соціальний до­свід.

- Формування - процес змінювання особистості у процесі взаємодії її з реальною дійсністю, поява фізичних та соціально-психологічних новоутворень у структурі особистості.

- Становлення - термін, який зазначає досягнення дитини такого рівня розвитку, коли вона стає здатна самостійно поводити себе, усві­домлювати свої вчинки та здійснювати відносно стійкий ціннісний вибір.

- Виховання - цілеспрямований процес формування особис­
тості з допомогою педагогічних впливів відповідно до конкретного
соціально-педагогічного ідеалу.

7. Як Ви розумієте думку: „Самі якості особистості і риси характе­
ру розглядаються як закріплені звичні форми поведінки" [150; 38].

У чому полягає цінність звички у вихованні особистості?

8. Поясніть, як Ви розумієте вказані умови виховання? У чому по­
лягає їхня необхідність? Які б могли Ви назвати умови виховання осо­
бистості?

- Виховання передбачає вплив на емоційну сферу

- Другою умовою формування особистості є активність і самостій­ність самих учнів.

 

- Здійснювати виховні цілі необхідно, дотримуючись принципу розвитку в діяльності.

- Виховання передбачає рівень довільності поведінки.

9. Поясніть доцільність такого визначення критеріїв вихованості:

- рівень сформованості моральних потреб, почуттів;

- рівень сформованості звичок.

4. Психологія виховання

10. Психологи рекомендують використовувати такі показники ви­
хованості:

- ставлення учнів до суспільства, трудової діяльності, окремих лю­дей (В.А. Яковлев, А.С. Бєлкін та ін.);

- активна життєва позиція (Т.Н. Марковська, Н.Ф. Родіонова);

- спрямованість особистості (Л.1. Божович, Т.Е. Кошикова, 3.1. Ва­сильєва, А.В. Зосімовський та ін.);

- свідома саморегуляція поведінки і самоорганізація діяльності у ставленні до учіння, фізичної праці, до людей, суспільно-політичних подій (Н.П. Капустін, МЛ. Шилова та ін.);

- узгодженість між моральними знаннями, переконаннями і пове­дінкою (А.К. Маркова, Н.Е. Щуркова) [148].

Поясніть сутність кожного з них.

11. Психологи виділили такі показники сформованості рівня ви­
хованості [148]:

1) мотиваційно-ціннісне ставлення до своєї особистості та людей навколо;

2) система цінностей, виражена в різних сферах інтересів;

3) рівень інтелектуального розвитку, коло пізнавальних інтересів;

4) рівень сформованості моральної культури;

5) рівень розвитку комунікативних умінь і навичок;

6) спрямованість особистості (на себе, на спілкування, на справу);

7) рівень сформованості операціональних умінь (організаторські якості особистості).

Поясніть суть кожного з них.

12. Для діагностики рівня вихованості вчені виділяють чотири
основні параметри рівня вихованості [148]:

1) ціннісні орієнтації учнів, виражені в інтересах до різних сфер діяльності, спілкування і т.ін.;

2) комунікативна культура;

3) спрямованість особистості;

4) операціональні вміння (організаторські якості особистості).
Доведіть, що ці параметри мають найбільше значення при вивчен­
ні вихованості учня.

13. Учені пропонують три рівні вихованості - достатній, середній і
низький. Виділяють і таку характеристику, як невихованість.

А. Невихованість виявляється у негативному досвіді поведінки, нерозвиненості самоорганізації і саморегуляції, несформованості компонентів особистості, які порушують її цілісність або деформу­ють її структуру.

Педагогічна психологія: Практикум

Наведіть факти поведінки учня, які свідчать про його невихова­ність.

_% Б. Низький рівень вихованості характеризується слабким виявом позитивного, ще не стійкого досвіду поведінки, спостерігаються зри­ви, поведінка регулюється не внутрішньою потребою особистостей, а зовнішніми вимогами, в основному вимогами старших та іншими зовнішніми стимулами і спонуками, саморегуляція і самоорганізація ситуативні, нерідко виражена психологічна готовність до спілкування і взаємодії.

Опишіть поведінку учня низького рівня вихованості.

В. Середній рівень характеризується стійкою позитивною поведін­кою, наявністю регуляції і саморегуляції, хоч активна суспільна по­зиція ще не виявляється, є деякі порушення цілісності особистісної характеристики, деяка потреба в практичній діяльності, усвідомлення необхідності у спілкуванні і взаємодії, наявність окремих комуніка­тивних навичок.

Опишіть поведінку учня середнього рівня вихованості.

Г. Ознаками високого рівня вихованості є наявність стійкого і по­зитивного досвіду моральної поведінки, саморегуляція поряд із праг­ненням до організації діяльності і поведінки інших осіб і вияви актив­ності суспільної позиції. Цей рівень характеризується сформовапістю всіх компонентів у їхній єдності, цілісністю особистісної характерис­тики, постійним прагненням до участі в практичній діяльності, стій­кою психологічною установкою [148].

Опишіть поведінку учня високого рівня вихованості.

14. Прочитайте показники недостатнього рівня вихованості учнів та дайте рекомендації з метою його підвищення [148]:

 

' Показники	Рекомендації
Низькі показники за такими характеристи­ками: - прагнення до співробітництва; - відповідальність перед колективом; - взаємодопомога, самовладання і наполег­ ливість; - низький рівень комун і катив но сті з таких показників: самовладання і наполегли­ вість, взаємодопомога, колективізм та ін.

15, Поясніть, як Ви розумієте рівні і ступені морального розвитку за Л. Кольбергом [148]:

— _ь

4. Психологія виховання

 

РІВНІ

СТУПЕНІ

 

 

Мораль „хорошого хлопчика", збереження добрих стосунків

Мораль високих

моральних принципів совісті

Мораль

умовно-рольової

комфортності

Доморальний рівень

 

Мораль орієнтації на суспільну угоду, що виражає основні принципи американської конституції

Мораль індивідуальних принципів совісті

Мораль підтримки авторитету

Наївно-визначальний героїзм, тобто досягнення насолоди

Орієнтація на покарання і покірність

16. Поясніть сутність таких прийомів самовиховання, як:

- самозобов'язаність; -самозвіт;

- осмислення власної діяльності і поведінки;

- самоконтроль.

17. Прочитайте умови, за яких класний керівник може здійснювати
управління розвитком учнів і колективу. Знайдіть правильну їхню по­
слідовність:

- розвиває ініціативу і саморегуляцію на основі самоаналізу, само­контролю за засвоєними критеріями моральної вихованості особис­тості і колективу школярів;

- зміцнює і розширює актив, розвиває організаторські навички та вміння всіх учнів;

- добре знає вихованість, індивідуальні особливості і можливості кожного учня і окремих груп учнів;

- володіє конкретними знаннями станів їхнього розвитку загалом і за окремими ознаками;

- забезпечує систему діяльності, адекватну основним виховним функціям та ознакам дитячого виховного колективу;

Педагогічна психологія: Практикум

- змінює у процесі розвитку колективу власну педагогічну пози­цію, дотримується міри педагогічного керівництва;

- змінює співвідношення сил у колективі за рахунок збільшення кількості учнів із позитивним досвідом моральної поведінки, переве­дення пасивних учнів з нестійкою саморегуляцією в активну позицію [148].