Складові елементи структури теорії

Теорія – найвища форма узагальнення і систематизації знань. Під теорією розуміють систему основних ідей, положень, законів у тій чи іншій галузі знань, яка дає цілісне уявлення про закономірності та класифікацію.

Теорії – сукупність закономірностей в даній системі.

Під теорією також розуміють вчення про узагальнений досвід при формулюванні наукових принципів і методів, які дозволяють узагальнити, пізнати існуючі процеси і явища, проаналізувати дію на них різних факторів і запропонувати рекомендації з використання їх у практичній діяльності людей.

Складові елементи структури теорії:

Наукова концепція – система поглядів, теоретичних положень, основних думок щодо об’єкта дослідження, які об’єднані певною головною ідеєю.

Концептуальність – це визначення змісту, суті, смислу того, про що йде мова.

Принцип – це правило, що виникло в результаті об’єктивно осмисленого досвіду.

Поняття – це думка, відбита в узагальненій формі. Воно відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а також взаємозв’язки. Якщо поняття увійшло до наукового обігу, його позначають одним словом або використовують су­купність слів – термінів. Розкриття змісту поняття називають його визначенням.

Сукупність основних понять називають понятійним апаратом тієї чи іншої науки.

Науковий факт – подія чи явище, яке є основою для висновку або підтвердження. Він є елементом, який у сукупності з іншими становить основу наукового знання, відбиває об’єктивні властивості явищ та процесів. На основі наукових фактів визначаються закономірності явищ, будуються теорії і виводяться закони.

Постулат – твердження, яке при побудові наукової теорії приймають без доказів як вихідне. Незаперечна істина, що не потребує доведення; аксіома.

Правило – вимога для виконання якихось умов (норма поведінки) всіма учасниками якої-небудь дії (гри, правопису, судового процесу, організації, установи), за виконання якого передбачено заохочення, а за невиконання – покарання.

Класифікація наук

Наукознавство – це наука, яка вивчає закономірності розвитку наук, структуру та динаміку наукового знання і наукової діяльності, взаємодію з іншими соціальними інститутами та сферами матеріального і духовного життя суспільства (60-ті рр. 20 ст.).

Наукознавство – це комплекс наукових дисциплін, що узагальнюють і досліджують закономірності функціонування науки.

Розділ наукознавства	Характеристика
Загальна теорія науки	Розробка концепції теорії науки, основних напрямків її розвитку та методології
Історія науки	Дослідження генезису динамічного процесу накопичення наукових знань, встановлення закономірностей розвитку науки
Соціологія науки	Аналіз взаємодії науки і суспільства у різних соціально-економічних формаціях, дослідження соціальних функцій науки і відносин людей у процесі наукових досліджень
Економіка науки	Вивчення економічних особливостей розвитку і використання науки, критерії економічної ефективності наукових досліджень
Політика і наука	Визначення напрямів розвитку науки з урахуванням об’єктивних умов та потреб економіки і загальної політики держави
Теорія наукового прогнозування планування і управління науковими дослідженнями	Розробка стратегії науки, планування її матеріального забезпечення, організація управління науковими дослідженнями
Методологія науки	Дослідження системи методів у науці, складання моделей наукової діяльності і окремих її видів
Наукова організація праці, психологія, етика і естетика наукової діяльності	Розробка систем наукової організації праці вчених, дослідження психологічних, етичних та інших факторів наукової діяльності (наприклад, інтереси, емоції, інтуїція, уявлення, індивідуальні особливості вченого).
Наука і право	Дослідження нормативного забезпечення взаємовідносин наукових колективів між собою, працюючих в них людей, розробка системи держаних і міжнародних законів про науку
Мова науки	Розробка міжнародних і національних систем понять і термінології, стильових особливостей викладення результатів наукових досліджень
Класифікація наук	Розробка міжнародної і національної систем наук

Основне завдання наукознавства – класифікація наук.

Мета класифікації – розкриття взаємного зв’язку між науками на основі конкретних принципів і відображення цих зв’язків у вигляді логічно аргументованого розміщення в єдину систему знань.

У загальному вигляді всі галузі наукових знань об’єднують у три групи:

– знання про природу (математика, фізика, хімія, біологія, географія тощо);

– знання про суспільство (економічні науки, історичні, правові та ін.);

– знання про мислення (філософія, логіка, психологія та ін.).

Загальна класифікація наук:

– природничі науки (математика, фізика, хімія, біологія тощо);

– технічні науки (система знань про цілеспрямоване перетворення природних сил і процесів у технічні об’єкти);

– медичні науки;

– суспільні науки (економіка, соціологія, політологія, правові науки та ін.);

– гуманітарні науки (історія держави, історія мистецтва, мовознавство і літературознавство, філософія, логіка, психологія та ін.).

Класифікація наук згідно Переліку наукових спеціальностей (наказ МОН 14.09.2011 № 1057):

1. Фізико-математичні науки

2. Хімічні науки

3. Біологічні науки

4. Геологічні науки

5. Технічні науки

6. Сільськогосподарські науки

7. Історичні науки

8. Економічні науки

9. Філософські науки

10. Філологічні науки

11. Географічні науки

12. Юридичні науки

13. Педагогічні науки

14. Медичні науки

15. Фармацевтичні науки

16. Ветеринарні науки

17. Мистецтвознавство

18. Архітектура

19. Психологічні науки

20. Військові науки

21. Національна безпека

22. Соціологічні науки

23. Політичні науки

24. Фізичне виховання та спорт

25. Державне управління

26. Культурологія

27. Соціальні комунікації.

У свою чергу економічні науки поділяються на наступні спеціальності:

	ЕКОНОМІЧНІ НАУКИ
08.00.01	Економічна теорія та історія економічної думки
08.00.02	Світове господарство і міжнародні економічні відносини
08.00.03	Економіка та управління національним господарством
08.00.04	Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)
08.00.05	Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка
08.00.06	Економіка природокористування та охорони навколишнього середовища
08.00.07	Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
08.00.08	Гроші, фінанси і кредит
08.00.09	Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)
08.00.10	Статистика
08.00.11	Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці

Метою класифікації наук є розкриття взаємного зв’язку між науками на основі певних принципів і відображення цих зв’язків у вигляді логічно аргументованого розміщення, групування сукупності наук в єдину систему знань і графічного відображення структури взаємозв’язку між ними в різній формі, зокрема, у вигляді таблиць.

Класифікація наук має велике наукове значення. Спираючись на предметні і методичні зв’язки наукових дисциплін та їх груп, класифікація сприяє спрямованому руху науки від емпіричного нагромадження знань до рівня теоретичного синтезу, системного підходу до наукових проблем.

За характером спрямованості і безпосереднього відношення до практики науки прийнято поділяти на фундаментальні і прикладні.

Завданням фундаментальних наук є пізнання законів, що управляють поведінкою і взаємодією базисних структур природи і суспільства. Сфера проведення фундаментальних досліджень включає багато галузей наук. До них належать: велика група фізико-технічних і математичних наук (математика, ядерна фізика, фізика плазми, фізика низьких температур, кібернетика); хімія і біологія; велика група наук про Землю (геологія, геофізика, фізика атмосфери, води і суші); соціальні науки. Фундаментальні дослідження поділяються на вільні (чисті) і цілеспрямовані.

Вільні (чисті) дослідження, як правило, мають індивідуальний характер і очолюються визнаним вченим – керівником роботи. Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони наперед не визначають певних цілей, але в принципі спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишнього світу.

Цілеспрямовані дослідження мають відношення до певного об’єкта і проводяться з метою розширення знань про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві, без урахування можливих галузей їх застосування.

І вільні і цілеспрямовані фундаментальні дослідження можуть бути пошуковими.

Фундаментальні науки мають значну силу притягання, їх завдання знаходяться на межі між відомим і неочікуваним, у зв’язку з чим фундаментальні дослідження відрізняються невизначеністю кінцевого результату. Оскільки дослідник, як правило, весь час стоїть на підступах до невідомого, вибір конкретних шляхів фундаментальних досліджень часто визначається інтуїцією, досвідом і внутрішньою логікою розвитку науки.

У свою чергу, фундаментальні науки постійно відкриті для нових ідей і підходів, у них закладена здатність переглянути звичні уявлення про навколишній світ, і, якщо потрібно, відмовитися від них.

Безпосередня мета прикладних наук полягає в застосуванні результатів фундаментальних наук при вирішенні пізнавальних і соціально-практичних проблем.

Прикладні науки можуть розвиватися з перевагою як з теоретичної, так і практичної проблематики. Так, на базі економічної теорії, яка є фундаментальною наукою, розвивається мікро- і макроекономіка, економічний аналіз тощо. Усі ці науки можна віднести до теоретичної прикладної економіки.

На стиках прикладних наук і виробництва розвивається особлива галузь досліджень – так звані розробки, в процесі яких реалізуються результати практичних прикладних наук у вигляді конкретних технологічних процесів, конструкцій, матеріалів.

Як правило, фундаментальні науки в своєму розвитку випереджають прикладні, створюючи для них теоретичну базу.

Класифікація науки є не самоціллю, вона має, окрім наукового значення, також і практичне. Вона є теоретичною основою для багатьох сторін практичної діяльності суспільства: організації і структури наукових закладів та їх взаємовідносин, планування науково-дослідних робіт та їх взаємозв’язку, особливо тих робіт, які мають комплексний характер; взаємозв’язку теоретичних досліджень з практичними завданнями народного господарства і нарешті, для бібліотечної класифікації.

 

ТЕМА 2