Жанрове розмаїття літературних творів для дітей.

 

(Щоб дітлахи не лише дивилися телевізор і гралися у комп’ютерні ігри, сьогодні видавництва пропонують їм комікси. Є навіть такі, що видали цілі серії коміксів, тож відтепер твори класиків української літератури набули нового і несподіваного вигляду. Адже шкільна програма може і повинна бути цікавою. Так, діти тішаться, коли беруть до рук не лише історії в картинках про Шрека чи Гаррі Поттера, а й «Мину Мазайла» Миколи Куліша чи «Захара Беркута» Івана Франка.)

Протягом багатьох століть книги були каталізатором суспільного руху, накопичувачем досвіду пращурів, сталевим стержнем цивілізацій. Всі поціновували книги як джерело знань та засіб їх передачі. Видатні люди минулого знали, який вплив має книга на людську свідомість, як вона може скеровувати долі народів, держав, окремих особистостей. Цей вплив простягається на континентах, триває століттями. Серед деяких психологів навіть побутує думка, що тік книги, які читає дитина перші 7 років свого життя, у подальшому формують її подальшу долю.

Через читання дитячої літератури відбувається формування первинного уявлення про прекрасне, про мистецькі жанри та напрямки, відчуття краси поетичного чи прозового твору; на поглиблене вивчення мистецтва, художньої літератури, фольклору; на стимулювання власної творчості дитини, національних поглядів тощо.

Знайомство з численними книгами про історичне минуле України, про українське мистецтво, його кращими творами спонукає дітей до творчого, поглибленого вивчення специфіки української історії, художньої творчості, знайомства з життям і діяльністю видатних українських особистостей, допомагає зрозуміти мову українських традиції, фольклору тощо. Читання не лише викликає певні почуття, роздуми про життя, а й спонукає до проби себе як творця (художника, поета, актора), сприяє реалізації і розвитку творчого потенціалу особистості.

Важливо, щоб таке читання набуло системних ознак, не було випадковим, фрагментарним.

Потрібно відзначити позитивний вплив книжки на розумовий розвиток дітей, особливо дошкільного віку. Звертаючись до проблеми виховного впливу дитячої літератури, педагоги виділяють різні жанри дитячого читання: казки, оповідання, байки тощо.

Органічним складником дит літ є фольклорз великою художньою та етнопедагогічною культурою, з багатством жанрів і форм (колискові пісні, забавлянки, скоромовки, загадки, казки, легенди, ігрові сюжети, пісні, думи і т.п.).

Важливе виховне завдання несе у собі такий жанр дитячої літератури як байка. Байка уже сама по собі передбачає критичне ставлення до зображуваного, його оцінку з певних позицій. У байках українського письменника Гребінки в першу чергу виявилися соціальні суперечності тогочасної дійсності. Оригінальний національний колорит значно посилив їх реалістичне звучання, зробив зрозумілими для народного читача, що, в свою чергу, визначило також їх демократизм і забезпечило певну соціально-критичну спрямованість. Своїм корінням байки Гребінки сягають насамперед у народну творчість, в якій знайшли животрепетне вираження одвічні думи, прагнення й сподівання простого люду. Майже в усіх його байках хижакам і гнобителям протиставляється звичайний трудівник як уособлення людяності, працьовитості, моральної вищості. Своє ставлення до явищ .дійсності байкар переважно визначає з народних позицій, спрямовуючи гнів проти жорстокої поміщицької сваволі, несправедливості царського суду, потворних породжень суспільного устрою — хабарництва, крутійства та ін.



Один з найулюбленіших жанрів дитячої літератури – казка. Сухомлинський зазначав, що казка насичена цінними для розвитку дитини психологічними моделями поведінки, життєвим досвідом. Перед кожною людиною, а особливо дитиною, стоїть завдання зрозуміти, оволодіти не лише зовнішнім світом, але й своїм внутрішнім. Казка і є елементом цього внутрішнього світу. Значення казки, на думку видатного педагога, полягало у таких її важливих особливостях:

1) Через казкові образи у свідомість дитини входить слово з його найтоншими відтінками.

2) Завдяки казці можна відновити в історичній ретроспекції певні щаблі людського мислення і мовлення.

