Нормативне регулювання освітнього процесу в Україні


 

Вища освіта регулюється Конституцією України, законами, постановами Верховної Ради, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету міністрів України, нормативними актами Міносвіти України, міністерств і відомств, що мають підвідомчі навчальні заклади.

Відповідно до Конституції України (ст. 53) кожен громадянин має право на освіту. Держава забезпечує: доступність і безкоштовність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освітив державному і комунальному навчальному закладах; розвиток дошкільного, повного середнього, професійно-технічного, вищого і післядипломної освіти різних форм навчання; надання державних стипендій і пільг учням і студентам.

В Конституції також закріплене право одержання безкоштовної вищої освіти в державному і комунальному навчальному закладах на конкурсній основі. Державне регулювання безпосередньо здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту», та “Про вищу освіту”. Відповідно до цих законів освіта розглядається як основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості і вищої цінності суспільства, розвиток його талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його загальноосвітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. Україна законодавчо визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства.

    Органи управління освітою в Україні    
         
Міністерство освіти і науки України       Міністерство і відомства, яким підпорядковані заклади освіти
         
    ВАК України    
         
Міністерство освіти і науки Автономної республіки Крим       Місцеві органи державної виконавчої влади й органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою
                     

 

Рис. 4.1 – Органи управління освітою в Україні

 

Державні органи управління вищою освітою України забезпечують:

- створення нормативно-правової документації діяльності вузу;

- установлення вимог до змісту, рівня й обсягу освіти;

- проведення державної акредитації вузу;

- здійснення інформаційного забезпечення освітньої діяльності;

- соціальний захист учасників навчально-виховного процесу;

- установлення нормативів матеріально-технічного і фінансового забезпечення;

- формування державного замовлення;

-одержання або придбання нерухомого майна й устаткування, необхідного для забезпечення освітньої діяльності відповідно до нормативів тощо.



Треба відзначити, що повна реалізація зазначених положень дозволить вищій школі ритмічно функціонувати, повною мірою виконувати покладені на неї функції і досягати головної мети – випускати висококваліфікованих фахівців, необхідних на практиці.

Державне регулювання і контроль якості підготовки докторів (кандидатів) наук здійснює Вища атестаційна комісія України (ВАК).

Міністерство освіти і науки України, Кабінет міністрів України, ВАК України розробляють нормативні документи, що регулюють освітню діяльність і доводять їх до вузів. Усі нормативні документи узгоджуються з Законом України «Про освіту» і Конституцією України. Слід зазначити, що в системі Міносвіти України функціонує «Інститут змісту і методів навчання», що проводить методичну і консультаційну координацію вищої освіти. Він видає науково-методичні документи із розробки освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів, фахівців, магістрів та їхньому учбово-методичному забезпеченню, бере участь у розробці основних учбово-методичних нормативних документів.

Законом України «Про освіту» визначені державні стандартиосвіти, установлені вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої і професійної підготовки в Україні. Саме ці стандарти є основою оцінки освітнього й освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм одержання освіти.

Треба сказати, що державні стандарти освіти розробляються окремо за кожним освітнім й освітньо-кваліфікаційним рівнем і затверджуються Кабінетом міністрів України. У практичній діяльності відповідність освітніх послуг державним стандартам і вимогам визначається Міністерством освіти і науки України, міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти, місцевими органами освіти. Перевірка цієї відповідності здійснюється шляхом ліцензування, інспектування, атестації, акредитації закладів освіти в порядку, установленому Кабінетом міністрів України.

Дуже важливим етапом оцінки якості освітньої діяльності є акредитація. За результатами акредитації вищих навчальних закладів освіти Міністерство освіти і науки України разом з міністерствами і відомствами, яким підлеглі заклади освіти:

визначає відповідність фактично наданих освітніх послуг державним стандартам визначеного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямками (спеціальностям), надає право видачі документа про освіту державного зразка;

встановлює рівень акредитації закладу освіти;

надає визначену автономію закладу освіти відповідно до отриманого статусу;

інформує громадськість про якість освітньої і наукової діяльності вищих закладів освіти;

вирішує у встановленому порядку питання про реорганізацію вищого закладу освіти з наданням відповідного статусу або його ліквідації.

Складові частини державного стандарту освіти України представлено на рис. 4.2

 

  Державний стандарт освіти у вузі  
             
Освітня кваліфікаційна характеристика містить:   Нормативна частина змісту освіти Тести  
               
  вимоги до професійних якостей знань і умінь фахівця, необхідних для виконання професійних обов'язків   навчальний план робочий навчальний план      
             
нормативні навчальні дисципліни Вибіркові дисципліни
навчальна програма нормативних дисциплін навчальна програма вибіркової дисципліни
робоча програма нормативних дисциплін робоча програма вибіркової дисципліни
             
тематичний план способи поточного і підсумкового контролю перелік літератури
                                       

 

 

Рис. 4.2 - Складові частини державного стандарту освіти України

Якщо говорити про освіту як про систему, то її можна представити як мережу закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних закладів, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітим процесом і самоврядування в області освіти.

Структура всієї освіти, що склалася в Україні, включає:

дошкільну освіту,

загальну середню освіту,

позашкільну освіту,

професійно-технічну освіту,

вищу освіту;

післядипломну освіту,

аспірантуру,

докторантуру,

самоосвіту.

В розрізняють освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні.

Освітні рівні представлені:

початковим загальним,

базовим загальним середнім,

професійно-технічним,

базовим вищим,

повним вищим.

Освітньо-кваліфікаційні рівні включають такі види:

кваліфікований робітник,

молодший спеціаліст,

бакалавр,

фахівець, магістр.

Подальше підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня пов'язано з роботою над дисертаціями для отримання наукових ступенів кандидатів і докторів наук і одержанням наукових звань. Наукові ступені кандидата і доктора наук присуджуються спеціалізованими вченими радами вищих навчальних закладів освіти, наукових закладів і організацій у порядку, установленому Кабінетом міністрів України.

Учені звання - старший науковий співробітник, доцент, професор - привласнюються на основі рішень вчених рад вищих закладів освіти, наукових закладів і організацій у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Слід зазначити, що вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку, одержання громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликання, інтересами і здібностями, удосконалювання наукової і професійної підготовки, перепідготовку і підвищення їх кваліфікації.

Здійснюється воно на базі повної загальної середньої освіти. У вищі заклади освіти України, що випускають молодших спеціалістів, можуть прийматися особи, що мають базову загальну середню освіту.

Підготовка фахівців у вищих закладах освіти може проводиться з відривом (очна форма), без відриву від виробництва (вечірня і заочна форми), шляхом сполучення цих форм, а по окремих спеціальностях - екстерном.

Навчання у вищих закладах освіти державної форми власності студентів, що прійняті на конкурсній основі за державним замовленням, оплачується державою. У вузах інших форм власності навчання фінансується безпосередньо юридичними і фізичними особами на контрактній основі.

Прийом громадян в усі вузи, незалежно від їхніх форм власності і джерел оплати за навчання, здійснюється на конкурсній основі у відповідності зі здібностями абітурієнтів.

Контроль за дотриманням принципів соціальної справедливості і законності при прийомі громадян до вищого закладу освіти здійснюється органами, уповноваженими Законом України «Про вищу освіту». Слід зазначити, що особливо обдарованим студентам забезпечуються навчання і стажування за індивідуальними планами, встановлення спеціальних державних стипендій, створення умов для навчання за кордоном.


 









Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам. Обратная связь