3) Казка – це шлях до оволодіння дитиною абстрактного мислення.

4) Казка розвиває у дитини естетичні почуття. “Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, але й серцем” [12, 153].

5) Казці належить певне значення в ідейному вихованні дитини.

6) Казка – вдячне і незамінне джерело виховання любові до Батьківщини, до рідної землі. “Казка – це духовні багатства народної культури, пізнаючи які, дитина пізнає серцем рідний народ” [12, 154].

7) Казка для дитини цілий світ, “в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю” [12, 155].

8) Складання казки самою дитиною – правильний шлях до розвитку її мови, мислення, естетичних почуттів.

9) Казка – активна естетична творчість дитини, яка “охоплює усі сфери духовного життя дитини – її розум, чуття, уявлення, волю” (Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. – К.: Рад.школа,1972. – С. 153–158.)

XX ст. ознаменувалось достатньо великою кількістю творів, адресованих дітям. Це і літературні казки, які змальовують вигаданий письменниками фантастичний світ і навчають найкращих людських чеснот, наприклад, прозові казки Василя Короліва — Старого «Потерчата» і «Хуха-Моховинка» або віршовані казки Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотан» чи «Подорож у країну Навпаки». І великі пригодницькі повісті про дружбу, взаємодопомогу, доброту, наприклад, трилогія (бо складається з трьох книг, героями яких є одні персонажі) Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» або казкова повість Віктора Близнеця «Женя і Синько».

дитяче фентезі(Роулінг «Гаррі Поттер», Джон Толкін «Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори», «Володар перснів» різдвяні повісті(Оксана Лущевська різдвяний детектив«Дивні химерики, або Таємниця старовинної скриньки» і повість-казка «Ворожіння на черевичках»

повість-казка Дмитра Чередниченка «Хлопчик Горіхове Зерня і Лісовичка», книжки Марини Павленко з серії «Русалонька із 7-В…», збірка дитячих віршівІвана Андрусяка «М’яке і пухнасте», повість Оле Лун Кіркеґора «Отто – носоріг» (пер. з датської Г. Кирпа), казкова повість Кястутіса Каспаравічюса «Зникла картина» (пер. з литовської О. Рута). Галина Малик «Злочинці з паралельного світу».

То що ж хочуть читати сучасні діти? Якій літературі надають перевагу? Насамперед, варто відзначити жанрові переваги. Безперечне лідерство (30%) отримала пригодницька література, яка посідає чільне місце на вітчизняному книжковому ринку [1, 48]. Звернення дітей до цього жанру продиктоване потягом до незвіданого, бажанням поринути у нові світи. Закономірно, що література у стилі “фентезі”посідає дедалі міцніші позиції серед читацького загалу. Можливо, саме тому діти захоплюються дотичною до зазначеного жанру історичною прозою (16%)(Балагура Т. Самостійний крок до дитини // Книжковий клуб. – 2003. – №1. – С. 48–49)

В США висвітлюється перелік жанрів, що нині вже не актуальні, а також жанрів, що потребують розвитку.Так, 2009 року у видавництвах США вичерпалася потреба в історичних, науково-фантастичних і релігійних романах, а також у художньому переоформленні та перевиданні класики. Натомість — передбачався попит на прозу про шкільне життя і спорт, ілюстровану книжку, підліткові романи, паранормальні історії тощо. Також було визначено інші ролі оповіданням, казкам чи книгам у картинках. На думку видавців, такі книги розвивають у дітей критичне мислення і художні смаки. Успішними прикладами стали книжки «Лев і Миша» (ілюстратор Джері Пінкні (Jerry Pinkney ) і «Прибуття» (ілюстратор Шон Тен (Shaun Tan).

Між тим, реальна поведінка теперішнього покоління дітей як читачів свідчить про зниження естетичної ролі друкованого слова та збільшення його ролі як джерела ділової, навчальної інформації (понад 80% бібліотечних запитів дітей пов’язані з навчанням, виконанням домашніх завдань, а коло читання – обмежується навчальними програмами). Така ситуація змушує дитячі бібліотеки на інтенсивний пошук варіантів оновлення культурно-просвітницької діяльності, визначення завдань естетичного виховання як особливого інноваційного напряму роботи.









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь